Пам’ятати не можна забути: шість книжок до 9 травня

книжки про війну, романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, нацизм, фашизм, голокост, день перемоги, ніколи знову, друга світова війна, євреї, німці, books about war, що читати про війну, військова тема у дитліті, велика вітчизняна війна, нацизм, хлопчик у смугастій піжамі

З ілюстрації Олівера Джефферса до англомовного видання книжки «Хлопчик у смугастій піжамі» (Penguin Books, 2016)

Плакати, сміятись, аналізувати, осмислювати, сумувати, забувати чи таки пам’ятати – що саме робити, говорити та думати 8 та 9 травня вирішувати вам і тільки вам. Однак, якщо визначитися з настроями та модальностями важко, можете звернутися по допомогу до літератури, з якою уявлення про одну з найжахливіших подій минулого століття, про Другу світову війну, стануть куди об’ємнішими, а рефлексія – глибшою. 

книжки про війну, романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, нацизм, фашизм, голокост, день перемоги, ніколи знову, друга світова війна, євреї, німці, books about war, що читати про війну, військова тема у дитліті, велика вітчизняна війна, нацизм, хлопчик у смугастій піжамі

Хлопчик у смугастій піжамі, Джон Бойн

14+

Якщо сказати, що «Хлопчик у смугастій піжамі» є спробою показати жахи Другої світової війни очима дитини, це прозвучить не надто оригінально та цікаво, адже спроб таких світова література знає чимало. Як не крути, але «дитячі очі» є напрочуд вдалим і зручним інструментом для того, щоби навіть найчерствіших серцем змусити співпереживати, співчувати та трошечки спів-страждати. Втім, ірландському письменнику Джону Бойну вдалося дещо вирізнитися на тлі багатьох своїх «конкурентів» і його «Хлопчик у смугастій піжамі» і сюжетом, і особливостями нарації, і героями таки може справити враження навіть на досвідчених читачів.
У центрі сюжету історія про дев’ятирічного Бруно, який разом із сім’єю, старшою сестрою, мамою та батьком, вимушено переїжджає зі свого комфортабельного п’ятиповерхового дому в Берліні до будинку у загадковому Геть-Звідси. Перша несподіванка криється в тому, що відбувається усе це не через депортацію, переслідування тощо, як це не рідко трапляється у книжках про війну, а через підвищення батька, на якого у самого «Фурора великі сподівання». Друга несподіванка — війна у тексті безпосередньо не згадується. Сама оповідь, хоч і має за наратора автора, показує нам точку зору головного героя, який живе настільки безтурботним дитинством, що буквально не розуміє нічого з того, що відбувається навкруги. Хто такий Фурор? Що це за загадкове місце Геть-Звідси з купою дивних одноповерхових будинків за колючим дротом? Ким саме працює його тато? У чому різниця між його родиною та євреями? Чому його новий друг, худорлявий Шмуль, який народився в той самий день, що і Бруно, але у Польщі, постійно ходить у смугастій піжамі? І чому їм не можна погратися разом? Відповіді на ці запитання читачі знатимуть ще задовго до того, як розгорнуть книжку, але саме вона доможе вкотре усвідомити все – самостійно, не ковтаючи чужі емоції, а створюючи та переживаючи власні, які ще довго житимуть у серцях та головах після того, як автор поставить напрочуд сильну та водночас лаконічну крапку.


Джон Бойн Хлопчик у смугастій піжамі / переклав з англ. Віктор Шовкуна. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 192 с.

книжки про війну, романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, нацизм, фашизм, голокост, день перемоги, ніколи знову, друга світова війна, євреї, німці, абсурд

Ковчег часу, Марцін Щигельський

12+

Повість Марціна Щигельского «Ковчег часу» знову переносить нас у Польщу часів Другої світової війни. Рафалу, головному герою та оповідачу книги, як і Бруно з «Хлопчика у смугастій піжамі», дев’ять років, але живе він не з мамою, татом, сестрою та прислугою у триповерховому будинку, а з втомленим від усього, що відбувається навколо, дідусем у варшавському гетто. З дідусем, якого постійно не буває вдома, оскільки він мусить заробляти гроші на прожиття та піклуватися про онука, мусить робити усе можливе лише для того, щоби Рафал не бачив і не усвідомлював усього того реального жахіття війни (втім, читачів саме це й спонукатиме більше замислюватися про те, що таке справжня війна).
На щастя, Рафал знаходить розраду у бібліотеці, працівниця якої дає хлопчику книжки. Саме з книжок, а вірніше з однієї книжки — знаменитого фантастичного роману «Машина часу» Герберта Веллса, життя головного героя починає змінюватись. Рафал прочитує велетенський, як для дев’ятирічної дитини, романи ледь не за один вечір і несподівано усвідомлює, що описане Веллсом страшне майбутнє зі страшними морлоками та нещасними витонченими елоями вже розпочалося. І з усією сміливістю, на яку здатні наважуватися переважно діти, Рафал вирішує збудувати машину часу, щоби змінити таке майбутнє.
Безпосередність і щирість точки зору оповідача, поєднання фантастичного (майже магічного) з реалістичним і болісним, відсутність популярних літературних кліше про війну та неоднозначність, з якою читачі залишаються, коли прочитують книгу до останньої сторінки — усе це в купі з гарно сконструйованим сюжетом і чудово відтвореними образами маленьких і великих героїв робить книжку не просто цікавим, а дуже потрібним читвом.


Марцін Щигельський Ковчег часу, або Велика втеча Рафала із колись крізь тоді в тепер і назад / пер. з пол. Божени Антоняк. – Львів: Урбіно, 2016. – 232 с.

книжки про війну, романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, нацизм, фашизм, голокост, день перемоги, ніколи знову, друга світова війна, євреї, німці, абсурд

Дім дивних дітей, Ренсом Ріггз

13+

Про бестселер Ренсома Ріггза ви, поза сумнівами, чули і, якщо досі не прочитали, то, швидше за все, встигли побачити екранізацію — з тими ж, що й у книзі, спецефектами, з прекрасною Євою Грін у ролі пані Сапсан і не менш прекрасною алегорією, у якій замість фашистів і нацистів маємо чудовиськ-порожняків, що прагнуть жити вічно знищуючи «особливих» людей. Алегорія цілком влучна, адже маємо тут і елементарне прагнення забрати життєві ресурси в інших, і антисемітизм, і, власне, одвічну війну між добром і злом. Крім того, у романі Ренсома Ріггза є подорожі в часі, завдяки яким герої-підлітки можуть уникнути найстрашнішого, є магія, що робить сюжет казково-захопливим, і є поділ на чорне та біле, через що війна стає такою зрозумілою.
В основі сюжету роману Ренсома Ріггза «Дім дивних дітей» — містична історія про шістнадцятирічного Джейкоба Портмана та дивний притулок загадкової пані Сапсан. У дитинстві Джейкоб полюбляв слухати розповіді дідуся Абрахама про таємничий притулок в Уельсі та його мешканців, наділених надзвичайними здібностями дітлахів, які втекли туди з рідної Польщі, ховаючись від безжальних потвор. На світлинах, які показує дідусь і які читач може одразу ж знайти у книжці дівчинка левітує над поверхнею землі, хлопчик завиграшки підіймає велетенський камінь, ще одна дівчинка тримає в руках згустки вогню… І малий Джейкоб радо сприймав усе на віру. Доти, доки дорослі не переконали його, що це лише вигадки, що чудовиська — це фашисти, острів з будинком — дитячий будинок для біженців, а його мешканці — євреї. Однак загадкова смерть діда та його незрозумілий заповіт спонукають хлопця вирушити до Уельсу, назустріч «дивним» дітям та таємничій Місс Сапсан, щоби знайти відповіді на усі свої запитання та визначитися, де правда, а де вигадка. Поза сумнівами, ця зворушлива історія про мандрівки у часі, чудовиськ, надзвичайні здібності та різні дивацтва чудово пасуватиме для читання у прохолодні літні вечори. Крім того, усім охочим насолодитися спершу книгою варто поспішати, оскільки прем’єру екранізації роману заплановано вже на кінець вересня.


Ренсом Ріггз Дім дивних дітей / Ренсом Ріггз / [переклад з англ. Володимир Горбатько]. — Харків: «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012.

книжки про війну, романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, нацизм, фашизм, голокост, день перемоги, ніколи знову, друга світова війна, євреї, німці, абсурд

Крадійка книжок, Маркус Зузак

14+

Як і Джон Бойн, австралійський письменник Маркус Зузак пропонує побачити та пережити Другу світову війну разом із дитиною, яка перебуває не зовсім зі звичної для багатьох читачів сторони барикад, оскільки є німкою. І, як і Бойн, для того, щоби вразити спокушених у цій темі читачів, Зузак вдається до цікавих прийомів на рівні оповіді, зокрема вводить у ролі нараторів такого героя, який у роки Другої світової війни і в реальному світі мав купу роботи, а саме Смерть — унікального та навпрочуд співчутливого не-зовсім-персонажа, який може спостерігати за однією з найжахливіших трагедій усього людства з абсолютно Іншої точки зору.
У центрі сюжету — розповідь про спершу дев’ятирічну, а наприкінці книги вже й зовсім дорослу Лізель Мемінгер, дорослішання якої відбувається на тлі війни. На перший погляд, Лізель є доволі звичною героїнею роману про війну — доброю, наївною, стражденною сиротою, на долю якої припало чимало викликів. Отже, спершу безвісти зникає її батько, якого звинувачують у комунізмі, потім, аби врятувати від переслідувань, мати віддає її разом із молодшим братом до прийомної сім’ї, невдовзі дівчинка стає свідком жахливої та страшної смерті братика, а коли нарешті опиняється у новій родині, дізнається, що попереду на неї чатує ще цілий океан страждань і випробувань. Але у цьому ворожому та буремному океані Лізель вдається знайти напрочуд міцний човен — книжки.
Справжня дружба та щира турбота одне про одного, кохання та люта ненависть, віра та відчай, війна та мир — вдаючись до теми спільної для багатьох травми, автор торкається багатох «вічних» тем. І, звісно, попри символізм та метафоризм мови, не завжди уникає моралізаторства. Втім, це навряд зіпсує враження від прочитання роману.      


Маркус Зузак Крадійка книжок / текст Маркус Зузак, ілюстрації Наталії Гоїн / переклад з англ. Наталії Гоїн. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 416 с.

книжки про війну, романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, нацизм, фашизм, голокост, день перемоги, ніколи знову, друга світова війна, євреї, німці, абсурд

Поміж сірих сутінків, Рута Шепетіс

16+

Сюжет роману Рути Шепетіс «Поміж сірих сутінків» нагадує історію про ураган, що одного дня переніс затишний будиночок Дороті до незнайомої країни. Власне, саме з урагану, яким стала для литовців сталінська анексія, усе й починається – одного вечора до помешкання родини Вілкайте вриваються енкаведисти й уже за кілька годин п’ятнадцятирічна Ліна разом із мамою та братом опиняються у бруднючому ешелоні, що рухається у невідомому напрямку. Десь там у минулому залишається справжня ідилія – затишна оселя, вишукані манери, книжки та дорога порцеляна, розумні розмови про мистецтво, науку й політику, відпочинки біля моря, плани на майбутнє і думки про перші поцілунки. А попереду, здається, тільки біль і страждання, якими сповнені тривожні картинки Едварда Мунка – улюбленого художника Ліни. Як і Дороті, Ліна мріє повернутися додому, мріє знайти свого тата, університетського професора, якого енкаведисти запроторили до радянської в’язниці, мріє повернути собі свою буденну литовську ідилію. Але у таборах Сибіру та безлюдного морозного Заполяр’я немає ні чаклунок, ні чарівних черевичків. Єдине, що залишається в Ліни та її рідних – хоробрість, чуйне серце та мудрість, які допомагають боротися за життя навіть тоді, коли воно перетворюється на пекельну муку, які, власне, і дозволяють їм зберегти людські обличчя у світі, більшість мешканців якого перетворилися на справжніх хижаків.

Ви коли-небудь питали себе, якою є ціна людського життя? Того ранку життя мого брата вартувало кишенькового годинника.

Розповідаючи усю цю бентежну й жахаючу історію устами своєї юної героїні Рута Шепетіс, американська письменниця литовського походження, лишається надзвичайно переконливою як історично, так і психологічно. Вона вправно жонглює реальними фактами та маніпулює емоціями читачів, змушуючи їх співпереживати героям, страждати разом із ними, розуміти їх, буквально ридати, але водночас не втрачати здатності думати, аналізувати й робити висновки.


Рута Шепетіс Поміж сірих сутінків / переклад з англ. Ганни Яновської. — Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. — 224.

книжки про війну, романи, підліткам про війну, 9 травня, що читати про війну, конфлікти, травматичний досвід, нацизм, фашизм, голокост, день перемоги, ніколи знову, друга світова війна, євреї, німці, абсурд

Сховище. Щоденник у листах, Анна Франк

13+

Зазвичай, щоденник — це спроба зазирнути у внутрішній світ людини, особливий тип оповіді від першої особи, завдяки якому читачі швидше проникаються історією, переймаються переживаннями героя, емпатією та співчуттям. Проте остання книжка нашої добірки дещо відрізняється і від багатьох відомих вам щоденників, і від усіх згаданих вище книжок. Насамперед тому, що це абсолютно справжній щоденник, який з 12 червня 1942 по 1 серпня 1944 року вела Анна Франк — дівчинка-підліток, яка протягом 25 місяців разом зі сім’єю переховувалася в столиці окупованих Нідерландів.
Читати «Щоденник» Анни Франк неймовірно важко і надзвичайно легко водночас. З одного боку, це один з найпотужніших текстів, які залишила нам Друга світова війна. Це жахлива історія Голокосту, написана єврейською дівчиною, яка разом зі своєю мамою, батьком, старшою сестрою та ще чотирма євреями переховуються від нацистів на горищі занедбаного будинку в окупованому Амстердамі. Історія, що лякає своєю справжністю та фіналом, який знають усі, хоч він і залишається за лаштунками самої оповіді.

Я постійно шукаю способу стати такою, якою мені хочеться бути і якою я могла стати… якби на землі, крім мене, не жили ще й інші люди.

Проте, з іншого боку, «Щоденник» Анни Франк — це ніким не вигаданий і не сконструйований голос реальної дівчини-підлітка. Її відверта сповідь про кохання і дружбу, про мрії та страхи, про біль та неспокій, про стосунки з рідними та самою собою. Це прониклива, бентежлива та відверта історія її дорослішання, яка навряд залишить бодай когось байдужим.


Анна Франк Сховище. Щоденник у листах / [переклад з нім. Михайла Тупайла]. — Харків: Віват, 2016.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль