«Могила світлячків»: шторм емоцій, що збиває з ніг

Могила світлячків, акіюкі носака, akiyuki nosaka grave of the fireflies, війна, книжки про війну, що читати, японська література, книги про другу світову війну, історія

Остання книга, яку я прочитала,  –  «Могила світлячків», написана Акіюкі Носака, неймовірно талановитим японським письменником. На жаль, її немає в перекладі ні українською, ні російською мовами, є лише оригінал, переклад іспанською та переклад Джеймса Р. Абрамса англійською. Останній мені вдалося знайти в Інтернеті після півгодинного пошуку.

Коротка сюжетна лінія: У новелі розповідається про хлопчика Сейто і його молодшу сестру Сецуко. Історія, про осиротілих дітей, що намагаються вижити.
Час: Друга світова війна.
Місце: Події відбуваються у Японії, у містечку Кобе.

Ця новела, хоч і не є несамовитою – вона навряд змусить вас приглушено ридати – доволі важка і в якомусь сенсі відчайдушна. Після неї лишається поглинаюча пустка, вакуум трохи нижче сонячного сплетіння, десь між ребер.

Не слухаючи розповідь безпосередньо від героїв, ми все одно занурюємося у той світ, поглинаємо його страхи, різко і злісно відганяємо легкий страх і незрозумілий силует відчаю, що у нас в голові з кожною сторінкою окреслюється все чіткіше.

У «Могилі Світлячків» розповідається про бомбардування міста Кобе. Бомбардування очима дітей. Хоча оповідь у новелі не від першої особи, те, як діти реагують на події, те, які рішення вимушений приймати Сейто, те, як діти закриваються від страшних реалій світу довкола, намагаючись створити собі власну, безпечну і щасливу реальність, хоч на мить,  – кожний діалог, кожна дія, реакція, – дуже цікаві з психологічної точки зору.
Не слухаючи розповідь безпосередньо від героїв, ми все одно занурюємося у той світ, поглинаємо його страхи, різко і злісно відганяємо легкий страх і незрозумілий силует відчаю, що у нас в голові з кожною сторінкою окреслюється все чіткіше.

Могила світлячків, акіюкі носака, akiyuki nosaka grave of the fireflies, війна, книжки про війну, що читати, японська література, книги про другу світову війну, історія

За сюжетом новели у 1988 році з’явився анімаційний фільм, автором сценарію і режисером якого став Ісао Такахата

…це новела, за прочитанням якої на вас накочують хвилі відчаю і смутку від безвиході.

Ні, ця новела не є такою розповіддю про війну, яка тримає вас у незнанні й інтризі до самого кінця, коли ви намагаєтесь вгадати чи залишиться головний герой у живих. Наскільки банальним буде кінець з хеппі-ендом? Наскільки болісною буде смерть героя, зважаючи на те, що ми встигли його так сильно полюбити? Ні. Жодної інтриги, жодних переживань чи страху, бо майже на першій сторінці ми дізнаємося про смерть Сейто. Ми ще не встигли прив’язатися до героя, ще не знаємо його характеру, але нам дуже шкода його й інших людей зі схожою долею – більше нічого. Втім, читаючи спогади, ми занурюємося у життя героїв, починаємо бачити все з їхньої точки зору. Так, це новела, за прочитанням якої на вас накочують хвилі відчаю і смутку від безвиході. Поступово. Спочатку маленькі й невпевнені, вони, наче дитя, яке робить перші невмілі кроки і падає, згодом перетворюються на шторм, що збиває з ніг вас.

Могила світлячків, акіюкі носака, akiyuki nosaka grave of the fireflies, війна, книжки про війну, що читати, японська література, книги про другу світову війну, історія

Образ світлячків, який постійно з’являється, захоплює. Атмосфера похмура, темна. Знаєте, незмінне бажання сховатися від пронизливого до кісток вітру на кладовищі? Саме таке відчуття викликає атмосфера цієї книги. Проте світлячки, хоч і не є чимось надзвичайним і навряд є символом надії, стають тим маленьким світлом, що супроводжує Сецуко протягом усієї історії. Світлом, яке не зігріває, але повертає спогади про тепле сонячне проміння.

Він актуальний для нас, враховуючи події, що відбуваються в Україні зараз. Підштовхує нас цінувати все те, що ми маємо.

Хоч автор і наголошує на тому, що світлячки – лише комахи, він не заперечує їхньої маленької магії. Запустивши світлячків у москітну сітку, діти знаходять світло, коли живуть у темній печері. Коли вони сидять на пагорбі і дивляться, як на якийсь черговий район знову кидають бомби, Сейто порівнює їх із світлячками, вишукуючи те крихітне хороше у жахітті довкола, намагаючись підняти настрій сестричці. Коли хлопчик спалює тіло померлої сестрички на пагорбі, він думає, що її душа «відлітає» разом із світлячками на небо, бо «вони теж живуть занадто мало». В кінці, коли солдат викидає бляшанку (яку знайшов поряд з мертвим тілом хлопчика, з кісточкою Сецуко всередині), вона сполохує світлячків довкола. Можливо, присутністю світляків автор показує чистість, чарівність і якусь невідому нам святість маленької дівчинки.

Могила світлячків, акіюкі носака, akiyuki nosaka grave of the fireflies, війна, книжки про війну, що читати, японська література, книги про другу світову війну, історія

Акіюкі Носака 1988 (Marc Gantier/RAPHO)

Текст Акіюкі Носака неймовірний. Він передає всі жахіття того життя, тієї реальності. Я б хотіла мати змогу прочитати оригінал, а, можливо, і перекласти українською, щоби поділитися цими почуттями з людьми. Він актуальний для нас, враховуючи події, що відбуваються в Україні зараз. Підштовхує нас цінувати все те, що ми маємо. Нагадує, що ми не знаємо, чого очікувати від завтрашнього дня. Простий поштовх піти і обійняти всіх близьких нам людей. Невпинно, не втомлюючись, повторювати їм, як сильно ти їх любиш і які вони важливі в твоєму житті. Просте нагадування цінувати кожну мить, кожне слово і кожну дію. Чи радила б я прочитати комусь цей текст? Безумовно! Як попередження. Бо, якщо сьогодні вам не подобається нанкінський рис*, то завтра він може стати для вас нездійсненою заповітною мрією.

*відсилка до тексту. Йдеться про момент, коли Сейто згадує їхнє спокійне життя і переосмислює цінності.

Ольга Василевська
Ольга Василевська
авторка рубрики Teen Review