Мрій про більше, принцесо: як Disney руйнує стеретипи і надихає дівчат

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата, #DreamBigPrincess, гендер, ґендерна критика, дискримінація, виховання, рівні права, рівність жінки та чоловіки, справедливість,серіали та мультики для дітей

Photo: Kate Parker, Courtesy of Disney

Руйнувати застарілі стереотипи про гендерні ролі сьогодні модно, тож і не дивно, що одна з найбільших корпорацій індустрії розваг у світі The Walt Disney Company, яка, якщо пам’ятаєте, зіграла неабияку роль у формуванні вищезгаданих стереотипів у кількох поколінь, вирішила не відставати від світу та запустила кампанію «Мрій про більше, принцесо», покликану надихнути дівчат з різних куточків світу сміливо слідувати за своїми мріями.
Так, із 15 серпня у межах кампанії запущено флешмоб #DreamBigPrincess, що супроводжується масштабним фотопроектом, для якого компанія Волта Діснея запропонувала 19 фотографиням з 15 країн світу сфотографувати дівчат, що займаються різними видами спорту, беруть участь у цікавих проектах, створюють щось, винаходять тощо, — і через ці фотографії розповісти історії, які, на їхню думку, зможуть надихнути дітей.

У самому флешмобі, що буде «існувати» до 11 жовтня 2017 року заохочують брати участь батьків і їхніх дітей наступним чином — за кожну фотографію, викладену у публічний доступ у Facebook, Instagram, Twitter тощо із хештегом #DreamBigPrincess компанія інвестує один долар у соціальну ініціативу Girl Up (ООН), яка працює над розширенням прав і можливостей дівчат у всьому світі.

Як саме у Disney планують реабілітувати образи принцес? Яке це має значення в історії «принцесячої» культури? І чому батьки мають також брати участь у руйнуванні стереотипів, а не стояти осторонь? Про це і не тільки розповіла журналістка Bustle Люсія Пітерс.

_______

Хоча сьогодні «принцесяча» культура сприймається не надто схвально, не варто забувати про те, що самі по собі ігри в принцес не є чимось поганим. Насправді, як показує диснеївська кампанія #DreamBigPrincess, в історіях про принцес є чимало корисних і важливих уроків — і їх зовсім не обов’язково прив’язувати до звичних нам гендерних ролей.
Як зазначає Джиммі Пітаро, голова відділу споживацьких товарів та інтерактивних медіа у Disney, «Ідея кампанії #DreamBigPrincess полягає в тому, що історії, байдуже, справжні вони чи вигадані, як-от про Белль чи  Рапунцель, можуть надихнути дітей слідувати за своїми мріями».

Насправді, кампанію «Мрій про більше, принцесо» Disney розпочали у 2016 році задля того, щоби заохотити дітей з різних куточків світу мріяти про більше, акцентуючи увагу на ключових і на найбільш натхненних моментах історій про пригоди різних діснеївських принцес, приміром, хоробрість Меріди, доброта Попелюшки, наполегливість Тіани тощо. Кожна принцеса має свої унікальні якості, а об’єднує їх те, що вони є надзвичайно наполегливими та здатні досягнути своїх мрій. Тож на меті кампанії — об’єднати те, що надихає кожну принцесу, з історіями з реального життя, і у такий спосіб дати дітям приклади для наслідування.
І це саме те, що роблять фотографії #DreamBigPrincess у найрізноманітніших формах.

принцеса, книжки про принцес, фемінізм, дискримінація, дракони, сексизм, сильні жінки, дівчата, #DreamBigPrincess, гендер, ґендерна критика, дискримінація, виховання, рівні права, рівність жінки та чоловіки, справедливість,серіали та мультики для дітей

Photos: Luisa Dorr, Kate Parker, Courtesy of Disney

Чи не є кампанія «Мрій про більше, принцесо» черговою спробою реабілітувати образ принцеси? Певно, що так. «Принцесяча» культура і справді може бути проблематичною. Так, наприклад, дослідження 2016 року показало, що дівчата, які серйозно захоплювалися цією культурою, були більш схильні проявляти себе у стереотипно-«жіночих» формах поведінки — тобто «принцесяча» культура може серйозно впливати на гендерні ролі з раннього віку. Крім того деякі уроки з історій про принцес, особливо з дитячих медіа минулих десятиліть, є справді шкідливими, бо переконують у тому, що краса — це моральна чеснота, що цінність жінки визначається її зовнішністю, що жінка не здатна врятувати себе, тому має чекати на принца, який прийде і зробить усе замість неї. Сучасніші медіа намагаються змінити це, але найближчим часом класичні історії про принцес не збираються йти в небуття.

Вам не потрібно вибирати щось одне. Ви можете вибрати те, що хочете саме ви, байдуже, чи є це один із цих варіантів, чи обидва варіанти, чи щось зовсім інше.

Але все не так просто. Ми не можемо просто сказати: «Принцеси — це зло! Ми не повинні дозволяти дівчаткам гратися у принцес!». Наша культура має тенденцію знецінювати речі, що традиційно вважаються «жіночими», — і якщо ми повністю забороняємо дітям гратись у принцес, то ми просто підживлюємо цей глибоко вбудований сексизм ще більше. Отже, мова не про те, що діти повинні гратися не з принцесами, а з динозаврами. Мова про те, що це нормально гратися і з принцесами, і з динозаврами. Вам не потрібно вибирати щось одне. Ви можете вибрати те, що хочете саме ви, байдуже, чи є це один із цих варіантів, чи обидва варіанти, чи щось зовсім інше.

Водночас, цікаво, що кампанія «Мрій про більше, принцесо» зосереджена на самих принцесах — а не на принцах або ставленні до них — і на том, що вони роблять, аби здійснити свої мрії.

Ми часто вважаємо, що діти занадто маленькі для спілкування на складні теми, але реальність не може бути далекою від істини.

Яка ж різниця між «принцесячою» культурою, що зміцнює жорстку, сексистську гендерну роль,  і «принцесячою» культурою світу можливостей? Як на мене, все залежить від того, як ми говоримо про неї з нашими дітьми. Ми часто вважаємо, що діти занадто маленькі для спілкування на складні теми, але реальність не може бути далекою від істини. Діти з раннього віку можуть зрозуміти, що таке згода. Вони можуть вчитися поводитися з іншими людьми з обережністю та повагою, навіть якщо ви не згодні з ними. І вони здатні зрозуміти, що таке гендерні ролі і що ніхто не повинен слідкувати за ними, якщо вони цього не хочуть. Вони здатні дізнатися про вибір — і оскільки фемінізм стосується свободи вибору, вони здатні зрозуміти і його. Все, що нам потрібно робити — говорити з ними.

Джерело: Bustle 

Букмоль
Букмоль

"тебе з'їмо ми вмить" ©