Ґруффало і Ґруффалятко: як англійські чудовиська зачарували світ

Джулія Дональдсон, Аксель Шефлер Ґруффало, Ґруффалятко, Віктор Морозов, Читаріум, що читати дітям, найкращі книжки для дітей, класика, казки, монстри та чудовиська, дитяча література, українські переклади, читання вголос, gruffalo's child book, gruffalo

Мені здається, що маленькі читачі найбільше люблять у книжках три речі: яскраві малюнки, простий і зрозумілий сюжет, а ще повторення: ситуацій, діалогів і особливо — віршованих рядків. Саме тому «Колобок», «Рукавичка», «Коза-Дереза», «Солом’яний бичок» та інші народні казки мають такий успіх у дітей усіх поколінь. Діти слухають їх по багато разів підряд, а потім разом із тим, хто читає або розказує, повторюють вже знайомі слова: «Я по засіку метений, з борошенця спечений…» чи «Я Коза-Дереза, за три копи куплена, півбока луплена…».

Мабуть, англійська казка про чудовисько на ім’я Ґруффало має той самий «рецепт успіху». За основу сюжету авторка, англійська письменниця Джулія Дональдсон, взяла китайську народну казку про дівчинку і тигра. Винахідливій дівчинці вдалося врятуватися від голодного тигра, переконавши його, що вона – королева джунглів. Дівчинка ішла по лісу, за нею йшов тигр. Тигр думав, що усі звірі в лісі бояться дівчинки, хоча, насправді, вони боялися його самого.

Джулія Дональдсон, Аксель Шефлер Ґруффало, Ґруффалятко, Віктор Морозов, Читаріум, що читати дітям, найкращі книжки для дітей, класика, казки, монстри та чудовиська, дитяча література, українські переклади, читання вголос, gruffalo's child book, gruffalo

У віршованій казочці «Ґруффало» замість дівчинки – маленька мишка. Вона гуляє по лісу і зустрічає там небезпечних для неї тварин: лисичку, сову і змію. Кожна з цих тварин хоче мишку вполювати. Лисиця запрошує її на обід, сова на чайок, а змія на бенкет. Але щоразу мишка відповідає, що її вже запросив до себе страшний звір на ім’я Ґруффало. Цього звіра ніхто в лісі не бачив, але мишка так добре розказує про його ікла, кігті, зубиська і те, що він любить їсти, що звірі швиденько втікають до своїх нір. Кожна зустріч закінчується однаковими словами:

Дурненька лисичка (сипуха, зміюка) – вона і не знає,
Що звіра такого на світі немає!

(І щоразу після цих рядків мій чотирирічний син додає свій «рефрен»: «Але насправді Ґруффало є, просто мишка сама ще його не бачила. Правда, мама?»).

Виявляється, що монстр, якого придумала мишка, таки справді існує. З тими ж страшними очиськами, колючками і бородавкою на носі, як і розказувала мишка раніше. Він теж хотів би з’їсти мишку, та їй вдається переконати Ґруффало, щоб він пройшовся з нею по лісу і побачив, як усі звірі її бояться. Мишка і Ґруффало зустрічають знову тих самих персонажів – змію, сову і лисичку. Ці звірі дуже бояться Ґруффало, але він думає, що усі тікають від мишки.

«Ґруффало» — це ще і книжка-картинка. Уся історія тут змальована картинками так само детально, як і словами. Дітям це дуже подобається, бо вони можуть слідкувати за розповіддю, а ще так легше запам’ятати казочку і можна її самостійно розказувати за малюнками.

Джулія Дональдсон, Аксель Шефлер Ґруффало, Ґруффалятко, Віктор Морозов, Читаріум, що читати дітям, найкращі книжки для дітей, класика, казки, монстри та чудовиська, дитяча література, українські переклади, читання вголос, gruffalo's child book, gruffalo

Історію про Ґруффало можна назвати хітом у сучасній дитячій літературі. Ця книжка з’явилася на світ у 1999 році. З того часу вона була перекладена більш ніж шістдесятьма мовами. Читачі з різних країн купили мільйони екземплярів книг і Ґруффало став світовою зіркою. В українському перекладі «Ґруффало» вийшов лише минулого, 2016 року. Мабуть, як і багато мам, я дуже не люблю дитячих книжок про монстрів, чудовиськ й усілякі страхіття. Але в ілюстраціях Акселя Шеффлера Ґруффало вийшов зовсім нестрашним. До того ж, казочка не лякає малюків, а навпаки, допомагає відчути себе більш впевненими у світі великих і дорослих. Бо не обов’язково має перемогти той, хто більший, сильніший чи має гострі ікла і пазуриська. У перекладі Віктора Морозова казка вийшла легкою і дотепною. Читати її для дітей – саме задоволення. Навіть у «найстрашніших» місцях:

— Яка ти смачненька! – роззявив він пащу,
— Ось зараз тебе я на хлібчик намащу!
— Мене? – каже мишка. – Та ну, бійся Бога!
Та ж я найстрашніша у лісі, небого.

