Що може бути настільки смачним, щоб їсти його щодня? Навряд чи це пластик. А його до організму людини потрапляє приблизно 5 грамів на тиждень.
Teenside / Поради
1 Квітня 2020
2925
Пластик заповнив світ, але книжки від нього врятують
учасниця підліткової редакції TeenSide

teenside, поради, екологія, сміття, пластик, Еріка Фрайві, Білл Славін, сміттєва революція, забруднення, природа, всл, видавництво старого лева, книжка про сміття, дім нуль відходів, беа джонсон, zerowaste, ранок, видавництво ранок, рідна мова, видавництво рідна мова, галина ткачук,

Що може бути настільки смачним, щоб їсти його щодня? Навряд чи це пластик. А його до організму людини потрапляє приблизно 5 грамів на тиждень (вага банківської картки!). Але чому це відбувається?
Раніше пластик був у магазині у вигляді синтетичної футболки, колекційної іграшки чи поліетиленового пакетика, куди кладуть фрукти. Одного дня хтось забрав його додому, щоб чимось вирізнятися серед свого оточення, або тому, що так роблять усі. Але в середньому вже через 12 хвилин пакетик стає непотрібним, бо в ньому більше нічого не лежить. Іграшки і подібні речі потрібні, поки не зламаються або поки почнеться мода на щось інше. Одних тільки спінерів у 2017 році купили десятки мільйонів. І де вони тепер? Синтетична футболка може прожити довше, але під час кожного прання полімерні волокна, з яких вона складається, потрапляють у каналізацію, а звідти — у річки. І фільтри їх не зупиняють.
І врешті-решт усе це потрапляє на звалище. Точніше, на одне з 40 тисяч звалищ (саме стільки їх в Україні), з яких тільки 6 тисяч — легальні. Далі під дією температури, вітру, води і мікроорганізмів речі з пластику розпадаються на мікропластик — частинки пластику менші 5 міліметрів. Він проникає усюди. Річки виносять його в океан, де його їдять морські тварини. Деякі з них згодом повертаються до магазину. Його багато в питній воді (як бутильованій, так і водопровідній). Мікропластик виявили у меді, цукрі та солі. Він літає у повітрі разом з пилом і його вдихають всі, хто живе на суші — і люди також.


Чи шкодить мікропластик людині, ще не відомо, але він забруднює океани (туди його щорічно викидають 8 мільйонів тонн), атмосферу, навіть арктичні льоди (десь 10 000 частинок на літр); і вбиває тварин, які його їдять.

Як зменшити кількість мікропластику

Віддавати перевагу одягу з натуральних тканин: льон, шовк, органічна бавовна, шерсть і подібні. Так, ці тканини менш практичні, зате приємніші для шкіри і безпечніші для планети. 

Звертати увагу на склад косметики й побутової хімії. Часточки пластику додають у пральні порошки, скраби для обличчя і навіть зубну пасту. Краще відмовитися від таких засобів.

Сортувати сміття. Якщо пластикові відходи потраплятимуть на переробку, а не на полігони, а потім у воду, грунт чи повітря, то вони не стануть джерелом мікропластику. Звичайно, від пластику краще взагалі відмовитися, повторно його можна використати лише 3-5 разів, а потім він продовжить свій трохи затягнутий шлях до смітника. Але якщо геть відмовитися не виходить, варто уникати хоча б тих видів пластику, які неможливо використати повторно. Невеличка підказка, як їх розрізняти — тут.
Здати пластик на переробку можна в одному з пунктів прийому на цій карті. До речі, на переробку приймають не лише пластик, а й папір, скло, старий одяг чи батарейки. Допомогти в сортуванні пластику і не тільки допоможе додаток «Сортуй». Тут є інформація про організації, що збирають відсортоване сміття, й універсальні правила сортування. А якщо залишаться запитання, можна звернутися по допомогу (відповідають, ми перевіряли). 

Книжки, що допоможуть позбутися пластику

Дім  нуль відходів. Беа Джонсон / Zero waste home. Bea Johnson
13+

Книга від засновниці руху zerowaste Беа Джонсон розповідає про шлях її сім’ї (з чотирьох людей та собаки) від 250-ти літрів сміття на тиждень до одного літру на рік. Беа розповідає про власні лайфхаки та невдачі, а також  про формулу 5 R: refuse (відмовитися) — прибрати усе що не дуже або зовсім не потрібно; reduce (зменшувати) — зменшити використання того що все-таки потрібно; reuse (використовувати повторно) — заново використовувати те що споживається; recycle (переробляти) — здавати на переробку те, що залишилося після перших трьох пунктів; rot (копостувати) — робити з органічних відходів компост. Книжка допоможе ввести принципи zerowaste у всі аспекти буденного життя від кухні до роботи.

Сміттєва революція. Еріка Фрайві, Білл Славін / Trash Revolution. Erica Fyvie, Bill Slavin
13+

Книга про речі, що є у кожному шкільному портфелі (окрім розділу про космічне сміття). Як виявилося, вони усі проходять більш-менш однаковий шлях: від видобування сировини, з якої річ зроблена, до смітника, куди її викидають. І на цьому шляху непомітно для нас витрачається ціла купа ресурсів: на виробництво, транспортування і навіть утилізацію. А що ж трапляється з речами на смітниках? І як зробити так, щоб наші ж речі не перетворили наш світ на велетенське звалище? У кінці кожного розділу є Великі + маленькі рішення для відходів сьогодні + на майбутнє. А ще цікавинки на кшталт їстівних ложок і бактерій, що харчуються пластиком.

Книжка про сміття. Галина Ткачук
10+

Що може зробити людина, щоб не перетворити планету на сміттєзвалище? Багато чого. Сортувати сміття не проти більшість людей, принаймні на рівні ідеі, але крок від «бути не проти» і «нарешті зробити» часто залишається неступленим. Зробити його допоможе ця книжка. Вона написана українською авторкою і розповідає про українські проблеми з відходами. Тут здавалося б страшна інформація про сміттєві проблеми поєднується з яскравими ілюстраціями та хорошим гумором. Багато прикладів із життя: від того, що може зробити кожен (наприклад, прибирати на пляжі) до проєктів екоактивістів. Книжку допомагали писати підлітки, тож тут є й їхні історії. Тому й складається враження, що над книжкою працювала команда.

Безумовно, сміття, — не єдина екологічна проблема сьогодні, але з неї можна почати рухатися у потрібному напрямку.

Ілюстрації: Jozzy Barnes.

TEENSIDE видавництво "Рідна мова" видавництво "Ранок" Видавництво Старого Лева Галина Ткачук екологія поради для усіх природа