Цю книжку я довго чекала. Замовляла родичам, друзям, та її ніяк не могли знайти. Аж ось вона в мене. На перший погляд, книжка товста, але за рахунок грубенької обкладинки і щільних сторінок. Тексту ж мало, а ілюстрацій – багато, тому «Бути мною» Анни Хьоґлунд можна вважати книжкою-картинкою для підлітків. Цей формат передбачає взаємодію ілюстрацій і тексту, коли одне неможливе без іншого, вони доповнюють одне одного, взаємодіють і є одним цілим.
На другий погляд, несподівано, що книжка «13+» має стільки рожевого. Зазвичай, при оформленні підліткової літератури намагаються використовувати інші кольори. Та й феміністична книжка для дівчат, яка долає стереотипи, виконана в таких тонах, викликає подив. Та саме це і є метою авторки – викликати зацікавлення, здивувати, може, навіть роздратувати, бо це – книжка-провокація.
«Бути мною» піднімає важливі проблеми, хоча є доволі контроверсійною, особливо з погляду чоловіків. Вони часто дуже бурхливо реагують на ілюстрації. Та, на мою думку, їх лякають не стільки ілюстрації, скільки відвертість авторки. Жінки ж по-іншому сприймають цю відвертість, бо для них це не є чимось новим чи обурливим, вони з цим живуть.
Книжка Хьоґлунд по-своєму унікальна. Принаймні, мені ще не траплялися такі відверті книжки українською мовою. Авторка пише про те, про що здебільшого мовчать, бояться говорити чи навіть думати: секс та сексуальність, порно, педофілів, алкоголь, наркотики, сексистські жарти… Я сподіваюся, що «Бути мною» стане першою з багатьох книжок на непрості теми.
«Бути мною» написана у формі щоденника, де дівчина Руса розповідає про свої переживання, знайомі кожній дівчині-підлітку, тому ми можемо впізнати в ній себе. Та, на мою думку, все описано дещо поверхнево, і мене це трохи розчарувало. Недостатньо деталей, щоби зрозуміти, як вирішити чи пережити ці проблеми, просто розумієш, що ти не одна стикаєшся з цим, думаєш про «табуйовані» речі. Хоч і зачіпаються дійсно важливі теми, нічого не відбувається. Бракує дії, проблеми, яка була б головною, немає розв’язки. Це мені заважало. Я все сподівалася, що щось станеться, але так і не дочекалася. Власне, книжці просто бракує сюжету, який би поєднав усе разом, роблячи текст цілісним – про проблеми конкретної дівчини і шляхи їхнього вирішення. А так це схоже на список поганих речей, з якими зіштовхуються підлітки. Якби був сюжет, книжка була б і довшою, і цікавішою. Хоча, знову ж таки, це, мабуть, зроблено навмисно. Чергова провокація авторки. У нашому житті завжди є проблеми, але не завжди є вирішення, тим паче сюжет. Буденне життя не завжди сповнене карколомними поворотами, палкими почуттями та вигадливими персонажами, але від того воно не втрачає для нас цінності.
Руса ділиться з читачами не лише своїми роздумами, а й коміксами, які вона малює. Комікси переповідають історію фемінізму. Така форма подачі видається мені цікавою – факти подаються ненав’язливо і ніби несерйозно, хоча насправді все дуже важливо. Сам комікс дуже інформативний, я дізналася дещо нове для себе. Один із моментів дуже зачепив мене. «Жінки працювали добре і за малі гроші, бо звикли працювати безкоштовно». І це цілковита правда. Вони не могли змінити своє становище, і частково це досі правда. Хоч як ми протестуємо, у владі все одно більше чоловіків. У США в багатьох професіях жінці платять 80 центів на «чоловічий» долар. І я ще могла б зрозуміти фізичну роботу, але ж ні! От, наприклад, у Голлівуді, де робота для жінок аж ніяк не легша, їм платять 30 центів за зароблений чоловіками долар. Про це говорить Наталі Портман. І борці за рівні права на це не звертають уваги, бо актрисам все одно платять багато, але ж це величезна різниця!
Підсумовуючи написане про «Бути мною» Анни Хьоґлунд, скажу таке: хоч у мене й були зауваження, книжка мене справді вразила, спонукала до роздумів, пошуків і глибшого дослідження теми фемінізму.
Анна Хьоґлунд. Бути мною / текст та ілюстрації Анни Хьоґлунд / переклад з швед. Юлії Юрчук. – Київ:Видавництво, 2016. – 84 с.