Вовчі історії Пії Лінденбаум: дівчинка, яка змусила вовків стати курчатами

Книжка-картинка Ґіттан і сірі вовки, Пія Лінденбаум, що читати дітям, книжки про вовків, сучасні авторські казки, казочки дітям, великий і лихий вовк, червона шапочка, гиттан и серые волки, пия линденбаум, література про страх, дитячі книжки про страх, букмоль, книжки про хороших вовків, страх, тварини

Продовжуючи вовчу тему у сучасній дитячій літературі, просто неможливо не розповісти про шведську книжку-картинку Пії Лінденбаум «Ґіттан і сірі вовки» (Gittan och gravargarna).
За яскравою червоною обкладинкою, на яку складно не звернути увагу, ховається невелика розповідь про чотирирічну дівчинку Ґіттан, яка «боїться усього на світі».  Перше, що одразу впадає в очі стосовно Ґіттан, так це те, що вона «дивна». Вона не лазить з іншими дітьми по дахах, не стрибає через брудні річки, не гладить незнайомих песиків і товстезних хробаків. Ґіттан надто правильна, надто слухняна, надто ідеальна дитина. До звичайних дитячих розваг вона ставиться так само, як батьки, бабусі, дідусі та інші дорослі, і подумки постійно відтворює загальновідомі перестороги. Але усе це не заважає їй стати головною героїнею книги, адже навіть слухняні діти, надміру захопившись завданнями дорослих, можуть заблукати у лісі.

Книжка-картинка Ґіттан і сірі вовки, Пія Лінденбаум, що читати дітям, книжки про вовків, сучасні авторські казки, казочки дітям, великий і лихий вовк, червона шапочка, гиттан и серые волки, пия линденбаум, література про страх, дитячі книжки про страх, букмоль, книжки про хороших вовків, страх, тварини

Без батьківських вказівок дівчинка непомітно для себе перетворюється на хоробру та відважну лідерку та починає гратися з сірими хижаками так, ніби вони звичайні діти з її садочку.

Насправді, цікавою історія стає лише тоді, коли Ґіттан нарешті перетворюється на «нормальну» дитину і, замість того, аби пасивно чекати на дорослих на тому місці, де вона загубилась, вирішує самостійно повернутись до дитячого садка. Серед височенних страшних дерев дівчинка помічає «маленькі жовті вогники» — «це сірі вовки зачаїлися у хащах», але Ґіттан їх не впізнає. Для чотирирічної дівчинки ці вовки — це щось нове, тому жодних пересторог та страху вони в неї не викликають. Без батьківських вказівок дівчинка непомітно для себе перетворюється на хоробру та відважну лідерку та починає гратися з сірими хижаками так, ніби вони звичайні діти з її садочку. При цьому «нетрадиційна» поведінка дитини змушує і вовків забути про свої класичні функції у літературі. Мов слухняні курчатка, вдесятеро більші за Ґіттан хижаки не тільки не намагаються її з’їсти, але й погоджуються бути курчатами у грі «Вовк та курчата».

Можна з упевненістю стверджувати, що дівчатам розповідь про Ґіттан та сірих вовків, які з радістю виконують усі її забаганки, уминають її страви з багнюки та проводжають до дитячого садочка, імпонуватиме.

З художньою майстерністю авторка обігрує різноманітні літературні кліше та сюжети та змушує пригадувати чимало відомих дитячих книжок (можна знайти паралелі з казкою про «Машу та трьох ведмедів», «Пітером Пеном» Джеймса Барі та «Полохливими людьми» Яльмара Берґмана). Але найбільше текст книжки «Ґіттан та сірі вовки» апелює до «Червоної Шапочки». Крім сюжету, який пародійно відтворює зміст популярної казки, про «Червону Шапочку» постійно нагадують й акварельні ілюстрації Пії Лінденбаум, на яких Ґіттан вдягнена у червоний реглан і тримає у руці невелике дитяче відерце з листям (погодьтеся, звичніша річ у руках дитини, ніж кошик із пиріжками). Крім того, на ілюстраціях дівчата, хлопчики та дорослі виглядають комічно, тож і комплексувати з приводу власної зовнішності читачів вони точно не змусять.

гіттан, гиттан и серые волки, дитячі книжки, пия линденбаум, пія лінденбаум, література про страх, дитячі книжки про страх, казки про вовків, букмоль, що читати дітям, книжки про хороших вовків, страх, тварини, казки дітям

Якщо ж повернутися до теми інтертексту та згадати про «прихований» (або ж, дозволю собі сказати, «справжній») зміст казки «Червона Шапочки» як історії стосунків між жінками та чоловіками, то можна з упевненістю стверджувати, що дівчатам розповідь про Ґіттан та сірих вовків, які з радістю виконують усі її забаганки, уминають її страви з багнюки та проводжають до дитячого садочка, імпонуватиме.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль