Коли літературні поради стають твоїм фахом, чому б не поділитись улюбленими книжками й рекомендаціями для батьків немовлят, дошкільнят і самих юних читачів? Редакторки «The New York Times Book Review» Памела Пол і Марія Руссо написали не лише про те, як читати дітям різного віку, – від народження й до старшої школи, – а й про те, що їм краще читати.
Промо / Дражнилка
16 Листопада 2020
11470
Як виховати читача: посібник для мудрих батьків
BOKMÅL
"тебе з'їмо ми вмить" ©

Книги розважають і захоплюють, спонукають сміятися й плакати, втішають і відкривають нові можливості. Вони розвивають і збагачують нашу мову, живлять уяву, вчать мислити образами та ставлять нові й цікаві питання, які спонукають нас міркувати. Вони є джерелом понять і нових ідей, розширюють наш світогляд і наш світ. Книги вчать нас співпереживати, дають можливість поставити себе на місце когось іншого і зрозуміти його відчуття. Книги можуть пояснити реальність і допомогти нам зрозуміти, як усе у світі пов’язане. Книги допомагають зрозуміти себе. Вони зміцнюють впевненість у собі тим, що доводять: інші думають і відчувають так само як і ми. Водночас книги допомагають усвідомити, що всі ми різні. А ще саме книги складають нам компанію, коли ми почуваємося самотніми. Цей перелік можна продовжувати й продовжувати. Втім, сподіваємося, ви й самі все це знаєте. І ми переконані, що ви чудово розумієте, чому так важливо, щоби діти читали. Бо ж саме в дитинстві починається шлях читача — мандрівка, яка триватиме все життя.

Але є одне «але». Читачами не народжуються, ними стають. І найважливішу роль у цьому процесі народження читача відіграють батьки. Як же ж допомогти дітям закохатися в читання? Що зробити, аби їхня мандрівка світом літератури тривала все життя та була справді приємною і захопливою? Відповіді на ці запитання ховаються під обкладинкою унікальної книжки «Як виховати читача» від редакторок «The New York Times Book Review» Памели Пол і Марії Руссо. На сторінках цього посібника ви знайдете безліч слушних і корисних порад, важливих застережень, реальних історій, а також цікавих ідей щодо того, як читати дітям різного віку, коли читати та навіть що читати.

Бонус видання — книжкові рекомендації спеціально для українських читачів, до розробки яких долучилися фахівці порталу «БараБука». Ще один зручний і приємний додаток — у книжці вміщено інформацію про українські переклади видань, що згадуються авторками. Отож після прочитання цього посібника ви матимете і докладний план дій, і список книжок, які можуть скласти основу дитячої бібліотеки.

Замовити книжку можна на сайті видавництва
Нижче наводимо кілька слушних цитат із книжки:

Хочете виховати читача? Будьте читачем!

Читання — це ідеальна можливість розібратися зі своїм внутрішнім світом, і тепер саме час цим зайнятися. Питання, хто ви і як живете, скоро набудуть абсолютно нового сенсу. Ви створюєте (або розширюєте) родину й родинну культуру. Маленька людина дивитиметься на вас і ловитиме сигнали про те, як жити, що в світі найважливіше, які культури та ідеї ви вважаєте вартісними.

Починати ніколи не рано

Тільки після трьох місяців більшість дітей починають усвідомлено реагувати на те, що їм читають. Можна починати тоді, але якщо є змога почати раніше, зробіть це. Звук вашого голосу — ось що має значення з найпершого дня. Слова самі по собі. Інтонування речень. Комфорт і відчуття зв’язку, коли тримають на руках чи сидять поряд. Задоволення від уваги. Їхнє відчуття вашого задоволення.

Читання має стати ритуалом

Книжки в повсякденні — розкидані на ліжечку чи килимку для гри, поставлені на полиці чи нагромаджені на столі — підказують, що читання — природна і вартісна частина його світу. Читання певних книжок у певний час переконує, що це компонент спокійного й передбачуваного дня.

Хай живе різноманіття!

Прочитані книжки допомагають вашій дитині пізнавати світ, тому намагайтеся читати їй різне. Не бійтеся змалку розповідати про речі, які від неї ще дуже далекі. Всі теми — від геології до історії мистецтва й життя в різних культурних контекстах — можна поділити на фрагменти, зробити цікавими й зрозумілими завдяки гарній дитячій книжці. Дитині не конче треба сходити на пляж, аби зрозуміти, що про нього пишуть.

Акцентуйте увагу на тому, що читання — вагома частина особистості

Ви збираєтесь у мандрівку? Так само машинально, як просите сина вибрати піжаму й не забути улюбленого іграшкового кролика, спитайте: «Які книжки візьмеш?» Він цілий день грався у друга? Спитайте: «Які книжки любить читати Шон? Він теж читає “Дракони обожнюють такоси”?» Коли вас запитують про улюблені заняття малюка, відповідайте: «Він любить читати».

Чи більше, тим краще: подбайте про домашню бібліотеку

Згідно з дослідженнями, які оцінюють імовірність того, що дитина виросте читачем, найважливіший чинник — не добрі уроки читання у школі, не кількість годин, витрачених батьками на читання вголос, і навіть не їхні добробут чи освіта. Статистика свідчить: головний фактор формування читача — кількість книжок у нього вдома.

Пам’ятайте, що навіть книжки, які вчать, мають розважати

Якщо ви шукаєте книжки, що підкажуть дитині відповіді на складні запитання, як зав’язати дружні стосунки, контролювати свою дратівливу поведінку, подолати цькування або сором’язливість, ви їх завжди знайдете, такі книжки є. Але вибирайте відповідально. Вони часто потребують ложки меду у вигляді гумору. І ще одне застереження: є діти, котрі просто обожнюють дидактичні, моралістичні казки та повчальні історії. Головне — слід знати свою дитину, бо вам зовсім не треба, аби малий судомно продирався крізь історію, яка його бентежить, дратує або змушує погано про себе думати.

Не квапте дитину читати самостійно

Кожна дитина вчиться читати у власному темпі. Не існує «правильного» віку самостійного читання й спеціальної формули, яка дозволила б усім читати, скажімо, у п’ять років. Насправді до повноцінного самостійного читання готові не так багато п’ятирічок, хоча чимало програм у дитячих садках спрямовані на досягнення саме цієї мети.

Не припиняйте читати вголос

Пам’ятайте, що перехід від слухання читців до самостійного читання — це велика подія, і для багатьох вона може бути емоційно напруженою. Коли б ваша дитина не почала читати самостійно — чи рано в чотири, чи пізно в сім — не скасовуйте своїх читацьких послуг зненацька. Ви ж продовжуєте бавитеся з дитиною в басейні, коли вона вже навчилася плавати, — тож тримайтеся поряд, іще й коли вона самостійно читає. Слухання того, хто читає вголос, — це справжня втіха й частина родинного тепла.

Не лише без примусу, а й без критики!

Не відраджуйте дитину від книжки, навіть якщо вважаєте, що вона жахливо написана, незріла або «нижче її рівня». Не втручайтеся, навіть якщо помітили, що прочитані останні п’ять книжок схожі між собою. Діти мають самі вирішити, що для них добре, а що ні. Інколи дитина просто хоче розслабитися з чимось невибагливим і легким, як і дорослі.


Памела Пол, Марія Руссо Як виховати читача / пер. з англ. Олександр Стукало. — Київ: ArtHuss, 2020. — 288 c.
виховання популяризація читання порадники для батьків посібники для батьків секрети дитячої літератури