Історії Джаклін Вілсон: повчання — батькам, магію — дітям

Illustration: Chelsea O’Byrne

На рахунку популярної англійської письменниці Джаклін Вілсон понад 90 книжок для дітей та підлітків, купа нагород, усенародна, якщо не всесвітня, любов і поки жодного з літературних Оскарів — ні премії імені Ганса Крістіана Андерсена, на яку Джаклін номінували у 2014 році, ні Медалі Карнегі, якої не отримала в 1991 (за повість «Історія Трейсі Бікер») і в 1995 році (за поки не перекладену в нас історію про двох близнючок «Double Act»). Чому? Відповідь на це запитання, здається, лежить на поверхні. Проте зараз мова не про це, а про ще одне цінне напрацювання Джаклін Вілсон – авторський стиль, який за півстоліття творчості, можливо, й не досягнув досконалості, але точно став одним із найвпізнаваніших. Особливості мови, нарація та набір певних художніх прийомів – щоби зрозуміти, що тримаєш в руках книгу Джаклін, не обов’язково дивитися на обкладинку. Кожна її книга є гармонійним союзом цікавої історії та критики повсякденної реальності, легкості та серйозності, дитячості та дорослості у найстереотипніших розуміннях цих слів. Крім того, кожна  розповідає про сімейні проблеми, родинні конфлікти та дітей – звичайних дівчат і хлопців, яким авторка незмінно співчуває та симпатизує, справедливо звинувачуючи майже у всіх їхніх стражданнях та нещастях дорослих. З чого ж починати знайомство з творчістю Джаклін Вілсон нашим читачам? Варіантів чимало, оскільки на сьогодні навіть українською перекладено майже двадцять її книжок. Але на кількох із них хотілося б таки акцентувати увагу юних шанувальників британської літератури.

джаклін вілсон, четверо дітей та ельф, трейсі бікер, навчальна книга богдан, дівчата джаклін, едіт несбіт, постмодерн, ганна садко, володимир чернишенко, що читати, книжки для дітей, підліткова література, книжки для підлітків, тінейджери, заборонені теми, детективи, бестселери, перше кохання, перші поцілунки, наркотики і підлітки, найкращі книжки для читання, підліткова проза, що читати підліткам, розмальована мама, книжки про дітей-сиріт, притулки, легке читво

Перша та остання книжка з серії про Трейсі Бікер

Історія Трейсі Бікер

10+

«Історія Трейсі Бікер» стала однією з найпопулярніших книжок Джаклін Вілсон не дарма, оскільки ця дотепна, смішна та зворушлива розповідь десятирічної дівчинки із сиротинця про життя, пригоди, невдачі та мрії читається легко та швидко. Крім того, написана більше як чверть століття тому повість відкриває цілу серію книжок про Трейсі Бікер, одну з найцікавіших, найактивніших та найкумедніших героїнь з-поміж усіх Дівчат Джаклін. Героїню, яка ніби увібрала в себе усе найцікавіше від Тома Сойєра та Олівера Твіста, Поліанни й Енн Ширлі.

На перший погляд, десятирічна Трейсі – нестерпне вередливе дівчисько. Вона не йде на контакт із вихователями, свариться з однолітками, дошкуляє меншим і не дає спокою старшим. Вона може дати стусана, обізвати, але… Але це зовсім не означає, що вона погана або зла, чи не так? Просто, вона звикла давати здачі до того, як її образять. Ось така от проблемна дитина, яка має право бути проблемною. І письменниця напрочуд тонко обґрунтовує це право та вберігає Трейсі від осуду читачів навіть тоді, коли вона поводить себе вкрай жахливо. Як саме Джаклін Вілсон стає на захист Трейсі? Дуже просто — дозволяючи читачам побачити звичний усім нам світ її очима. Очима не якогось фантастичного зіпсованого дівчати з важким характером, а звичайної дитини, на долю якої, попри юний вік, вже випало стільки болю, образ, розпачу та розчарувань, що годі й уявити. Самотньої покинутої дитини, яку ніхто не хоче удочеряти і в якої вже, як сама вона висловлюється, «минув товарний вік» і надії на нормальне всиновлення мало. Дитини, яка наївно чекає, коли по неї приїде її чудова суперзіркова мама — бо ж насправді ця жінка дуже любить Трейсі, просто вона трішки зайнята та не має для доньки часу. Дитини, яка насправді, як і будь-яка інша дитина з притулку, дуже хоче мати нову родину (принаймні доти, «доки не повернеться мама») — бо ж усі ми прагнемо, щоби нас любили.

Ще проникливішою історія Трейсі Бікер стає через особливості оповіді. Як і більшість книжок Джаклін Вілсон, ця повість написана у вигляді щоденника й оздоблена малюнками, карикатурками та анкетними полями, завдяки чому у читачів складається враження, ніби вони і справді тримають у руках нотатник маленької дівчинки. При цьому, попри всю драматичність, проблематику та серйозність теми, історія Трейсі Бікер не залишає по собі важкого осаду, а сама розповідь героїні сповнена іронії та жартів, тепла та доброго гумору, а також — неоднозначностей і запитань, поміркувати над якими цікаво буде не стільки навіть дітям, скільки дорослим. Хіба ж не дорослі винні у тому, що світ такий недосконалий? Отож-бо й воно.


Джаклін Вілсон Історія Трейсі Бікер / текст Джаклін Вілсон, ілюстрації Ганни Осадко / перекл. з англ. Володимир Чернишенко. – Тернопіль: Навчальна-книга Богдан, 2010. – 192 с.

джаклін вілсон, четверо дітей та ельф, трейсі бікер, навчальна книга богдан, дівчата джаклін, едіт несбіт, постмодерн, ганна садко, володимир чернишенко, що читати, книжки для дітей, підліткова література, книжки для підлітків, тінейджери, заборонені теми, детективи, бестселери, перше кохання, перші поцілунки, наркотики і підлітки, найкращі книжки для читання, підліткова проза, що читати підліткам, розмальована мама, книжки про дітей-сиріт, притулки, легке читво

Перша та третя повісті з тетралогії про Еллі, Маґду та Надін

Дівчата закохані

10+

Продовжуючи знайомство із творчим доробком Джаклін Вілсон, важко оминути тему кохання, яке відіграє ключову роль у сюжеті дещо дорослішої за попередню книжки  «Дівчата закохані», написаної у 1997 році.
Загалом, «Дівчата закохані» — це дещо банальна, а в плані композиції навіть примітивна повість, яка розповідає історію стосунків англійської тінейджерки Еллі зі світом: з новою дружиною тата і молодшим братом, із привабливими та непривабливими хлопцями, з вчителями, з двома абсолютно різними подругами (готичною Надін і легковажною Маґдою) і, звісно ж, із самою собою. Оповідь знову ж таки ведеться від головної героїні та нагадує відвертий щоденник, оздоблений різноманітними замальовками юної власниці, які в оригінальному виданні створив художник Нік Шеррат, а в українському — Ганна Осадко. Формат майже-щоденника переконує читачів у правдивості написаного та сприяє абсолютному зануренню у романтичний підлітковий світ з усіма необхідними складовими: коханням, дружбою, комплексами з приводу зовнішності та непорозуміннями з батьками.

Головну героїню можна вважати типовою для більшості підліткових книжок, фільмів та серіалів. Майже в усіх своїх мріях, проблемах та переживаннях Еллі — абсолютно звичайна тринадцятирічна дівчина. І, хоча сьогодні, коли підліткове життя неодмінно пов’язане з інстаграмами, твіттерами, фолловінгом і лайканням, любовні історії Еллі та її подруг виглядають дещо архаїчно, сучасним українським читачкам не складно буде побачити в Еллі як не себе, то свою найближчу подругу. І байдуже, що кумири Еллі вже давно пенсіонери, менш цікавим та дотепним текст від цього не стане.

Варто зазначити, що на складних темах (зокрема темі смерті матері Еллі) та речах, які потенційно можуть робити Еллі не-такою, авторка увагу не загострює. Проте тут легкість і своєрідна поверхневість є радше перевагою тексту, ніж його недоліком — він не рятує від складних життєвих потрясінь, натомість має терапевтичний ефект і допомагає впоратися з дрібними проблемами та незгодами, як-от фактом, що «твої найкращі у світі подруги значно стрункіші за тебе». Ще однією перевагою тексту є, як не дивно, його повчальність. Дуже обережно, уникаючи менторського тону і відвертого моралізування, авторка розповідає читачкам про небезпеки статевих стосунків, підліткову вагітність, шкідливість наркотиків, алкоголю й інші неприємності. Отож недовірливим матусям і татусям не варто поспішати виривати книжку з рук дитини через наявність там таких понять, як «секс», «фригідність» і «амфетаміни».
Крім того, як і на шанувальників книжок про Трейсі Бікер, фанатів Еллі, Маґди та Надін може лише потішити той факт, що на коханні історія про них не завершується. Продовження їхніх пригод можна знайти у трьох наступних повістях, — «Дівчата запізнюються», «Дівчата запізнюються» та поки неперекладена українською «Дівчата плачуть», — у яких дівчата дорослішають, а їхні проблеми серйознішають.


