Назад у дитинство: 10 причин прочитати книжки про Петсона і Фіндуса

петсон і фіндус, навчальна книга-богдан, свен нордквіст, петсон сумує, фіндус загубився, шведська література, казки для дітей, скандинавська література, що читати дітям, свен нурдквист, книжки для наймолодших, що читати дітям, книжки для тодлерів, література для наймолодших

Бути батьками — не лише щоденні клопоти та велика відповідальність, а ще й можливість повертатись у дитинство. Хоча б іноді, на декілька хвилин. Прокласти через усю кімнату залізницю із мостами, тунелями та переїздами, навчитися, нарешті, малювати коня, згадати давні мрії або читати та розглядати неймовірні дитячі книжки. Разом зі своїми дітьми ми можемо відкривати історії, що були вигадані ще тоді, коли ми самі були дітьми, але в Україні з’явилися не так давно. Наприклад, цілу серію книжок про дідуся Петсона і кота Фіндуса, написану і намальовану шведським автором Свеном Нордквістом. Десять вагомих причин, чому варто прочитати ці історії не лише дітям, але і дорослим, шукайте у сьогоднішній статті.

Ілюстрації

Перше, що привертає увагу у будь-якій дитячій книжці — це ілюстрації. У книжках про Петсона і Фіндуса вони яскраві та дуже деталізовані. Дерев’яна канапа, пофарбована у синій колір, вузькі смугасті хідники, старенький радіоприймач, чорно-білі фотографії у рамках, газета з кросвордами та шматок олівця, усілякий мотлох у ящиках на горищі, купка дров та курник із похилою огорожею — усі ці деталі побуту хочеться розглядати знову і знову. Вони відразу занурюють у спокійні сільські будні самотнього дідуся та його кота. А нас, уже дорослих читачів, наче машина часу, миттєво переносять до спогадів та історій, що колись траплялися у нашому дитинстві.

Персонажі

Дідуньо Петсон і його кіт Фіндус — правдиві та зовсім неідеальні персонажі. Дідусь інколи бурчить, звинувачує кота, коли не може чогось знайти, а у його столярні, на подвір’ї та на горищі — безлад. Фіндус часто поводиться як егоїст, вимагає постійної уваги до себе та не хоче розуміти бажань дідуся. Втім, їхні стосунки дуже схожі на стосунки дорослого та дитини. Вони наповнені любов’ю та турботою, іноді — тривогою та роздратуванням. У маленьких конфліктах і спільних справах Петсона та Фіндуса так часто можна побачити себе, своїх дітей, батьків й інших близьких людей. А хіба ж не заради того, щоби зокрема подивитися на себе з іншої сторони ми читаємо книжки?

Сюжети

У кожній книжці із серії — своя повноцінна історія, майже не пов’язана з іншими. То Петсон разом із Фіндусом садять картоплю та городину, то готуються до Різдва, то намагаються врятувати лиса від рушниці сусіда, то рибалять, то ночують у наметі у власному садочку… Здебільшого усі ці історії про зовсім звичні та буденні справи, але водночас у кожній із них є своя пригода, яка змушує читача хвилюватися, розгадувати таємниці або витирати сльози від сміху.

Емоції

Свен Нордквіст дуже вправно передає емоції дідуся та кота у кожній книжці — такі різні, такі глибокі й такі справжні. Ось дідуся поглинув осінній смуток. Він має багато роботи, але не може змусити себе піднятися з канапи та бодай щось робити. Тож Фіндус має докласти неймовірних зусиль, аби якось розворушити дідуся та врешті-решт піти з ним до озера, де дідусеві і справді стане набагато краще.

петсон і фіндус, навчальна книга-богдан, свен нордквіст, петсон сумує, фіндус загубився, шведська література, казки для дітей, скандинавська література, що читати дітям, свен нурдквист, книжки для наймолодших, що читати дітям, книжки для тодлерів, література для наймолодших

А як почувається самотній дідусь у переддень Різдва, коли він до того ж підвернув ногу, не встиг купити продукти та прибрати у хаті? Мабуть, не дуже радісно. Але несподівано у домі Петсона та Фіндуса з’являються сусіди — хто з дровами, хто з гостинцем, хто з добрим словом. І все це написано та намальовано настільки зворушливо, що ти буквально занурюєшся у ту затишну та теплу святкову атмосферу. Так само, як, коли читаєш про метушню дідуня та кота на городі в іншій історії, здається, ніби відчуваєш аромат весни, спів пташок та лагідне сонячне проміння.

Динаміка і спокій

Показати швидкість руху в тексті та малюнках — непросте завдання. Але Свену Нордквісту вдалося з ним впоратися. Ось Фіндус стрибає на ліжку. У дверях стоїть спокійний Петсон, навколо ліжка — здивовані кури, а кіт Фіндус намальований в різних позах аж десять разів. Майже так само зображений дідусь Петсон у книжці «Як Фіндус загубився». На одній сторінці ми можемо побачити одразу дев’ять дідусів. А все тому, що він справді схвильований і шукає кошеня, де тільки може — на ліжку, під ліжком, у духовці, у шафі, в комоді між шкарпетками, у столярні, у дровітні та навіть під килимком.

А у книжках «Різдво у Петсона» та «Коли Петсон сумує» є ілюстрації із зовсім іншим настроєм — тихим і спокійним. Ось дідусь із котом сидять у човні та милуються осінньою природою. А ось кіт дрімає на руках у Петсона, коли той задоволено курить люльку та дивиться на затишні вогники свічок.

Гумор 

Ще одна особлива принада історій про Петсона і Фіндуса у тому, що вони можуть розсмішити як дітей, так і дорослих. Дітям подобаються витівки Фіндуса, схожі на їхні. Адже це так весело — влаштувати рибалку або серфінг на кухні, обдурити та подражнити курей або ж спробувати посадити котлетку. Дорослі також знайдуть у цих книжках багато смішного. Лишень уявіть собі обличчя сусіда, якому Петсон каже, що йде до крамниці по борошно, і при цьому лізе драбиною на дах столярні.

Мишустики

Мишустики — це малесенькі істоти, які «живуть» у всіх книжках про Петсона та Фіндуса. Автор рідко згадує про них у своїх текстах, але малює дуже часто. Дідуньо Петсон ніколи не помічає мишустиків, їх бачать лише Фіндус і читачі. Мишустики часто забирають собі або ховають дідусеві речі, танцюють на Фіндусових іменинах, регочуть з Петсона, коли той падає у купу сирих яєць, згрібають листя в старому горщику із засохлим вазоном та погрожують дідусеві, коли він смітить, допомагають Фіндусові запакувати різдвяний подарунок або вкладаються спати на його пухнастому хвості. Замальовки про мишустиків — ніби маленькі дотепні історії без слів, які можна розлядати та обговорювати разом з дітьми. Особливий бонус, завдяки якому книжки про Петсона та Фіндуса стають ще об’ємнішими.

Роздуми про старість

Сусіди вважають Петсона старим диваком. А він і не намагається змінити їхню думку. Живе собі спокійним, розміреним життям разом із котом і десятком курей. Іноді він згадує про щось сумне — про те, що колись мріяв побувати у горах, але це йому так і не вдалося; про те, що в його хатині давно не було гостей і веселого гамору. Як літній людині йому хочеться більше спокою та неквапливості, проте він чудово розуміє і бажання невгамовного Фіндуса. Жвавий кіт додає світла та радості у дідусеве життя, а без Петсонової мудрості, цікавих історій і безлічі вмінь і Фіндус не був би таким щасливим.

петсон і фіндус, навчальна книга-богдан, свен нордквіст, петсон сумує, фіндус загубився, шведська література, казки для дітей, скандинавська література, що читати дітям, свен нурдквист, книжки для наймолодших, що читати дітям, книжки для тодлерів, література для наймолодших

У дитинстві та юності старість здається далекою, нереальною та дуже сумною; а думка про те, що дідусь колись був дитиною — видається зовсім неймовірною. Та старість — це лише один із етапів нашого життя. І його варто вчитися розуміти, приймати всі недоліки та знати про переваги вже у дитинстві.

«Післясмак»

У жодній книжці із серії автор не моралізує і не повчає читачів. Він просто розказує історії. Але кожна історія залишає щось читачеві: запитання без відповіді, певний настрій, думки.
Так, наприклад, у «Хвилині півнячого кукуріку» суперечка Фіндуса і півня здається такою веселою та дотепною аж до тієї миті, поки півень несподівано не зникає із курника і більше до нього не повертається. Свен Нордквіст не розповідає про те, що нечесні вчинки мають свої наслідки, але це розуміє не лише Фіндус, а й кожен із читачів…

Переклад

Мені дуже подобається ніжне слово «дідуньо», яким перекладачка Галина Кирпа називає Петсона. А ще — «тямущий кіт», «торгати двері», «яєшна глизявка», «пхикати», «нишпорити» і багато інших колоритних фраз та слів, які «оживляють» історії, роблять їх ще дотепнішими та захопливішими.

_______

Книжки Свена Нордквіста — дуже цікаві та глибокі. Шкода, що українською переведено так мало творів цього автора. Окрім серії книжок про Петсона і Фіндуса, минулого року в українському перекладі з’явилася ще й книжка «Як дідусь шукав капелюха». Але про неї ми розповімо в одному з наступних оглядів.

 

 

 

 

 

 

 

Лариса Лавренюк
Лариса Лавренюк

музикантка, мистецтвознавиця, мама