«Пригоди Хрюші»: комікси для батьків із дітьми

«Пригоди Хрюші», Валерій Горбачов, комікси для батьків із дітьми, класика, радянські книжки, ностальгія, що читати дітям, казки, дитячі казки про тварин, малюнки до казок, мальовані історії, найкращі радянські книжки, дитинство 

«Пригоди Хрюші» Валерія Горбачова — казки у картинках із 40-річною історією. Перші казки-комікси автора почали з’являтися на шпальтах московських «Веселих картинок» ще у 1976 і протягом 15 років не втрачали актуальності. Тиражі книжок Валерія Горбачова у київському видавництві «Веселка» досягали 1 200 000 екземплярів – їх і досі можна знайти на запилених полицях бібліотек. Після від’їзду до Америки у 1991 році Горбачов написав і намалював ще понад 50 книжок. За цей час його ілюстрації завоювали любов дітлахів в Японії і Європі та отримали чимало міжнародних нагород. А от в незалежній Україні про нього майже не згадували.

Перевидання радянського дитліту та повернення забутих імен — особлива тема для українського книговидавництва. Тут ідеться не лише про якість кожної окремої книжки, але й про те, що ми приймаємо з власної історії, чим із власного дитинства хочемо поділитись зі своїми дітьми. Після 20-річної перерви видавці знову зацікавились Валерієм Горбачовим. Українські малята тепер читають його «Казки перед сном» у перекладі з німецької. Видавництво «Талант» випустило окрему книжечку «Якось дощової днини» із серії про Хрюшу. І от нарешті  у «Часі майстрів» підготували цілу збірку казок Горбачова — «Пригоди Хрюші».

Перевидання радянського дитліту та повернення забутих імен — особлива тема для українського книговидавництва. Тут ідеться не лише про якість кожної окремої книжки, але й про те, що ми приймаємо з власної історії, чим із власного дитинства хочемо поділитись зі своїми дітьми.

Хрюша — герой-бешкетник, невмійко і хвалько, далекий родич Хрюші з «На добраніч малюки» — чарівне і по доброму незграбне порося. В інтерв’ю художник зізнається, що змальовував його з власного сина, тому Хрюша вийшов таким справжнім. На кожному кроці поросятко потрапляє у кумедні халепи, з яких його здебільшого виносять люблячі лапи «дорослого» — сусіда-ведмедя, собаки лісничого чи рідного дядечка Кабанчика. Три з п’яти історій — зимові та однозначно сільські. Такі казки варто читати сніжним вечором у родинному колі. Мораль проста й нехитра, проте не нав’язлива. Такі собі добрі історії для маленьких розбишак.

Та найважливіше у цій книжці — чудові, динамічні й водночас атмосферні, ілюстрації автора. Американські шанувальники Валерія Горбачова називають його сучасним Річардом Скаррі. Чорнильні деталі сповнюють зображення рухом, а ніжна акварель коричневих відтінків додає книжці теплого ретро-присмаку. Загалом, «Пригоди Хрюші» — справжній комікс. Усі малюнки – сюжетні. Історія підживлюється соковитими деталями та смішними виразами облич, які можна «читати» незалежно від тексту. Пряма мова персонажів не дублює ілюстрації, а лише доповнює їх.

Особисто мені трохи шкода, що книжка з’явилась як історія у картинках (як у виданнях «Веселки»), а не у вигляді коміксу (як у журналі «Веселі картинки»). Тобто, текст подано окремим блоком під ілюстрацією. Впевнена, класичні коміксові бабли додали б Хрюші кілька важливих бонусних балів у дитячих очах. Не кажучи вже про те, що так справді було б зрозуміліше, кому належать ті чи інші репліки. Та сучасні українські видавці, як і радянські, пішли на компроміс у цьому питанні.

Хрюші цілком під силу відірвати від планшетів і ноутбуків найзайнятіших мам і тат і загнати їх під теплу ковдру розглядати веселі картинки разом із малечею.

Загалом, «Пригоди Хрюші» знаходяться на перетині трьох культурних кодів: радянського, народного й коміксового. Якщо малюк добре почувається у двох або принаймні одному з них, то він має всі шанси отримати чимале задоволення від книжки. Вона сприймається дуже легко і чудово підійде для першого самостійного читання і розглядання. Хоча насправді Хрюші цілком під силу відірвати від планшетів і ноутбуків найзайнятіших мам і тат і загнати їх під теплу ковдру розглядати веселі картинки разом із малечею.

«Пригоди Хрюші», Валерій Горбачов, комікси для батьків із дітьми, класика, радянські книжки, ностальгія, що читати дітям, казки, дитячі казки про тварин, малюнки до казок, мальовані історії, найкращі радянські книжки, дитинство

Так сталося, що книжок Валерія Горбачова не було в моєму дитинстві — ми розминулись з ним у часі та просторі. Проте найменші стилістичні деталі, іноді милі, іноді дратівливі, повертають мене у час мого власного п’ятиріччя. Вирази на кшталт «гроші на бочку», романтика морської безкозирки та тільняшки, типажі одноокого кота-розбійника чи моржа з далекої Півночі. Навряд чи дитина зчитає усі ці дрібниці, але у дорослого вони пробудять безліч інтертекстуальних зв’язків — зв’язків із епохою, що минула. Усе разом схоже на відчуття, коли гойдаєш свою дитину на гойдалці, на якій колись тебе гойдали батьки. Малюку — радість польоту, дорослому — теплий вітерець ностальгії, їм усім — трохи більше порозуміння між собою, адже спільна книжка (як і спільна гойдалка) — це спільний досвід і спільна пригода.


Валерій Горбачов Пригоди Хрюші / текст та малюнки Валерія Горбачова. – Київ: Час майстрів, 2017.

 

Ніна Захоженко
Ніна Захоженко

літературознавиця