Поклик монстра: страх, який нас рятує

A Monster Calls, JIM KAY, Patrick Ness, страх, дитячі книжки, подростковая литература, роман для підлітків, A Monster Calls, JIM KAY, Patrick Ness, страх, дитячі книжки, що читати, книжки про рак, дитячі книжки про хвороби, страх, як подолати страхи, поклик монстра, книжки про смерть

Бестселери бувають різні. Бувають такі, що виправдовують читацькі очікування та навіть приносять яке-не-яке задоволення, але, ніби проста невибаглива їжа, майже не залишають по собі посмаку й одразу ж забуваються. Бувають такі, що розчаровують ще з перших сторінок і лишаються недочитаними. А бувають такі, як «Поклик монстра», що не просто прочитуються за один раз, а буквально занурюють у себе, переживаються та стають одним із шматочків особистого досвіду. Досвіду складного, важкого та навіть дещо травматичного, але просто необхідного для того, щоби дорослішати, щоби вміти відчувати життя.

Монстр, — подумав Конор, — справжній, справжнісінький монстр. У реальному, явному житті. Не уві сні, а тут, у його вікні.

Хоча в Україні книжку Патріка Несса та Джима Кея лише готуються видати у київському «Видавництві», певна, що багатьом із вас про неї вже відомо. Комусь  із вас довелося просто чути про «Поклик монстра» нього, оскільки кілька років тому він приніс своїм творцям дві найпрестижніші британські нагороди — Медаль Карнегі та Медаль Ґріневей, комусь пощастило навіть прочитати виданий у 2011 році оригінал англійською, хтось встиг ознайомитись із романом у російському перекладі 2012 року, але більшість дізналася про цю історію завдяки однойменній екранізації, знятій режисером Хуаном Антоніо Байоною у 2016 році. Але все це не має значення, адже «Поклик монстра» належить до тих дитячих книжок, які з кожним новим прочитанням відкриваються з нової сторони. Така собі neverending story, що лишається актуальною і для тих, хто вже прочитав, і для тих, хто вже побачив, і для тих, хто навіть не здогадується, про що у ній розповідається.

A Monster Calls, JIM KAY, Patrick Ness, страх, дитячі книжки, подростковая литература, роман для підлітків, A Monster Calls, JIM KAY, Patrick Ness, страх, дитячі книжки, що читати, книжки про рак, дитячі книжки про хвороби, страх, як подолати страхи, поклик монстра, книжки про смерть

Що ж такого криється під обкладинкою цієї не надто об’ємної книжки? «Поклик монстра» — це роман написаний страшенно популярним автором дитячих і підліткових книжок Патріком Нессом за оригінальною ідеєю Шівон Дауд (відомою дитячою письменницею, яка померла від раку) та проілюстрований Джимом Кеєм. Тим самим Джимом Кеєм, який подарував нове яскраве життя історіям про Гаррі Поттера. Книгу одразу ж зустріли схвально і дуже серйозні критики з CILIP (згадані вище премії — переконливий тому доказ), і не дуже серйозні критики з New York Times, Publisher’s Weekly тощо, і, звісно ж, читачі. «Поклик монстра» дуже швидко став одним із найпопулярніших дитячих романів у туманному Альбіоні, а згодом і за його межами. Та насправді, назвати цю книжку «дитячою» у звичному для багатьох уявленні про дитяче доволі складно, адже покладена в основу роману історія – це  холодна та похмура, як і чорно-білі ілюстрації Джима Кея, розповідь про тринадцятирічного хлопчика Конора, який живе з хворою на рак мамою. Історія про хлопчика, який готується до неминучого та найболючішого, до смерті найближчої у світі людини.

Але «Поклик монстра» — це не стільки про неминучий біль, скільки про очікування на нього. Тому, перш за все, історія Конора – це історія про страх. А страх, як і бестселери, буває різним. Є страх звичайний, який з’являється, коли здається, ніби в темряві кімнати ховаються чудовиська, а за дверима причаївся злодій. Такий страх змушує серце важко калатати і піднімає волосся дибки, але це страх, якому Конор, як і багато хто у віці дванадцяти-тринадцяти років, уже навчився дивитися просто у вічі. Тож, коли однієї ночі із великого дерева за його вікном раптом виростає «справжній, справжнісінький монстр», він майже не лякається. Ба більше, він навіть відчуває певне розчарування, позаяк розуміє, що це зовсім «не той монстр, якого він очікував побачити», позаяк знає, що буває й інший страх. Буває такий страх, що приходить не зовні, а зсередини. Страх, якому байдуже скільки тобі років, як ти навчаєшся у школі і скільки у тебе друзів. Страх невидимий, який робить тебе самотнім і розгубленим, безпомічним, агресивним і злим. І саме такий страх не дозволяє Конору прийняти допомогу від інших — ні від єдиної подруги Лілі, ні від рідної бабусі та батька, ні від мами, змушує хлопця мовчати та закриватися, бігти та ховатися. Та хіба можна втекти від самого себе? Отож-бо й воно.

A Monster Calls, JIM KAY, Patrick Ness, страх, дитячі книжки, подростковая литература, роман для підлітків, A Monster Calls, JIM KAY, Patrick Ness, страх, дитячі книжки, що читати, книжки про рак, дитячі книжки про хвороби, страх, як подолати страхи, поклик монстра, книжки про смерть

Достатньо хоробрий для розмов із велетенським страшним монстром, Конор усе ще не має вдосталь сміливості, щоби зазирнути у самого себе. Проте, залишатись наодинці зі своїми страхами він теж не може, тому на поміч хлопчику приходить той самий «справжній, справжнісінький» монстр. Так, фантастичний монстр стає для Конора значно реальнішим за його однокласників, або бабусю. Він такий же справжній та старезний, як і тис, з якого він щоразу виростає. Розповідаючи казкові історії, монстр єдиний справді допомагає Конору розібратись у своїх страхах, а головне — готує до зустрічі з правдою. Якою? Хоча метафора (й аж ніяк не алегорія!), що її використовує у своїй розповіді Патрік Несс, видається, як на перший погляд, аж занадто простою та банальною, вона має усе необхідне для того, щоби здивувати неоднозначністю, багатошаровістю та глибиною. І переконатися в цьому зможуть усі, хто проживуть усю цю страшну історію разом із Конором. І лише в тому випадку, якщо не побояться зазирнути у самісіньке серце монстра, якщо наважаться на чесний діалог із ним. Адже тільки спілкуючись зі своїми монстрами, можна навчитися з ними жити.

Як і все в романі «Поклик монстра», чорно-білі декорації для цього діалогу про життя і смерть, тобто візуальний наратив, що не стільки доповнює вербальний, скільки співіснує з ним на одному рівні, вражають вишуканістю та проникливістю. Різкі контрасти, рвані чорні лінії, що ніби розповзаються сторінками книжки, заповнюючи білий простір темрявою — ілюстрації Джима Кея, що їх він створював у той час, коли його мамі також поставили діагноз рак, якнайкраще передають і стан, у якому перебуває головний герой, і ту палітру емоцій, які відчуватиме читач, гортаючи сторінки роману. Промовисті та надзвичайно сильні, ці малюнки і справді змушують читачів відчувати, що монстр стоїть поруч з тобою, що він справжній, а не вигаданий твоєю ж таки уявою. Але страшний він лише доти, доки ти сам цього хочеш, доки не готовий заповнити простір іншими кольорами.


Ness, Patrick. A Monster Calls: Inspired by an idea from Siobhan Dowd and illustrated by Jim. London: Walker Books, 2011.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль