Бути мною: правда буденного життя

Дівчачі книжки, пригоди, добірка феміністичних книжок, 8 березня, Міжнародний день прав жінок, книжки про дівчат, симона де бовуар, друга стать, основи, коко шанель, коко та маленька чорна сукня, агата містері, флавія де люс, солоденьке на денці пирога, що читати дівчатам, анна хьоґлунд, це серйозно, комікси, фріда кало, міранда

Цю книжку я довго чекала. Замовляла родичам, друзям, та її ніяк не могли знайти. Аж ось вона в мене. На перший погляд, книжка товста, але за рахунок грубенької обкладинки і щільних сторінок. Тексту ж мало, а ілюстрацій – багато, тому «Бути мною» Анни Хьоґлунд можна вважати книжкою-картинкою для підлітків. Цей формат передбачає взаємодію ілюстрацій і тексту, коли одне неможливе без іншого, вони доповнюють одне одного, взаємодіють і є одним цілим.

Жінки ж по-іншому сприймають цю відвертість, бо для них це не є чимось новим чи обурливим, вони з цим живуть.

На другий погляд, несподівано, що книжка «13+» має стільки рожевого. Зазвичай, при оформленні підліткової літератури намагаються використовувати інші кольори. Та й феміністична книжка для дівчат, яка долає стереотипи, виконана в таких тонах, викликає подив. Та саме це і є метою авторки – викликати зацікавлення, здивувати, може, навіть роздратувати, бо це – книжка-провокація.

«Бути мною» піднімає важливі проблеми, хоча є доволі контроверсійною, особливо з погляду чоловіків. Вони часто дуже бурхливо реагують на ілюстрації. Та, на мою думку, їх лякають не стільки ілюстрації, скільки відвертість авторки. Жінки ж по-іншому сприймають цю відвертість, бо для них це не є чимось новим чи обурливим, вони з цим живуть.

👈 👉

Книжка Хьоґлунд по-своєму унікальна. Принаймні, мені ще не траплялися такі відверті книжки українською мовою. Авторка пише про те, про що здебільшого мовчать, бояться говорити чи навіть думати: секс та сексуальність, порно, педофілів, алкоголь, наркотики, сексистські жарти… Я сподіваюся, що «Бути мною» стане першою з багатьох книжок на непрості теми.

Буденне життя не завжди сповнене карколомними поворотами, палкими почуттями та вигадливими персонажами, але від того воно не втрачає для нас цінності.

«Бути мною» написана у формі щоденника, де дівчина Руса розповідає про свої переживання, знайомі кожній дівчині-підлітку, тому ми можемо впізнати в ній себе. Та, на мою думку, все описано дещо поверхнево, і мене це трохи розчарувало. Недостатньо деталей, щоби зрозуміти, як вирішити чи пережити ці проблеми, просто розумієш, що ти не одна стикаєшся з цим, думаєш про «табуйовані» речі. Хоч і зачіпаються дійсно важливі теми, нічого не відбувається. Бракує дії, проблеми, яка була б головною, немає розв’язки. Це мені заважало. Я все сподівалася, що щось станеться, але так і не дочекалася. Власне, книжці просто бракує сюжету, який би поєднав усе разом, роблячи текст цілісним – про проблеми конкретної дівчини і шляхи їхнього вирішення. А так це схоже на список поганих речей, з якими зіштовхуються підлітки. Якби був сюжет, книжка була б і довшою, і цікавішою. Хоча, знову ж таки, це, мабуть, зроблено навмисно. Чергова провокація авторки. У нашому житті завжди є проблеми, але не завжди є вирішення, тим паче сюжет. Буденне життя не завжди сповнене карколомними поворотами, палкими почуттями та вигадливими персонажами, але від того воно не втрачає для нас цінності.

Руса ділиться з читачами не лише своїми роздумами, а й коміксами, які вона малює. Комікси переповідають історію фемінізму. Така форма подачі видається мені цікавою – факти подаються ненав’язливо і ніби несерйозно, хоча насправді все дуже важливо. Сам комікс дуже інформативний, я дізналася дещо нове для себе. Один із моментів дуже зачепив мене. «Жінки працювали добре і за малі гроші, бо звикли працювати безкоштовно». І це цілковита правда. Вони не могли змінити своє становище, і частково це досі правда. Хоч як ми протестуємо, у владі все одно більше чоловіків. У США в багатьох професіях жінці платять 80 центів на «чоловічий» долар. І я ще могла б зрозуміти фізичну роботу, але ж ні! От, наприклад, у Голлівуді, де робота для жінок аж ніяк не легша, їм платять 30 центів за зароблений чоловіками долар. Про це говорить Наталі Портман. І борці за рівні права на це не звертають уваги, бо актрисам все одно платять багато, але ж це величезна різниця!

Підсумовуючи написане про «Бути мною» Анни Хьоґлунд, скажу таке: хоч у мене й були зауваження, книжка мене справді вразила, спонукала до роздумів, пошуків і глибшого дослідження теми фемінізму.

Анна Хьоґлунд. Бути мною / текст та ілюстрації Анни Хьоґлунд / переклад з швед. Юлії Юрчук. – Київ:Видавництво, 2016. – 84 с.