Як зробити свою дитину генієм? Як навчити її мріяти? Як надихнути її ставати кращою?

Ні-ні, це не реклама чергової суперметодики, адже, якби я була інтелігентною філологинею на пенсії, то напевно пробурмотіла б під носа: «Метод один лишень — читати, читати, читати, а не всі ті ваші Tik-Tok’и дивитися!»
Та я лишень мама двох активних хлоп’ят (правда, з вічним внутрішнім книжковим пієтетом), тож просто додам: «…книги про людей, які не боялися літати!». І саме така серія книг потрапила нам до рук.

Серія «Маленькі історії Великих Людей» від «Видавництва Старого Лев» на сьогодні містить чотири книги про відомих постатей: Фернана Магеллана, Фріду Кало, Марію Кюрі та Леонардо да Вінчі. Хоча всі вони абсолютно є різними територіально, епохально, культурно й гендерно, вони однаково рівно — та по-різному! — долучилися до створення того світу, в якому ми живемо. Безстрашний сміливець Магеллан, нещасна і трагічна, але така геніальна Фріда Кало, новаторка-лавреатка Марія Кюрі 1 людина-епоха Леонардо да Вінчі — що може бути спільними між ними і чому про них варто знати вашим, здавалося б, іще не таким дорослим дітям?

Книжки ми забирали похмурого дощового ранку, та мій Назар, якому ось виповнилося 7, просто біг до поштового відділення, щоб отримати невідому прекрасність: «Невже книги надіслали саме для мене?» Ефект несподіванки спрацював на всі 100%, і довгоочікувані новинки в рученятах. І, найцікавіше, одразу, щойно розгорнувши, сів читати що, як на мене, є важливим показником – і це за відсутності знайомих імен, героїв, відсутності підкреслено «дитячого стилю» та постійного притоку нових книг.

Читав Назар їх досить довго, але лишень тому, що «ковтнути» їх за один вечір не вийде. Навіть не так: кожну книгу він читав рівно один вечір, але кількість запитань, які були потім, і час, необхідний на «утрамбування» інформації, вимагала більшої кількості хроноресурсів.

Просто про складне, легко про велике — однозначно може стати лейтмотивом цієї серії — велика кількість ілюстрацій, чудова інфографіка, прекрасні малюнки та відносно небагато тексту.

Перше, що приваблює увагу й викликає тактильне «мі-мі-мі» — обкладинки книжок серії. Вони приємної текстури, наче вирізьблені, тож їх хочеться торкатися і розглядати. Цікавим видається і тло обкладинок — з найпримітнішими символами-елементами, характерними для тієї чи іншої постаті: комахи, склянки, пензлі в Леонардо да Вінчі, заквітчані черепи, квіти, кавуни для Фріди Кало тощо. За це зокрема й за оформлення серії загалом велика подяка дизайнерам — книги про серйозні речі візуально виглядають неймовірно просто, стильно та легко, вони не створюють відчуття суперсерйозності. Навіть візуально їх хочеться читати, а не втекти якомога далі від незрозумілих тем, на що часто грішить нон-фікшн для дітей. Просто про складне, легко про велике — однозначно може стати лейтмотивом цієї серії — велика кількість ілюстрацій, чудова інфографіка, прекрасні малюнки та відносно небагато тексту.

Та найбільший плюс цієї серії в тому, що кожна історія — від складних малюнків да Вінчі до картин Кало, від географічних нюансів подорожі Магеллана до радію Кюрі — це історія великої Людини з маленькими слабкостями.

Приємно вразила також і робота перекладацької команди. Текст простий та зрозумілий, доступний як для самостійного читання, так і для читання батьками, адже не навантажений канцеляризмами, діалектизмами і зайвою науковістю.

Та найбільший плюс цієї серії в тому, що кожна історія — від складних малюнків да Вінчі до картин Кало, від географічних нюансів подорожі Магеллана до радію Кюрі — це історія великої Людини з маленькими слабкостями. Як йому було йому страшно… Як їй боліло… Як він сумнівався. Як вона розчаровувалася. Завдяки цьому відомі постаті стають ближче до дитини: «Я теж можу відчувати це. Я теж плачу, коли не вдається. Я теж відчував (-ла) насмішки однолітків». Це олюднює історії великих людей, робить їх маленькими, тобто такими, якими дитина може сприймати їх як рівних… але зберігає їхню велич — адже таких цікавих та структурованих біографічних нарисів ще треба пошукати! Отож маленькому читачу зовсім не важко уявити себе на місці героїв та зрештою повірити у власні сили.

Екстраособливість цієї серії й наша особиста любов із сином — це словничок наприкінці кожної з книжок. Водночас, можливо, це і найбільш продуктивна, гносеологічна частина кожної з книг. Чому так?

Кожна з них серії — своєрідне занурення в епоху, що дозволяє скласти уявлення не тільки про постать, про яку читаємо, але й про весь спектр понять — культурних, політичних, злободенних, — того чи іншого періоду.

Словничок містить усі незрозумілі, на думку авторів, слова, визначення та терміни, що зустрічаються в книзі. Цікавий і підбір цих термінів. Зокрема, читаючи про Фернана Магеллана, дитина точно дізнається про те, що таке естуарій, Острів прянощів, пайок та цинга. А Фріда Кало доповнить словничок дитини такими термінами як грінго, поліомієліт та сюрреалізм. Хоча, мабуть, це також і нюанс, що вимагає роботи-мінімум допомоги-втручання (потрібні підкреслити — авт.) батьків. Для мого 7-річки деякі терміни, зокрема, політологічні, як-от «соціалістична республіка», пояснити було досить непросто. Як мінімум, вони вимагали залучення інших книг, екскурсів (дуже коротких та вибраних, звісно!) в історію, пошуків аналогій тощо. З іншого боку, це суперперевага цієї серії книжок, адже вони сподобаються не лише 7-8 річним дітям, але й майже підліткам, зокрема чудово допоможуть під час підготовки шкільних проєктів.

Кожна з них серії — своєрідне занурення в епоху, що дозволяє скласти уявлення не тільки про постать, про яку читаємо, але й про весь спектр понять — культурних, політичних, злободенних, — того чи іншого періоду. Це прекрасно розвиває кругозір дитини, збагачує її словниковий запас.

«Маленькі історії Великих Людей» — це серія, яка впевнено переконує: кожна велика людина — це маленька людина зі своєю історією життя, нехай і видатним для всіх, зокрема для маленької — та лишень за віком, правда? — людини, яка читає ці книжки.

«…Мамо, а тобі дадуть Нобелівську премію?» — питає Назар, коли ми, забравши молодшого зі садочка, йдемо святкувати п’ятницю традиційними некорисними солодощами. «Не впевнена, синочку, я не настільки талановита і розумна, щоб отримати її» — ледь приховуючи усміх, відповідаю йому. «Дуже шкода, звісно. Але мені от точно вдасться!» — впевнено каже мій мрійник і дослідник. І лишень за таку мотивацію варто було прочитати ці книги, чи не так?

Коротко про себе

Наталія Галань – книгоманка, книгошоперка, книголюбка зі стажем.
Першою книгою, яку придбала стала «Енеїда» у 2 класі на зекономлені кишенькові кошти. Крайня — ось уже в дорозі.
Кандидатка філософських наук, редакторка, журналістка.
Мама двох неймовірних, різних наче день і ніч, синочків: 7-річного Назарчика, любителя монстрів, міфів і різних цікавинок, та 3-річного Гната, знавця транспорту та любителя смішних віршів.