Джаклін Вілсон Дівчата закохані / текст Джаклін Вілсон, ілюстрації Ганни Осадко / перекл. з англ. Володимир Чернишенко. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2013. – 192 с.

джаклін вілсон, четверо дітей та ельф, навчальна книга богдан, дівчата джаклін, едіт несбіт, постмодерн, ганна соадко, володимир чернишенко, що читати, книжки для дітей

П’ятеро дітей та Ельф

9+

Почнімо з того, що написана 2012 року повість «Четверо дітей та Ельф» дещо відрізняється від решти текстів Джаклін Вілсон. Головним чином, через те, що в її основі лежить фантастичний сюжет знаменитої книги Едіт Несбіт «П’ятеро дітей та Ельф» — історії про п’ятьох братів і сестер та дивовижного Псамміда, який щодня виконував по одному їхньому бажанню.
Попри цю особливість, повість починається доволі звично — перед читачем розгортається картина з життя Розалінди, непримітної тринадцятирічної дівчини з «сірими пасмами» та надзвичайною любов’ю до літератури, зокрема до книги Едіт Несбіт про Псамміда. Разом із слабохарактерним та нерішучим молодшим братом Розі проводить канікули у тата та його нової родини: красуні-дружини Еліс і маленької донечки Моді. Так само на канікули до будинку приїжджає дванадцятирічна Шурка, донька Еліс від першого шлюбу, типова tomboy з купою комплексів та синдромом дефіциту уваги. Тож під одним дахом опиняються четверо надзвичайно різних дітей та двоє дорослих, які ніяк не можуть збагнути, що повсякчас допускаються грубих помилок у «вихованні». Коли читачам стає зрозуміло, що дійти спільної мови герої не зможуть, адже у всіх, крім маленької Моді, за спиною багаж із давніх та свіжих образ, авторка виводить на сцену справжнього ельфа-чарівника Псамміда.

Очевидно, що в основі книжки «Четверо дітей та Ельф» — метанаративність, завдяки якій казкова історія ніби легітимізується, тобто стає правдивішою та достовірнішою. Очевидно й те, що це не просто сиквел, не просто данина Едіт Несбіт. І хоча останнє, швидше за все, зіграло важливу роль для авторки (творчість англійській письменниці початку ХХ століття свого часу вплинула на Памелу Треверс, Клайва Стейплза Льюїса, Діану Вінн Джонс, Джоан Роулінґ і, звісно ж, на саму Джаклін), для читачів родзинка повісті в іншому. Якщо забути про психологізм, майстерне конструювання персонажів, соковиті літературні алюзії та легкий гумор, то книга «Четверо дітей та Ельф» цікава, насамперед, діалогом із минулим, який показує нам, що за сто з гаком років змінилося у нашому світі, а що ні. Діалогом, який спонукає дорослих замислитися над вічними проблемами та нашим розумінням дитини й дитинства.

Здається, що саме заради цього відчуття власної вагомості, заради уседозволеності й усемогутності дітям і потрібні подібні тексти.

Продовжуючи й інтерпретуючи сюжет повісті Едіт Несбіт, Джаклін Вілсон розповідає читачам про три різні Англії. Майже ідеальну Англію Едіт Несбіт з правильними й обмеженими в батьківській любові вікторіанськими хлопчиками й дівчатами, які живуть у красивому будинку, чемно поводяться, чепурно виглядають, але ретранслюють море упереджень і стереотипів свого часу. Діккенсівську Англію, у якій немає нічого, крім упереджень, сірості, грубості та холодних стін робітного будинку. І свою, яка в чомусь стала значно кращою, а в чомусь досі потребує змін. Як і дві інші, ця Англія повністю належить дорослим. Принаймні доти, доки діти не знаходять у піщаній ямі чарівного ельфа здатного перетворити їх на тих, хто rule the world.
Здається, що саме заради цього відчуття власної вагомості, заради уседозволеності й усемогутності дітям і потрібні подібні тексти. От тільки магія та чари, які відіграють у книжці «Четверо дітей та Ельф» одну з ключових ролей, повсякчас відступають у ній на задній план. На відміну від Едіт Несбіт, Джаклін Вілсон у своєму «сиквелі» так і не перетворюється на фантастку. Вона не зраджує своєму стилю і вплітає чарівний сюжет — із Псаммідом, дивовижними перетвореннями та здійсненням чудернацьких бажань — у цілком правдоподібну історію як таку собі метафору. Метафору про звичайних дітей, які просто тікають від реальності, коли та стає нестерпною через дурість дорослих. Дітей, яких урешті-решт рятує магія, але не тому, що вона є органічною складовою їхнього (художнього) світу, а тому, що це зручний прийом — deus ex machina. І саме тому фінал повісті звучить дещо фальшиво.
Власне, фальшивою може видатися уся ця історія, якщо читати книгу «Четверо дітей та Ельф» так, ніби написала її не Джаклін Вілсон, а Едіт Несбіт. Але робити цього не варто.


Джаклін Вілсон Четверо дітей та Ельф / текст Джаклін Вілсон, ілюстрації Ганни Осадко / перекл. з англ. Володимир Чернишенко. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2016. — 352 с.

підліткова література, книжки для підлітків, тінейджери, заборонені теми, детективи, бестселери, перше кохання, перші поцілунки, наркотики і підлітки, найкращі книжки для читання, підліткова проза, що читати підліткам, рута шепетіс, війна, поміж сірих сутнікіВ, туве янссон, літня книжка, видавництво старого лева, джаклін вілсон, розмальована мама, oh boy!, мари-од мюрай, сироти, притулки, книжки про страждання

Розмальована мама

11+

Ми полюбляємо із захватом розповідати про сильних жіночих персонажок. Персонажок, які долають усі перешкоди, уникають важких ударів долі й урешті-решт досягають свого. Говорячи про таких персонажок, ми не рідко згадували дівчат відомої британської письменниці Джаклін Вілсон – активних, самодостатніх і вольових героїнь з різними характерами, але незмінно міцним внутрішнім стрижнем. Однак 33-річна Маргарита, героїня, на честь якої названо повість «Розмальована мама», – зовсім не така. Вона слабка жінка, яка понад третину життя страждає через те, що її покинув блакитноокий красень Майкі. Вона «погана» мати, яка зовсім не вміє опікуватися своїми двома доньками. Вона просто «неправильна» доросла, яка замість роботи, ходить на вечірки, набиває собі нові й нові татуювання, випиває і потроху божеволіє. Іншими словами, вона – повна протилежність класичним дівчатам Джаклін, однак історія про неї також викликає захват, дивує і залишає по собі цілий океан вражень.

Джаклін Вілсон завжди допомагає своїм дівчаткам, навіть якщо вони не активні-самодостатні-вольові, знайти у фіналі історії промінь надії на щастя.

Насправді головною героїнею та оповідачкою повісті «Розмальована мама» є не мама Маргарита, а її молодша донька Дельфінія. Дельфінія – десятирічна дівчинка із дислексією і непримітною зовнішністю (улюблений типаж Джаклін Вілсон), яка довго не може знайти друзів у школі, не може не любити свою «неправильну» маму, не може зрозуміти старшу сестру, якій захотілося жити «абсолютно нормальним» життям, і не може вирватися із замкненого кола – заплутаної та сумної ситуації, у якій усі є в певному сенсі жертвами обставин, усіх можна зрозуміти, отож навряд удасться знайти винних.

Як і книга «Четверо дітей та Ельф», повість «Розмальована мама» має дещо спільне з класикою дитліту, а саме з фантастичною історією Лімана-Френка Баума. Маємо тут і відьму-чаклунку із зеленими очима, і справжнє «Смарагдове місто», і віру в ілюзії, і розчарування, яке традиційно приносить ця віра. Втім, попри розчарування, у житті розмальованої мами та її доньок не все так погано, бо… бо Джаклін Вілсон завжди допомагає своїм дівчаткам, навіть якщо вони не активні-самодостатні-вольові, знайти у фіналі історії промінь надії на щастя.


Джаклін Вілсон Розмальована мама / текст Джаклін Вілсон, ілюстрації Ганни Осадко / перекл. з англ. Володимир Чернишенко. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016. — 260 с.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль