Яскрава шістка: смішне, сумне, цікаве для читання з дітьми вголос

Що читати дітям, сторітайми, книжки-картинки українською, малючі видання, казки дітям, найкраща дитяча література, голосні читання, бенджі девіс, мій друг кит, ілюстрації, мій дідусь, катаріна собрал, арнольд рятівник овець, лізелотта ховається, художники дитячих книжок, курйози, книжки про школу, давид калі, виховання, розвиток дитини

Ілюстрація Катаріни Собрал з книжки «Мій дідусь»

Як переконують не завжди серйозний життєвий досвід і завжди серйозні наукові дослідження, читання вголос у сімейному колі є надзвичайно важливим фактором розвитку дитини та побудови між нею та батьками гарних стосунків, що виходять за межі звичайних владних відносин. Адже, що таке сімейні сторітайми? Це ж не просто мотивація дитини до самостійного читання, процес навчання та виховання, а неповторний спільний досвід — емоційний зв’язок, фізична близькість і безкінечний пошук спільних тем, таких собі унікальних уявних острівців, на яких ви з дитиною можете тимчасово оселитися, поспостерігати за розвитком сюжету, за цікавою для вас деталлю, за  героєм або життям якогось фантастичним світу загалом. Досвід, який не зникне, не забудеться і не зів’яне. Який і ви, і діти пам’ятатимуть все життя. А щоби цей досвід був справді цікавим і розмаїтим, раджу звертатися до різних книжок — і смішних, і трошечки сумних, саме таких, як героїні цієї добірки.

Новинки Книжкового Арсеналу 2018: найцікавіші перекладені книжки для дітей, книжковий арсенал, що читати, дитячі книжки, книжкові новинки, література для дітей,казки,класика дитліту, що купити,дитячі видання,найкращі книжки для дітей,міфи,легенди,ідіоми,підліткові книжки

Арнольд, рятівник овець, Ґунді Герґет, Ніколай Ренґер

3+

Написана Ґунді Герґет і проілюстрована Ніколаєм Ренґером книжка-картинка «Арнольд, рятівник овець» — чудовий вибір для усіх, хто полюбляє смішні та водночас повчальні (у хорошому сенсі цього слова) казкові історії з несподіваним фіналом, харизматичними героями та зруйнованими стереотипами про те, що перемогу завжди здобувають найбільші, найстрашніші та найсильніші. Ба більше, емоційну, динамічну, грайливу, наповнену цікавими дрібничками, які так і кортить порозглядати, та діями, які неможливо не повторювати, — її впевнено можна радити дітям, які надають перевагу не розважливому читанню, а активному відпочинку.

Розгорнувши книжку, ми бачимо стадо овець. Вони — білі, кучеряві й такі схожі одна на одну — сплять, грають у карти, жують травичку, бекають… Іншими словами пасуться, займаючись звичними овечими справами. Але це лише на одній сторінці, на другій ми бачимо Арнольда. Арнольд теж вівця, але він не-такий. Він бігає, присідає, віджимається, підтягується, розігрівається, боксує у повітрі, бо він особливий, бо він — супербаранчик. Принаймні саме так він сам собі вирішив. Решта ж овець переконана, що хлопчина просто трохи несповна розуму. Хіба ж можна вважати нормальним баранчика, який заявляє, що буде битися з вовком? З Великим і Лихим Вовком, який ходить неподалеку й от-от нападе на отару? Втім, Арнольду байдуже до думки інших, адже, на щастя, у нього є найкращий друг, кріт на ім’я Манні, який завжди радий і готовий допомогти та підтримати баранчика навіть у таких грандіозних планах. І ось нарешті настає вирішальний день: приходить Великий і Лихий Вовк. Усі вівці повтікали, поховалися і почали кликати на допомогу вівчарку. Усі, крім нашого головного героя. Отже, набравшись сміливості, баранчик Арнольд готується захищати свою отару. І зрештою вовк таки відступає. Чому? Відповідь на це запитання чи не найцікавіша сюжетна деталь книжки-картинки Ґунді Герґет і Ніколая Ренґера… Пам’ятаєте Чехова з його твердженням про те, що, якщо у п’єсі на стіні висить рушниця, то вона, за законами драматургії, обов’язково вистрілить? Так от, якщо головний герой дитячої книжки носить яскравий червоний светрик, то він неодмінно зіграє свою дуже важливу та навіть вирішальну роль.


Ґунді Герґет, Ніколай Ренґер Арнольд, рятівник овець / текст Ґунді Герґет, ілюстрації Ніколая Ренґера / пер. з нім. І. Андрієнко-Фрідріх. — Харків: Школа, 2018. — 26 с.

Що читати дітям, сторітайми, книжки-картинки українською, малючі видання, казки дітям, найкраща дитяча література, голосні читання, бенджі девіс, мій друг кит, ілюстрації, мій дідусь, катаріна собрал, арнольд рятівник овець, лізелотта ховається, художники дитячих книжок, курйози, книжки про школу, давид калі, виховання, розвиток дитини

Лізелотта ховається, Александр Штеффенсмайєр

3+

Класичні казкові сюжети із застряганнями у різноманітних «пастках» і подальшими несподіваними порятунками не рідко використовуються сучасними дитячими письменниками. І не дарма, адже навіщо вигадувати чергове колесо, коли є перевірені роками та випробувані на мільйонах читачів велосипеди? Одним із таким «розумних» сучасних авторів можна вважати німецького письменника й ілюстратора Александра Штеффенсмайєра, книжки якого, зокрема книжка-картинка «Лізелотта ховається», український переклад якої з’явився у видавництві «Віват», уже давно оселилися на чільних місцях у домашніх бібліотеках дітей з різних куточків нашої планети. Власне, саме книжкова серія про пригоди корівоньки на ім’я Лізелотта  і принесла Штеффенсмайєру таку світову славу, адже кожна книжка з серії має простий динамічний сюжет, несподіваний фінал, деталізовані й емоційні ілюстрації, а, головне — смішну, безпосередню, безмежно харизматичну та дуже близьку дітям головну героїню, яка постійно потрапляє як не в одну халепу, так в іншу. То через свою надмірну цікавість, то через банальну необережність, через властиву багатьом потенційним читачам книжок про неї невгамовність і квапливість, через лінь, через незнання якихось елементарних речей тощо.

В онові книжки-картинки «Лізелотта ховається» лежить згаданий сюжет із застряганням у справжній пастці. Роль цієї пастки виконує в історії дерево, на якому Лізелотта вирішила сховатися лише тому, що всі найкращі місця для гри у схованки позаймали її друзі: кури, свині, кози та інші мешканці ферми. І, треба визнати, що схованка з дерева вийшла чудова — ніхто Лізелотту так і не знайшов, от тільки про те, як з неї вибратися, бідолашна корівонька не подумала. Не подумали про це й хоробрі друзі, які вирішили врятувати Лізелотту. Зрозуміло, поступово всі мешканці ферми — разом із самою фермеркою — опиняються на дереві. І сиділи б вони там довго, якби не з’явився рятівник. На перший погляд, усе занадто банально, але автор настільки дотепно будує свою розповідь, що навіть спокушені читачі матимуть привід здивуватися та посміятися. Ба більше, книжка так і закликає читачів спробувати бодай частково втілити сюжет у життя та й собі погратися у схованки з друзями.


Александр Штеффенсмайєр Лізелотта ховається / текст та ілюстрації Александр Штеффенсмайєр / пер. з нім. Світлана Колесник. — Харків: Віват, 2016. — 32 с.

Що читати дітям, сторітайми, книжки-картинки українською, малючі видання, казки дітям, найкраща дитяча література, голосні читання, бенджі девіс, мій друг кит, ілюстрації, мій дідусь, катаріна собрал, арнольд рятівник овець, лізелотта ховається, художники дитячих книжок, курйози, книжки про школу, давид калі, виховання, розвиток дитини

Курйози, що трапляються на шляху до школи, Давид Калі, Бенджамін Шо

6+

Де межа між реальним і фантастичним? Між справжнім і вигаданим? Між правдою і брехнею? Якщо наймолодшу аудиторію книжок цієї добірки цікавлять пошуки відповідей на ці запитання, то дещо старші діти — наприклад, першокласники — вже встигли не просто навчитися відрізняти одне від іншого, але й використовувати набуте знання на свою користь. І книжка-картинка відомого італійського письменника Давида Калі (автора славнозвісної антимілітаристської книжки-картинки «Ворог») та Бенджаміна Шо «Курйози, що трапляються на шляху до школи» — це своєрідний приклад такого корисливого ставлення до сили безмежної уяви. Якщо коротко, то сюжет цієї книжки є всього-на-всього набором виправдань на запитання вчительки «Чому ти запізнився?». Але виправдань настільки абсурдних, курйозних і несподіваних, що навряд бодай когось вони здатні залишити байдужими. Вони смішать, дивують, інтригують, спонукають вишукувати різноманітні літературні алюзії та продовжувати фантазувати, випробовуючи себе на оригінальність. І роблять усе це настільки вдало, що на сьогодні за таким принципом творчим тандемом Давида Калі та Бенджаміна Шо створено чотири книжки-картинки, зокрема «Я не виконав домашнє завдання, бо…», про яку ми вже згадували на нашому сайті, «Курйози, що трапляються у музеї» й «Уся правда про моє неймовірне літо».
Як і решта книжок-картинок із серії, книжка «Курйози, що трапляються на шляху до школи» бере за основу ідею очуднення реальності. Мовляв, усі розуміють, що справжні причини нудні та банальні, тож чому б не спробувати зіграти у таку собі сторітелінгову гру?  Гру, здатну додати в реальне життя перцю. Гру, у якій ти запізнюєшся, бо тебе атакують ніндзя та велетенські мавпи, де тебе схоплюють люди кроти, де Біґфут і Єті просять тебе сфотографувати їх, а президент — урятувати планету від прибульців… і так до безкінечності.

Окремої уваги у цьому маленькому виданні заслуговують вигадливі та динамічні ілюстрації Бенжаміна Шо. Намальовані тушшю у пастельних тонах, вони додають книзі особливої вишуканості та чарівності, вводять в історію відомі казкові та літературні сюжети та доповнюють текст цікавими деталями, які, поза будь-якими сумнівами, ідеально пасуватимуть для уважного розглядання у школі та вдома.


Давид Калі Бенджамін Шо Курйози, що трапляються на шляху до школи / текст Давида Калі, ілюстрації Бенджаміна Шо / пер. з англ. Дар’ї Мішеніної. — Харків: Віват, 2018. — 40 с.

Що читати дітям, сторітайми, книжки-картинки українською, малючі видання, казки дітям, найкраща дитяча література, голосні читання, бенджі девіс, мій друг кит, ілюстрації, мій дідусь, катаріна собрал, арнольд рятівник овець, лізелотта ховається, художники дитячих книжок, курйози, книжки про школу, давид калі, виховання, розвиток дитини

Мій дідусь, Катаріна Собрал

3+

Усе пізнається в порівнянні. І прості істини, і звичайні радості, і насолоди, і задоволення, і час… Життя загалом можна пізнати лише тоді, коли бачиш його з різних точок зору. І спробувати навчитися робити це можна разом із книжкою Катаріни Собрал «Мій дідусь», яка 2014 року принесла авторці одну з найпрестижніших у світі нагород — International Award for Illustration Bologna Children’s Book Fair, а весною 2017 року з’явилася в українському перекладі у видавництві «Основи».

Якщо коротко, то «Мій дідусь» — це історія про час, який ми не надто мудро проводимо у біганині, та про життя, дорогоцінні хвилини та секунди якого ми марнуємо на абсолютно зайві речі. На відміну від уже згаданих у цій добірці книжок, ця вражає не стільки інтригами та несподіваними, скільки глибиною змісту, лаконізмом і витонченістю. Сам сюжет розгортається у ній на перетині візуального та вербального наративів, по суті — на лінії з’єднання правої та лівої сторінки. На одній сторінці ми бачимо життя доктора Себастьяна, чоловіка у повному розквіті сил, будні якого мало відрізняються від щоденного життя більшості дорослих: дім-робота-дім-робота-дім… Інша сторінка дарує нам можливість зазирнути у щодення дідуся. Так, у цьому житті також немає місця фантастичним і неймовірним пригодам (хіба частим мандрівкам до Парижа), але є багато приємних простих речей, які справді проживаються: зі смаком і розумінням. Саме про це спокійне і розмірене щасливе буденне життя, а не про квапливу біганину доктора Себастьяна, і розповідається у тексті. Дідусь вивчає німецьку, ходить на пілатес, влаштовує пікніки, доглядає сад, забуває про сад, пише любовні листи, п’є чай, ласує тортом. Здається, ніби він справді збагнув усе, що має збагнути за своє життя людина, і тепер просто насолоджується світом. Не сам, певна річ, а разом з онуком, для якого в дідуся завжди є час.

Особливої втіхи у книжці-картинці «Мій дідусь» приносить її інтертекстуальність, адже, як зазначає сама художниця, у своїх книжках вона намагається вести діалог з іншими мистецькими творами. Тож, гортаючи сторінки видання «Мій дідусь» разом із дітьми, раджу звернути увагу на апеляції до знаменитої картини «Сніданок на траві» Мане, «Нових часів» Чапліна, алюзії на Фернанду Пессоа, на Алмада Негрейрос і авжеж на «День бабака», адже дідусів сусід, доктор Себастьян, є в певному сенсі таким собі Біллом Мюрреєм, який прокидається у той само день і в той само час разом із будильником Panasonic.
Загалом, книжка-картинка «Мій дідусь» — це ідеальне читво для спокійних сімейних сторітаймів, які розростатимуться філософськими розмовами про життя та історіями про дідусів, бабусь й інших родичів.


Катаріна Собрал Мій дідусь / текст та ілюстрації Катаріни Собрал / пер. Григорій Латник. – Київ : Основи, 2017. – 40 с.

Бенджі Девіс, що читати дітям, читання вголос, сторітайми, казки про тварин, морська тема, the storm whale benji davies, Мій друг кит, книгарня небо, книжки-картинки, штормовий кит, день, когда я встретил кита, бенджи девис, дружба, книжки-картинки про дружбу

Мій друг кит, Бенджі Девіс

3+

Море зачаровує, море вабить, море об’єднує. І поки хтось лише мріє його побачити, комусь, як от Ноі з батьком і шістьма котами, героям книжки-картинки Бенджі Девіса «Мій друг кит», пощастило жити біля нього. Але так уже сталося, що, попри те, що син із татом мешкають в одному будинку і щодня бачать один і той самий краєвид зі спільним морем, між ними ніби також розкинулося море — але не єднальне, а холодне та неприємне, самотнє та похмуре. Чому так сталося? Як і годиться гарному оповідачеві, Бенджі Девіс залишає це запитання без відповіді, спонукаючи читачів самостійно доповнювати книжку сюжетами. І, як і годиться гарному оповідачеві, який однаково сильно любить своїх читачів і своїх героїв, Бенджі Девіс допомагає сину з татом подолати уявне море. Як? Що ж, одного дня зі справжнього моря після шторму на берег викидає китеня, яке стає таємним домашнім улюбленцем Ноі. Та, відомо, що все таємне колись стає явним — тож, уже наступного дня після того, як кит оселився у ванній кімнаті, тато Ноі викриває таємницю сина. Але не сердиться, а допомагає сину вчинити з новим другом правильно. Зрештою, обидва герої нарешті віднаходять спільне море, біля якого так приємно та затишно влаштовувати сімейні пікніки сина й тата.

Простий і водночас сповнений чарівної магії та глибини сюжет, правдиві герої, яким хочеться співпереживати, емоційні, красиві та виразні ілюстрації, гармонійне поєднання візуального та вербального наративів, що вишукано доповнюють одне одного, ведуть розповідь паралельно та, коли потрібно, вчасно підхоплюють одне одного, як пара професійних танцюристів… Можна довго перелічувати принадні особливості книжки-картинки Бенджі Девіса, але найліпше — просто взяти та насолодитися нею розглядаючи, читаючи і перечитуючи.


Бенджі Девіс Мій друг кит / текст та ілюстрації Бенджі Девіса / з англійської переклала Валерія Іванова. — Київ: Nebo Booklab Publishing, 2017. — 32 с.

Що читати дітям, сторітайми, книжки-картинки українською, малючі видання, казки дітям, найкраща дитяча література, голосні читання, бенджі девіс, мій друг кит, ілюстрації, мій дідусь, катаріна собрал, арнольд рятівник овець, лізелотта ховається, художники дитячих книжок, курйози, книжки про школу, давид калі, виховання, розвиток дитини

Якби не ти, Боб Дилан, Дейвід Вокер

3+

Наостанок — кілька слів про видання, що ідеально пасуватиме для затишних сторітаймів на добраніч, про ліричну книжку-картинку «Якби не ти», в основі якої лежить знаменита однойменна пісня Боба Дилана, проілюстрована Дейвідом Вокером і перекладена українською Віктором Морозовим. Текст цієї пісні не дуже сюжетний, втім ілюстраторові таки вдалося побудувати навколо неї історію та перетворити кожну сторінку цієї книжки на своєрідний гімн безмежній і сповненій радості любові між батьками та дітьми — між великим псом і маленьким песиком.

Якби не ти
Небо упало б
На землю дощем
В серці без тебе відчув би я щем
Я пропав би
Якби не ти
І не знав куди йти

Власне, кожна розгортка — це безмежно ніжні й атмосферні пастельні ілюстрації, спокійний ритм, лаконізм і яскравий спалах щирих емоцій, від яких не сховаються навіть найпохмуріші та найстриманіші читачі. Кожна розгортка переконує, що «авжеж, коли ти поряд також дощитиме, але разом ми не сумуватимемо, а зможемо насолоджуватися кожною краплинкою». Крім того, оскільки текст — це, по суті, пісня, її так і хочеться не прочитувати, а проспівувати — одному, або разом із дитиною.


Боб Дилан, Дейвід Вокер Якби не ти / текст Боба Дилана, ілюстрації Дейвіда Вокера / пер. з англ. Віктор Морозов. – Харків : Читаріум, 2018. – 32 с.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль