Звідки беруться діти: дитячі книжки для сімей «при надії»

дитячі книжки для родин при надії, вагітність, Не в капусті й не лелека, Ось і вона, книжки про народження молодших братиків та сестричок, звідки беруться діти, вагітність, книжка про дітей, книжка про народження дітей, сексуальне виховання

Illustration: Federica Bordoni

Не так давно, лише п’ять років тому, ми з чоловіком готувалися вдруге стати батьками, а наш трирічний син — старшим братиком. Тоді сина цікавило усе, що стосувалося малюків і їхнього народження. Як братик живе там, в животику — які має іграшки, яке ліжечко? Який він тепер завбільшки — десь як мишка, чи ще менший? Коли вже буде виходити?.. Хоч ми багато розповідали про те, як росте і розвивається малесенька дитина, син уявляв собі все це по-іншому. «Привіт, ти хто?» — питав він, притулившись вухом до мого живота, і щоразу засмучувався, що з живота йому ніхто не відповідає.
Мабуть, хороша книжка, у якій дитина могла би впізнати себе і свою сім’ю в очікуванні ще одного малюка і в перші дні після його народження, була би для нас тоді безцінною. Та на полицях українських книгарень складно було знайти дитячу книжечку, в якій би розповідалося про народження дітей, про те, що відчувають малюки, коли раптом стають «старшими» і  про дитячі фантазії на ці теми.
На жаль, таких дитячих книжок у нас досі небагато. Та і ця прогалина в дитячій літературі починає поступово заповнюватися.  Про те, якими бувають дитячі книжки для сімей «при надії», що очікують від них діти і що — дорослі, читайте у цій добірці.

дитячі книжки для родин при надії, вагітність, Не в капусті й не лелека, Ось і вона, книжки про народження молодших братиків та сестричок, звідки беруться діти, вагітність, книжка про дітей, книжка про народження дітей, сексуальне виховання

«Ось і вона», Катрін Леблан, Єва Тарлє

У сім’ї ведмедика Мартіна має народитися молодша сестричка. Мартін дуже чекає на неї, бо сподівається, що тепер йому буде з ким гратися. Але одразу, з першого погляду на сестричку Анну, ведмедик розчаровується — вона така крихітна і нічого не вміє, навіть очей не розплющила, щоб привітатися з Мартіном.

Та це не найбільша неприємність, яка чекає на ведмедика. Виявляється, його батьки в захваті від дитини, яка вміє лише довго і голосно плакати, та ще й іноді погано пахне, а його, розумного і кмітливого малюка, майже не помічають. Мартін почав сердитися і вередувати, а потім вирішив лягти поруч із маленькою сестрою і так само, як вона, лежати увесь день.

Історія про ведмедика Мартіна проста і правдива, діти легко можуть впізнати у ній себе, а дорослі — подивитися на ситуацію збоку і краще зрозуміти почуття малого «неслуха».

Авторка книжки «Ось і вона» — дитячий психолог. Мабуть, за емоціями, які переживає ведмедик Мартін, вона спостерігала не раз. Народження молодшої дитини в сім’ї часто стає випробуванням для старшої. З народженням малюка у батьків з’являються нові турботи, а поруч з безпорадним новонародженим старша дитина виглядає зовсім самостійною, майже дорослою. Історія про ведмедика Мартіна проста і правдива, діти легко можуть впізнати у ній себе, а дорослі — подивитися на ситуацію збоку і краще зрозуміти почуття малого «неслуха».

Та найбільше захоплення у цій книжечці викликають ніжні акварельні ілюстрації Єви Тарлє. Дивлячись на цю милу ведмежу сім’ю, залишитися байдужим до їхніх почуттів просто неможливо.


Катрін Леблан, Єва Тарлє Ось і вона! / текст Катрін Леблан, ілюстрації Єви Тарлє / [переклад Лариси Тичини]. – Харків: Ранок, 2017. – 32 с.

дитячі книжки для родин при надії, вагітність, Не в капусті й не лелека, Ось і вона, книжки про народження молодших братиків та сестричок, звідки беруться діти, вагітність, книжка про дітей, книжка про народження дітей, сексуальне виховання

«Не в капусті й не лелека», Анна Герцог, Жоель Турлоніас

Уже з самої назви дорослий читач розуміє, про що буде мова у цій книжці. Саме так — про те, звідки беруться діти.

Близнюки Оскар і Мія розповідають мамі, що у їхньої подружки Софі скоро народиться маленький братик чи сестричка. Мія трохи заздрить подружці, вона також хоче малюка. Мама якусь хвильку розмірковує, а потім повідомляє дітям, що у їхній сім’ї незабаром теж має народитися немовля. Діти радіють новині та задають безліч запитань про вагітність, запліднення і про те, як живеться малюку в животику. Уся книжка побудована у вигляді відповідей на дитячі запитання, з додатковою інформацією на оригінальних «стікерах».

На перший погляд книжка «Не в капусті й не лелека» справляє дуже приємне враження: красиві ілюстрації в теплих кольорах і тема, яка хвилює багатьох батьків — як розповісти дітям «про це». Але, читаючи книжку, виникає багато питань.
Перше — це незрозуміла послідовність сюжету. Спочатку діти розмовляють на вулиці лише з мамою (вона обіймає їх посеред тротуару, Оскар показує Мії на дядечка з великим животом); далі в розмові раптом з’являється тато (про те, що діти вже прийшли додому, чи тато звідкись повернувся — не розповідалося, просто в якусь мить Оскар із запитанням звертається до тата); а ще пізніше, десь в середині розповіді, на дитячі запитання раптом починає відповідати тітка Фія (хто вона така і звідки взялася — для читача залишається загадкою). Про те, що уся розмова відбувалася не в один день, можна здогадатися хіба що по «стікерах», на яких деколи з’являється інформація про зріст і вагу дитини у різні місяці вагітності. Такі «провали» у розповіді дещо збивають читача. Від середини тексту я двічі поверталася до його початку, сподіваючись все-таки знайти першу згадку про тітку Фію.

Можливо, книжку «Не в капусті й не лелека» варто сприймати не як художню літературу, а як книжку-довідник із анатомії та сексуального виховання дітей. У ній є справді багато корисної інформації, викладеної легко і зрозуміло. Але тут знову виникає запитання — для дітей якого віку ця інформація? Німецьке видавництво, у якому книжка вперше була видана, рекомендує її дітям від 5 років. Усе інше також вказує на такий вік читачів: згадка про те, що Оскар і Мія ходять до дитячого садочку та деякі зовсім «дитячі» запитання від діток-близнюків.

На початку розповіді для Мії та Оскара стає відкриттям те, що малюків у сім’ю не привозять машиною, а вони ростуть у мами в животику впродовж дев’яти місяців; а ще те, що лише жінки народжують дітей, чоловіки цього робити не можуть. Упродовж наступних 30 сторінок діти дізнаються, що таке матка, фаллопієві труби, яєчники, яйцеклітини та сперматозоїди; про те, як відбувається запліднення — натуральне і штучне; про відмінність різнояйцевих й однояйцевих близнюків; про гормони; передчасні пологи; кесарів розтин; гени; про контрацепцію і про те, що не обов’язково любити одне одного, щоб займатися сексом, але так набагато приємніше.

Відповідати на усі ці дитячі запитання буває і справді непросто. Але замінювати такі «незручні» розмови читанням дитячої книжки та повністю покластися на те, що у ній написано, здається, що не варто.

Звичайно, розповіді про капусту і лелек — вже у далекому минулому. Більшість сучасних дітей навіть у трирічному віці знають, що їх народила мама. Але у прагненні «розповісти дітям усю правду» було б добре враховувати найголовніше — потреби дитини й особливості її сприйняття.
Мені здається, що розмови про контрацепцію, гормони, секс з коханням чи без та певні анатомічні подробиці — навряд чи  актуальні та зрозумілі для дітей п’яти, шести і навіть семи років. Але знати та розуміти те, що у мами в животику росте крихітний малюк, може і дворічна дитина. Мабуть, інформацію, яка є у книжці «Не в капусті й не лелека», можна було би поділити на три книжки, для дітей різного віку.

Думаю, що про народження дітей, як і про усе інше, варто розповідати поступово, спостерігаючи за тим, що цікаво дитині, що вона може зрозуміти, а що ні. В період очікування на молодшого братика чи сестричку у старших дітей виникає багато запитань про вагітність і пологи. Відповідати на усі ці дитячі запитання буває і справді непросто. Але замінювати такі «незручні» розмови читанням дитячої книжки та повністю покластися на те, що у ній написано, здається, що не варто.


Анна Герцог, Жоель Турлоніас Не в капусті й не лелека / текст Анни Герцог, ілюстрації Жоель Турлоніас / переклад з нім. В. Воронова. — Харків: Юнісофт, 2017. — 32 с.