Якби я складала рейтинги книжок, які найбільше люблять мої діти, то у молодшого сина, Максима, «Ґруффало» тепер зайняв би перше місце. З цією книжкою ми їздили на море, в Карпати, ходили у гості та в дитсадок. «Ґруффало» для Максима читали уже всі, кого лише йому вдалося залучити до цього. Тепер майже всю книжку він знає напам’ять і може «читати» її сам.

Звичайно, як тільки я дізналася, що в українському перекладі вийшло продовження історії про Ґруффало, ця книжечка з’явилася і у нас вдома. «The Gruffalo’s Child» в українському перекладі називається «Ґруффалятко».

Джулія Дональдсон, Аксель Шефлер Ґруффало, Ґруффалятко, Віктор Морозов, Читаріум, що читати дітям, найкращі книжки для дітей, класика, казки, монстри та чудовиська, дитяча література, українські переклади, читання вголос, gruffalo's child book, gruffalo

— До чорного лісу не йди, Ґруффалятко, —
Сказав якось донечці Ґруффало-татко.
— А що там? Чому? – Там жахлива почвара,
Велика Страшна Кровожерна Мишара.
Вона тебе зловить, вона тебе з’їсть,
Колись я вже був там, непроханий гість.

Отож, у «Ґруффалятку» страшнючий фантастичний звір вже не Ґруффало, а Велика Мишара. Казка «Ґруффалятко» розрахована на читачів, які вже знають хто такий Ґруффало і чому він боїться мишки. Звичайно, Ґруффалятку кортить самому дізнатися як виглядає Мишара і чи настільки вона страшна, як розказував тато. Ґруффалятко іде по вже знайомому нам лісу, тільки на цей раз усе відбувається взимку і вночі. Тут донечка Ґруффала зустрічає тих самих персонажів, що були і в попередній казці – лисичку, сову і змію. Кожну тварину вона вистежує за слідами на снігу. І щоразу це супроводжується однаковими віршованими рядками:

Ага! Ого! Тут видно сліди!
Чиї вони? Звідки ведуть і куди?

У кожної з тварин Ґруффалятко намагається побачити ті риси, про які їй розказував тато Ґруффало: міцні вуса, довгий хвіст і очі «наче жар у вогні».

Джулія Дональдсон, Аксель Шефлер Ґруффало, Ґруффалятко, Віктор Морозов, Читаріум, що читати дітям, найкращі книжки для дітей, класика, казки, монстри та чудовиська, дитяча література, українські переклади, читання вголос, gruffalo's child book, gruffalo

Діти дуже зраділи, що історія про Ґруффало має продовження. Цю книжечку ми вже також прочитали багато разів. Щоправда, мені вона здається не такою захопливою, як перша казка. Зате в ілюстраціях є багато цікавих моментів, які діти люблять розглядати – мишка, намальована на камені, сніговик-Ґруффало, дерев’яні іграшки Ґруффалятка. До речі, «іграшка», яку весь час носить з собою Ґруффалятко – це Stick Man (людина-паличка), персонаж ще однієї з книжок Джулії Дональдсон і Акселя Шеффлера.

За сюжетом та ілюстраціями «Ґруффала» і «Ґруффалятка» створені мультфільми. Але після спокійних і милих книжок цими мультиками ми були розчаровані: тривожна музика, різкі рухи, вишкірені зуби, показані широким планом. Таке враження, що усі засоби виразності спрямовані на те, щоби налякати дитину. Жоден з цих мультфільмів ми не подивилися навіть до середини. Діти самі відмовилися їх дивитися, що і не дивно — це майже фільми жахів для діток 3-7 років.

Джулія Дональдсон, Аксель Шефлер Ґруффало, Ґруффалятко, Віктор Морозов, Читаріум, що читати дітям, найкращі книжки для дітей, класика, казки, монстри та чудовиська, дитяча література, українські переклади, читання вголос, gruffalo's child book, gruffalo

Кадр з мультфільму Макса Ленга й Джейкоба Шуха «Ґруффало» (2009)

Мабуть, сьогодні ввечері Максим знову дістане з полиці обидві книжечки про Ґруффало і вечірня казка у нас буде тією ж, що і вчора, і позавчора. Бо лише в дитинстві можна нікуди не поспішати, не «заковтувати» швиденько книжку за книжкою, а спокійно проживати улюблену історію знову і знову. І тоді світ здається справді чарівним і хто знає, може той Ґруффало справді десь є – якщо не у нашому парку біля озера, то десь далеко в горах, там, де ми буваємо влітку, точно мусить бути…


Джулія Дональдсон, Аксель Шеффлер Ґруффало / текст Джулії Дональдсон, ілюстрації Акселя Шеффлера / [переклад з англ. Віктора Морозова]. — Харків: Читаріум, 2016.

Джулія Дональдсон, Аксель Шеффлер Ґруффалятко / текст Джулії Дональдсон, ілюстрації Акселя Шеффлера / [переклад з англ. Віктора Морозова]. — Харків: Читаріум, 2016.

Лариса Лавренюк
Лариса Лавренюк

музикантка, мистецтвознавиця, мама