Книжки, що ламають стереотипи про принцес

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата

Ілюстрація Емілії Дзюбак до книжки Ґжеґожа Касдепке «Я не хочу бути принцесою»

Для початку треба зізнатися, що особисто мої стосунки з принцесами не склалися з самого дитинства. Не скажу, що ніколи не мріяла носити пишні сукні, жити у палаці, нічого не робити… Поза тим, історії про принцес завжди викликали у мене доволі змішані почуття, а з десятків ув’язнених у високих вежах, сплячих й сповнених благословенного очікування на свого принца красунь жодна так і не стала улюбленою героїнею. Так уже склалося, що у читаних мною казках персонажі принцес здавалися такими нудними й пасивними, що ототожнювати себе з ними було просто неможливо — значно приємніше уявляти себе авантюристом Аладдіном, ніж субтильною Попелюшкою.
Сьогодні ж спробую розповісти про книжки, які ламають стереотипи про принцес і пропонують читачам та читачкам цікавих, самодостатніх та активних героїнь.

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата

Поліна: принцеса і стартап

Ілюстрована книжка «Принцеса і Піца» (The Princess and the Pizza, 2003) Мері Джейн і Херма Ошів — чудове чтиво для читачів та читачок, які вже встигли ознайомитися з класичним «принцесячим» каноном. Книжка починається з того, що головна героїня — принцеса Поліна — змушена шукати роботу, бо її тато-король покинув королювання й став сільським різьбярем. Оскільки у селах попит на принцес низький, пошуки Поліни заходять у глухий кут. Аж раптом, одного чудового дня, вона дізнається, що у сусідньому королівстві королева шукає дружину для свого сина — принца Друперта.

«Це мій шанс знову стати принцесою!» — вигукнула Поліна. Вона перерила усю валізу зі своїми речами для принцес, прибрала тирсу з найкращої бальої сукні, змела пил зі своєї діамантової тіари. Тоді поклала у корсет часнику на удачу й пахучих трав, аби ніхто не відчув запах часнику, і помчала до замку.

А у замку на Поліну вже чекають конкурентки (серед них легко впізнати Рапунцель, Білосніжку та інших принцес) і три випробування: сон на горошині, примірювання кришталевих черевичків і приготування страви для майбутнього чоловіка. Постійно глузуючи з того, що їх змушує робити королева, Поліна успішно проходить перші два випробування, але з третім у неї виникають проблеми. Готувати вона не вміє, хрещеної феї не має — Поліна з радістю поїхала б додому, та королева погрожує смертною карою всім, хто програє. Тож налякана Поліна випадково робить піцу та стає переможицею у конкурсі… Втім усе було б не так цікаво, коли б вона не відмовилися віж свого призу, не передумала виходити заміж й не відкрила у селі власну піцерію.

Усе було б не так цікаво, коли б вона не відмовилися віж свого призу, не передумала виходити заміж й не відкрила у селі власну піцерію.

Автори книжки майстерно обігрують класичні мотиви, як на вербальному, так і на візуальному рівнях. Текст легкий і дотепний, а сюжет захопливий, динамічний і несподіваний. Особливого шарму додає поєднання класичної казкової мови з сучасною лексикою та жаргоном.

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата

Ліза: принцеса і дракон

Книжка Роберта Манча і Майкла Марченка «Принцеса у паперовому мішку» (The Paper Bag Princess, 1992) розповідає історію про хоробру принцесу Лізу.

Ліза була прекрасною принцесою. Вона жила у замку і носила дорогий одяг. От-от вона мала вийти заміж за принца Рональда.
На жаль, дракон знищив її замок, спалив своїм полум’яним подихом увесь її одяг і викрав принца Рональда.

Одягнувши паперовий мішок, єдине, що лишилося після драконовогу нальоту, Ліза вирішує визволити свого принца з полону. Подолавши довгий шлях, принцеса знаходить печеру дракона й обдурює його: лестощами змушує витратити всі свої сили. Коли дракон нарешті втомлюється й засинає, Ліза рятує свого прекрасного принца з полону. Але історія на цьому не закінчується…

Він [принц — пер.] подивився на свою рятівницю, скривився і сказав:
— Ну і вигляд у тебе, Лізо! Від тебе пахне гаривом, ти розпатлана й одягнена у старий брудний паперовий мішок. Повертайтеся, коли виглядатимеш, як справжня принцеса!
— Дорогий мій Рональде, — відповіла йому Ліза, — від тебе пахне лавандою, волосся у тебе ідеально зачесане, а плаття чудове. Ти виглядаєш як справжній принц, але насправді ти просто нікчема, і я ніколи не вийду за тебе заміж!

Прослухати усю книжку англійською можна у відео-блозі Katie’s Bookshelf — Classroom, а у російському й не дуже вдалому перекладі її можна знайти у збірнику «Большая книга сказок о драконах» (видавництво «КомпасГид»), щоправда, без дотепних ілюстрацій Майкла Марченка.

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата

Принцеси-велосипедистки, принцеси-бейсболістки та принцеси-хуліганки

Книжка «Не усі принцеси носять рожеві сукні» (Not All Princesses Dress in Pink, 2010) Джейн Іолен, Гайді Стемпл і Анни-Софі Ланкветін більше нагадує енциклопедію про принцес.

У кожної на голові маленька блискуча корона, але це аж ніяк не заважає носити смердючі червоні шкарпетки, грати у бейсбол, стрибати у калюжі, майструвати, перемагати нічних монстрів, тікати з високих веж тощо.

Ідея, яку авторки та ілюстраторка намагаються донести до читачів, полягає у тому, що принцеси (або ж просто дівчата) бувають різні. У кожної на голові маленька блискуча корона (про яку згадується на кожній сторінці книжки), але це аж ніяк не заважає носити смердючі червоні шкарпетки, грати у бейсбол, стрибати у калюжі, майструвати, перемагати нічних монстрів, тікати з високих веж тощо.

Якщо текст книжки, можливо, занадто невигадливий, то ілюстрації Анни-Софі Ланкветін заслуговують особливої уваги. Яскраві й дотепні, вони одразу привертають увагу, залучають до діалогу й, можливо, саме завдяки ним читачкам не складно буде відшукати серед принцес себе й уникнути тягаря рудиментарних стереотипів.

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата

Принцеса-рятівниця і сплячий красень

Прекрасна дитина, зловісне закляття, проколотий палець, сто років сну і сповнений справжнього кохання поцілунок — переказів казки «Спляча красуня» братів Грімм море. Особливість історії «Сплячий Боббі» (Sleeping Bobby, 2005) Мері Поуп та Віла Осборнів у тому, що замість сплячої красуні маємо тут — принца Боббі, а замість рятівника-принца — хоробру принцесу.

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата

Поєднання різних стилів оповіді, пародіювання, ламання сюжету та обігрування класичних казкових мотивів (так, королева не запрошує на уродини тринадцяту чаклунку лише через те, що має сервіз на дванадцятьох персон) й красиві ілюстрації Гізель Поттер — усе це робить книжку привабливою для читачів різного віку. Особливо ж для тих, хто вже знайомий з казкою братів Грімм.

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата

Принцеса Задавака, або Її Величність Бунтівниця

На відміну від принцеси з історії про про сплячого красеня, героїня книжки Бабетти Коул «Принцеса Задавака» (Princess Smartypants, 1995) не відчуває потреби у принцах. Мотоцикли, дракони, вечірки — у Задаваки і без принців життя захопливе та цікаве.

Принцеса Задавака не хотіла виходити заміж. Їй подобалося бути міс.
Та, оскільки вона була красивою й багатою, усі принци мріяли зробити її своєю місіс.

Під тиском батьків принцеса Задавака погоджується знайти чоловіка, але влаштовує для кандидатів такі випробування, пройти які під силу тільки їй самій. Один за одним принци потрапляють у пастки, аж поки не з’являється принц Плюскотун (Swashbuckle)….

Коли принц проходить усі випробування, принцеса Забіяка цілує його й несподівано для читачів він перетворюється на жабу.

Коли інші принци почули, що трапилося з принцем Плюскотуном, жоден з них не захотів одружуватися з принцесою Забіякою…
…Тож жила вона собі довго й щасливо.

Дотепно, іронічно та без зайвого моралізму Бабетта Коул разом зі своєю героїнею ламають стереотипи про принцес і переосмислюють традиційне «жили вони довго й щасливо».

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата

Гіацинт: хочеш літати — літай

Остання книжка, про яку хочу розповісти, це написана американською дитячою письменницею Флоренс Перрі Хайд і намальована Лейном Смітом книжка «Принцеса Гіацинт (Неймовірна історія про дівчинку, яка літала)» (Princess Hyacinth (The Surprising Tale of a Girl Who Floated), 2009).

У принцеси Гіацинт була проблема. У всіх є проблеми, скажете ви. Але це була незвичайна проблема. Ні-ні, вона не виглядала незвичайно, це було не так. У неї було два ока, тоді ніс і рот — ви знаєте, звичайні речі у звичайній послідовності… Тож, що то була за проблема?

Використовуючи прості й зрозумілі символи, авторка показує наскільки обтяжливо бути принцесою. Усю історію побудовано навколо надзвичайної здатності маленької принцеси Гіацинт літати у повітрі. Аби дочка не здімалася у повітря, король і королева зашивають камінчики у її шкарпетки й змушують носити важку корону, яка заважає їй не тільки кружляти у повітрі, але й рухатися взагалі. Гіацинт дратує, що вона не може грати з іншими дітьми й вирішує скористатися своєю унікальною збідністю.

Авторка не намагється ні зруйнувати стереотипи, ні обіграти традиційні мотиви. Неймовірно поетично та красиво вона переконує читачів та читачок у тому, що важливо завжди бути собою.

Книжки для малювання, Мої каракульки, Ерве Тюлле, Дрю Дейволт, Олівер Джефферс,День, коли олівці втекли, День, коли олівці повернулись додому,Віолетта Борігард,Усе через банани, Недомальовані вірші,Григорія Фальковича, Віталій Кириченко,Розмальовки, віммельбухи, енциклопедії,Велика розмальовка з цифрами,Мапи. Розмальовка,Жива природа. Атлас-розмальовка,Наталі,Зоопарк, розваги, творчість, розвиток дитини, дитячі книжки, літо

Принцеса-кухарка проти всіх

Якщо цієї яскравої коронованої шістки вам замало, тоді доповнити її можна одразу двома історіями від української авторки й ілюстраторки Віолетти Борігард — інтерактивними книжками-картинками «Принцеса-кухарка» та «Усе через банани», що розповідають про напрочуд активну, самостійну та сміливу принцесу Нісоль, яка хоч і обрала для себе цілком традиційну для жінки роль кухарки, зробила це за власним бажанням, порушивши усі норми та правила принцесячого життя.


Віолетта Борігард Принцеса-кухарка. – Київ: Час майстрів, 2015.

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата

Паперова царівна і романтичний бунт

Крім того, уваги у цьому контексті заслуговує спокійна і натхненна книжка «Паперова царівна», яку написала Оксана Лущевська, а проілюструвала Світлана Балух. Головна героїня цієї книжки — маленька, трошки незграбна й сором’язлива Царівна. Колись давно Царівну та ще кількох ляльок з паперу змайструвала дівчинка Ліза. Змайструвала, а потім виросла й забула про свої іграшки, через що Царівна відчуває себе покинутою.

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата

Та і як не відчувати себе покинутою, коли, крім Лізи, у неї нікого не має. Царівна відрізняється від двох своїх вишуканих сестер, як зовні (Світлані Балух вдалося чудово показати те, наскільки не-шаблонною принцесою є головна героїня у порівнянні з сестрами), і тим, що не має тієї граційності, вишуканості та манер, якими так пишаються сестри Іза та Фіфі. Натомість у Царівни є справжній талант і достатньо сили для того, щоби одного дня наважитися залишити свою «золоту клітку» та вирушити у великий світ.


Оксана Лущевська Паперова Царівна / текст Оксани Лущевської, ілюстрації Світлани Балух. — Харків : Віват, 2016. — 32 с.

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата

Не всі хочуть бути принцесою

Якщо ви досі вважаєте, що дівчатка в усіх казкових іграх про лицарів, драконів і принцес завжди прагнуть грати роль останніх, то ви неабияк помиляєтеся. Принаймні, саме в цьому переконує сюжет книжки-картинки добре знайомого нашим читачам польського письменника Ґжеґожа Касдепке «Я не хочу бути принцесою». В основі книжки лежить історія про родину, що просто таки потерпає (у хорошому розумінні цього слова, якщо таке може бути) через маленьку Марисю, яка постійно хоче гратися з мамою, татусем, бабусею та дідусем у театр та ще й, попри очікування рідних, виконувати роль страшного, лихого та ненажерливого дракона. Чому? А чому б і ні. Адже дракони (та навіть звичайнісінькі замкові башти), на думку дівчинки, куди кращі за принцес. Не всі ж гарненькі маленькі дівчата мріють бути принцесами. Та й у дитячих іграх, як і в житті, усі ми вільні обирати, ким нам бути — принцесами, лицарями, баштами чи драконами.

— Ну, то буду гарненьким драконом, — сказала Марися. — Гарненьким драконом, який хрумає лицарів і при цьому мило посміхається.

Якщо після напрочуд вдалих «Міфів для дітей» і «Великої книги почуттів» щодо творчості Ґжеґожа Касдепке вибудовується певний горизонт очікувань, то книжка «Я не хочу бути принцесою» його цілком виправдовує.  Легко, цікаво, без дидактизму та з незмінним почуттям гумору, Касдепке пише про важливе та серйозне, «встигаючи» на тридцяти сторінках розкрити і тему, і персонажів, і їхні стосунки між собою. Та й приводів поговорити після прочитання такої книжки в сімейному колі вистачить. Особливої ж втіхи і маленьким, і вже дорослим читачам принесе розглядання яскравих, сюжетних, кумедних і безмежно емоційних ілюстрацій, які намалювала також вже давно відома в Україні художниця Емілія Дзюбак.


Ґжеґож Касдепке, Емілія Дзюбак Я не хочу бути принцесою / текст Ґжеґожа Касдепке, ілюстрації Емілії Дзюбак / пер. з поль. Ігор Андрущенко. — Харків: Школа, 2017. — 32 с.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль