Скандинавське літературне хюґе: затишні дитячі книжки

Скандинавське літературне хюґе: затишні дитячі книжки, Ульф Старк, що читати дітям, проза для дошкільнят, дитячі книжки, середній та молодший шкільний вік, книжки про дружбу, історії про радість і смуток, легке чтиво для дітей, повісті для школярів, найкращі книжки дітям, самостійне читання

Ілюстрація Лізи Айсато до книжки «Дівчинка, яка рятувала книжки»

Про що лише не думаєш, коли починається новий рік. Дорослішання, старість, смерть, розбиті серця, війни, що не закінчуються, хвороби найближчих людей та втрачені можливості. Але ж разом із тим — нові практики, звершення, зміни, усвідомлення, знайомства, переживання… Одним словом — про все нове і старе у нових ракурсах. І хто ж, як не скандинавські автори, знають, як із найменшого переживання зробити справжню велику подію для малої людини. А найбільшу біду побачити як ресурс, що може принести такі важливі часом ясність та розуміння. Тож ми зібрали кілька історій про те, якими простими насправді можуть бути затишок і радість.

що читати взимку, різдво, книжки про різдво, новий рік, святкові книжки для дітлахів, проза для малюків, різдвяні книжки, що читати взимку, теплі історії, історії про різдво, Скандинавське літературне хюґе: затишні дитячі книжки, Ульф Старк, що читати дітям, проза для дошкільнят, дитячі книжки, середній та молодший шкільний вік, книжки про дружбу, історії про радість і смуток, легке чтиво для дітей, повісті для школярів, найкращі книжки дітям, самостійне читання

Маленька книжка про любов, Ульф Старк, Марія Фоя

11+

Обираючи з кого почати цю добірку затишних скандинавських авторів, першим на думку прийшов Ульф Старк.  Його «Маленька книжка про любов» — есенція чутливості та захопленості життям. До того ж всі події тут відбуваються напередодні Різдва — зі святковою вечерею, ялинками, снігом по всьому місту та, звичайно, неймовірними сюрпризами. Фред зі своїм другом Оскаром та коханою дівчиною Ельзою продовжують радіти щоденним пригодам, навіть коли тато на війні з «вусатим диктатором», грошей ледь вистачає навіть на просту їжу, а на додачу ще й директор перед святом змушує вчительку писати догану мамі за невинний жарт. У цій книжці все видається справжнім і все є важливим — запахи, смаки, відчуття закоханості та прив’язаність до друга, вечірні танці мами під Фреда Астера та кімната феї з Великої вулиці. У своїй відкритості до світу головний персонаж, здається, завжди знає, як подивитись навіть на найскладніші речі так, аби вони вмить перестали сильно турбувати.

Потім я вмостився в те синє крісло, де сидів тато, коли хотів заспокоїтися. Я сидів там і дихав.

Ілюстрації до історій Ульфа Старка в українському виданні створила Марія Фоя. Вона ж працювала над славнозвісною книжкою «Мая та її мами», а також над ще одним перекладеним українською твором Ульфа Старка — «Тоді я був просто Ульф». Її малюнки надзвичайно ніжно та гармонійно переплітаються з сюжетами, завдяки чому ми можемо насолоджуватися справжньою синергією між візуальним і текстуальним.

І хоча «Маленька книжка про любов» рекомендована дітям молодшого та середнього віку, її можна справді назвати позавіковою. Оскільки і зовсім малий, і вже геть дорослий читач може легко знайти в ній щось особливо близьке саме для себе.


Ульф Старк Маленька книжка про любов / ілюстрації Марії Фої / переклад зі шведської Галини Кирпи. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. — 112 с.

Скандинавське літературне хюґе: затишні дитячі книжки, Ульф Старк, що читати дітям, проза для дошкільнят, дитячі книжки, середній та молодший шкільний вік, книжки про дружбу, історії про радість і смуток, легке чтиво для дітей, повісті для школярів, найкращі книжки дітям, самостійне читання

Дівчинка, яка рятувала книжки, Клаус Гаґеруп, Ліза Айсато

6+

Попри цілком красномовну назву, історія Клауса Гаґерупа говорить не лише про порятунок книжок (у купі з персонажами й автором) від забуття. Разом із тим він говорить про один із найбільших страхів самої людини. Страх, що найчастіше прокидається на дні народження та новий рік — страх нового і невідомого — страх дорослішання, страх старості. Головна персонажка книжки, дівчинка на ім’я Анна, неймовірно любить читати. Так само, як і бібліотекарка, пані Монсен, та Мільтон Берг — чоловік, який змушений знищувати книжки, що їх ніхто не бере навіть погортати. А ще Анні от-от має виповнитись десять років, але вона не радіє наближенню свого першого ювілею: Анна не прагнула стати дорослою. Вона боялася старості.

Книжки важать мало, якщо вони не гортаються, якщо читачі знов і знов не оживляють їх силою власної фантазії.

Щоби допомогти Анні впоратися зі своїм страхом, пані Монсен дає їй невеличку книжку «Зачарований ліс». Сюжет цієї книжки розповідає про маленького Вальдемара, історія якого дуже нагадує дівчинці про власні переживання. Однак несподівано книжка обривається на найцікавішому — саме тоді,  коли бабуся головного героя має розказати йому про те, що з ним станеться у майбутньому. «Книжка не може закінчуватися нічим» — думає головна героїня та розпочинає справжні пошуки втраченого фіналу. Зрештою, Анна таки дізнається, що ж має бути написано на тому білому аркуші наприкінці книжки (і це доволі несподівано та цікаво!). А головне — вона починає розуміти, чому не варто боятися дорослішати.

Бо ми не можемо знати, що чекає на нас у майбутньому, — відповіла Анна.
— Так, — кивнув чоловік. — Бо тоді…
— …усе можливо, — докінчила фразу Анна. — І це чудово!

Уявою ілюстраторки Лізи Айсато головна персонажка постає рудоволосою дівчинкою з блиском в очах та у яскраво червоному пальту — справжній вогник серед сірувато-синіх декорацій бібліотеки. Це ніби підкреслює, що самі книжки важать мало, якщо вони не гортаються, якщо читачі знов і знов не оживляють їх силою власної фантазії.


Клаус Гаґеруп, ілюстрації Лізи Айсато Дівчинка, яка рятувала книжки / переклад Наталі Іваничук. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 33 с.

Скандинавське літературне хюґе: затишні дитячі книжки, Ульф Старк, що читати дітям, проза для дошкільнят, дитячі книжки, середній та молодший шкільний вік, книжки про дружбу, історії про радість і смуток, легке чтиво для дітей, повісті для школярів, найкращі книжки дітям, самостійне читання

Вафельне серце, Марія Паар

6+

Марію Паар недарма порівнюють із Астрід Ліндґрен. Бо кого ж як не Пеппі Довгупанчоху нагадує головна персонажка її «Вафельного серця». Одначе, це все ж асоціації, а не повторення. Оскільки світ, у якому живуть Лена Лід та її друг Трілле, є абсолютно автономним і оригінальним світом, якому не бракне вигадок, халеп і капризів. Герої вчаться в одному класі, живуть поруч та весь час проводять разом. Проте Трілле все ще не певний, чи вони з Леною дружать, бо ж вона ніколи не називала його другом, а він боїться про таке взагалі питати.

У такі хвилини мені страшенно хочеться, щоби вона назвала мене своїм найкращим другом. Їй не треба казати цього вголос. Вона могла б просто кашлянути. Але вона ніколи так не робить. У Лени камінне серце, що лише вряди-годи може боліти.

Гортаючи сторінки книжки, ми ніби зі зроблених в щоденнику записів, дізнаємося, як двоє друзів проводять свій час десь за межами великого міста — далі від гамору та метушні. Намальовані олівцем ілюстрації ще більше переконують у тому, що ми тримаємо в руках не книжку, а записник із мемуарами одного літа — з моментами веселощів, складних переживань, суміші зі спогадів традиційних свят, дивакуватих портретів дорослих та прекрасної норвезької природи.

Як на мене, то повість «Вафельне серце» може бути трохи заскладною найменшій аудиторії. Однак для тих, хто вже може робити іграшкових відьмочок на Івана Купала та стрибати на лижах з трамплінів, ця книжка може стати справжньою знахідкою в пошуках нових пригод.


Марія Парр Вафельне Серце. — Вінниця: Теза, 2015. — 190 с.

Скандинавське літературне хюґе: затишні дитячі книжки, Ульф Старк, що читати дітям, проза для дошкільнят, дитячі книжки, середній та молодший шкільний вік, книжки про дружбу, історії про радість і смуток, легке чтиво для дітей, повісті для школярів, найкращі книжки дітям, самостійне читання

Гедвіґ, Фріда Нільссон

5+

Більшість персонажів скандинавських дитячих книжок, принаймні з-поміж тих, що вже перекладені та видані українською, живуть десь у віддалені від великих, голосних і багатолюдних міст. А спокій таких місць не завжди до душі малим та дуже активним. Але часом те, що мало б принести самі лише незручності, виявляється джерелом найкращих переживань. Так, маленька Гедвіґ із батьками живе у будиночку «на самому краю світу». І хоча життя в цьому милому червоному будиночку здається гармонійним, їй нудно бути наодинці з природою та собою. На щастя, от-от вона має піти до школи. І з одного боку вона дуже чекає цього, а з іншого зовсім не знає, як усе буде. Які там діти? Чи сподобається вона їм? А головне — як пережити ці перші дні зі знайомствами та звиканням до нового середовища? Хоча перші враження вселяють у Гедвіґ страх і приносять переважно розчарування, зустріч із дівчинкою Ліндою нараз усе змінює.

