Місто багатьох світів: літературний Стокгольм Астрід Ліндґрен

Астрід Ліндґрен, Стокгольм, Юнібакен, Astrid Lindgren, Junibacken, Stockholm

До якої ще з європейських столиць приїздять, аби поглянути на віллу найсильнішої у світі дівчинки, легендарний дах непоказного будинку і помешкання жінки, яка виборола заборону фізично карати дітей? Стокгольм Астрід Ліндґрен – це будинок на Далаґатан, 46 і музей на острові Юрґорден.

Вулиця Далаґатан досить віддалена від Старого Стокгольма, щоби чимало зичливих скептиків кілька десятиліть тому вважали: наша найулюбленіша дитяча письменниця не має жити у такій глушині. Причому сама найулюбленіша письменниця, Астрід Ліндґрен, мала геть іншу точку зору. Район, де розташована вулиця, має назву Васастан і нині відомий як той самий район тих самих Карлсонових дахів. Щоправда, не маю певності, що до народження персонажа тутешні будинки були винятковими – їхні дахи не вельми різняться від решти столично-європейських, одначе завдяки Ліндґрен нині тут мешкає егоїстичний, жадібний і в міру затовстий швед із пропелером.

Нині з будинком №46, де жила письменниця, сусідять кілька кав’ярень і квіткова крамниця, через дорогу – великий парк із футбольним полем. Навпроти дверей – розкидисте дерево, у чиєму затінку сховалася тераса Астрід Ліндґрен: амфітеатрик із кількох рядів сірих лавок, на яких сидять глядачі матчу та постійні жителі парків зі своїми валізами на коліщатах.

Потрапити до помешкання Ліндґрен можуть тільки члени товариства імені письменниці та лауреати її премії. Поки що. Адже, якщо вірити голові товариства, до застиглої у часі квартири Ліндґрен, яка зватиметься «відкритим домом письменниці» і аж ніяк не «музеєм», пускатимуть усіх охочих уже 2015 року.

Астрід Ліндґрен, Стокгольм, Юнібакен, Astrid Lindgren, Junibacken, Stockholm?

Юнібакен із його символом і героїнею повістей Ліндґрен – дівчинкою Мадікен, яка тримає парасолю

Називати «музеєм», бодай через звичні для нас асоціації із цим типом закладу, не хочеться і ще одну стокгольмську окрасу, пов’язану з Ліндґрен, – Юнібакен. Він розташувався на одному з чотирнадцяти островів, які складають Стокгольм, поряд зі славетними Скансеном просто неба і музеєм затонулого корабля Васи. Юнібакен – це будинок персонажів Ліндґрен та інших відомих шведських письменників, приміром, Свена Нордквіста, Гуніли Берґстрьом, Ґеорґа Юхансона, а також шведськомовної фінки Туве Янсон.

Будинки мумі-тролів, Петсона й Фіндуса, майстерня Мулле Мека і хатинка Карлсона купчаться на міській площі просто посеред Юнібакена. Від неї зі справжньої залізничної станції вирушає казковий поїзд, що, землею і у повітрі, мандрує шістьма історіями Астрід Ліндґрен – декорації відтворено вкрай ретельно. Його кінцева зупинка – вілла «Хованка», де, за книгами, мешкає Піппі Довгапанчоха, а у Юнібакені – лише її шкапа. Це надзвичайно важлива ознака, навіть принцип, музею: помешкання книжкових персонажів, із міцними шафами, продірявленими шкарпетками і капелюшками на гачках, відтворено до найдрібніших деталей, але самих персонажів або геть немає, або вони, як Карлсон, що ширяє під стелею, не досяжні відвідувачам. Зате кожен, малий чи великий, може відчути себе на місці героя: донесхочу досліджувати Піппіну віллу, побути Мумі-мамою чи похазяйнувати на кухні дідуня Петсона, тоді поїсти булочок з корицею у кафе, а наостанок придбати улюблену книгу в найбільшій у столиці дитячій книгарні.

Стокгольм – місто, де живуть світи Астрід Ліндґрен: тут і Леннеберґа, де мешкає Еміль, і Піппіна вілла, і маєток Енґстрьомів з оповідань про Мадікен, що має назву Юнібакен. Вони існують не тільки на папері та не у минулому, а у теперішньому часі завдяки Маріт Торнквіст, шведській ілюстраторці, що спроектувала Юнібакен і цьогорічній номінантці на премію Ліндґрен. А також стокгольмцям, які, попри те, що Піппі визирає з щодругої вітрини, не перетворили Ліндґрен на лише комерційний бренд, а досі вважають її улюбленою дитячою письменницею.

Ліза Гречанюк
Ліза Гречанюк
авторка, редакторка сайту Букмоль