Які книжки допоможуть розважити, розсмішити та звеселити й водночас – подарують чудовий привід поміркувати про важливе? Які розбурхають уяву фантастичними пригодами, але й не забудуть зарадити з реальними проблемами, які хвилюють малечу? Які потішать красивим ілюстраціями й не менш чарівним текстом? Відповідь в огляді видань, які чудово пасуватимуть як для спільного читання з дошкільнятами, так і для самостійно читання для трошки старших дітей.
Про читання / Читачі
13 Квітня 2021
2336
Фантастичне й реальне: книги, що розважають і наштовхують на роздуми
Янкова Марія
Містельфи, галина малик, другоасники, еміль і марго, кузько кузякін, женя гайдамака, українські книжки, комікси, що читати школярам, молодша школа, дошкільнята, український дитліт, найкращі книжки для читання, ілюстровані книжки

Герої усіх трьох книжок, які потрапили до огляду, – це такі ж сучасні діти, як реальні. Вони переживають цілком справжні дитячі емоції, граються, навчаються, хворіють, не дуже полюбляють прибирати чи ходити до школи, але відрізняє їх від реальних дітей те, що з ними трапляються незвичайні казкові пригоди. А ще – всі вони вигадані. Історії про них будуть зрозумілими діткам із 6-річного віку, хоч ми з сином, у його 4-роки, теж не менш успішно спробували їх осягнути. Втім, у будь-якому разі та в будь-якому віці рекомендую їх до прочитання з дорослими, адже кожна книга вартує уваги. А ще – обговорення.

При прочитанні-розгляданні коміксу «Еміль і Марго» не зайвим буде поговорити про те, де вигадка, а де реальність, як і кому можна говорити оті надзвичайно смішні дурниці. «Містельфи» насичені специфічною архітектурною лексикою, тож деякі моменти таки потребують роз’яснення. «Другоасики» – це коротенькі історії, де кожна ситуація повчальна для маленького читача. Кінцівка оповідань позбавлена моралізаторських висновків, а є лише ситуація і її післясмак, який спонукає до роздумів та, знову-таки, обговорень.

Містельфи, галина малик, другоасники, еміль і марго, кузько кузякін, женя гайдамака, українські книжки, комікси, що читати школярам, молодша школа, дошкільнята, український дитліт, найкращі книжки для читання, ілюстровані книжки

Еміль і Марго. Монстрам вхід заборонено,
Анн Дідьє, Олів’є Мюллер

Обережно! Цей комікс може розважити вашу дитину до невтримного реготання. Попри постійні збитошні вибрики головних героїв і монстриків, ледве не сороміцькі моменти (так, про какульки там теж є), дражнилки (типу «дурепа, коза драна») та інші римовані приказки, у коміксі можна знайти й корисні теми для обговорення. Наприклад, до чого може привести дитячий обман, невинна витівка чи сувора дисципліна і недовіра дорослих? Або ж привід трошки помріяти: що було б, якби школа бабаїв існувала з мучителькою замість учительки? Може, безлад у квартирі таки робить монстр Розгардіяш? А, може, монстр Ловець снів таки існує й може виловити навіть найстрашніші жаховиська? Чи помітить маленька мишка монстрячий зуб, якщо підкласти його під подушку замість свого молочного?

«Еміль і Марго» має 14 розділів загальною кількістю близько ста сторінок. У книжці немає довгих передмов, автори одразу кидають читача у вир пригод юних принца та принцеси, брата й сестри. Вони весь час знаходяться під пильним наглядом суворої гувернантки панни до-Ганни, яка терпіти не може жодних монстрів.

Казкові кумедні монстри з’являються в першому розділі, у своєму звичному середовищі – у лісі, де якраз проходить різдвяний ярмарок страховиськ із ялинками з ніжками й свіженьким педикюром, з «гірляндами, що виривають гланди», з «кулями, що набивають ґулі» і кусаються. У цих дивних монстрячих істот усе не як у людей: на каруселях помпони ловлять дітей, а не навпаки; замість цукрової вати вони їдять цукрову бороду, п’ють гарячий вантвейн (гаряча піна з ванни), носять двоголові шапочки, рукавички з сімома пальцями, збирають синьоніжки замість сироїжків тощо. У кожному розділі з’являється новий монстр (Сімпомпон, Кудлань, Дзьободзуб, Розгардіяш, Страхолік, Зубохруп, Олень-Крилач, Суперклей-3, Монстралери), який стає причетним до раптової халепи, що сталася в замку або з кимось із його мешканців. Пряме й переносне значення обігруються майстерно як авторами, так й ілюстратором, а переклад із французької Мії Марченко хвацько довершує їхній веселий задум. Такий захопливий симбіоз точно не зможе лишити байдужим читача.

Коли в сина трапляються напади ніжності, він із радістю перетворюється на правителя Ґречноцьома. Крім цього, в нього з’явилося алібі та вичерпне пояснення на запитання, чому в кімнаті безлад і розкидані іграшки: «Це все монстр Розгардіяш!». Добре, що поки не відповідає мені іменем одного – Не-Твоє-Монстряче-Діло. До речі, саме ці страховиська й оселилися в будинку ілюстратора Олів’є Делуа з появою дітей у його сім’ї.

Комікс ховається під м’якою обкладинкою, а саму книжку надруковано на офсетному папері, тож її приємно тримати в руках, брати з собою й перериватися після певної історії до наступної нагоди. Лиш потрібно враховувати дещо дрібний шрифт і детальні малюнки, які варто розглядати при гарному освітленні. Ілюстрації яскраві та цікаві, читання стає подібним на перегляд захопливого мультфільму.


Еміль і Марго. Монстрам вхід заборонено / Анн Дідьє, Олів’є Мюллер; пер. з фр. Мія Марченко. – Харків: Читаріум, 2021. – 96 с.
Містельфи, галина малик, другоасники, еміль і марго, кузько кузякін, женя гайдамака, українські книжки, комікси, що читати школярам, молодша школа, дошкільнята, український дитліт, найкращі книжки для читання, ілюстровані книжки

Містельфи
Галина Вдовиченко

«Містельфи» – чарівна книга, що від першої до останньої сторінки просякнута духом Львова, з усіма його екологічними та дорожніми проблемами. Ця книга приречена на успіх у всіх любителів пригод, супергероїв, естетичної краси містобудування, архітектурних пам’яток та просто поціновувачів розмаїтої української мови.

У середмісті Львова, у вежах мешкають крихітні юні міські ельфи, у яких є свої обов’язки, розваги і, звісно ж, суперздібності. Остап, Агата, Бруно, Тея, Дафна мають містельфійські браслети, які виконують різні функції – виклику співрозмовника, ліхтарик, центр управління польотами, сигнал тривоги та три режими безпеки (малопомітний, невидимий, електромагнітний захист). Все тому, що ельфи мають золоте правило – для людей вони повинні лишатися невидимими, але ж якщо чогось не бачиш, це не означає, що цього не існує…

Усі п’ятеро друзів виконують свої унікальні ролі. Дафна – майстриня з в’язання на дротиках. Агата – письменниця й ілюстраторка своїх книжок. Остап – працює над розв’язанням проблем дорожнього руху в місті. Бруно – інспектор із чистоти горищ, а от пекарка-Тея – особлива, вона носить навушники, бо без них нічого не чує. Галина Вдовиченко дуже вдало вписала останню в сюжет, завдяки цій містельфійці бачимо яких побутових незручностей зазнають люди з обмеженими можливостями та разом із тим розуміємо – вони такі ж, як усі ми. І це дуже гарний привід для обговорення з дитиною важливості толерантного ставлення й готовності допомагати людям з певними порушеннями.

Мирон найбільше був у захваті від містельфійських ігор (квач, перегони в повітрі, стрибки між лебедів / «З лебедя на лебедя містельфа подавай», гра Комини, трюки в повітрі, повітряні гірки, гра в Хованки, гойдання на гілках). У них діти можуть легко впізнати знайомі розваги та взяти їх собі на озброєння, як-от мій чотирирічний читач зробив із лічилкою Остапа. Син просив багато разів поспіль прочитати її, і зрештою вивчив із легкістю й задоволенням її напам’ять, тож тепер використовує під час ігор із друзями:

Уцімто-буцімто,
Кваче, ти де?
Фіглі-міглі,
На каркаде!
Допиваю чай,
Доїдаю кекс –
Текс, шмекс, пекс!

 Отож, повернімося до пригод, які трапилися з маленькими помічниками Львова. На місто напали страховиська – щури-мутанти, які нищили на своєму шляху усе неживе, але дуже цінне: від книжок до архітектури. Супергерої прийняли виклик – врятувати місто від цих мутантощурів дуже оригінальним рішенням, яке точно б не завадило навіть теперішньому Львову. 

Книга має тверду обкладинку, якісний крейдований папір, затишні ілюстрації в пастельних тонах зі впізнаваним почерком відомої ілюстраторки українських дитячих книг – Анни Ломакіної. Вірним рішенням було на початку книги намалювати карту Львова з підписаними вежками містельфів та визначними спорудами й монументами, про які згадуються в подальшій оповіді. Єдине, чого не вистачало, так це приміток на сторінках із поясненнями деяких термінів, які стосуються архітектури, тому що довелося згадувати, ґуґлити та спрощувати для дитячого сприйняття значення деяких слів: пасаж, вежа-ротонда, флюгер, барельєф, фасад, фронтон, стела, ліпнина, катедра, причілок тощо. Незнайомі й рідковживані слова аж ніяк не вважаю недоліком у дитячих книгах – усе це чудово розширює словниковий запас.

«Гречані бублики!» – вигук, що став вірусним у нашій сім’ї. Син настільки був у захваті від книги, що поспішав усім зустрічним розповісти про неї: «Ми читали книгу про ельфів. Там так цікаво! Навіть була каналізація…». Як бачите, кожен у цій казковій повісті зможе знайти собі щось до душі, від високого до підземного.


Містельфи: повість / Галина Вдовиченко. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. – 144 с.
Містельфи, галина малик, другоасники, еміль і марго, кузько кузякін, женя гайдамака, українські книжки, комікси, що читати школярам, молодша школа, дошкільнята, український дитліт, найкращі книжки для читання, ілюстровані книжки

Другоасики з 2-А,
Кузько Кузякін, Євгенія Гайдамака

Це збірка коротеньких дотепних історій із серії «У вирі пригод». Автор розповідає про буденні вчинки, почуття й помилки, фантазії та мрії, які трапилися зі школярами другого класу. Кузько Кузякін майстерно підводить маленького читача до ретрансляції власного висновку наприкінці кожного оповідання та спонукає до спільного обговорення: «Як би вчинив ти?», «Що погано, а що добре?»

Існує багато прийомів захопити дитину читанням. Пані Ксенія заінтригувала Артурчика чудовиськом, яке втекло з книжки, і це чудово спрацювало. Саме вчителька часто стає рефері, ментором і порадницею школярам у їхніх халепах та інших повсякденних ситуаціях. Це ж прекрасно, що вчителька може щиро посміятися разом із дітьми над помилками (як у диктанті зі словом «другоасик»), вміє доречно підбадьорити (як було з Остапчиком у його кризовий період під час розлучення батьків), насварити винних (через булінг над Ільком з бідної сім’ї). Вона не сварить за забуті зошити та невиконане домашнє завдання, а вигадує монстра Домозавра, що діє на забудькуватого вигадника Максима не згірше за погану оцінку. Діти й самі часто фантазують і вигадують собі забаву, як от Оленка. ЇЇ Дракон (очі – тенісні м’ячики, бородата голова – відро з мітлою, пазурі – кольорові олівці) залюбки катає усіх на спині доти, доки в нього вірять. Так і діти, як ті фантастичні істоти, потребують віри в них.

У збірці йдеться про те, що часто трапляється з реальними школярами: про телефон на уроці та про те, що таке справді важливий дзвінок («Телефон»), про страхи та спроби їх подолання («Жоржини»), про капосні збитки, які діти можуть вчиняти стінам школи та про те, якою ціною це може обернутися самому шибенику та його родині («Сліди»), про позичені цінні речі, якими діти діляться, і ціну, яку можливо доведеться заплатити у разі її втрати («Перстеник»), про крадіжку, брехню і знову ж мудру вчительку («Сто гривень»), про важливість не спізнюватися та наслідки того, що можна пропустити багато цікавого й незвичайного («Аеростат»), та про невдалий день, який може стати найкращим («Фонтани»).

Діти люблять впізнавати знайоме в книжкових персонажах. Син із радістю помічав знайомі імена дітей, порівнював, як святкують Дні народження в них у садочку, і як це відбувається в школі. Від привітання Вітька «З ням-гам-цмок-дшення!» з оповідання «Цукерка» він весь час починав заходитися сміхом, а потім пояснював, що потрібно ділитися.

Завдяки набутим знанням із серії книжок про бобра Кастора (Ларс Клінтінг, видавництво «Час майстрів») Мирон сказав, що знає і залюбки розказав би другоасикам, як правильно лагодити велосипед і міняти пробите колесо («Дірка»). Помилки в диктантах, домашні завдання – дошкільнятам ще незнайомі, а от для молодших школярів книга буде дуже доречною і, думаю, відгукнеться ще більше.

Тверда палітурка, офсетний папір, яскраві динамічні, метафоричні ілюстрації Жені Гайдамаки допомагають прикути увагу дитини до книги, їх хочеться розглядати та посміхатися.


Другоасики з 2-А / Кузько Кузякін; худ. Євгенія Гайдамака; передмова Г. Остапенко. – Харків : Віват, 2020. – 64 с

 Оцінювальні бали не ставимо, вважаємо, що читацький досвід кожен читач має здобути сам. Нам книги сподобалися, до них ще обов’язково повернемось, бо вони того варті.

Мене звати Марія Янкова – філологиня за фахом, книголюбка за покликанням. Наразі займаюся вихованням та освітою своїх дітей, Мирона (4 роки) й Іванни (1 рік і 10 місяців). Книги повсюди, наша домашня бібліотека та читацький досвід невпинно зростає. Діти часто просять почитати книгу, я залюбки погоджуюсь, бо це цікаво, пізнавально, розважає та зближує нас. Свого часу захотілося спілкуватися з однодумцями у фейсбуці, я натрапила на групу «Читаємо книги разом з дітьми», де дотепер допомагаю співмодерувати. Щоби ділитися прекрасним досвідом прочитаних книжечок, які найбільше відгукнулися – веду читацький щоденник «Марічка і книжок копичка»

Мирон полюбляє дитячі книжечки з гумором, з яскравими ілюстраціями про захоплюючі пригоди динозаврів, монстрів, всеможливі будівництва кораблів, хмарочосів, машин, потягів, роботів, та й загалом усього цікавого, що нас оточує. Він часто експериментує зі словотворенням, надаючи нових смислів словам, людям чи речам, присвоюючи нові прізвиська. Пластує в національній скаутській організації України, є пташатком у київському гніздечку «Відважні горобчики», які популяризують українську культуру й мову.

Іванна говірка, жвава та цілеспрямована дівчинка, яка обожнює книжечки, може довго сидіти й розглядати, самостійно гортати, але найчастіше просить, щоб їй читали зранку, вдень і ввечері, вдома, у машині та на прогулянці. Улюблені книги: серія про Шусть і Шуня Акселя Шеффлера, «День народження білочки» Сільві Мішлен, книги про пригоди слоника Мімбо Джимбо Якоба Мартіна Стріда, «Лев і пташка» Маріанни Дюбюк, «Пташина колискова» Оксани Лущевської, серія «Аґусики вчаться говорити» Валентини Рожнів та різноманітні вірші-забавлянки.

вихідні у Києві Київ майстер-класи музеї розваги свята творчість читання вголос