Про їжачка Пуфа та особливі родини

Про їжачка Пуфа та особливі родини, «Їжачок Пуф шукає нову родину», толерантність, геї, різні родини, шлюб, дитячі книжки, що читати малюкам, книжки про батьків, книжки про малюків та їхні родини, сімейне читання

Для чого потрібні дитячі книжки? Якщо діти просто шукають у них цікаві історії і малюнки, то дорослим часто хочеться, щоби дитяча книжка була ще й «корисною» – такою, що відкриває дітям світ і вчить чомусь хорошому. Наприклад, умінню цінувати свою сім’ю та ставитися толерантно до інших родин, які не дуже схожі з нашими. Здається, саме з такою метою написана книжка-картинка про малого їжачка Пуфа, який шукав собі нову родину.

Про їжачка Пуфа та особливі родини, «Їжачок Пуф шукає нову родину», толерантність, геї, різні родини, шлюб, дитячі книжки, що читати малюкам, книжки про батьків, книжки про малюків та їхні родини, сімейне читання

Їжачок Пуф (у французькому оригіналі – Каміль) живе у лісі разом із мамою, татом і маленькою сестричкою. Хоч усі рідні його дуже люблять, їжачок відчуває себе не достатньо щасливим: мама забагато його цілує, тато не має часу для гри, а молодша сестра занадто галаслива. Якось уранці їжачок Пуф розсердився на свого тата настільки, що вирішив піти з дому. Дорогою Пуф зустрів віслючка, жабку, кабанчика, теля, ластівку і вовченя. У кожного з цих малюків – особлива сім’я, зовсім не схожа на їжачкову. Віслюкові  батьки – коні, вони його всиновили. У жабки немає тата, уся її сім’я – це вона і мама. У кабанчика батьки з різним кольором шкіри, мама домашня свиня, а тато дикий кабан. Вовчик Роккі живе великою родиною разом із татом, мамою, братами, сестрами, усіма тітками, дядьками і їхніми дітьми. Батьки ластівки багато подорожують, тому вона живе із нянею-совою. А сім’я телятка – це тато і дідусь.

— Ти живеш лише з татком та дідусем? – здивувався Пуф. – Не знав, що таке буває!
— Чом би й ні? Ми з тобою майже не відрізняємося одне від одного: кожен має двох батьків!

Цей коментар телятка Бублика мене трохи здивував, бо хіба дідусь – це один із батьків? Я довго розглядала ілюстрацію, на якій зображена теляткова сім’я, але зрозуміти хто із бичків тато, а хто дідусь, мені так і не вдалося. «Хіба це не сім’я геїв?» – крутилося у думках. А «всезнаючий» Інтернет підтвердив мої здогадки, в оригіналі книжки малий бичок і справді має двох татусів.

Про їжачка Пуфа та особливі родини, «Їжачок Пуф шукає нову родину», толерантність, геї, різні родини, шлюб, дитячі книжки, що читати малюкам, книжки про батьків, книжки про малюків та їхні родини, сімейне читання

Усі звірята-малюки, яких зустрів їжачок Пуф під час подорожі, дуже люблять свої сім’ї і почуваються в них щасливими. Окрім, хіба що, маленької ластівки Майї, яка часом сумує від того, що так рідко проводить час зі своїми батьками. Побачивши багато різних сімей, їжачок раптом відчув, що він хоче повернутися до свого дому і опинитися поруч із рідними.

Подорож не була марною: тепер Пуф знає, що ідеальних родин не існує. Хоча ні! Ідеальна родина – та, де панує любов!

У цілому книжка справляє приємне враження: ніжні ілюстрації, не переповнені великою кількістю деталей, легкий позитивний сюжет, ну і «пізнавальна користь» – не так багато є книжок, в яких ідеться про різні типи сімей.
Перед тим, як читати дітям нову книжку, я майже завжди гортаю її сама. І досить часто можу здогадатися – зацікавить ця книжка дітей чи ні, буде зрозумілою, чи доведеться багато речей пояснювати. Але книжка про їжачка Пуфа викликала зовсім не таку реакцію, якої я очікувала. Ледь не з самого початку діти засипали мене горою запитань: «А що таке «прийомні батьки?» А де ті батьки, які народили віслючка? А прийомні батьки цілують прийомних дітей? І обіймають? А де тато жабки?»

Про їжачка Пуфа та особливі родини, «Їжачок Пуф шукає нову родину», толерантність, геї, різні родини, шлюб, дитячі книжки, що читати малюкам, книжки про батьків, книжки про малюків та їхні родини, сімейне читання

Я з усіх сил намагалася дотриматись ідеї книжки і переконувала дітей, що прийомні батьки – такі ж, як і рідні, що жабка щаслива бути тільки з мамою, бо та її любить, береже і усьому навчає… Але дітей це не переконувало. Здається, кожну сім’ю вони «приміряли на себе» і частіше їм це зовсім не подобалося.

Якщо ми розказуємо дітям про те, якими бувають родини, то чи не краще розказувати їм про це всю правду, а не лише її позитивну частину?

«А якщо жабка захоче щось розказати татові або погратися з ним, а тата нема?.. І що робити?» — чесно кажучи, це запитання від чотирирічного сина змусило мене зупинитися і придивитися до книжки трохи уважніше.

Якими ж напрочуд різними бувають родини… Природа така різноманітна!

Справді, хіба покинуті діти з’являються через «різноманітність природи»? І чи в реальному житті усе виглядає так гарно і щасливо, як у книжечці? Насправді перед усиновленням прийомні діти переживають багато горя і навіть у найтеплішій прийомній родині їм не так легко повірити в любов і любити самим. А з розповідей знайомих, які росли без тата, я добре знаю, що в дитинстві вони більше страждали не від того, що суспільство ставилося до них нетолерантно, а від того, що їм хотілося мати тата, отримувати від нього привітання на день народження, почути слова підтримки або радості за якісь досягнення, чи навіть просто знати, що тато пам’ятає про них… Якщо ми розказуємо дітям про те, якими бувають родини, то чи не краще розказувати їм про це всю правду, а не лише її позитивну частину?

Про їжачка Пуфа та особливі родини, «Їжачок Пуф шукає нову родину», толерантність, геї, різні родини, шлюб, дитячі книжки, що читати малюкам, книжки про батьків, книжки про малюків та їхні родини, сімейне читання

Під лавиною запитань і обурення від дітей книжечка про Пуфа раптом втратила усю свою легкість і позитив. Мені навіть здалося, що вона не виховує толерантність, а лякає дітей тим, що тата чи маму так легко втратити, а ще нав’язує думку, що прийомні сім’ї, сім’ї мами-одиначки або тата і дідуся – це щось зовсім звичне, і діти легко можуть обійтися без одного з батьків або замінити рідних батьків прийомними.

Після того, як їжачок побував у багатьох сім’ях, в яких усі щасливі і задоволені (окрім ластівки Майї, про яку я вже писала раніше), він раптом

приліг на великий гриб і засумував.
– Де ж знайти ідеальну родину? – спитав він уголос.

Про те, чим їжачкові не сподобалися усі попередні родини і якою мала би бути на його думку «ідеальна», в книжечці не йдеться. Мабуть, їжачок просто захотів додому, до своїх мами, тата і сестрички, як і буває з усіма дітьми – малюками і не тільки — і чужа «ідеальна» сім’я йому просто непотрібна. Але в книжці це виглядає не дуже переконливо.

Все-таки дитяча книжка – це не мікстура, яку можна приймати тричі на день і від того цінувати свою сім’ю і бути толерантним до інших.

«Їжачок Пуф шукає нову родину» — книжка, адресована читачам від трьох років. Я схильно ставлюся до того, щоби говорити з дітьми на відверті теми – про кохання, стосунки і секс. Але як пояснити трирічній дитині, чому в телятка Бублика двоє татусів і звідки у них син, — поки що не уявляю. Тому українському перекладу книжки в цьому випадку залишилася навіть вдячна.
До речі, сім’я кабанчика, в якій мама рожева, а тато чорний, дітей зовсім не здивувала.  А ідея жити великою родиною, як у вовка Роккі, дуже сподобалася. Діти люблять, коли на свята в одному домі збирається багато родичів, тому велика родина для них — як постійне свято. Навіть безлад по усій хаті їх не налякав: «Зате знаєш, мама, як добре їм прибирати? Кожен поклав на місце по дві речі – і вже порядок».

Все-таки дитяча книжка – це не мікстура, яку можна приймати тричі на день і від того цінувати свою сім’ю і бути толерантним до інших. Цьому діти вчаться у своїх батьків, свого оточення. Книжка – це зовсім інше, це світ фантазії, в якому можна побувати разом з вигаданими героями, разом з ними долати перешкоди, переживати якісь емоції, і якщо робити висновки – то лише самостійні, а не дбайливо піднесені автором на останній сторінці.


Ян Валькер Їжачок Пуф шукає нову родину / текст Яна Валькера, ілюстрації Мілен Рігоді / [переклад з англійської Світлани Колесник]. — Харків: Віват, 2016.

Лариса Лавренюк
Лариса Лавренюк

музикантка, мистецтвознавиця, мама