«Як полюбити павучка» та інші павучі історії

Діана Амфт, Мартіна Матос, Як полюбити павучка, книжки-картинки, книжки про страх, унікальність, казки для дітей, читання вголос, ілюстрації, казки про толерантність, повага до інших, виховання

Кажуть, що колись давно один маленький павучок врятував від загибелі Святе сімейство. Марія, Йосип та маленький Ісус тікали від лихого царя Ірода із Віфлеєма до Назарета. Вночі вони йшли, а вдень переховувалися від Іродових вояків. Та одного разу вояки ледь не схопили їх. Почувши позаду себе тупіт коней, Марія, Йосип і немовля заховалися у лісовій печері. Як тільки вони зайшли до печери, маленький павучок відразу сплів павутинку і закрив нею вхід до печери. Іродові солдати побачили біля дороги печеру, хотіли до неї заходити, але тоненьке павутиння переконало їх у тому, що в печері нікого бути не може. Тому вояки знову сіли на коней і швиденько поїхали далі, щоби даремно не витрачати часу та зловити втікачів… Цю легенду розказувала мама нам із сестрою, коли ми були ще дітьми. «Тому павуки – особливі істоти, – завершувала вона свою розповідь. – Якщо павучок з’явиться удома, треба його просто винести на вулицю і ні в якому разі не вбивати». Мабуть, завдяки маминій розповіді ми ніколи не боялися і не відчували огиди до павучків. Про те, що павуків можна боятися, я дізналася аж у дорослому віці.

Чесно кажучи, я зовсім забула про мамину історію зі свого дитинства. Згадала її не так давно, коли мій молодший син Максим захопився англійською пісенькою про павучка, який повз по водостічній трубі, а дощик щоразу його змивав – «Itsy bitsy spider went up the waterspout». Тепер дорогою до дитсадка і з дитсадка ми не оминаємо жодну із водостічних труб. У кожну з них Максим заглядає, чи не сидить саме у цій трубі «Itsy bitsy spider». Нещодавно у нас вдома з’явилася ще одна «павуча» історія – книжка-картинка Діани Амфт і Мартіни Матос «Як полюбити павучка».

Діана Амфт, Мартіна Матос, Як полюбити павучка, книжки-картинки, книжки про страх, унікальність, казки для дітей, читання вголос, ілюстрації, казки про толерантність, повага до інших, виховання

Мале Павученя, герой цієї книжки, сплів свою першу павутинку. Але він чомусь не радіє. Малий павучок щойно зрозумів, що люди бояться і навіть гидують павуками, і це його дуже засмучує. «Чому люди нас бояться?» — з таким запитанням малий павучок звертається до своєї мами. Та мама павучка ніколи над цим не замислювалася, вона не знає, чому люди бояться павуків, але втішає свого сина і переконує, що він обов’язково знайде власну відповідь на це запитання.

Павученя вислуховує усі відповіді, але жодна з них не задовольняє малюка. Зрештою павучок знаходить власну відповідь на своє запитання — «ми боїмося тільки того, що для нас незрозуміле».

Павученя вирушає у невеличку подорож. «Чому люди нас бояться?» — питає малюк у своїх друзів і родичів. Кожен із опитаних має свою думку з цього приводу: кузен Пункі сам боїться людей; тітонька Ігітта вважає, що немає ніяких проблем, якщо павуки живуть не в будинку, а надворі; художник Міро думає, що люди не бояться, а захоплюються павуками, бо вважають їхнє павутиння витонченим твором мистецтва. Дядько Цибер, друг Нісі, кузина Белла, павук-гімнаст Мукі та бабуся Ерна – усі ці персонажі також відповідають на запитання малого павучка. Павученя вислуховує усі відповіді, але жодна з них не задовольняє малюка. Зрештою павучок знаходить власну відповідь на своє запитання — «ми боїмося тільки того, що для нас незрозуміле».

Кожен павучок тут – цікава особистість, зовсім не схожа на інших.

Здається, книжка Діани Амфт не лише про те, чому люди бояться павуків. Авторка «заховала» у ній ще й інші розповіді: про те, що на одне запитання може бути багато різних відповідей; про те, що варто слухати чужі думки, але шукати та власні відповіді на запитання; а ще про те, що світ різноманітний і, можливо, кожен павучок, як і кожна людина – особливий, зі своїм характером і своїми інтересами.

Діана Амфт, Мартіна Матос, Як полюбити павучка, книжки-картинки, книжки про страх, унікальність, казки для дітей, читання вголос, ілюстрації, казки про толерантність, повага до інших, виховання

Та найкраще випробування для дитячої книжки – це, звісно, спроба почитати її з дітьми. Попри усі позитивні моменти, майже відразу з’ясувалося, що для моїх дітей ця книжка занадто одноманітна. Після третього чи четвертого запитання від павучка «чому люди нас бояться?», діти зрозуміли, що більше нічого у цій книжці відбуватися не буде, тому швидко втратили до неї інтерес. Мабуть, просто читати цю книжку, без зупинок, коментарів і розглядання малюнків – і справді нецікаво. Але ілюстрації Мартіни Матос рятують книжку від одноманітності. На сторінках книжки-картинки павучки виглядають милими істотами, дуже схожими на людей. Елегантний дядечко Цибер має вуса, краватку, капелюх і тростину. Красуня Белла милується своїм відображенням в озері, а ще має гарні блакитні очі та рожевий бантик у волоссі. Бабуня Ерна в’яже павутинку спицями та в окулярах, а на голові у неї – цілий рядочок бігуді. Кожен павучок тут – цікава особистість, зовсім не схожа на інших.

… завдяки цим історіям на увесь живий світ можна подивитися по-іншому: як на місце, де кожна найменша тваринка важлива, цікава і навіть трішечки чарівна.

До речі, в німецькому оригіналі ця книжка має назву «Kleine Spinne Widerlich» — «Малий павук Огидний». Ім’я Огидний зовсім не пасує тому милому павучку з великими очима і смішним чубчиком, що зображений у книжці. Мабуть, ця невідповідність показує читачу, що те, що на перший погляд здається неприємним і навіть огидним, може виявитися зовсім іншим, якщо уважніше до нього придивитися і дізнатися про цю істоту трохи більше.
Мабуть, усі ці історії про павуків – мамина легенда, англійська пісенька і книжка «Як полюбити Павучка» – показують павуків істотами, яких можна полюбити. А ще завдяки цим історіям на увесь живий світ можна подивитися по-іншому: як на місце, де кожна найменша тваринка важлива, цікава і навіть трішечки чарівна.


Діана Амфт Як полюбити павучка / текст Діани Амфт, ілюстрації Мартіни Матос / [пер. з нім. Володимира Чайковського]. — Київ: Час майстрів, 2013.

Лариса Лавренюк
Лариса Лавренюк

музикантка, мистецтвознавиця, мама