Ще до кінця першого шкільного дня керівникові доводиться розсаджувати Гедвіґ та Лінду, бо їм ні на мить не замикаються роти. Лінда вже не ціпеніє від хвилювання, вона найвеселіша дівчинка, яку лиш Гедвіґ доводилося зустрічати. Вродлива, мов принцеса, але стрекотлива, як сорока. Яка чудова подружка!

Разом із Ліндою вони вигадують собі пригоди, трохи хуліганять, і Гедвіґ швидко забуває про свій сум. То з’являється новий пес, то дивакувата стрижка. Свята та канікули. Життя ще більше наповнюється постійними справами та забавами. Фріда Нільссон наділяє свою героїню тонкою і доброю іронією. І це робить Гедвіґ ще вигадливішою й оригінальнішою у вирішенні будь-якої ситуації, що з нею трапляється. Такими ж є й ілюстрації Насті Слєпцової, що дуже влучно вхоплюють найвиразніші деталі пригоди та задають ритм кожному новому розділу цієї приємної та легкої історії.


Фріда Нільссон Гедвіґ / ілюстрації Насті Слєпцової / переклад Наталі Іваничук. — Львів: Видавнцицтво Старого Лева, 2018. — 208 с.

Книжки про дружбу між дівчатами, товаришки, стереотипи про жіночу дружбу, що читати дітям, скандинавські книги, література для дітей, дошкільнятам, молодша школа, що читати, ева еріксон, Рус Лаґеркранц, Еллен Карлсон, чисті почуття, Скандинавське літературне хюґе: затишні дитячі книжки, Ульф Старк, що читати дітям, проза для дошкільнят, дитячі книжки, середній та молодший шкільний вік, книжки про дружбу, історії про радість і смуток, легке чтиво для дітей, повісті для школярів, найкращі книжки дітям, самостійне читання

Шпулька, пташка і я, Еллен Карлсон, Ева Ліндстрем

6+

Так само як і Гедвіґ, персонажка книжки Еллен Карлсон, Сельма, проводить багато часу сама, приїхавши на літо в гості до своїх дідуся та бабусі. Але на відміну від Гедвіґ, вона має цю дивну пташку в грудях, яка постійно дзьобає її до болю — маленька пташка у серці, що постійно ні в чому не погоджується з дівчинкою.

Я знаю, що мені не вдасться втекти від пташки, вона йде з нами. Пташка, яка живе у мене в грудях, робить що заманеться.

В одну з таких самотніх прогулянок Сельма зустрічає Шпульку — дівчинку в жовтому светрі та в кепці. Спершу Шпулька здається Сельмі дивакуватою, але пізніше стає для неї прекрасною компаньйонкою в усіх справах — від лазіння по деревах та похорону хом’ячка до «Природничого клубу», головною метою якого стає сортування сміття. Шпулька і Сельма проводять разом усе літо. А коли приходить час повертатись, вони сидять на палубі в очікуванні пароплаву до міста. Аж тут відбувається майже кінематографічна сцена.

І Шпулька тицяє пальцем на пташку, яка дивиться то вгору, то вниз, то по боках, аби тільки оминути сердиті Шпульчині очі. Шпулька прихиляє голову так близько до пташки, що та змушена дивитися на неї. Потім Шпулька виставляє перед її очима палець, ніби хоче мовити «ая-яй», та тільки й каже:
— Не дзьобай мою подругу!
Я завмираю. Пташка також. Ми тільки витріщаємося на Шпульку.
— Гаразд, — врешті-решт каже пташка.

Така проста і красива метафора. Те, що здавалось невидимим і потаємним (як от пташка в грудях), стає помітним і для тієї людини, яка справді хоче це побачити. Для особливої людини. Еллен Карлсон вдається показати, наскільки легко справжній друг може заспокоїти гострі переживання, сумніви та біль — якщо тільки буде достатньо уважним, аби їх побачити.

Ілюструвала книжку Ева Ліндстрем — відома шведська ілюстраторка, що починала свою кар’єру як художниця коміксів та карикатуристка. Саме тому її ілюстрації важко не впізнати. Нерівні і трохи смішні, вони сильно відрізняються від звичних нам занадто «полірованих» картинок. І саме завдяки цьому ми бачимо унікальний світ Сельми та Шпульки — їхній власний і ні на що не схожий світ.


Еллен Карлсон Шпулька, пташка і я / ілюстрації Еви Ліндстрем / переклад зі шведської Галини Кирпи. — Харків: Читаріум, 2018. — 120 с.

Зрештою, кожен із нас так чи інакше сам творить світ довкола себе — є в ньому і болісні переживання, і страхи, і неймовірні радощі. Однак так важливо уміти в усій цій круговерті знайти своє затишне місце та залишити всі занепокоєння. Бо, якщо згадати думку однієї з персонажок цієї добірки, Анни — як можна боятися «завтра», якщо ти не знаєш, що там станеться — якщо ти ще не жив у «завтра».

Софія Швагер
Софія Швагер

літературознавиця