Як вивчають літературу там: досвід Швеції

Як вивчають літературу там: досвід Швеції, шкільна програма, українська література в школі, вивчення літератури, об'єднання української мови та літератури, школа, освіта, реформи, проблеми в освіті, досвід інших країн, скандинавська освіта, шведські школи, популяризація читання

illustration: Y.X.Chen

Поки у Міністерстві освіти і науки України тривають палкі дискусії щодо вдосконалення шкільних програм з літератури для 5-9 класів, ми продовжуємо ділитися чужим досвідом. Сьогодні розповідаємо про те, як же ж вивчають літературу у Швеції.

______

Дисклеймер №1: Усе викладене, а точніше перекладене тут, – результати досліджень і офіційна політика Шведської національної агенції з питань освіти (Skolverket). Про те, чи впроваджують ці поради, чи ні, та як саме у першому випадку конкретні вчителі конкретних шкіл, у статті не йдеться. Розуміння цього є певною вакциною від ідеалізування шведської системи шкільної освіти, що багато у чому є досить просутуною, але аж ніяк не досконалою.    

Дисклеймер №2: Порівнювати шведську шкільну освіту з українською чи будь-якою іншою – марна справа. Вони існують у занадто різних економічних, соціо-політичних і культурних контекстах, аби з такого протиставлення була користь будь-якій зі сторін. Отже порівнянням і протиставленням тут не місце!

…збирання сюжету з поверхні твору чи переказ подій не видається продуктивним ані для вчителів, ані учнів.

Показники шведських школярів у міжнародному рейтингу PISA дещо знизилися протягом останніх кількох років, що певною мірою зашкодило престижеві шведської освіти, яка й так програє сусідній фінській. Та попри це, шведські результати є доволі високими, тож ми вирішили з’ясувати, якою є політика викладання літератури у тамтешніх школах.

Одну з мантр «читати поміж рядків» я неодноразово чула навіть на курсах зі шведської мови, яку нам доволі несподівано викладали через літературу. Отже збирання сюжету з поверхні твору чи переказ подій не видається продуктивним ані для вчителів, ані учнів.

«Правильних» або «хибних» інтерпретацій тексту, персонажів, подій не існує. Існують різні тлумачення, більш або менш переконливі, які учень має насамперед обґрунтувати.

Критичне мислення – друга мантра всієї шведської системи викладання і не лише художньої літератури. Питання має ставити не вчитель або вчителька – питання до тексту та викладача/ки мають ставити учні. «Правильних» або «хибних» інтерпретацій тексту, персонажів, подій не існує. Існують різні тлумачення, більш або менш переконливі, які учень має насамперед обґрунтувати. Мультикультуральність – особливий виклик шведської середньої освіти. «Переконати» шведських, сомалійських, афганських, фінських, саамських підлітків, що наскрізь європейський Шекспір або сексист-Стріндберґ – «наше всьо», саме по собі є не простим завданням. Що вже казати про нав’язування канонічного розуміння цього літературного канону.

Плюралізму думок сприяє інша настанова – читати якомога більше різних і різноманітних текстів: оповідань, новел, романів, уривків довшої прози. Звичайно, є певний обсяг класики, який школа готова понад усе донести до учнів, та на решту шкільної програми учні самі мають вплив. Принаймні офіційно до їхніх побажань мусять прислухатися під час укладання програми — чи таки прислухаються і чи підлітки озвучують такі побажання — геть інше питання.

Як вивчають літературу там: досвід Швеції, шкільна програма, українська література в школі, вивчення літератури, об'єднання української мови та літератури, школа, освіта, реформи, проблеми в освіті, досвід інших країн, скандинавська освіта, шведські школи, популяризація читання

illustration: Linda Vännström

Занурення учнів у текст є іншою цікавою метою викладання літератури по-шведськи. З одного боку, підлітків заохочують опановувати різні стратегії читання – розуміти, як сконструйовано текст, що таке оповідь і хто такий оповідач, за якими законами збудовано тексти різних жанрів. Тобто не читати «Сагу про Йосту Берлінґа» Сельми Лаґерльоф з лише позиції 14-річного школяра середньої школи з міста Йотеборґ, а випробувати більш відсторонену позицію літературного критика.
З іншого боку, школярів заохочують знаходити паралелі між тим, про що йдеться у творі, та власними досвідами і переживаннями, нинішньою суспільною ситуацією тощо. Користь читання для «звичайного» читача полягає саме у цьому, а не у запам’ятовуванні року, коли Елін Веґнер опублікувала свій найвідоміший роман – ці деталі цікавлять скоріше дослідників і кількох педантичних критиків. Як перейти від зазубрювання до рефлесії і міркування? Багато-багато-багато говорити про художні тексти. Читати разом, читати вголос, ставити питання і шукати на них відповіді. Писати про художні тексти. Ставити п’єси за драмами чи прозою, чи й лірикою.

Прагнення стимулювати школярів зацікавитися читанням, випрацювати до нього критичний погляд і читати різноманітно — ці три засади, ймовірно, приваблюють у шведському підході найдужче.

Читацькі кола (bokcirklar), які запровадили для того, щоби виховати в учнів цікавість до читання, з одного боку впоралися з місією, з другого – навпаки, протидіяли їй. Групі школярів пропонували обрати прозовий текст, який вони поступово читали б протягом кількох місяців або й семестра, щораз десь на два тижні зустрічаючись й обговорюючи прочитане. Несподіваним недоліком ініціативи виявилося те, що деякі підлітки насправді захоплювалися книжкою і прочитували її за кілька днів. Та з обговоренням розв’язки їм доводилося чекати щонайменше кілька тижнів, передусім, аби не спойлерити книжку для інших.

Прагнення стимулювати школярів зацікавитися читанням, випрацювати до нього критичний погляд і читати різноманітно — ці три засади, ймовірно, приваблюють у шведському підході найдужче. Насамперед тому, що позиціонують читання як взаємодію з художніми текстами, творчу й особисту замість нудної чи «об’єктивної».      

 

Ліза Гречанюк
Ліза Гречанюк

авторка, редакторка сайту Букмоль