Роман «Ями»: у пошуках справжніх скарбів

букмоль, історія про товстого підлітка, література про невдах, підняття самоповаги, рецензія на роман, підліткова література, дитячі романи, лії сашар, луис сашар, книжка про скарби

Наскільки глибоко потрібно копати, аби знайти справжнього себе? Аби змінити долю і з невдахи перетворитися на переможця? Якби ці питання ми поставили Стенлі Ілнетсу, головному герою роману Луїса Сашара «Ями» (Holes, 1998), він відповів би дуже конкретно — рівно півтора метри вглиб і стільки ж ушир — від кінчика лопати і до її вершечка. А от на питання про кількість спроб очікувати якоїсь конкретики було б марно. «Копай, поки не знайдеш щось цікаве, — сказав би один з підопічних табору «Зелене озеро», — головне, не забувай, що перша яма — вона найскладніша». На відміну від першої сторінки роману «Ями», адже у книзі Луїса Сашара є усе, що необхідно для зацікавлення читача. Пошуки скарбів, інтриги, романтичні історії про злочинців, неочікувані повороти сюжету і несподівані паралелі, комічні, трагічні та фантастичні елементи — роман хочеться прочитати за один раз. А потім забути і прочитати ще раз.

Почти никто не верит в проклятия.
Почти никто не верит и в желтых пятнистых ящериц. Но если такая ящерица укусит вас, ваше недоверие перестанет иметь значение.

За всі роки існування захоплива історія Луїса Сашара про Стенлі Ілнетса здобула дві престижні у США нагороди: медаль Ньюбері та Національну книжкову премію, була екранізована кіностудією Діснея (до речі, одну з ролей в одноіменному фільмі зіграла Сігурні Вівер) та доповнилася сиквелами — «Путівник табором «Зелене озеро» від Стенлі Ілнетса» (Stanley Yelnats’ Survival Guide to Camp Green Lake, 2003) та «Маленькі кроки» (Small Steps, 2006).
Сюжет роману розповідає про такого собі невдаху Стенлі Ілнетса, майже-підлітка, який потрапив до табору «Зелене озеро» — незвичайного виправного закладу «для поганих хлопчиків». Незграбний і трошки товстий аутсайдер, з якого у школі знущається хуліган на ім’я Дерек Дан, — Стенлі, звісно ж, не злочинець, проте, довести власну безневинність у суді він не зміг. І, коли суддя запропонував як альтернативу в’язниці виправний табір, Стенлі одразу погодився — він завжди мріяв побувати у таборі.

Офіційна політика табору полягає у тому, що «якщо взяти поганого хлопчика і змусити його щодня копати велетенську яму, він перетвориться на хорошого хлопчика».

Табір «Зелене озеро» — це аж ніяк не табір дитячих мрій. На головного героя тут чекає цілий світ гіпертрофованих, доведених до крайнощів стосунків між людьми, світ постійних випробувань і покарань. Офіційна політика табору полягає у тому, що «якщо взяти поганого хлопчика і змусити його щодня копати велетенську яму, він перетвориться на хорошого хлопчика». А втім, справжня мета, яку переслідують власники табору, ніякого стосунку до виховання не має. І Стенлі доведеться з’ясувати: чому ж доля закинула його у цей табір і навіщо їх змушують копати ями.
Тема долі є однією з ключових у романі. Єдиною сімейною «реліквією» незаможної родини Ілнетсів вважається прокляття, яке разом із паліндромним іменем передається до кожного чоловіка родини від Стенлі Ілнетса I — прапрадіда нашого героя. Стенлі Ілнетс IV, як і його дивакуватий батько, що намагається винайти засіб утилізації старих кросівок і з ранку до ночі варить, смажить та тушкує брудні кросівки, в усіх своїх невдачах звинувачує «паскудного-ницого-ледацюгу-свинокрада-прапрадіда» (англ. no-good-dirty-rotten-pig-stealing-great-great-grandfather). Але загадковий табір «Зелене озеро» і майже 50 виритих ям зможуть усе змінити. І разом зі своїм першим за все життя другом Стенлі зуміє не тільки розкрити чимало загадок і знайти скарби, але й назавжди забути про прокляття та погану вдачу. Отож, якщо на початку роману Стенлі Ілнетс переконаний, що «йому просто не пощастило і він опинився у невідповідний момент у невідповідному місці» (відомо, що однією з потенційних назв роману була такою — «Не те місце, не той час, не той хлопчик», в оригіналі Wrong Place, Wrong Time, Wrong Kid), то наприкінці він усвідомлює, що у житті випадковостей не буває. Варто тільки докласти зусиль і спробувати взяти бика за роги. Меседж простий — навіть примітивний, але дієвий.

букмоль, історія про товстого підлітка, література про невдах, підняття самоповаги, рецензія на роман, підліткова література, дитячі романи, лії сашар, луис сашар, книжка про скарби

Надзвичайно легко, цікаво та зрозуміло Луїс Сашар говорить про проблеми, які спіткають чи не кожну дитину, що от-от стане підлітком…

Від найдрібніших деталей до композиційних елементів — роман Луїса Сашара дуже символічний і навіть казковий. У певному сенсі саме перебування у таборі «Зелене озеро» — це класична ініціація, адже копаючи під палючим сонцем та під не менш палючим наглядом ями, головний герой не лише отримує нове ім’я і знаходить разом із другом-помічником скарб, а й справді дорослішає. Надзвичайно легко, цікаво та зрозуміло Луїс Сашар говорить про проблеми, які спіткають чи не кожну дитину, що от-от стане підлітком, і показує, наскільки важливо розібратися у собі. Зрозуміти, хто ти, хто винен у твоїх невдачах і від кого залежить твоя доля. Отож, як дітей, так і батьків, історія Стенлі Ілнетса може багато чому навчити.

_______

Окремо хочеться сказати про саме видання. З яскравою обкладинкою, великими літерами та лаконічними ілюстраціями — перевидана у 2011 році російським видавництвом «Розовый жираф» (у серії «Вот это книга») книга одразу ж привертає увагу та виглядає привабливо як для майже-дорослих підлітків, так і для дітей. На відміну від попередніх видань (зокрема двох оригінальних та «Росменівського» 2004 року), це абсолютно відповідає потребам сучасного читача-підлітка і не відлякує показовою «дитячістю» і купою ілюстрацій. Щоправда, російський переклад Тетяни Іванової, хоч і дозволяє повністю повірити в оповідача-підлітка, але  все ще сильно програє оригіналу.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль