Секс, наркотики, драматизм: проблемна підліткова проза

Секс, наркотики, драматизм: підліткова проза без табу, підліткова література, перше кохання, перші поцілунки, книжки про любов, шкільне кохання, стосунки з хлопцями, романи для підлітків, що читати тінейджерам, без цензури, незапланована вагітність у книжках, книжки про перший секс, проблемна література

Illustration: Carina Vo

Чимало дорослих, насамперед тих, які вже встигли трошки призабути, якими вони були і як сприймали світ у свої 14, 15 і 16 років, вважають, що тінейджери не знають напівтонів, напівобертів і золотих середин. Часто таким дорослим здається, ніби життя геть усіх підлітків складається на 100% з драматизму та фаталізму, ніби дівчата та хлопці, яких ще важко назвати дорослими, але й дітьми — язик не повертається, не здатні сприймати все, що відбувається навколо них, адекватно та не вміють дивитися на світ без так званого юнацького максималізму. І хоча усі ці переконання є лише набором популярних ейджистських стереотипів, з яких між тінейджерами та їхніми батьками, вчителями та рештою дорослих вибудовується височезна товстелезна стіна, сьогоднішня добірка не допоможе її зруйнувати. Ба більше, вона спробує переконати нас усіх у тому, що звичний раціон підлітків — це і справді драма на сніданок, драма на обід і драма на вечерю. Але не прісна, як воліли б думати батьки, а з перчинкою. 

Секс, наркотики, драматизм: підліткова проза без табу, підліткова література, перше кохання, перші поцілунки, книжки про любов, шкільне кохання, стосунки з хлопцями, романи для підлітків, що читати тінейджерам, без цензури, незапланована вагітність у книжках, книжки про перший секс, проблемна література

Щоденник Лоли, Ольга Купріян

14+

Так уже склалося, що підліткова література реагує на різноманітні культурно-соціальні зміни у житті реальних тінейджерів не так швидко, як хотілося б. Адже дорослі автори не завжди докладають належних зусиль для того, щоби дослідити тему, за яку беруться, лінуються вивчити контекст, а, коли й намагаються це зробити, то просто не можуть збагнути, що воно таке «сучасне підліткове життя». Отож і послуговуються у написанні книжок своїм застарілим і вже зіпсованим «дорослою точкою зору» досвідом. І тоді книжки виходять… просто нудні у всіх можливих сенсах цього слова. І тоді підліткову літературу, як таку, що не дає споживачам бажаного, посуває з п’єдесталу телебачення, насамперед серіали, які не рідко на додачу ще тішать юних глядачів майже повною відсутністю заборонених тем. От тільки є з серіалами одна біда — створені на швидку руку й орієнтовані на дуже широку аудиторію вони часто-густо пропонують глядачам занадто пласких героїв у занадто шаблонних ситуаціях. І хоча перегляди вони від того не сильно втрачають, це доволі прикро. Але усе можна виправити. Як саме? Просто, варто лише доповнити серіал книжкою. Саме таке напрочуд вдале рішення знайшли продюсерка розважальних програм каналу 1+1 Ольга Слісаренко та письменниця Ольга Купріян, завдяки яким в українського серіалу «#Школа» з’явився приквел — підліткова повістина «Щоденник Лоли». Повістина, що зробила звичайний серіал на кілька метрів глибшим і цікавішим.

Насправді бути Лолою важко, бо за усіма лайками, мейкапами, латешками та сексі луками ховається розгублена та втомлена дівчина, якій доводиться бути дорослою…

Отже, якщо коротко, то «Щоденник Лоли» — це нібито справжній щоденник, який веде старшокласниця Лола Гавриленко, головна героїня серіалу «Школа». Лола — красива, щаслива, легковажна, популярна та поверхнева 15-річна влогерша, яка тільки й думає про те, щоби набрати максимальну кількість лайків і переглядів. Але лише на перший погляд, адже насправді — і тут мені одразу пригадується героїня серіалу «Буремний шлях» Мія (привіт, двотисячні) — не все так просто. Насправді бути Лолою важко, бо за усіма лайками, мейкапами, посиденьками за латешкою та сексі луками ховається розгублена та втомлена дівчина, якій доводиться бути дорослою (тобто заробляти гроші, виховувати, годувати, лікувати та опікати) для молодших братів і сестер, адже бабуся вже старенька, тата немає, а мама — мама померла, але про це нікому не можна говорити. Але це ще не все, адже крім цієї персональної драми Лолі доводиться постійно зіштовхуватися з «базовим» набором підліткових проблем — хороші та погані подруги, щасливе та нещасливе кохання, навчання, перший секс, незапланована вагітність тощо.

На відміну від багатьох українських підліткових книжок, «Щоденник Лоли» тішить і добре сконструйованими образами сучасних тінейджерів, і свіжим правдоподібним контекстом, і непогано відтвореною мовою. Оскільки книжка написана у формі щоденника та ще й, треба віддати авторці належне, доволі майстерно, тобто без спроб перетворити героїню на потік правильних цінностей (Лола не ідеальна, вона помиляється, буває жорстокою, егоїстичною, злою і, де правди діти, поверхневою), без готових рішень і відвертого дидактизму (якщо не зважати на прямі меседжі у стилі «наркотики — це погано», «алкоголь — це погано» тощо), вона швидко поглинає читачів. І, що заслуговує на окремий лайк — навіть тих, хто в очі не бачив серіалу «#Школа».


Ольга Купріян Щоденник Лоли. – Київ: #книголав, 2018. – 208 с.

Секс, наркотики, драматизм: підліткова проза без табу, підліткова література, перше кохання, перші поцілунки, книжки про любов, шкільне кохання, стосунки з хлопцями, романи для підлітків, що читати тінейджерам, без цензури, незапланована вагітність у книжках, книжки про перший секс, проблемна література

Аутсайдери, С. Е. Гінтон

14+

Знехтувати можливістю згадати у добірці підліткових книжок про секс, наркотики і рок-н-рол роман виховання «Аутсайдери» було б неабияким промахом. Адже в основі цього культового бестселера від американської письменниці Сьюзен Елоїз Гінтон лежить напрочуд рок-н-рольна історія, що розгортається в американському містечку у буремні 1960-ті роки. Ось він, романтичний «Бріолін» із юним Джоном Траволтою та пародійний «Плаксій» із молодим Джонні Деппом в одному флаконі. Ось він, тінейджерський бунтівний світ у чистому вигляді. Без цензури, без табу, без дорослих, але не без романтичного флеру. У центрі роману — драматична історія вічного протистояння бідних проти багатих, патлатих маснюків проти охайненьких соців, Елвіса Преслі проти Бітлів… Здавалося б, що логічно було б продовжити цей ряд противників парою «хороші» — «погані», але, як і в багатьох інших книжках подібного штибу, саме неможливість провести чітку межу між добром та злом і стає головною ідеєю розповіді. І саме в цьому й повинен переконатися чотирнадцятирічний головний герой із дивакуватим іменем Понібой. Але спершу — низка випробувань, які випали на його лиху долю. Лиху у майже «шевченківському» сенсі слова, адже, по-перше, Понібой належить до нижчих щаблів суспільства, по-друге — він сирота, по-третє — він красивий, розумний, бунтівливий, мрійливий, вільнолюбний, але нещасливий і, попри свій юний вік, уже розчарований у світі. І, якщо уважно простежити за розповіддю Понібоя, то страждає він не тому, що у дитинстві втратив батьків і тепер живе разом із двома старшими братами, які з останніх сил намагаються звести кінці з кінцями та дати ради одне одному, а тому, що образ у нього такий — байронічний. І хоча у будь-якому іншому підлітковому романі цей байронічний герой виглядав би занадто патетичним і просто-таки притягнутим за вуха, тут, в «Аутсайдерах», він є цілком органічною частинкою художнього світу. Головним чином, завдяки ключовим подіям, що лежать в основі сюжету, і доволі екзотичним декораціям, які легко уявити, якщо глянути котрусь зі сцен однойменної екранізації Френсіса Форда Копполи з молодими Томом Крузом, Патріком Свейзі та Томом Вейтсом, або пригадати світ «Бріоліну» чи «Плаксія».

Щиро, емоційно, але фрагментарно та часом занадто пафосно, через що замість глибоких психологічних портретів зустрічаємо не надто глибокі філософські міркування.

Бійки, сварки, натяк на заборонене шекспірівське кохання, вбивство, помста, героїчні вчинки та війна не на життя, а на смерть між підлітками із західних і східних кварталів — про все це читачам розповідає сам Понібой. І робить це так, що читачі навряд засумніваються у тому, що авторка взялася за написання твору, коли їй і самій було п’ятнадцять. Щиро, емоційно, але фрагментарно та часом занадто пафосно, через що замість глибоких психологічних портретів зустрічаємо не надто глибокі філософські міркування. Втім, і вони у полотно роману вписуються цілком гармонійно.


Сьюзен Елоїз Гінтон Аутсайдери / С. Е. Гінтон ; пер. з англ. І. Серебрякової. — Х. : Віват, 2018. — 192 с.

Секс, наркотики, драматизм: підліткова проза без табу, підліткова література, перше кохання, перші поцілунки, книжки про любов, шкільне кохання, стосунки з хлопцями, романи для підлітків, що читати тінейджерам, без цензури, незапланована вагітність у книжках, книжки про перший секс, проблемна література

Де ESC з моїх халеп?, Тетяна Стрижевська

14+

Хтось, як от головна героїня книжки Ольги Купріян і серіалу «#Школа», щойно почує про скандали та драми одразу ж пірнає у них із головою, а хтось обходить усі ці підліткові проблеми, а разом із ними і кохання-зітхання тридесятою дорогою. До когорти останніх належить і п’ятнадцятирічна Сніжка, головна героїня підліткової книжки Тетяни Стрижевської «Де ESC з моїх халеп?», яка з останніх сил намагається залишатися на нейтральній стороні та бути осторонь усього драматично підліткового світу, але… Як то кажуть, чому бути, того не оминути. Одного дня драма завітала і у її цнотливе королівство. Спершу дівчина опиняється заручницею ситуації через одне непорозуміння у школі, потім її кидає у важку хвилину єдина найкраща подруга, потім вона несподівано починає дружити з тією, кого вважала ворогом, потім уперше закохується, а насамкінець — закохується по-справжньому. Нічого надзвичайного, якби письменниця, вже відома читачам завдяки підлітковій книжці «Файні товсті дівки, йо!», не зробила Сніжку затятою геймершою.

коливання у системі цінностей, відсутність чіткого світогляду, сформованого «Я» та визначеності з мріями та бажаннями можна цілком законно вважати проблематикою повісті.

І цю спробу вивести на авансцену нову для української підліткової прози героїню — дівчину, яка розбирається на залізі та програмному забезпеченні, мріє не про новий стильний одяг, а про потужний смартфон, і може взути будь-якого хлопця у відеоіграх, — можна було б і справді вважати цікавою… Але, на жаль, на сюжет книги геймерство ніяк не впливає — з тим же успіхом Сніжка могла би бути просто ботанкою чи пацанкою, яка просто надає перевагу дружбі з хлопцями. Тому захоплення відеоіграми стає лише додатковим контекстом, що, як і київські локації, згадки про відомі магазини, вайбери, скайпи та кальяни, допомагає читачам повірити у реальність самої Сніжки та її пригод.
Щоправда, таких деталей, зокрема пасажів, присвячених подіям, які не відіграють жодної ролі в розвитку сюжету, а існують радше для того, щоби переконати читачів у тому, що вони тримають у руках не художній твір, а сповідь старшокласниці, часом аж надміру. Так само переборщила авторка і з драматизмом. Хоча Сніжка геймерша і їй усе, крім ігор і заліза, як то кажуть, по цимбалах, часто вона є аж занадто чутливою до дрібниць. Невже ім’я Сніжана таке вже й дивне? Невже у 15-16 років дівчата досі щодо такого імені можуть перейматися? І невже довге русяве волосся — це щось настільки попсове та гидке? І навіщо наділяти героїню, якій нібито байдуже до зовнішнього вигляду, такою кількістю примх щодо одягу та зачісок? Проте звісно ж, усе це можна списати на «так і задумано» — персонажка підліткової, як і будь-якої іншої книжки, має право на будь-які примхи. Крім того, усі ці коливання у системі цінностей, відсутність чіткого світогляду, сформованого «Я» та визначеності з мріями та бажаннями можна цілком законно вважати проблематикою повісті. Особливо ж, якщо враховувати, що у книжці саме тема справжності та вірності самій собі і відіграє ключову роль.


Тетяна Стрижевська Де ESC з моїх халеп? / Тетяна Стрижевська ; іл. Ольга Кузнецова. – Київ : Легенда, 2018. – 256 с.

Секс, наркотики, драматизм: підліткова проза без табу, підліткова література, перше кохання, перші поцілунки, книжки про любов, шкільне кохання, стосунки з хлопцями, романи для підлітків, що читати тінейджерам, без цензури, незапланована вагітність у книжках, книжки про перший секс, проблемна література

Крута компанія, Надя Біла

15+

З певного ракурсу роман Наді Білої «Крута компанія» можна розглядати як першу версію книжки «Де ESC з моїх халеп?», адже в основі сюжету лежить історія першого кохання — справжнього і несправжнього, «красивого» та правдивого. Першу, більш відверту, більш скандальну та більш виграшну. І не лише тому, що авторка дозволяє собі вільно говорити про алкоголь, секс, наркотики й інші табуйовані раніше теми, а тому, що добирає для того влучні слова, не користується нагодою повчати та сипати готовими банальними відповідями на запитання, які підлітки не дуже й хочуть задавати дорослим. І, попри максимальний рівень драматизму, справді цікавою, проникливою та захопливою повість роблять оповідь, що її ведуть одразу два герої — Він і Вона, сама мова, соковиті описи та напрочуд живі герої, яким хочеться вірити та співпереживати. Крім того, «Крута компанія» містить чимало цікавих алюзій, які вплітають український текст у ряд інших романів-дорослішання та спонукають читачів пригадувати як сучасний young adult на кшталт «Елеанор і Парк» Рейнбоу Ровелл, так і класику на зразок «Гордості й упередження» Джейн Остін.

Якщо коротко, то повість Наді Білої «Крута компанія» розповідає про всі ті граблі, на які часто-густо наступають люди у свої п’ятнадцять-шістнадцять років. Розповідає просто та щиро, без патетики та зайвого романтичного пафосу. Перед читачами вимальовуються два світи двох абсолютно різних героїв. Вона — шістнадцятирічна Мілка — розумна й симпатична школярка із забезпеченими батьками, мріями та яскравими планами на майбутнє, яка несподівано для себе розпочинає пошуки справжнього кохання (Яке воно? Красиве, як у героїв вишуканих фільмів? Чи, може, сіре й буденне, як у батьків та однокласниць?). Він — просто Діма — розчарований у собі та світові дев’ятнадцятирічний чоловік, життя якого як «паперовий будиночок, мнеться і рветься, іноді палає». Але одного дня між ними несподівано виникає зв’язок. Невже і справді кохання? Щоби знайти відповідь на це запитання, героям доведеться зробити чимало помилок, які цілком очікувано тісно пов’язані із сексом, наркотиками й алкоголем, подолати гордість, упередження та інші виклики долі.


Надя Біла Крута компанія. – Київ: Видавничий центр «Академія», 2017.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль