This War of Mine – війна очима цивільних

This War of Mine – війна очима цивільних, відеоігри, день перемоги, день пам'яті, ігри про війну, відеоігри, видеоигры, videogames, дмитро прокопчук, у що грати, ігри для комп'ютерів

«Не всі на війні солдати»  гасло гри This War of Mine. Це історія про цивільних в часи збройного конфлікту – про тих самих, які лягають мертвою статистикою у рядках новинних повідомлень. Подивіться на світ їхніми очима.

Польська гра This War of Mine (Ця моя війна) була натхненна облогою Сараєво 1992-1996 років. Однак описані події можна відносно легко накласти на будь-яку сучасну війну, в тому числі і на АТО на Донбасі, тим паче, принаймні один з персонажів зазначає, що мовне питання було причиною конфлікту за сюжетом гри.

This War of Mine – війна очима цивільних, відеоігри, день перемоги, день пам'яті, ігри про війну, відеоігри, видеоигры, videogames, дмитро прокопчук, у що грати, ігри для комп'ютерів

Ви керуєте одразу кількома людьми, що намагаються вижити у вигаданому окупованому місті Поґорен. Суто в плані ігроладу, це симулятор виживання групи. Смерть одного з підконтрольних вам персонажів ще не означає провалу, хоча помітно послабить шанси на перемогу.

Це важка гра – із тих, які не можна пробігти з першого разу, із тих, які змушують продумувати кроки наперед. Це вам не з автоматом бігати.

Утекти з міста – не варіант, усі шляхи перекрито армією, яка гатить з артилерії по позиціях бунтівників. Удень на вулицях працюють снайпери, які не дуже розбираються, хто бойовик, а хто ні, тому у світлу пору доби наші герої зайняті облаштуванням руїни, яка стала для них домом і укриттям. Вони майструють з підручних матеріалів ліжка та інструменти, забивають дошками дірки в стінах, лаштують опалення і готують собі їсти.

This War of Mine – війна очима цивільних, відеоігри, день перемоги, день пам'яті, ігри про війну, відеоігри, видеоигры, videogames, дмитро прокопчук, у що грати, ігри для комп'ютерів

Уночі ж гравець може відправити когось із них на пошуки ресурсів до однієї з будівель неподалік. У ході розвідки місцевості можна часом натрапити на інших людей – як на нещасних погорільців, охочих поторгувати, так і на бандитів-мародерів. Часом ви дізнаєтеся історії когось із загиблих. Часом доведеться повертатися додому із порожніми руками – це (нібито) трошки краще, ніж не повернутися взагалі.

This War of Mine – війна очима цивільних, відеоігри, день перемоги, день пам'яті, ігри про війну, відеоігри, видеоигры, videogames, дмитро прокопчук, у що грати, ігри для комп'ютерів

Задля успіху в цій грі потрібно зважати на те, куди і кого ви посилаєте. Кожен із наших героїв має своє минуле, про яке ми можемо дізнатися із їхніх коротких біографій. Показово, що хоч вони всі тепер однаково схожі на відчайдушних волоцюг, у мирний час майже всі вони були непересічними особистостями: ось колишня зірка футболу, він спортсмен, тому вміє швидко бігати, а ось у цього чолов’яги було власне кулінарне шоу, тому саме його слід ставити до плити, зліпленої з випадкових залізяк.

Усі персонажі також представлені у вигляді фотографій живих людей, людей із очима, в яких щось уже давно згасло, очима, які бачили те, чого жодна жива людина не повинна була би бачити.

Усі персонажі також представлені у вигляді фотографій живих людей, людей із очима, в яких щось уже давно згасло, очима, які бачили те, чого жодна жива людина не повинна була би бачити. Це лише додає тяжкості атмосфери.

This War of Mine – війна очима цивільних, відеоігри, день перемоги, день пам'яті, ігри про війну, відеоігри, видеоигры, videogames, дмитро прокопчук, у що грати, ігри для комп'ютерів

Гра почасти підкидатиме моральні дилеми. Зазвичай у вигляді людей. Іноді вони стукають до вас у двері. А іноді ви раптово натрапляєте на них під час розвідки якогось будинку. Скажімо, у вас є можливість забрати останню їжу із холодильника старого подружжя. Чи станете ви красти заради виживання – власного і своїх друзів?

…головне у цій грі – не її складність. Головне, що гравець може побачити, чим є війна для більшості людей, яких вона торкається.

І це справді передовсім питання моралі: ви тут не отримаєте щедрих подарунків за добрі вчинки, та і не завжди вас відчутно каратимуть за вчинки злі – все, як у житті. Хтось із ваших підопічних засуджуватиме певні дії, хтось виправдовуватиме інші, і в усіх ситуаціях думки мешканців укриття будуть різними. Скажімо, моя команда практично вся поставилася спокійно до крадіжок харчів, а от коли я вирішив допомогти сусідці забарикадуватися (і підвищити її шанси на виживання), то дехто почав скаржитися, мовляв це не наша проблема.

This War of Mine – війна очима цивільних, відеоігри, день перемоги, день пам'яті, ігри про війну, відеоігри, видеоигры, videogames, дмитро прокопчук, у що грати, ігри для комп'ютерів

Узагалі, This War of Mine належить до тих ігор, які  переконливо показують скруту своїх персонажів. Гравець відчуває цю скруту безпосередньо через саму гру – через нестачу їжі, наближення зими, яка вимагатиме утеплення будинку, велику небезпеку агресивного підходу. І на ранніх етапах гри вас гарантовано вб’ють, якщо намагатися добиватися усього силою.

…у вас є можливість забрати останню їжу із холодильника старого подружжя. Чи станете ви красти заради виживання – власного і своїх друзів?

Це важка гра – із тих, які не можна пробігти з першого разу, із тих, які змушують продумувати кроки наперед. Це вам не з автоматом бігати. Якщо чесно, я і досі її не пройшов до кінця, хоча в реальному житті завжди вважав себе хорошим кризовим менеджером.

Однак головне у цій грі – не її складність. Головне, що гравець може побачити, чим є війна для більшості людей, яких вона торкається. За кожним найгероїчнішим солдатом із його бойовими подвигами стоять сотні цивільних, перетворених на злодіїв, біженців та мародерів. Сотні загиблих через випадковий постріл. Сотні голодних і хворих, яких нікому годувати і лікувати. This War of Mine показує, чим насправді є війна, і що нічого у ній хорошого немає.

Купити гру та подивитись трейлер можна за посиланням

Дмитро Прокопчук
Дмитро Прокопчук

журналіст, ігрознавець, політичний консультант