Кінець року — час списків. Будь-чого: подарунків, бажань, покупок, не здійснених мрій і планів на майбутнє, боржників, фільмів для святкового настрою і страв до святкового столу. Ну, і підсумків року, звичайно. Наш підсумок, очевидно, книжковий, а ще — дуже особистий: 10 улюблених книг з прочитаних підлітковою редакцією TeenSide у 2019 році і те, за що ми їх полюбили.
14+
Відчувати себе частиною своєї маленької комуни, де немає випадкових людей, відчувати все гостро або сприймати, як належне, відчувати муки вибору після школи, коли більше немає простих відповідей — так можна описати цю книгу. «Ауергаус» — це відчувати, відчувати все і завжди, і кожного разу щось нове і по-різному. Це книга, яка майже не говорить про почуття напряму, а передає їх через все можливе — мову персонажів, їхні думки та вчинки, дрібні деталі. Вона дозволяє відчути дуже багато всього, відчути себе трошки в Німеччині й дуже сильно серед головних персонажів.
14+
Ця історія про кожного, і водночас кожен сприймає її по-своєму. Ти впізнаєш себе в усіх персонажах та подіях і у певний момент розумієш, що ти — також Дім. Всі його мешканці — всередині тебе. Вони змінюють тебе. Ти відчуваєш кожного з них, коли хтось йде коридором, проводить рукою по твоїй стіні, як по шкірі, і навіть коли думає, ти теж чуєш ці думки. Складається враження, що це абсолютно реальна історія, навіть більше, що це історія про тебе. Коли закінчуєш читати, відчуваєш себе на декілька років старшою, бо жити десь крім Дому весь цей час неможливо. У книзі купа різних, унікальних голосів, і тобі вона теж стає Домом, в якому так багато всього для тебе, або просто Домом, в якому…
14+
Читати Вірджинію Вульф заради насолоди і понтів. Роман «До маяка» — довгий, тягучий, солодкий, як іриска. Іриска — найкращий прояв модернізму. Довжелезні речення, в яких не перечіплюєшся через коми. Персонажі, далекі у часі, але близькі до сучасного читача вчинками, думками і звичками. Вульф вивертає усіх і розглядає нутрощі в найніжніший спосіб з можливих.
8+
Книжка — квінтесенція комфорту. А ще чудовий матеріал для тематичної екскурсії Києвом, бо багато пригод головної героїні Мії та її близьких відбуваються у знайомих місцях міста. У Олі Русіної легка мова і текст по вінця наповнений чарівними маленькими речами, що відображаються в глобальному. «Мію і місячне затемнення» можна проковтнути за один вечір, наче пігулку від сумної і сірої реальності.
14+
Для стану, коли треба енергійно намотувати кола по квартирі, втупивши погляд в нікуди. Коли треба згадати про власне тіло, про термін його придатності, про те, які почуття осідають чи вичавлюються і з яких органів. Вийшла в гарному українському перекладі у видавництві «П’яний корабель». У самого Воячека — епічна сумна біографія. Якщо коротко, автор і вірші для ваших драматичних поривів.
16+
Книга з яскравими, детальними кривавими описами, на фоні яких розгортається буденне життя 16-річного Френка. У вільний час Френк проводить ритуали жертвоприношення, а ще чекає на повернення свого божевільного брата, який утік з дому. І зрештою брат повертається. Спокійний голос автора розповідає про безжалісні, жорстокі речі, як належне. Але не читайте останній розділ!
14+
Мабуть, це одна з найвідверіших книг. Авторка говорить на близькі, болючі теми. Головній персонажці не хочеться співчувати, хочеться лише співпереживати. Мова легка, безпосередня, але водночас виразна. Здається, що Естер, головна героїня, пускає тебе у свої думки і дозволяє їх прочитати. Книга схожа на розмову довгим літнім вечором, яку зовсім не хочеться закінчувати і під час якої пізнаєш співрозмовника з іншого боку.
14+
Ми бачимо взаємини між людьми з абсолютно різних ракурсів. Оповідач говорить про свої стосунки з батьками, дівчиною, кращим другом, його батьками. Він біситься, розчаровується, кохає або взагалі нічого не відчуває. І читач проживає все це разом з ним. Автор грає зі структурою, з мовою, помічає найнепомітніші деталі, що дозволяють повірити в історію, в персонажів, в усе, що відбувається, і навіть відчути історію на смак та запах.
16+
Кажуть, зараз у моду повертаються 90-ті. Можна трохи піддатися моді заради класної книжки і почитати «Хроніки Південного» Рімантаса Кміти. Його персонаж — литовський страшколасник з колоритного району — росте і змінюється разом з мовою й образами роману. Історія повна автобіографічних моментів, точних деталей і ностальгії зі щедрою щіпкою самоіронії. І ще: остерігайтеся ставка.
14+
Збірка трьох дивних, дуже гейських повістей з елементами магічного реалізму. Химерні тексти, де предмети змінюють стан з матеріального на метафізичний, простір змінює форму, а хаотичний і незрозумілий світ розпадається. Обережно, у книзі присутні готелі, що розтікаються, вулканічні кролики і «МИ».
14+
Сім’я з бідного кварталу, напівголодні діти, тяжке життя з крихтами радості. Події зворушують серце, зачіпають щось глибоке й близьке. Страшно від розуміння, що в романі описаний тихий буденний жах. Трійця братів разом зростає і змінюється, але зрештою від колективного «ми»” відділяється самотнє «я».
* Рекомендації щодо віку — умовні, адже книги краще обирати за власним читацьким досвідом та смаком.