DOCU/ЮНІСТЬ: 5 +1 історія на весняні канікули

Це така своєрідна традиція – дізнаватись про те, що документальне кіно не обмежується занудством а-ля новинні сюжети, чи програми National Geographic саме на фестивалі Docudays UA. Інша добра традиція, пов’язана із цим заходом – це початок весни, тепла погода (березень 2013 року і його кількаметрові кучугури снігу не рахуються), можливість зустрітись із давно-не-баченими друзями, зависнути в кінозалі на кілька фільмів поспіль. З недавніх пір до цих традицій додалась ще й традиція перегляду документалок про/для дітей та підлітків. Спеціальна програма, історії якої звертаються до досвідів тих, в кого ще нема, або щойно з’явилися посвідчення особистості, та самі особистості вже (часом давно) в процесі конструювання.

_______

Направду, ця програма є доволі химерною: дорослі режисери намагаються передати реальність дітей та підлітків максимально правдиво та відверто. Що тут спрацьовує? Апеляція до власного досвіду? Спогади? Орієнтування на реакції персонажів? Питання створення будь-якого твору про/для аудиторії, за межами якої знаходиться автор, або за межами якої вже він знаходиться – це наче гра навпомацки: вийде/не вийде? І діаґностування звикле проводиться процедурою порівняння із власним досвідом, або ж оцінювання цільовою аудиторією. Зрештою, «діти – теж люди», а поколіннєві зрізи не аж так суттєво впливають на перші життєві досвіди.

DOCU/ЮНІСТЬ, DOCU ЮНІСТЬ, DOCU ЮНІСТЬ Docudays, докудейз, докудейз 2017, докудейз дети, Docudays, Docudays 2017, докудейз діти, підліткове кіно, дитяче кіно, детское кино, подростковое кино, документальное кино для детей, документальное кино для подростков, документальне кіно для підлітків, документальне кіно для дітей, доку юність, доку юность, докудейз підлітки, докудейз подростки, DOCU ЮНІСТЬ 2017, alfredo

Альфредо

Наприклад, питання майбутнього. У 6 я думала, що от буде мені 10 – оце буде воно. В 10 я очікувала на свої 13, а в 13 – ну як же – на sweet 16! 16 виявились sweet у день народження та ще, можливо, тиждень після, і я почала мріяти про 18. Потім я вже забила на це діло – байдуже результат нульовий. Не переказуючи вже й епопеї про те, ким хто хотів стати. Мабуть, тому особисто мені було суперважко дивитись стрічку «Альфредо» (реж. Майке фон дер Лінден та Мар’є Губе) – історію 13-річного хлопчика з родини відомих у Нідерландах циркових артистів. У 13 років він вже всерйоз вирішує свою долю. Він фокусник, він любить це – він це обожнює, він тренується, він радіє, виходячи на сцену, але на питання «Чи хочеш ти стати Найкращим фокусником світу? Чи хочеш стати світовим чемпіоном?» він відповідає ствердно, та з відчутно згаслим ентузіазмом. «Найкращий фокусник – це про твоє налаштування, про те, наскільки ти хочеш цього!,» – говорить йому вчитель (титулований світовий чемпіон). Альфредо киває, але з тим виразом обличчя, про яке краще не писати – наче й згода, але згода дещо стримана, обережна. Йому лише 13, а в нього вже є життєвий шлях: один з родини, безперечно талановитий і без сумніву один з кращих у своїй справі. Та чи у своїй? Фільм завершується тим, що він отримує чергову нагороду, але цим не завершується історія самого Альфредо: чи продовжить він сімейну справу? Чи стане Найкращим фокусником у світі? А чи в якийсь момент виявить себе за геть іншим заняттям?

Показ стрічки відбудеться 27 березня (понеділок) о 13:00 (Будинок кіно, Синя зала); та 30 березня (четвер) о 14:00 (Будинок кіно, Синя зала).

DOCU/ЮНІСТЬ, DOCU ЮНІСТЬ, DOCU ЮНІСТЬ Docudays, докудейз, докудейз 2017, докудейз дети, Docudays, Docudays 2017, докудейз діти, підліткове кіно, дитяче кіно, детское кино, подростковое кино, документальное кино для детей, документальное кино для подростков, документальне кіно для підлітків, документальне кіно для дітей, доку юність, доку юность, докудейз підлітки, докудейз подростки, DOCU ЮНІСТЬ 2017, dixie land

Dixie Land

Або ось херсонський джазовий ансамбль, названий на честь відомих новоорлеанських джазових бендів Dixieland. Вони грають під керівництвом Семена Миколайовича – першого джазиста, який отримав відзнаку Заслуженого працівника культури, і просто улюбленого вчителя. Репетиції на пірсі поміж розігнаних хвиль, виступи і на сценах, і на вулицях, спільні історії, одні на всіх гармонії. Фільм Романа Бондарчука «Dixie Land­» – це хитрий фільм, який під веселу музику післясмаком лишає якесь тягуче відчуття. Що це – співчуття втраті вчителя? Сум за втраченим дитинством? Ностальгія за часом, коли все було просто? І підступні кадри з повітряними зміями – вони ще кілька днів по перегляду стоятимуть перед очима. Здається, в них захована відповідь на те, чому дорослішати буває сумно, а ще сумніше – дивитись, як дорослішають інші. І ти наче хочеш крізь екран докричатись до персонажів фільму – ау, Поліно, не серйознішай! Ромо, ну ти чого – давай, ще один жарт, ну! Але потім ти розумієш, що дорослі люди крізь екран не кричать і просто тішишся останніми кадрами фільму, де теплого вечора вони грають такий хороший джаз.

Показ стрічки відбудеться 26 березня (неділя) о 19:00 (Будинок кіно, Червона зала); та 28 березня (вівторок) о 20:30 (Будинок кіно, Синя зала).

DOCU/ЮНІСТЬ, DOCU ЮНІСТЬ, DOCU ЮНІСТЬ Docudays, докудейз, докудейз 2017, докудейз дети, Docudays, Docudays 2017, докудейз діти, підліткове кіно, дитяче кіно, детское кино, подростковое кино, документальное кино для детей, документальное кино для подростков, документальне кіно для підлітків, документальне кіно для дітей, доку юність, доку юность, докудейз підлітки, докудейз подростки, DOCU ЮНІСТЬ 2017, You Can't Hide from the Truth

Ніде правди діти

Тема музики об’єднує усі стрічки цьогорічної DOCU/Юність. Так, класичний сюжет батьків і дітей проходить у вуличній музиці в Зімбабве, де грають батько й син. Режисер А. а. В. Амазі у стрічці «Ніде правди діти» розповідає історію батька Данієля, який намагається почати все заново, і сина Айзека, який наспавді починає. Колись музикант відомого мандруючого бенду – Данієль лишився єдиним живим, але і його життя запущене на зворотній відлік СНІДом. На барабанах сидить його син. Малий безперечно талановитий. Відбиті ним ритми не лишають байдужим і не зчуваєшся, як починаєш рухатися в такт. Без сумніву, він не менш талановитий за батька. Але останній починає спроби створити ще один бенд, і питання втілених батьківських мрій у долях дітей постає все гостріше. Де пролягає межа між бажанням кращого життя для дитини і спробою витворити з неї нереалізованого себе? І водночас, на що ми здатні, аби підтримати своїх батьків? В якомусь сенсі ця стрічка дуже резонує із «Альфредо»: два кінці планети – успішні й багаті Нідерланди і, забуте богами усіх релігій, Зімбабве; статусна родина з історією та інша – покалічена бідністю й чумою ХХІ століття. І обидва хлопчики несподівано опиняються перед потребою серйозного вибору, в ситуації, коли їх рішення мають мати на увазі сімейні обставини.

Показ стрічки відбудеться 27 березня (понеділок) о 13:00 (Будинок кіно, Синя зала); та 30 березня (четвер) о 14:00 (Будинок кіно, Синя зала).

DOCU/ЮНІСТЬ, DOCU ЮНІСТЬ, DOCU ЮНІСТЬ Docudays, докудейз, докудейз 2017, докудейз дети, Docudays, Docudays 2017, докудейз діти, підліткове кіно, дитяче кіно, детское кино, подростковое кино, документальное кино для детей, документальное кино для подростков, документальне кіно для підлітків, документальне кіно для дітей, доку юність, доку юность, докудейз підлітки, докудейз подростки, DOCU ЮНІСТЬ 2017, joe's violin

Скрипка Джо

І є ще один розвиток подій, коли зненацька чужа доля переплітається з твоєю і створює величезний масив впливу, в стрічці Кагане Купермен «Скрипка Джо». Ця номінована на Оскар історія розповідає про Брієнну, яка несподівано отримує стару скрипку. Вона дісталася їй за програмою передачі непотрібних речей від стареньких з усієї Америки – до дітей з неблагополучних районів, чи не надто успішних шкіл. Скрипка для Брієнни – це не просто можливість грати на хорошому інструменті (саму дівчину вчителі відзначають як дуже талановиту із вкрай чуттєвим підходом до гри). Виявляється, що за інструментом стоїть ціла історія – історія, яка своєю жахливістю паралізувала весь світ. І тепер скрипка, яку дуже давно купили щойно на виході з концтабору, опиняється в руках обдарованої молодої скрипальки.

Показ стрічки відбудеться 27 березня (понеділок) о 13:00 (Будинок кіно, Синя зала); та 30 березня (четвер) о 14:00 (Будинок кіно, Синя зала).

DOCU/ЮНІСТЬ, DOCU ЮНІСТЬ, DOCU ЮНІСТЬ Docudays, докудейз, докудейз 2017, докудейз дети, Docudays, Docudays 2017, докудейз діти, підліткове кіно, дитяче кіно, детское кино, подростковое кино, документальное кино для детей, документальное кино для подростков, документальне кіно для підлітків, документальне кіно для дітей, доку юність, доку юность, докудейз підлітки, докудейз подростки, DOCU ЮНІСТЬ 2017, rock-n-rollers

Рок-н-рольники

А стрічка «Рок-н-рольники» режисера Даана Бола зазирає у, мабуть, найгострішу складову процесу дорослішання – підліткову депресію. 15-річний Сіа зі своїми давніми і дуже близькими друзями – 13-річним Базом і 14-річним Вінсом – грають інді-рок. Вони вбираються як справжні зірки, збирають немалі аудиторії і звучать так, неначе найліпше із The Smiths i The Strokes переспівали Interpol. Однак насправді їх найулюбленішим заняттям (окрім репетицій, звісно) є гра – хто довше просидить в замкнутому спальному мішку, або нічні розмови, коли батьки вже вимкнули світло. Батьків, до слова, у фільмі немає – бо йдеться про те, що переживається самотужки. Сіа замикається в собі, з часом навіть втраплє до лікарні з першими стадіями анорексії. Ні, це не через щось конкретне. Ні, його не засмучує щось. Ні, він нічого не хоче розказати. Просто, як він каже, чомусь йому стало дуже важко сумувати (хоча й хочеться) і взагалі неможливо плакати. Комунікативний провал, нездатність до емоцій, стерильна тягота в голові і нездатність навіть уявити, через що. У тій чи іншій формі ми всі це проходили в свої 15-16. Мій особистий досвід такого зриву дуже вчасно припав на 11 клас, коли ЗНО-іспити-випускний – я вперше почала прогулювати школу і не з’являлась там тижнями. Чим я займалась? Не маю й гадки. Сиділа на набережній – не читала, не сиділа в інтернеті, не спілкувалась – той стан, який прийнято називати «втикання». Але перехідний період Сії ускладнений: хлопець добряче лякає друзів, схуднувши до неможливого, загримівши до лікарні і не проявляючи більше належної уваги їхній музиці. Чи повернеться все до норми? Чи зіграють вони ще? Чи допоможе музика прийти Сії до тями? І чи ці зміни – назавжди? Це, безперечно, не лише один з найсильніших фільмів програми, але й усього фестивалю. Дуже раджу.

Показ стрічки відбудеться 27 березня (понеділок) о 13:00 (Будинок кіно, Синя зала); та 30 березня (четвер) о 14:00 (Будинок кіно, Синя зала).

DOCU/ЮНІСТЬ, DOCU ЮНІСТЬ, DOCU ЮНІСТЬ Docudays, докудейз, докудейз 2017, докудейз дети, Docudays, Docudays 2017, докудейз діти, підліткове кіно, дитяче кіно, детское кино, подростковое кино, документальное кино для детей, документальное кино для подростков, документальне кіно для підлітків, документальне кіно для дітей, доку юність, доку юность, докудейз підлітки, докудейз подростки, DOCU ЮНІСТЬ 2017, all this panic

Усі ці нерви

І бонусом: у конкурсній програмі DOCU/Життя є фільм «Усі ці нерви» режисерки Дженні Ґейдж та оператора Томма Беттертона. Ці двоє вже давно працюють із темою дорослішання через фотографію, а тепер зняли фільм: трирічну історію дівчат старших класів. І тут все так знайомо, що несила описувати. Це просто обов’язкова програма для тих, хто добре знає, що таке дорослішати у «світі, де нас хочуть бачити, але не хочуть чути», як каже героїня фільму.

Показ стрічки відбудеться 29 березня (середа) о 19:00 (Кінопанорама, Велика зала); та 30 березня (четвер) о 11:00 (Кінопанорама, Велика зала).

Галя Василенко
Галя Василенко

історикиня, кінокритикиня-аматорка