Вручення Меморіальної премії Астрід Ліндґрен 2017: не приховувати від дітей правду

Astrid Lindgren Memorial Award 2017, астрід ліндгрен, нагороди і премії, промоція читання, вольф ерльбрух, Wolf Erlbruch, ілюстратори, художники, дитячі книжки, найкращі дитячі письменники світу

Photo by Linda Kastrup

Учора, 29 травня, блакитна будівля Концертного дому у Стокгольмі є своєрідною меккою для літкритиків, видавців, письменників й ілюстраторок дитліту, а також багатьох поважних послів та працівників мінкульту. Сьогодні тут вручають Меморіальну премію Астрід Ліндґрен – німецькому графіку й ілюстраторові Вольфу Ерльбруху. Він став сімнадцятим лауреатом премії та шостим ілюстратором відколи відзнаку заснували у 2002 році.

Чимало буденних дрібниць приводять дітей до екзистенційних міркувань: наприклад, питання, чи вибрати гірчицю, кетчуп або брусничне варення до фрикадельок, до міркувань про те, чому різні люди люблять різне та чому ми — різні

Після ексцентричної оперної зірки, танцювальної постановки за книжкою Ерльбруха «Качка, смерть і тюльпан», саамської співачки та кількох поважних промов поважних у культурній сфері людей, на сцену сходить Ерльбрух у компанії шведської кронпринцеси Вікторії. Чи не всі попередні промовці наголошували на важливості читання для розвитку критичного мислення, уяви та емпатії. Кожен неодмінно згадав Астрід Ліндґрен і провів паралель між її сміливістю серйозно говорити з дітьми про складне та Ерльбруховою інновативністю – як стилю, так і спроможністю розказати про смерть, ідентичність і маргінальність «із теплотою» та «без повчання». Чи не кожен зауважив схожість багатьох персонажів Ерльбруха (особливо тих, що мають маленькі круглі окуляри) з самим письменником (який має маленькі круглі окуляри).

Вольф Ерльбрух наважується не приховувати від дітей правду, і в цьому полягає справжнє мистецтво.

Сам Ерльбрух сьогодні хоче говорити про те, як це бути ілюстратором. Та зненацька виявляється, що він забув ті самі легендарні окуляри. Аж коли хтось із глядачів позичає йому власні, Ельбрух починає промову. Стислу як чимало його книжок-картинок. Далі будуть тривалі овації стоячи, дещо знічений і розгублений лауреат, тости, шампанське та привітання. А поки – декілька тез із Ерльбрухової промови:

Бути ілюстратором означає працювати лише з готовим текстом, який уже написав хтось інший.

Читати новий рукопис – це як потрапити до нової країни, де нікого не знаєш.

Є тексти, які розумієш одразу. А є ті, що вимагають, аби їх спершу полюбили. Для мене такою була історія про жінку, якій конче треба було з’їсти дитину. Я сидів у студії та перечитував рукопис знов і знов, аж коли перед очима постали червоний, грозово-сірий (я навіть почув справжній грім) і чорний кольори та мавпа. За два тижні ілюстрації до книжки були готові.

Є тексти, які не потребують ілюстрацій, наприклад поезія.

Приклад ALMA вкотре доводить, що дитяча література може бути культурно-політичним, престижним і навіть прибутковим проектом.

ALMA без перебільшення – велика подія для всієї шведської культури та не лише ентузіастів дитячого читання. По всьому Стокгольму висять афіші зі Смертю та Качкою, церемонія відбувається у самому центрі міста і транслюється наживо. Звідки така пристрасть до дитячих книжок? Навіщо дорослим (в особі Культурної ради, що фондує відзнаку), аби діти читали? Кілька тез і пояснень лунали цього вечора:

Ми прагнемо, щоби книжки мандрували. Доступ до книжок є запорукою демократії, бо читання допомагає нам зрозуміти інші культури. Насамперед завдяки нашій читацькій уяві, навіть якщо перекладачам не завжди вдається бути влучними.
[…] Тексти Астрід Ліндґрен опираються будь-якій категоризації. Сама письменниця не боялась і не уникала складних тем у творах для дітей. Отже, Вольф Ерльбрух є ідеальним лауреатом меморіальної премії Астрід Ліндґрен.
Стаффан Форшель, генеральний директор Шведської культурної ради

Чимало буденних дрібниць приводять дітей до екзистенційних міркувань: наприклад, питання, чи вибрати гірчицю, кетчуп або брусничне варення до фрикадельок, до міркувань про те, чому різні люди люблять різне та чому ми — різні. Книжки допомагають нам давати раду цим не простим речам. Отже, доступ до книжок є надзвичайно важливим. А також до вчителів, бібліотек і бібліотекарів, які можуть допомогти з читанням. Вольф Ерльбрух наважується не приховувати від дітей правду, і в цьому полягає справжнє мистецтво. За це я вдячна йому від особи та дорослих і дітей.
Аліс Бах Кунке, міністриня культури Швеції

Турбота, гумор і вкоріненість у гуманістичні ідеали – ось що є надзвичайним у роботах Вольфа Ерльбруха.
Буель Вестін, літературнознавиця та голова журі премії

Приклад ALMA вкотре доводить, що дитяча література може бути культурно-політичним, престижним і навіть прибутковим проектом. І навіть інвестицією: в романтичну ідею «діти — наше майбутнє», статус країни на міжнародній арені, видавничу справу чи «середньо-високу» культуру — у що саме, різні учасники проекту вирішують самі.

_______

Нагадаємо, що цьогоріч у видавництві «Чорні вівці» з’явився переклад знаменитої книжки-картинки «Про малого крота, який хотів дізнатися, хто наклав йому на голову», яку ілюстрував Ерльбрух. Крім того, до видання готується кілька інших книжок написаних та/або проілюстрованих Вольфом Ерльбрухом.

Ліза Гречанюк
Ліза Гречанюк

авторка, редакторка сайту Букмоль