Що може бути настільки смачним, щоб їсти його щодня? Навряд чи це пластик. А його до організму людини потрапляє приблизно 5 грамів на тиждень (вага банківської картки!). Але чому це відбувається?
Раніше пластик був у магазині у вигляді синтетичної футболки, колекційної іграшки чи поліетиленового пакетика, куди кладуть фрукти. Одного дня хтось забрав його додому, щоб чимось вирізнятися серед свого оточення, або тому, що так роблять усі. Але в середньому вже через 12 хвилин пакетик стає непотрібним, бо в ньому більше нічого не лежить. Іграшки і подібні речі потрібні, поки не зламаються або поки почнеться мода на щось інше. Одних тільки спінерів у 2017 році купили десятки мільйонів. І де вони тепер? Синтетична футболка може прожити довше, але під час кожного прання полімерні волокна, з яких вона складається, потрапляють у каналізацію, а звідти — у річки. І фільтри їх не зупиняють.
І врешті-решт усе це потрапляє на звалище. Точніше, на одне з 40 тисяч звалищ (саме стільки їх в Україні), з яких тільки 6 тисяч — легальні. Далі під дією температури, вітру, води і мікроорганізмів речі з пластику розпадаються на мікропластик — частинки пластику менші 5 міліметрів. Він проникає усюди. Річки виносять його в океан, де його їдять морські тварини. Деякі з них згодом повертаються до магазину. Його багато в питній воді (як бутильованій, так і водопровідній). Мікропластик виявили у меді, цукрі та солі. Він літає у повітрі разом з пилом і його вдихають всі, хто живе на суші — і люди також.

Чи шкодить мікропластик людині, ще не відомо, але він забруднює океани (туди його щорічно викидають 8 мільйонів тонн), атмосферу, навіть арктичні льоди (десь 10 000 частинок на літр); і вбиває тварин, які його їдять.

Як зменшити кількість мікропластику

Віддавати перевагу одягу з натуральних тканин: льон, шовк, органічна бавовна, шерсть і подібні. Так, ці тканини менш практичні, зате приємніші для шкіри і безпечніші для планети. 

Звертати увагу на склад косметики й побутової хімії. Часточки пластику додають у пральні порошки, скраби для обличчя і навіть зубну пасту. Краще відмовитися від таких засобів.

Сортувати сміття. Якщо пластикові відходи потраплятимуть на переробку, а не на полігони, а потім у воду, грунт чи повітря, то вони не стануть джерелом мікропластику. Звичайно, від пластику краще взагалі відмовитися, повторно його можна використати лише 3-5 разів, а потім він продовжить свій трохи затягнутий шлях до смітника. Але якщо геть відмовитися не виходить, варто уникати хоча б тих видів пластику, які неможливо використати повторно. Невеличка підказка, як їх розрізняти — тут.
Здати пластик на переробку можна в одному з пунктів прийому на цій карті. До речі, на переробку приймають не лише пластик, а й папір, скло, старий одяг чи батарейки. Допомогти в сортуванні пластику і не тільки допоможе додаток «Сортуй». Тут є інформація про організації, що збирають відсортоване сміття, й універсальні правила сортування. А якщо залишаться запитання, можна звернутися по допомогу (відповідають, ми перевіряли). 

Книжки, що допоможуть позбутися пластику

Дім — нуль відходів. Беа Джонсон / Zero waste home. Bea Johnson
13+

Книга від засновниці руху zerowaste Беа Джонсон розповідає про шлях її сім’ї (з чотирьох людей та собаки) від 250-ти літрів сміття на тиждень до одного літру на рік. Беа розповідає про власні лайфхаки та невдачі, а також  про формулу 5 R: refuse (відмовитися) — прибрати усе що не дуже або зовсім не потрібно; reduce (зменшувати) — зменшити використання того що все-таки потрібно; reuse (використовувати повторно) — заново використовувати те що споживається; recycle (переробляти) — здавати на переробку те, що залишилося після перших трьох пунктів; rot (копостувати) — робити з органічних відходів компост. Книжка допоможе ввести принципи zerowaste у всі аспекти буденного життя від кухні до роботи.

Сміттєва революція. Еріка Фрайві, Білл Славін / Trash Revolution. Erica Fyvie, Bill Slavin
13+

Книга про речі, що є у кожному шкільному портфелі (окрім розділу про космічне сміття). Як виявилося, вони усі проходять більш-менш однаковий шлях: від видобування сировини, з якої річ зроблена, до смітника, куди її викидають. І на цьому шляху непомітно для нас витрачається ціла купа ресурсів: на виробництво, транспортування і навіть утилізацію. А що ж трапляється з речами на смітниках? І як зробити так, щоб наші ж речі не перетворили наш світ на велетенське звалище? У кінці кожного розділу є Великі + маленькі рішення для відходів сьогодні + на майбутнє. А ще цікавинки на кшталт їстівних ложок і бактерій, що харчуються пластиком.

Книжка про сміття. Галина Ткачук
10+

Що може зробити людина, щоб не перетворити планету на сміттєзвалище? Багато чого. Сортувати сміття не проти більшість людей, принаймні на рівні ідеі, але крок від «бути не проти» і «нарешті зробити» часто залишається неступленим. Зробити його допоможе ця книжка. Вона написана українською авторкою і розповідає про українські проблеми з відходами. Тут здавалося б страшна інформація про сміттєві проблеми поєднується з яскравими ілюстраціями та хорошим гумором. Багато прикладів із життя: від того, що може зробити кожен (наприклад, прибирати на пляжі) до проєктів екоактивістів. Книжку допомагали писати підлітки, тож тут є й їхні історії. Тому й складається враження, що над книжкою працювала команда.

Безумовно, сміття, — не єдина екологічна проблема сьогодні, але з неї можна почати рухатися у потрібному напрямку.

Ілюстрації: Jozzy Barnes.