Війна, «зелені чоловічки» і дитяча література

давид калі, ворог, дитяча література, зелені чоловічки, війна, серж блок, мир в усьому світі, казки

«Ворог» — це антимілітаристська книга італійського письменника Давида Калі. Українському читачеві вона мало знайома, хоч у багатьох країнах світу «Ворога» вже давно перекладено та видано, а у Франції та Бельгії навіть адаптовано під театральну виставу. Кілька років тому книжка отримала премію Міністерства освіти Франції і була визнана, як одна з кращих антимілітаристських книг для дітей.

Травма не зникає, не забувається, а просто переростає у героїчне, яке передається від покоління до покоління, від батька до сина, від діда до онука.

Якщо коротко, то «Ворог» — це роздуми солдата про «ворога» в окопі навпроти. Простий і зрозумілий текст, написаний від першої особи, хороший сюжет і чудовий фінал, який «відбувається» лише завдяки лаконічним ілюстраціям французького художника Сержа Блока, — ще рік тому я б із легкістю розповіла вам, яка ця книжка чудова і порадила прочитати її разом з дітьми. Але у контексті українського сьогодення, коли слово «ворог» набуває нових сенсів, а військові перетворюються на «зелених чоловічків», говорити про книгу Давида Калі та Сержа Блока стає значно складніше.

давид калі, ворог, дитяча література, зелені чоловічки, війна, серж блок, мир в усьому світі, казки

Майже порожні білі сторінки з лаконічними малюнками Сержа Блока допомагають побачити саму суть війни — абсурдність нікому не потрібної жорстокої вистави.

Ми не звикли до того, аби дитяча література допомагала переживати травми — і спільні, і колективні. Так вже склалось, що вона в нас або помножує кількість травматичного досвіду — згадаймо славнозвісне оповідання Винниченка про «правдолюбство і благородство маленької Людини» «Федька халамидника» (та чи багато батьків захочуть, аби їхні діти це читали?); або ж знову і знову відтворює його, але вже з чималою порцією пропаганди. В останньому випадку дитяча література перетворюється на «зброю партії» і допомагає виховувати справжніх патріотів, готових самовіданно захищати державу від ворогів-нелюдів. Травма не зникає, не забувається, а просто переростає у героїчне, яке передається від покоління до покоління, від батька до сина, від діда до онука.

давид калі, ворог, дитяча література, зелені чоловічки, війна, серж блок, мир в усьому світі, казки

Що це? Така сама агітка, як і в мене. Але є одна відмінність: у ворога тут моє обличчя.

Проте, автори книжки «Ворог» ідуть шляхом іншим. Вони не ставлять собі за мету допомогти перенести травму війни, але намагаються дати можливість уникнути її. Деконструюючи героїчне (а разом з тим і міфологічне), вони повертають голодним, змерзлим та стомленим «ворогам» людські обличчя і показують війну як абсолютно абсурдне явище.

Ночью над окопом сияет множество звезд.
От них появляется множество мыслей.
Хотел бы я быть там наверху и смотреть вниз.
Иногда я спрашиваю себя: о чем думает враг? Смотрит ли он на звезды?
Может, взглянув на них, он бы понял, что эта война бессмысленна и ее нужно прекратить.

Щоправда, один ворог все ж таки залишається — це генерал, який віддає накази і переконує, що в іншому окопі сидить звір, а не людина. Звісно, що на питання «Як бути з цим ворогом?» відповіді ніхто не дає, бо така література, заснована на наївній, але прекрасній ідеї, ніби в один момент усі люди зможуть порозумітись, а накази генерала буде нікому виконувати. І тоді генерал, якщо згадати оповідання іншого італійця Умберто Еко, більше не буде великим цабе та працюватиме швейцаром у готелі.

За хорошу наївність від «Букмолі» книжка отримує 5 мольок

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль