Цькувати чи не цькувати: три книжки-картинки про булінг

Книжки-картинки про цькування, діти та булінг, булінг в інтернеті, шеймінг, кібербулінг, цькування, булінг, жертва та агресор, проблеми у школі, персональний досвід, підлітки, цькування, дискримінація, проблеми дітей, дорослі та діти, стигматизація, права людини, тінейджери, підліткові проблеми, шон тан, добро і зло, книжки про агресію

Ілюстрація Піта Освальда з книжки Джорі Джона «Погане зерня»

Трикутники бувають різними. Якісь мають рівні сторони та однакові кути, якісь об’єднують закохані серця, а якісь вибудовуються навколо болю та страждань, що їх хтось завдає, хтось зазнає, а хтось просто спостерігає… Булінг, проблема якого з кожним роком, здається, привертає усе більше уваги в широкого загалу, існує споконвічно, а тріаду «агресор», «жертва» та «спостерігач», яка робить цькування можливими, зустрічається у різних проявах і в різних сферах нашого життя ледь не щодня. Проте, зі зрозумілих причин, одним із найсприятливіших просторів для цього згубного, жорстокого та жахливого явища є школа, а діти та підлітки — найпереконливішими виконавцями ролей агресора, жертви та спостерігача у виставі з назвою «Реальне життя». Тож і не дивно, що сьогодні світовий дитліт пропонує читачам безліч історій, присвячених темі булінгу. От тільки книжки ці, як і трикутники, бувають різними. Котрісь відлякують банальними сюжетами, однозначністю та повчаннями, котрісь і зовсім нагадують брошури, а котрісь — спонукають задуматися та справді вражають глибиною та художністю. І хоча тема булінг належить до категорії «важких&серйозних», з-поміж останніх є чимало вартісних видань для наймолодших, зокрема книжок-картинок. Книжок-картинок, здатних зворушити та зачепити за живе як маленького, так і дорослого читача.

Книжки-картинки про цькування, діти та булінг, булінг в інтернеті, шеймінг, кібербулінг, цькування, булінг, жертва та агресор, проблеми у школі, персональний досвід, підлітки, цькування, дискримінація, проблеми дітей, дорослі та діти, стигматизація, права людини, тінейджери, підліткові проблеми, шон тан, добро і зло, книжки про агресію

Погане зерня, Джорі Джон, Піт Освальд

3+

Так уже склалося, що дитяча література, коріння якої тримається за народні казки, любить показувати бінарність світу однозначною. Ти або свій, або чужий, або герой, або антигерой, або добрий, або злий. Світ чорно-білий, і, оскільки добро завжди перемагає зло, ти маєш одразу ж зробити правильний вибір, одразу ж обрати саме ту команду, яка у фіналі житиме довго та щасливо. Але казки казками, а реальне життя важко втиснути у такі жорсткі рамки. Тут важко зустріти ідеальних хороших героїв — біленьких і пухнастеньких, гарненьких і незмінно щасливеньких. Адже усі ми часом робимо, відчуваємо та думаємо щось погане. Що ж робити з усім цим поганим? Поміркувати про це із наймолодшими читачами можна за читанням книжки-картинки Джорі Джона (знаменитого автора серії кумедних історійок про гусачка та ведмедика) та Піта Освальда «Погане зерня». Письменника та художника, які вирішили зробити свого головного героя не просто поганою, а ну дууууууже поганою насіниною соняшника.

Він ніколи не кладе речі на місце. Він завжди всюди запізнюється та не дотримується черги. Він ніколи не миє руки та ноги, бреше навіть про дрібниці, а на додачу — ображає інших. Його важко прямо назвати булером, але в його образі впізнається зла й агресивна дитина, яка цькує однокласників і однокласниць. Втім, хоча книжка й називається «Погане зерня», не на поганому зосереджуються його автори, а на причинах такої поведінки.

Книжки-картинки про цькування, діти та булінг, булінг в інтернеті, шеймінг, кібербулінг, цькування, булінг, жертва та агресор, проблеми у школі, персональний досвід, підлітки, цькування, дискримінація, проблеми дітей, дорослі та діти, стигматизація, права людини, тінейджери, підліткові проблеми, шон тан, добро і зло, книжки про агресію

Розповідаючи читачам свою історію харизматичний головний герой, — напрочуд символічний, а у нашому контексті ще й надзвичайно смішний, — намагається пояснити, чому саме він такий поганий. І тут цікаво, що перша його відповідь очікувана, очевидна та дуже реалістична — «Просто тому що». Адже саме так, «на відчепись», щоби ще більше закритися та захиститися, відповість чи не кожна «погана» дитина. Проте читачі не відчіплюються (бо ж свідомо чи підсвідомо розуміють, що кожен агресор — це людина, яка також може бути жертвою), тому погане зерня таки наважується на сповідь. Сповідь, яка допомагає читачам зрозуміти головного героя, а саме зерня спонукає до рішучих змін: «Я вирішив, що більше не буду поганим зерням. Я готовий знову бути щасливим». Але от що важливо — у фіналі книжки Джорі Джона та Піта Освальда ми не зустрічаємо абсолютно хорошого героя. Бо ж світ не чорно-білий, отож і кожен його мешканець є такою собі сумішшю хорошого та погано. Що ж із цим робити? Автори цієї книжки пропонують читачам доволі просте рішення — «продовжувати робити спроби та продовжувати думати, що, можливо, я не таке вже й погане зерня». 

Особливої уваги у книжці-картинці «Погане зерня» заслуговує те, з якою легкістю та невимушеністю автори будують свою розповідь як на вербальному, так і на візуальному рівнях. Попри глибину та складність теми, книжка вражає динамізмом, емоційністю та почуттям гумору. Тож, читаючи її разом уголос, або пропонуючи дитині для самостійного читання, не обов’язково доповнювати сторітайм серйозними розмовами, можна просто розважитися, розглядаючи кумедні ілюстрації та доповнюючи сюжет власними мікроісторійками.


The Bad Seed / Jory John, Pete Oswald. — HarperCollins, 2017. 

Книжки-картинки про цькування, діти та булінг, булінг в інтернеті, шеймінг, кібербулінг, цькування, булінг, жертва та агресор, проблеми у школі, персональний досвід, підлітки, цькування, дискримінація, проблеми дітей, дорослі та діти, стигматизація, права людини, тінейджери, підліткові проблеми, шон тан, добро і зло, книжки про агресію

Украдені імена, Тассіес

6+

Хоча на відміну від книжки-картинки «Погане зерня» книга «Украдені імена» іспанського художника та письменника Хосе Антоніо Тассіеса є значно меншою за об’ємом, її не варто вважати бодай трохи легшою для сприйняття. Ба навіть навпаки, адже автор говорить про булінг прямо та безпосередньо, пропонуючи читачам ще на першій сторінці обрати собі одну з ролей зі знайомої багатьом тріади: жертва, свідок і переслідувач, тобто агресор.

Книжки-картинки про цькування, діти та булінг, булінг в інтернеті, шеймінг, кібербулінг, цькування, булінг, жертва та агресор, проблеми у школі, персональний досвід, підлітки, цькування, дискримінація, проблеми дітей, дорослі та діти, стигматизація, права людини, тінейджери, підліткові проблеми, шон тан, добро і зло, книжки про агресію

Покладений в основу книги сюжет доволі простий. Головний герой, який, як можна здогадатися з ілюстрацій, є вже підлітком, а не маленьким хлопчиком, розповідає про свої страждання в школі, яка для нього наче та «в’язниця: кожен рік — новий строк покарання». Похмурі та різкі малюнки Тассіеса якнайкраще передають понуру атмосферу школи, визначними рисами якої є ряди однакових парт, однакова форма й абсолютна безликість і безособистісність. Останнє відіграє чи не найважливішу роль, тому зображені діти, наче сини людські зі славнозвісної картини Рене Магрітта, майже завжди позбавлені обличчя, а головний герой — навіть імені, бо «його вкрали у школі», а без імені людина, як переконує кількатисячолітня історія літератури, перестає бути не просто собою, а й кимось узагалі. Чому ж він стає жертвою? Тому що не дає здачі, тому що бачить світ інакше, тому що… насправді причини не відіграють ніякого значення — їх завжди можна знайти, а як не знайти, то вигадати. Важить насамперед те, що цей винесений на маргінеси життя безіменний герой усе ще має голос і надію, а тому й звертається до читача, говорить із ним безпосередньо, звіряючись у всьому, що болить, наче найближчому другові — у тому, що однокласники його обзивають і висміюють, у тому, що відбирають речі, б’ють і знущаються, у тому, що кожен його день сповнений страхом, відчуттям самотності та безнадії. Кульмінацією цієї безперечно сумної, проникливої та дещо моторошної сповіді стає момент, у якому головний герой опиняється на останньому поверсі свого будинку: «На останньому поверсі я перехилився через поруччя. У мене запаморочилось у голові»… І саме у цей момент, за задумом автора, на поле бою виходить читач, який протягом усього цього часу був у книжці лише пасивним спостерігачем, але зараз має зіграти вирішальну роль. Читач, який співчуває та емпатує, а тому допомагає головному герою згадати, що «лише пташки вміють літати». Читач, який звернув увагу на цю ситуацію і не зміг не втрутитись. І саме завдяки розумінню цього спостерігача з останньої сторінки на нас нарешті дивиться не безликий учень, не яблуко у шкільній формі, з яким просто неможливо себе ідентифікувати, у якому читач не бачить свого віддзеркалення, а хлопчик.

Окремої уваги у цій книжці-картинці заслуговують ілюстрації. І мова тут не стільки про художній стиль Тассіеса, скільки про його вміння тонко та вишукано грати з відчуттями читачів, здатність використовувати усі можливі способи та поетичні засоби зробити напрочуд лаконічну історію об’ємною та змістовною. Водночас, зважаючи на символізм і поетизм розповіді, а також на серйозність самої теми булінгу, тішить, що чи не усі видання книжки-картинки «Украдені імена» Тассіеса мають розлогі коментарі редакторів, які допоможуть маленьким читачам і їхнім батькам осмислити прочитане.


