10 причин, чому роман «Ліва рука Пітьми» має бути у шкільній програмі

Ліва рука Пітьми, Урсула Ле Гуїн, шкільна програма, книжки для підлітків, фантастика, що читати, найкращі книжки, класика, американська література, фемінізм, гендер

Illustration: Ace Books

Урсула Ле Гуїн – авторка, з якою зростало теперішнє молоде покоління. Ми тікали у її тексти: від браку порозуміння з іншими, сірості непривабливих 90х та початку 2000х, від нудної шкільної програми, де зазвичай воли та собори, а ще дівчата, які постійно шаріються та помирають. Ле Гуїн показала нам інші світи – холодні, далекі, ворожі планети, густі ліси і море, що може винести на берег скриньку, в якій ховається смерть. Тим дивніше, що авторку, яка давно не лише у фантастичному, а й «звичайному» каноні, досі не вивчають в українських школах. Я б пропонувала включити до програми роман «Ліва руку Пітьми», і на це є десять причин.

#1 Незвична любовна історія

«Ліва рука Пітьми» руйнує численні звичні патерни любовних історій, які супроводжують наше дитинство та дорослішання і великою мірою визначають нашу поведінку в дорослому віці. Всі чарівні казки, романи Майна Ріда, пригодницькі оповіді Жуля Верна, навіть детективні історії про Шерлока Голмса зав’язані на ідеї, що статева ідентичність людини завжди визначена – жінка або чоловік, – і кожен має ідеальну, призначену тільки йому пару. Разом двоє створюють міцний союз (звичайно, складений на небесах), живуть довго і помирають в один день. Те, про що пише Ле Гуїн, не вкладається не лише в рамку зустрілися – полюбили – подолали перешкоди – зіграли весілля, а й навіть у чіткий розподіл чоловіче/жіноче. Однак відсутність звичної для нас любовної історії зовсім не означає, що в тексті немає романтичної лінії – є, ще й дуже потужна. Втім, не буду переказувати сюжет і цим псувати читачам насолоду від тексту.

#2 Увага до теми гендеру

Якщо з головним героєм, темношкірим чоловіком на ім’я Дженлі Аї, посланцем Ліги Світів, все зрозуміло, то решту персонажів не можна зарахувати ані до чоловіків, ані до жінок. Жителі планети Зима мають унікальну фізіологію, яка дивує навіть Аї, який знає про тілесність іншопланетян з 83 планет. Для гетеніанців характерний послідовний гермафродитизм, тобто особа може стати як жінкою, так і чоловіком, залежно від випадку. Протягом перших 21-22 днів циклу гетеніанець позбавлений і статевих ознак, і потягу до іншого. На 23й день мешканець планети Зима входить у стан кеммеріх –  короткий період пошуку партнера. Якщо партнера вдається знайти, то закохані стають жінкою та чоловіком і відіграють цю роль до кінця кеммеріха, а новостворені жінки – до кінця вагітності, якщо вона настала. Отже, кожен гетеніанець може реалізувати себе у материнстві, побути чоловіком і, якщо виникне бажання, створити постійний моногамний союз – кеммерінг. Брак чітко визначених статевих ознак, амбівалентна, подвійна природа персонажів, які вищі за будь-які категоріальні поділи (більше, ніж жінка, чоловік, пара), є важливими рушіями сюжету. Складну тему авторка продовжила розвивати в есеї «Чи необхідний гендер?» («Is Gender Necessary?», 1976) і пізніших романах, однак, як на мене, «Ліва рука Пітьми» – найвдаліший з них.

Ліва рука Пітьми, Урсула Ле Гуїн, шкільна програма, книжки для підлітків, фантастика, що читати, найкращі книжки, класика, американська література, фемінізм, гендер

#3 Цікавий жанр

«Ліва рука Пітьми» – один із важливих прикладів феміністської фантастики (feminist science fiction), творів, у фокусі яких теми гендеру, сексуальності, розмноження та раси. Як правило, феміністська фантастика явно або опосередковано критикує домінантну культуру та описує гендерний, расовий дисбаланс та випадки дискримінації.

Не варто сприймати «Ліву руку Пітьми» як політичний маніфест, оскільки в осерді роману – естетика, захоплива історії і вічні теми, які супроводжують людство від ранніх віків: любов, вірність собі, зрада і прощення.

Урсула Ле Гуїн у романі пропонує нам погляд на андрогінну, а-гендерну спільноту, однак і в ній проблема дискримінації стоїть досить гостро. Йдеться про утиски вже не за гендерною ознакою, а за походженням (свій/чужоземець), сексуальністю (нормальний/ні), нарешті, знанням місцевих звичаїв та етикету, який майже неможливо цілком опанувати уродженцю іншої території. Втім, не варто сприймати «Ліву руку Пітьми» як політичний маніфест, оскільки в осерді роману – естетика, захоплива історії і вічні теми, які супроводжують людство від ранніх віків: любов, вірність собі, зрада і прощення.

