Недоторка: казки для підлітків не про те

Недоторка: казки для підлітків не про те, підліткові книжки, що читати підліткам, кохання, проблеми тінейджерів, романи для школярів, кохання, Корнієнко, Час майстрів

Важко визначити, де закінчується дитяча література, а де починається підліткова. Ніби лише вчора були книжки-картинки, казки й абетки, а от сьогодні — багатотомне фентезі та відверті романи про проблеми старшої школи. Книжка Тетяни Корнієнко опинилася десь посередині. З одного боку, «Недоторка» невелика за об’ємом, має ілюстрації та визначена автором як «психологічна казка». З другого боку, головна героїня книжки — підліток, і книжка зачіпає типові проблеми підліткової літератури: школа, булінг, перше кохання. Тож можна зробити висновок, що «Недоторка» — це спроба зробити міст між дитячою та підлітковою літературою. Та чи він достатньо надійний, аби ним користуватися?

Алевтині 14 років, вона чудова художниця, розумниця, лагідна дівчина. Тільки має одну проблему, з якої з’являються усі інші. У неї вермінофобія, тобто боязнь мікробів та хвороб. Авторка пояснює це поведінкою мами Алі, коли вони жили в Індії. Дівчинці весь час казали, що все навколо брудне, заразне та смертельно небезпечне. Книжка має вступ, де Аля детально пояснює свою фобію та власне відношення до неї. Сама себе вона називає «crazy», бо англійське слово їй подобається більше, ніж «божевільна». Вона не пояснює чому її батьки нічого з цим не роблять, але сама Аля намагається час до часу пересилювати себе, робити те, чого боїться, наприклад, погладити собаку. Однокласники з Алі знущаються, хоча вона виправдовує їх тим, що сама їм дозволяє. Школа — це перше місце, де читач бачить Алю. І тут маю віддати належне Тетяні Корнієнко, адже вона гарно описує типових персонажів, що бувають чи не у всіх школах: справедливих вчительок, клоунів та перших красунь класу. Щодо самої Алі, а вона не тільки головна героїня, а ще й оповідачка, то вона видається вельми правдоподібною. У неї є свої вподобання, думки, почуття, голос і страхи. В останніх ховається головний конфлікт книги: дівчина розвивається між страхом мікробів і страхом назавжди залишитися самотньою, бо ніхто її таку «crazy» не полюбить. Здавалося б тут могла бути сильна історія про прийняття себе та життя підлітків з психологічними проблемами (а також тих, хто їх любить). Але ні, не судилося.
Історія зав’язується на почуттях, що виникають між Алею та Іваном — новеньким у її класі. Вперше вони зустрічаються під час вечірньої прогулянки й Аля розуміє, що це, те саме кохання-з-першого-погляду. А далі розгортаються драматичні події з усіма елементами банальних голлівудських романтичних фільмів: муки кохання, злети та падіння героїні, зрада кращої подруги, зрада коханого, сцена «я майже кинулась з моста через нього», бійка і щаслива розв’язка.

Недоторка: казки для підлітків не про те, підліткові книжки, що читати підліткам, кохання, проблеми тінейджерів, романи для школярів, кохання, Корнієнко, Час майстрів

Ілюстрація до книжки Віолетти Борігард

Одразу ж впадає в око, що Іван до неможливого ідеалізований персонаж. Навіть з точки зору закоханої в нього дівчини. Він сильний, інтелігентний, гарний, а на додачу — з трагічною історією про успішну музичну кар’єру, яка обірвалась через травму руки. Аля бачить його лицарем, царевичем Іваном Романовим, який завжди «пахне самотнім проліском». А себе — принцесою Недоторкою, яку він «рятує», виліковуючи від фобії. Але дивує у всьому цьому не лише використання традиційної казкової моделі «чоловік спаситель» і «слабка жінка», але й те, як саме ця модель реалізується у романі. Іван буквально руйнує світ Алі, навмисно створюючи ситуацію, у якій дівчина має зробити вибір між відчуттям безпеки, яку їй дарує фобія, та життям дорогої людини. Аля переборює себе, Іван рятує її (і навіть після витягування дівчини з брудної смердючої води пахне «самотнім проліском»!), happy end. З точки зору психології такий спосіб «лікування фобії» можливий, але коли читаєш книжку, здається, що він там лише для драматизму. Аля називає це перезавантаженням, адже вона тепер у сильних руках Івана, захищена та готова для нового життя. Але психологічно Аля не змінилася, раніше від світу її захищала фобія, тепер — хлопець.

У «Недоторці» зачепили багато важливих тем, зокрема психологічні проблеми підлітків. Зачепили і полишили…

Звісно, усі ці неточності та неправдоподібність маскує жанр. «Недоторка» — психологічна казка. У свідомості багатьох казка є одним із інструментів виховання дітей, вона має насамперед нести якусь істину, а вже потім бути довершеною літературно. Істина цієї казки не стосується психологічних проблем підлітків. «Любов дає нам силу змінюватись» — це повинні зрозуміти читачі «Недоторки». А для тих, хто цю істину не виловив, читаючи текст, видавці турботливо надрукували її на обкладинці «Недоторки». Правдива ця істина чи ні — кожен вирішує сам для себе сам. Тому так, у «Недоторці» зачепили багато важливих тем, зокрема психологічні проблеми підлітків. Зачепили і полишили…
Страшні лікарні, батьки, які не зважають на проблеми дітей, вчителі, які не розуміють, байдужість однолітків, відсутність можливості впоратися зі своїми фобіями та проблемами самостійно — усе це не вигадки, а справжні труднощі, що не рідко втручаються у життя реальних підлітків. От тільки їм, на відміну від Алі, навряд вдасться знайти собі містичного царевича-рятівника. На жаль, такі існують лише в казках.


Тетяна Корнієнко Недоторка: Психологічна казка / переклад з російської Івана Андрусяка, ілюстрації Віолетти Борігард. — Київ: Час майстрів, 2015. — 104 с.

Катерина Кіщинська
Катерина Кіщинська

авторка рубрики "Teen Review"