дитячі книжки для родин при надії, вагітність, Не в капусті й не лелека, Ось і вона, книжки про народження молодших братиків та сестричок, звідки беруться діти, вагітність, книжка про дітей, книжка про народження дітей, сексуальне виховання

«Головне, це буде не пес», Мартін Бальчайт, Катя Камм

Книжка Мартіна Бальчайта особлива тим, що не має виховної та навчальної мети, а розповідає про очікування молодшої дитини в сім’ї зовсім по-іншому — з гумором і так, як це може виглядати в уяві старшої дитини. Цієї і схожих книжок поки що немає в українському перекладі, що, мабуть, і не дивно— до дитячих книжок ми звикли ставитися, в першу чергу, як до «джерела знань».
Мама дівчинки, від імені якої ведеться розповідь, має великий живіт. «Мама народить дитину»,— каже тато. «Для чого?» — дивується дівчинка,— «Вона вже має одну».

дитячі книжки для родин при надії, вагітність, Не в капусті й не лелека, Ось і вона, книжки про народження молодших братиків та сестричок, звідки беруться діти, вагітність, книжка про дітей, книжка про народження дітей, сексуальне виховання

Про те, що так не буває, діти знають теж. Але це не зупиняє їхньої уяви.

Щодня усі говорять про мамин великий живіт. Друзі, дядьки, тітки, усі цікавляться: хто має народитися, хлопчик чи дівчинка? Мабуть, мама і тато вже втомилися від цих запитань. Одного дня на чергове запитання «хто у вас має бути», мама відповіла, як завжди: «Головне, щоб здоровий». А тато пожартував: «Головне, це буде не пес». І всі засміялися. Усі, окрім дівчинки. Справді, а чому не пес? Дитина у їхній сім’ї вже є, а пса немає.
Після цього дівчинка фантазує, що могло би бути, якби мама народила собачку, кішку, гігантського папугу, коня, свинку, дракона або ще якусь іншу тваринку…
«Що за дурниці, такого не буває. І яка користь від цієї книжки?» — подумає розсудливий дорослий. Про те, що так не буває, діти знають теж. Але це не зупиняє їхньої уяви.

дитячі книжки для родин при надії, вагітність, Не в капусті й не лелека, Ось і вона, книжки про народження молодших братиків та сестричок, звідки беруться діти, вагітність, книжка про дітей, книжка про народження дітей, сексуальне виховання

У кожній придуманій ситуації дівчинка знаходить позитивні і негативні моменти. Якби у них народилася кішка, можна було б назвати її Арабеллою і брати до себе в ліжко. Але кішки не народжуються по одній. Якщо народиться сім кішок, то як усіх помістити у своєму ліжечку?
Якби народився дракон — це було б практично. Він стеріг би дім від грабіжників, розпалював вогонь для гриля, але що робити, коли у дракона застуда і він чхає вогнем? Тоді могла би статися пожежа…
Одного ранку мама зникла. Виявляється, що опівночі вони з татом поїхали до пологового будинку. Вдома залишилася мамина подружка і записка на столі.

Завдяки уяві діти можуть відчути себе великими та сильними. Адже стати «старшим» серед дітей — це так непросто, бо й справді, хто знає якою буде та, інша дитина, і що буде далі, після її народження.

Незабаром батьки повернулися. «Це дівчинка» — сказав тато і показав «нову дитину». Старша сестричка трохи злякалася, ситуацію з дівчинкою вона не обмірковувала. Та молодша сестричка виглядає гарненькою. Ну, може трішечки прим’ята, але це не важливо. Як тоді казала мама, —  головне, щоб здорова.
Книжка «Головне, це буде не пес» — дотепна і зрозуміла дітям. Як правило, діти дуже швидко включаються у таку гру-фантазування, коментують, сміються із ситуацій і вигадують свої, ще більш абсурдні.

Можливо, дитячі фантазії — це не просто безглузді вигадки, як здається нам, дорослим. У них — дитячі думки, мрії, приховані страхи. Завдяки уяві діти можуть відчути себе великими та сильними. Адже стати «старшим» серед дітей — це так непросто, бо й справді, хто знає якою буде та, інша дитина, і що буде далі, після її народження.


Martin Baltscheit, Katja Kamm Hauptsache, es wird kein Hund, Bajazzo Verlag, 2007

Лариса Лавренюк
Лариса Лавренюк

музикантка, мистецтвознавиця, мама