#4 Мультикультуралізм

«Ліва рука Пітьми» – приклад блискучого опису чужої культури та спроби головного героя інтегруватися в неї. І якщо велика частина радянської фантастики, відомої і поширеної в нас, зосереджена на ідеї прогресорства (тобто думці про поступове впровадження в культуру «менш розвинених» планет цінностей та технологічних досягнень розвинених народів), то Ле Гуїн показує, що контакт з іншою спільнотою має ґрунтуватися насамперед на взаємоповазі до звичаїв та вибору інших – якими б дивними вони не здавалися. Гетен, або ж планети Зима – холодне, непривітне місце, де мешканці завжди носять хутро, грають на дивних інструментах госсіворах, будують, замішуючи в цемент кров тварин, бояться чужинців, багато років ділять невеликий шматок території і ніколи нічого не говорять прямо. Однак завдання представників Ойкумени (глобального союзу планет) – не розповісти гетеніанцям «як треба» і не змусити їх якнайшвидше доєднатися до союзу. Ліга Світів готова чекати як завгодно довго, поки Зима сама не захоче включитися у глобальний обмін товарами та знанням.

#5 Психологізм

Ще один аспект, який вигідно вирізняє тексти Ле Гуїн з-поміж огрому сучасної фантастики – потужний психологізм. Світ Гетену добре описаний, однак головна перевага «Лівої руки Пітьми» – навіть не переконливий часопростір, а об’ємні, цікаві персонажі. Навряд чи роман можна зарахувати до фантастичного екшну, адже в ньому не так багато дії (якщо розуміти під цим погоні, битви та карколомні сюжетні повороти), більше – розмов та роздумів оповідача Аї. Як і в інших творах американської фантастки, у більшості розділів на рівні екшну майже нічого не відбувається, натомість розгортається боротьба всередині персонажів, які потрапляють в ситуацію непростого вибору. І для того, щоби вийти з конфлікту переможцем – якщо таке слово взагалі варто вживати, коли говоримо про тексти Ле Гуїн, – треба лишитися людиною. Навіть якщо ти тепер мешканець планети Зима і маєш, мов Дон Кіхот, боротися з нескінченними вітряками.

#6 Зимова атмосфера

Планету Гетен перші дослідники недаремно назвали Зимою: її клімат суворий, сонце не гріє, а народний епос багатий на казки про снігові бурі та вічний холод. Посланець Ойкумени Аї на Гетені постійно мерзне – на вулиці, в будинку і навіть біля каміна. Побут Зими найбільше нагадує життя братів Нічної Варти в циклі романів «Пісня льоду й полум’я» Мартіна: тут також п’ють гаряче пиво, вдягаються в хутра, а до їжі подають спеціальні молоточки – розбивати лід, яким швидко беруться навіть гарячі страви. Все ці подробиці Ле Гуїн підкидає читачеві так вчасно, що на десятій сторінці він, цілком можливо, сам почне мерзнути.

Ліва рука Пітьми, Урсула Ле Гуїн, шкільна програма, книжки для підлітків, фантастика, що читати, найкращі книжки, класика, американська література, фемінізм, гендер

© AP / Scanpix

#7 Образність

Письмо Ле Гуїн розгортається повільно, колами, ніби клубок ниток, і ритміку в ньому задають не події, а образи. Парад людей у яскравому одязі на тлі сірих вулиць – як тонка золота нитка, чиновники під дощем – мов витончені морські риби, двоє закоханих, які гинуть і прокидаються у серце снігового бурану. Хоча Ле Гуїн все життя писала прозу, її мова неймовірно поетична та незвична для сучасної фантастики.

#8 Вставні новели

Для того, щоб описати культуру та філософію мешканців Гетена, Ле Гуїн використовує вставні новели – перекази місцевих легенд та казок. Сумні історії про любов, служіння і смерть більше нагадують японський фольклор, ніж європейський, і таким чином роман поєднує західний та східний типи мислення та говоріння.

#9 Тема зради

«Ліва рука Пітьми» сфокусована, можливо, на найскладніших для сучасного людства темах – зраді та вірності. Чи можна вважати формальну зраду власної країни заради майбутнього всієї планети злочином?

Те, що для нас зазвичай виглядає як зрозумілий, внутрішньо не суперечливий вибір, може виявитися найскладнішою дилемою в житті героїв.

Вірність собі чи вірність королю – що має обирати підданий, ще й радник короля? Те, що для нас зазвичай виглядає як зрозумілий, внутрішньо не суперечливий вибір, може виявитися найскладнішою дилемою в житті героїв.

#10 Множина поглядів

Зазвичай для романів характерний вибір одного конкретного фокуса, який і стає тим «прожектором», що висвітлює історію для читача. Спроби подати паралельне бачення однієї історії дуже часто невдалі, оскільки авторам бракує вміння створити стилістично різні голоси оповідачів та показати абсолютно різне мислення персонажів. Однак Ле Гуїн це вдалося блискуче, при чому йдеться про бачення світу не просто представниками різних культур, а мешканцями різних планет, між якими все ж почався справжній діалог.

 

Богдана Романцова
Богдана Романцова

літературознавиця