Nombres Robados / Josep Antoni Tàssies. — Ediciones SM, 2010.
Украденные имена / Хосе Тассиес. — КомпасГид, 2011.

Книжки-картинки про цькування, діти та булінг, булінг в інтернеті, шеймінг, кібербулінг, цькування, булінг, жертва та агресор, проблеми у школі, персональний досвід, підлітки, цькування, дискримінація, проблеми дітей, дорослі та діти, стигматизація, права людини, тінейджери, підліткові проблеми, шон тан, добро і зло, книжки про агресію

Цикада, Шон Тан

8+

Коли я думаю про абстрактний образ жертви, у моїй свідомості незмінно виринає Ґреґор Замза, ця безпомічна велетенська комаха з маленькими колючими лапками, твердим панциром на спині та мовчазним жахом і відчаєм в очах. Цей знаменитий герой Франца Кафка, що назавжди застряг у тілі бридкого для усіх створіння, а разом із тим — у галереї вічних літературних персонажів, до яких зверталися, звертаються та звертатимуться письменники, художники, сценаристи та інші митці з різних куточків світу. І саме цей персонаж чи не одразу ж згадується, коли читаєш книжку-картинку Шона Тана «Цикада». Книжку, що, як і решта унікальних творінь цього безкінечно талановитого автора, вражає красою, глибиною та відкритістю до інтерпретацій. Книжку, що не залишить байдужими як ще зовсім юних, так і вже дорослих читачів.

Книжки-картинки про цькування, діти та булінг, булінг в інтернеті, шеймінг, кібербулінг, цькування, булінг, жертва та агресор, проблеми у школі, персональний досвід, підлітки, цькування, дискримінація, проблеми дітей, дорослі та діти, стигматизація, права людини, тінейджери, підліткові проблеми, шон тан, добро і зло, книжки про агресію

Отже, в основі цього понурого кафкіанського сюжету — історія про цикаду, яка протягом сімнадцяти років працює в офісі, де її не цінують, не поважають, утискають і дискримінують. В офісі, де вона — єдина цикада серед людей — відчуває себе самотньою, непотрібною та зайвою. В офісі, який постає своєрідною метафорою життя як такого, маленьким макетом нашого світу: одноманітним і шаблонним. Чи існує щось за його межами? Чарівну примарну відповідь на це запитання Шон Тан тримає у секреті аж до самого фіналу книги, до останньої розгортки, а доти… доти лише відчай, безнадія і цок-цок-цок, яким завершується кожен уривок тексту. По суті, перед нами розгортається історія про те, як відбувається групова ізоляція, як когось просто не вважають за людину, а тому дозволяють собі знущання. Чому це відбувається? Відповідь на це запитання читачі можуть сформулювати самостійно — the text proposes, and the reader disposes. Хто вони, ті, що б’ють і знущаються? Відповідь на це запитання у контексті саме цієї книги не має великого значення, тому ми бачимо лише ноги, спини, тіні… У центрі нашої уваги насамперед зелена цикада у сірому костюмі, яка з ранку до ночі цокає сірими клавішами у своїй сірі комірці: Оператор із введення даних. Сімнадцять років. Без відгулів. Без помилок! Цок-цок-цок!

Книжки-картинки про цькування, діти та булінг, булінг в інтернеті, шеймінг, кібербулінг, цькування, булінг, жертва та агресор, проблеми у школі, персональний досвід, підлітки, цькування, дискримінація, проблеми дітей, дорослі та діти, стигматизація, права людини, тінейджери, підліткові проблеми, шон тан, добро і зло, книжки про агресію

Що саме він відчуває? Ні лапідарний текст, ні позбавлене будь-якої міміки комашине обличчя не передають емоції, проте Шону Тану таки вдається з головою занурити читача в атмосферу, у якій щодня живе головний герой, та вкотре переконати нас у тому, наскільки містким, багатозначним і водночас проникливим може бути візуальний наратив. Крім того, саме промовисті та водночас загадкові ілюстрації Шона Тана спонукають читачів задуматися про те, яким є наш світ для інших, зазирнути за лаштунки власного щодення, роззирнутися навкруги, зупинитися та подумати про те, що є справді важливим у житті. Житті, яке для головного героя книжки «Цикада» через жорстокість і неуважність людей навколо стає настільки нестерпним, що на передостанній сторінці ми бачимо його на даху будинку. Але кафкіанський сюжет у версії Шона Тана розгортається інакше. Саме у мить, коли відчай сягає свого апогею, відбувається перевтілення — і яскрава цикада здіймається у небо… Така от варіація на тему гидкого каченяти від Шона Тана. Вишукана, філософська, прекрасна та відкрита до інтерпретацій.


Cicada / Shaun Tan. — Hodder Children’s Books, 2018.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль