Рецензія Наталії Корчинської на книжку Валентини Вздульської та Інни Черняк "Плутон", видавництво "Віват".
Про читання / Рецензія
21 Листопада 2016
3332
Дитяча книжка про неминуче, або Що приховує Плутон?
Наталія Корчинська
Наталія Корчинська
авторка

Плутон, Валентина Вздульська, Інна Черняк, Видавництво Віват, книжки про смерть, що читати дітям, дитячі книжки про собак, психологія, Ялом, казки для дітей, смерть домашнього улюбленця

Рано чи пізно кожен із нас переживає втрату когось із близьких людей або домашніх улюбленців. Свідками смерті можуть бути не лише дорослі, а й діти, які є особливо вразливими. Американський вчений-психіатр Ірвін Ялом, який написав декілька праць із приводу подолання екзистенційного страху смерті, так пише про сприйняття смерті дітьми: «Існують переконливі свідоцтва, що діти в ранньому віці відкривають смерть, усвідомлюють неминучість припинення життя, відносять це усвідомлення до себе, і це відкриття викликає у них величезну тривогу. Дитина заперечує неминучість і кінечність смерті. Вона створює міфи про безсмертя або із вдячністю вбирає міфи, запропоновані іншими». Батькам важливо знайти правильні слова для пояснення такого явища, як смерть. У цьому їм допоможе спеціальна психологічна література і художні твори. Останніх не так вже й багато в новітній українській літературі. Один із найвдаліших зразків – «Плутон» Валентини Вздульської.

Плутон, Валентина Вздульська, Інна Черняк, Видавництво Віват, книжки про смерть, що читати дітям, дитячі книжки про собак, психологія, Ялом, казки для дітей, смерть домашнього улюбленця

Плутон у давньоримській міфології – це похмурий володар підземного царства і бог смерті, який «охоче приймає до себе в гості, але ніколи не відпускає назад». Крім того, Плутон – це і карликова планета на околиці Сонячної системи, «де холод і тиша», і бігає «чорний, як космос» пес із однойменною кличкою. Така незвичайна і складна метафора дає можливість читачеві відчути самотність, холод і спустошення, які панують в душі головного героя – маленького Марка. Рік тому через трагічну випадковість загинув його улюблений друг – пес Плутон. Тепер він із хвилюванням стежить за польотом космічного апарату, який вперше повинен зафіксувати кратери і гори віддаленої карликової планети. Марко з нетерпінням очікує перших знімків: а раптом там він побачить свого улюбленого пса? Куди ще міг потрапити собака із таким ім’ям після своєї смерті?

Крім переживань героя, авторка не забуває доповнити його розповідь цікавими відомостями «із життя планет»…

Крім переживань героя, авторка не забуває доповнити його розповідь цікавими відомостями «із життя планет»: розташування Плутона, його супутники, історія виявлення та, звичайно ж, яскравий візуальний образ «холодної, покритої кратерами і гірськими хребтами» крихітної планети, самотньої, мовчазної і відчуженої, як і сам маленький розповідач. Така зовнішня холодність – захисний панцир, який приховує біль і смуток хлопчика. Пес Плутон був не просто домашнім улюбленцем, а й свідком перших кроків маленького Марка, його веселим товаришем і компаньйоном.

Плутон, Валентина Вздульська, Інна Черняк, Видавництво Віват, книжки про смерть, що читати дітям, дитячі книжки про собак, психологія, Ялом, казки для дітей, смерть домашнього улюбленця

Історія була б надто похмурою, якщо б авторка розвивала одну тему і на цьому поставила крапку. Тому письменниця, ніби талановитий художник, який майстерно користується грою світла і тіней, показує, як уважне ставлення батьків до сина і піклування про ближнього допомагає перемогти горе. Мама Марка приносить до оселі маленьке цуценя на ім’я Ванілька. Звичайно ж, Марку здається, що батьки зрадили Плутона. Хлопець вдає, що новий песик йому байдужий. Та з рештою, цуценяча безпосередність Ванільки розтоплює крижаний панцир на серці хлопчика. Марко відчуває, що на його планеті цілком вдосталь місця і для його старого друга Плутона, і для малої пустотливої Ванільки.

Здається, ми відкриваємо зошит маленького хлопчика, в який він записав свої думки, пов’язані з трагічною смертю чотириногого друга, а також нові надії і радості, доповнивши усе власними малюнками.

Окремої згадки заслуговують ілюстрації Інни Черняк. Малюнок із зоряним небом і планетами сколихує спогади про те, що колись в дитинстві багато хто з нас хотів стати космонавтом і відправитися до мерехтливих зірок. Навмисно спрощені лінії і перспектива ілюстрацій створюють враження, наче їх намалювала семирічна дитина. Здається, ми відкриваємо зошит маленького хлопчика, в який він записав свої думки, пов’язані з трагічною смертю чотириногого друга, а також нові надії і радості, доповнивши усе власними малюнками. Загальний антураж щоденника іноді порушує малоемоційність і показна правильність мовлення. Хоча і цей факт можна пояснити тим, що Марко – розумник і має аналітичний склад розуму. Тож, думаю, це не завадить дітям співпереживати герою через його втрату і щиро радіти, коли серце хлопчика зігріває нова дружба. Так, ніби на темний і холодний Плутон раптом потрапив потужний потік сонячного світла.


Валентина Вздульська Плутон / текст Валентини Вздульської, іоюстрації Інни Черняк. – Харків: Віват, 2016.

Інна Черняк Валентина Вздульська видавництво "Віват" дитячі книжки про смерть дитячі книжки про тварин
WordPress: 33.9MB | MySQL:84 | 4,907sec

WordPress: 33.97MB | MySQL:110 | 5,007sec