«Бебі Бос»: як керувати світом у підгузках

baby boss, бейбі бос, бейби босс, мультфильм, мультики, анімаційні фільми, кніотеатри, дитяче кіно, трамп, дитинство, мультики про дітей, немовлята у мультфільмах, Dream Works Pictures

Отже, в першу чергу хотілося б передати привіт українським кінотеатрам, які гребують показувати (мульт)фільми в оригіналі. «Бебі Боса» озвучують Алек Болдвін, Стів Бушемі, Лайза Кадроу та Джиммі Кіммел. Круто? Але ми цього не почуємо. Як сумно вийшло.

_______

Режисер «Мегамозку­» та «Мадагаскару» Том Макґрат знімає ще один анімаційний фільм про братів наших менших – в усіх сенсах: про цуциків і про справжніх менших братів. Історія знайома кожному, у кого на роду написано «ти ж старший», «подавай приклад», «будь розумнішим», «він/вона на тебе дивиться і вчиться». Історія, яка починається зі «Знайомся! Це твій маленький братик (сестричка)». Визнаймо, часто цей сюжет відноситься до категорії горрору. Ти собі живеш, у тебе все добре, аж поки не з’являється це маленьке диво, яке, як у фільмі «Чужий» перетворює світ на справжній кошмар – пелюшки, твої колискові, які співають вже не тобі, безсонні ночі, і, щоб його, «ти ж старший!». (Я знаю, про що кажу – в мене два молодших брати і молодша сестра – я ветеран!)

І так виходить, що Тім, 7-річний хлопчик, запідозрює неладне: чого цей малий шкіриться? Чого він у костюмі? І якого милого у нього дипломат?! Серед ночі він чує телефонну розмову: таки да! Цей пуцьвіріньок розмовляє (і не якесь там «ґу-ґу ґа-ґа» – а реально розмовляє!), він агент і взагалі він на спецоперації. Тім допомагає йому із завданням, аби пошвидше це уособлення макіавеллівського державця випхати зі свого життя. Та наприкінці вони таки здружуються, геппі-енд. Це якщо коротко. Але стрічка дійсно добра, тому поїхали далі.

baby boss, бейбі бос, бейби босс, мультфильм, мультики, анімаційні фільми, кніотеатри, дитяче кіно, трамп, дитинство, мультики про дітей, немовлята у мультфільмах, Dream Works Pictures

Спецзавдання Бебі Боса полягає в пошуку інформації про нового суперсекретного цуцика. Ситуація така: якщо всю свою історію людство тішилось і милувалось дітьми (окей, в мультику пасаж про середньовічну історію і Спарту оминають, але лишімо це для істфаків), то зараз всі в захваті від цуциків. Цуцики скрізь: у репостах у соцмережах, на листівках, у рекламі, на заставках у телефонах – їхня популярність добряче переважає над популярністю немовлят і це становить серйозну проблему. Цей момент потребує деяких контекстових уточнень: цуцики дійсно популярніші за котиків у США. Причиною цьому є або капіталізм, або несмак, та факт лишається фактом: там ставлення до цуциків таке, як на наших теренах – до котиків. Цікаво, що подібні контекстуальні зрізи відпрацьовані в іншій анімаційній стрічці «Думками навиворіт»: огидна броколі, якою плюється головна героїня Райлі, замінена болгарським перцем у версії для прокату в Японії – японські дітлахи броколі люблять. Або заміна хокею футболом – також для прокату в деяких країнах. Тут відповідного аналогування не відбулося, тому доводиться дофантазовувати, чому песики стають наріжним каменем усієї історії.

Розгніваний на світ, що здатен любити лише категорію «мі-мі-мі», він вигадує доволі химерну помсту.

Феномен собачого замилування, звісно, звертає і до прокламації сімейних цінностей: цуценя, яке ніколи не старішає і лишається вічно молодим і мило незграбним, – ідея, вочевидь, малюка, який раптово почав дорослішати. Розгніваний на світ, що здатен любити лише категорію «мі-мі-мі», він вигадує доволі химерну помсту.

baby boss, бейбі бос, бейби босс, мультфильм, мультики, анімаційні фільми, кніотеатри, дитяче кіно, трамп, дитинство, мультики про дітей, немовлята у мультфільмах, Dream Works Pictures

Окрема тема – це «мі-мі-мі» і сприйняття дитини. Малий бос – це, з одного боку, не такий старий винахід мультикової індустрії, – головний герой, який водночас є другорядним негативним персонажем. Цю традицію починає «Історія іграшок» і полягає вона в тому, що від самого початку нам доводиться мати справу не з хорошим персонажем, з яким трапляється усяка нечисть, поборовши яку, і він, і глядач отримують заслужений щасливий кінець. Ці нові способи говорити з молодшою аудиторією передбачають подорож із часто посереднім персонажем, який поступово стає кращим. Це і «Шрек», і «Нікчемний я», і «Тачки» – список може бути довгим. Так і тут: від початку ми маємо справу з очевидним комплексом більшовартості, тоталітарною потенцією та відвертим нахабством, – і разом з цим джентельменським набором та дипломатом ми проходимо урок того, що не все на світі – маркетинговий продукт, а сім’я та любов все-таки мають свої переваги над менеджерським кабінетом.

У цілому персонаж Боса має дві інтенції: по-перше, він поганий, бо він молодший. Що поробиш, та сприйняття молодших братиків/сестричок рідко буває безболісним. По-друге, він – паскудник. І цього не виправдовують ані підгузки, ані янгольські оченята: це зловмисник, який протягом стрічки вчиться життю в суспільстві. Як і в інших випадках мультикових розвитків персонажів, він проходить шлях до себе. Цінувати те, ким ти є: Шрек припиняє грати людожера і розкриває свою іншість без нав’язаних ззовні стереотипів; Макквін припиняє підначувати усіх навколо, прийнявши себе та своє оточення, і позбувшись хибних уявлень про титулованість та іміджевість. Так і Бос приходить до розуміння себе, відкидаючи потребу командувати бебі-офісом – часом краще бути тим, ким є, а не ким хочеш здаватись.

baby boss, бейбі бос, бейби босс, мультфильм, мультики, анімаційні фільми, кніотеатри, дитяче кіно, трамп, дитинство, мультики про дітей, немовлята у мультфільмах, Dream Works Pictures

Є і інший сюжет: малий Тім з тривогою сприймає появу молодшого члена родини ще до того, як той у костюмчику приїхав на таксі. «Ні, дякую!» – його реакція на питання, чи зрадів би він маленькому братику. Реакція – цілком традиційна для майбутніх старших братів/сестер. А коли на горизонті вже з’являється карколомне маля, в Тіма нема жодних сумнівів: феномен молодшого брата – це зло. Спершу його непокоїть не стільки костюм і дипломат немовляти, скільки те, що той заграбастав увесь дім, він кричить, йому співають його, Тімові, колискові, а увага мами з татом несподівано передислокувалась до іншого. І, незважаючи на те, що батьки Тіма не геть забувають про свого старшенького, цьому старшенькому так, звісно, не здається. Протягом усього фільму відбувається не лише становлення Бебі Боса, а й другорядного персонажа Тіма: навчитись ділити власні простір/сім’ю, визнати себе не єдиним об’єктом любові та бачити в іншому не своє до нього ставлення, а особистість виявляється завданням не з найлегших, та все ж необхідним.

Чи залежить дорослішання від вдачі? Чи буває цей процес безболісним? «Бебі Бос» не дає відповіді, але підходить до цієї теми у, хоч і доволі традиційній, та все ж цікавій формі.

Дорослішання у стрічці стає, мабуть, головною ідеєю. Бебі Бос від самого початку був позбавлений дитинства і крутиться у світі управління з самого… Народження? Не зовсім – правдива інформація про те, звідки беруться діти є у мультику, тому не пропустіть, якщо й досі вірите в історії про лелек, капусту, чи отой жах, який на уроках біології розказують. А його старший братик Тім дорослішає поступово і важливим етапом цього процесу стає пошук спільної мови зі своїм новоявленим родичем. Його життя у фантазіях та пригодницьких мріях раптом переноситься у справжню пригоду порозуміння з малим братом. І, яким би босом той не був, дорослі рішення випадає приймати обом. Чи залежить дорослішання від вдачі? Чи буває цей процес безболісним? «Бебі Бос» не дає відповіді, але підходить до цієї теми у, хоч і доволі традиційній, та все ж цікавій формі. Зрештою, питання дорослішання – це питання вічне.

baby boss, бейбі бос, бейби босс, мультфильм, мультики, анімаційні фільми, кніотеатри, дитяче кіно, трамп, дитинство, мультики про дітей, немовлята у мультфільмах, Dream Works Pictures, Alec Baldwin, The Boss Baby

А от щодо невічного, то інтернетом ширяться чутки про глузування авторів мультфільму над ніким іншим, як новообраним американським президентом. Узявся нізвідки, з диктаторськими вихватками, із заявочками про «одразу видно, що ти не вчився у бізнес школі», і вже не кажучи про білявий чубчик. Швидше за все, подібні підозри мультикової змови мають своє коріння в озвучуванні «Бебі Боса»: Алек Болдвін, який подарував свій голос диктатору в підгузках, часом грає Дональда Трампа. З іншого боку, сам персонаж авторитарного малюка натякає на підначування владних структур: він погрожує кадровими чистками, відзначає довгі руки правосуддя, пояснює усе в стилі «кредит з дебетом не сходяться» і так далі. Тому навіть позбувшись теорій світових змов проти Трампа, жага до влади головного персонажа все рівно відігрується «на ура».

І чого точно не можна не помітити, то це традиційної ходи мультиплікації в ногу з часом. Коли життя все більше зумовлюється консьюмеризмом і маркетинговими фронтами, анімаційна стрічка про війни за цільову аудиторію просто не може не влучити в аудиторії свої: і малюкам, яких веселитиме традиційно шикарна для Dream Works Pictures анімація; і дорослим, спеціально для яких в мультику заховано кілька жартів про бітлів, лонґ-айленд айс ті та золоті горщики.

Загалом «Бебі Бос» заслуговує на тверду четвірку за п’ятибальною шкалою. Варто дивитися тим, хто має молодших братів/сестер, та маркетологам. Не варто – тим, в кого лактозна незасвоюваність, та тим, кому більше 14ти років і їм хочеться виглядати трошки старшими.


В основі анімаційного фільму Тома Мак-Грата «Бейбі Босс» — однойменна книжка популярної американської письменниці й ілюстраторки Марли Фрейзі.

Галя Василенко
Галя Василенко

історикиня, кінокритикиня-аматорка