Переваги сором’язливих, або Народження читача

Переваги сором'язливих, або Народження читача, Привіт, це Чарлі! або Переваги сором’язливих, Стівен Чбоскі, Переваги скромників, бестселери, екранізовані книжки, книжки для піділткіВ, секс, наркотики, рок-н-рол, музика, 90-і, буремна молодість, що читати піділткам, молодіжна проза, книжка про самогубство, книжка про насилля, the-perks-of-being-a-wallflower

Популярні підліткові й молодіжні романи настільки часто не виправдовують читацьких сподівань, що фраза «бестселер» звучить майже як вирок. Особливо ж, якщо на український переклад цього бестселеру чекаєш надзвичайно довго, адже інколи навіть кількох років вистачає для того, щоби книжка втратила свою актуальність і оригінальність, потьмянішала на фоні сучасних і вийшла з літературної моди. Але така доля спіткає не весь young adult, адже з-поміж бестселерів трапляються справжні скарби. Приміром, славнозвісний епістолярний роман Стівена Чбоскі «Привіт, це Чарлі, або Переваги сором’язливих», український переклад якого з’явився аж через 18 років після виходу самої книги і через 5 після екранізації. Роман, що дивує, вражає і дозволяє настільки різні прочитання, що до нього хочеться повертатися.

…завдяки «сором’язливості» Чарлі вдається і справді побачити й помітити значно більше, ніж очікуєш від п’ятнадцятирічного хлопця.

Уже з назви книги можна здогадатися, що йтиметься у ній про переваги того, чого більшість із нас прагне позбутися. Але ні, мова не про звичайну сором’язливість. Англійське wallflower не має нічого спільного із поняттям сорому, проте в українській мові відповідників йому поки не вигадали. Якщо коротко, wallflower – це той, хто на вечірці не танцює, а стоїть-сидить-нудиться біля стіни. Той, кого часто називають відлюдником, інтровертом, аутсайдером. Той, для кого Ваня Дорн співає своє «не надо стесняться». Але Стівен Чбоскі переконує в протилежному – інколи не завадить – і не погодитися з ним важко. Чому? Бо така сором’язливість має свої переваги, бо, коли не танцюєш, ти спостерігаєш за всім навколо, поводишся тихо, намагаєшся зрозуміти.

Ти спостерігаєш за всім навколо. Поводишся тихо. Намагаєшся зрозуміти.

І ця особлива сором’язливість/аутсайдерність стає не просто мотивом, центральною проблемою і загадкою головного героя – Чому ж Чарлі такий? – але й однією з вимог до читача, роль якого прописана у тексті максимально чітко. Власне, з розписування ролей і починається роман. Головний герой звертається до такого собі незнайомця, когось, хто є поза контекстом його історії, із проханням почути, зрозуміти і бути не проти отримувати листи від школяра. По суті, цим незнайомцем і таємничим адресатом усіх листів є сам читач, який на кілька годин стане для героя аматором-психоаналітиком. Таким собі ідеальним мовчазним чи то пак сором’язливим співбесідником, який дасть Чарлі виговоритися, не втручатиметься, не лізтиме з порадами і повчаннями. За таку можливість Чарлі віддячить захопливим майже детективним сюжетом і, що найважливіше, дозволить побачити світ його очима. Адже саме Чарлі, попри всю свою позірну непримітність, стає унікальною призмою, використовуючи яку, читач зможе дізнатися чимало нових речей про світ та самого себе.

Незважаючи на реалістичність та правдоподібність, Чарлі – герой надзвичайно літературний, Холден Колфілд, який несподівано починає еволюціонувати.

Отож Чарлі. П’ятнадцятирічний хлопець, що намагається впоратися з самогубством свого друга, і, щоби позбутися від депресії, пише листи незнайомцю. У старшій школі, до якої він щойно перейшов, він знаходить наставника — вчителя поглибленої англійської, і нових друзів — Патрика і Сем, які навчаються у випускному класі. Разом із ними він почувається безмежним… але є одне але. У його минулому сховалася ще одна трагедія, ще одна таємниця, впоратися з якою значно важче, ніж зі смертю друга.
І ось він – хлопець із таємницями та двома трагедіями – розкриває перед тобою всю свою «душу», розповідає про все, що відбувається навкруги та всередині нього. Про родину, друзів і перше кохання. Про секс, наркотики, алкоголь, музику й інші типові для молодіжної літератури «принадні» подробиці. Про сни, мрії, страхи й такі потаємні бажання, про які ми не звикли говорити друзям-знайомим-рідним. Часом Чарлі поводиться дивно: з ним щось не так – і це важко не помітити. Часом не розуміє банальних речей — і це насторожує. Водночас, монолог його рясніє справді глибокими думками, які рідко вкладають в уста п’ятнадцятирічних героїв.

Не знаю, чи добре це, чи погано. Не знаю, краще чи гірше, щоб твоя дитина не навчалась у коледжі, а просто була щасливою. Не знаю, що ліпше: бути зі своєю донькою справжніми друзями чи безперервно тиснути на неї, щоб у неї було легше життя, ніж у мене. Я не знаю. Я просто сидів тихо й дивився.

При цьому, як справжній пацієнт із лікарем, упродовж усього роману Чарлі зберігає певну дистанцію у відносинах із читачем. Йому віриш, співпереживаєш, співчуваєш, але він майже не дзеркалить, не уособлює будь-якого підлітка, і на початку кожного листа нагадує про це незмінним «Привіт, це Чарлі!».  Незважаючи на реалістичність та правдоподібність, Чарлі – герой надзвичайно літературний, Холден Колфілд, який несподівано починає еволюціонувати. І такий висхідний рух, звичний для будь-якого роману-виховання, стає значно цікавішим через свою різновекторність. Адже із кожним новим листом Чарлі наближається до одужання й одночасно дорослішає. З кожним новим листом вчиться розуміти себе та інших. Із кожним листом заглиблюється в себе, але перестає бути wallflower. Змін зазнають навіть його мова та стиль оповіді, через що здається, ніби спостерігаєш за народженням справжнього письменника. Втім, у фінал ми, цілком виправдано, так і не побачимо кінцевого результату цієї еволюції.

Переваги сором'язливих, або Народження читача, Привіт, це Чарлі! або Переваги сором’язливих, Стівен Чбоскі, Переваги скромників, бестселери, екранізовані книжки, книжки для піділткіВ, секс, наркотики, рок-н-рол, музика, 90-і, буремна молодість, що читати піділткам, молодіжна проза, книжка про самогубство, книжка про насилля, the-perks-of-being-a-wallflower

Якщо говорити безпосередньо про сюжет роману, то він абсолютно типовий для багатьох молодіжних, coming-of-age story, романів: нова школа, нові друзі, нові досвіди і втрати. Розгортається цей сюжет повільно, інтригуючи та чіпляючи увагу читачів деталями, що поступово — шар за шаром, спогад за спогадом, травма за травмою — складаються в одну-єдину мозаїку. Мозаїку причинно-наслідкових зв’язків, яка охоплює життя усіх, хто з’являється у полі зору Чарлі: рідних, друзів і навіть просто знайомих. Мозаїка надзвичайно об’ємна, адже завдяки «сором’язливості» Чарлі вдається і справді побачити й помітити значно більше, ніж очікуєш від п’ятнадцятирічного хлопця.

Мозаїка, складаючи яку радієш, сумуєш, рефлексуєш, вчишся «бути фільтром, а не губкою» і не дозволяєш собі відволіктися – хіба на каву та сигарети. Іншими словами – граєш роль справжнього читача, який розуміє, що будь-яка книга завжди розповідає нам про нас самих.


Стівен Чбоскі Привіт, це Чарлі! або Переваги сором’язливих / [переклад з англ. Артема Гусака]. — Київ : Рідна мова, 2017.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль