Море в житті японців відіграє особливу роль, тому воно так часто з'являється в різних аніме, де стає не просто фоном для розвитку подій, а й дуже важливим героєм.
Медіапростір / Відеодром
2 Жовтня 2020
1735
На хвилях емоцій: море й океан у японських аніме
Ната Коваль
Ната Коваль
фотографка, журналістка, літературознавиця

Японію море оточує з усіх сторін ―  на заході Японське море, на сході Тихий океан, на північному сході вона простягається від Охотського моря до Східнокитайського, а на південному заході ї береги омиває Філіппінське море. Саме тому мешканці цієї країни до моря ставляться по-особливому. Вони навіть мають відповідне свято ― День моря (海の日 / Umi no hi), який святкують у третій понеділок липня. У цей день японці висловлюють подяку за благословення моря та його дари й бажають процвітання власній острівній державі. З 1996 року ― це державне свято та вихідний. А ще саме з цього дня у японських школярів починаються літні канікули. Період із Дня моря до кінця липня називають морським сезоном, тому в цей час у багатьох японських містах, зокрема в тих, які знаходяться на морському узбережжі, відбуваються різноманітні фестивалі, присвячені морю. Наприклад, на острові Одайба, що в Токійській затоці, у цей день фестиваль ліхтарів, а в Кобе й Фукуока під час святкувань відбувається ще й конкурс Marine Day Miss Japan Contest, і роль переможниці такого конкурсу ― сприяти безпеці в морі.

Чи не в кожному аніме-серіалі про школярів є поїздка до моря, адже для дівчат це романтичні прогулянки вечірнім пляжем, а для хлопців ― нагода подивитися на дівчат у купальниках, і, звісно, змагання з пляжного волейболу та феєрверки. Саме такі подорожі дають багатьом можливість побачити друзів і коханих в іншому середовищі та випробувати свої почуття й стосунки. Багато моря є в роботах знаменитої студії Ghibli«Рибка Поньо», «Спогади про Марні», «Я чую море». Але ще раніше Міядзакі Хаяо і Такахата Ісао приклали руку до екранізації творів світової літератури в японському циклі телевізійних аніме-серіалів «Театр світових шедеврів»: «Флона на чудесному острові» і «Чіко та друзі». Також за концептами Міядзакі Хаяо і під керівництвом режисера Анно Хідеакі вийшла адаптація творів Жуля Верна «Надія із загадкового моря». І точно не можна забути про поетичну короткометражку Тамура Шіґеру «Скляний океан». А анімаційий фільм Курода Йошіо «Елфі з блакитних вод» дуже нагадує міядзаківську Наувсікаю, де в центрі сюжету ― проблеми екологічного характеру, віднайдення крихкого балансу між інтересами людства та необхідністю підтримки первісної чистоти природи.

На хвилях емоцій: море й океан у японських аніме, Діти моря, Kaijuu no Kodomo, Коли заспокоїться море, Nagi no Asu kara, Ку з далекого океану, Tōi Umi kara Kita Coo, аниме фильмы про море, аниме сериалы, аніме, японські мультфільми, японська культура, Міядзакі

Ку з далекого океану

Tōi Umi kara Kita Coo, 1993

«Тату, дивись!» ― «Що це? Тюленятко?» ― «Навряд…» ― «Я ж морський біолог, врешті-решт!» ― «Але в нього ні вусів, ні шерсті, довга шия і нероздвоєний хвіст!» ― «А й справді. Може, це мутація… Ти ж не думаєш, що це черепаха?» ― «Хіба існують черепахи без панцира, докторе наук?» ― «Тоді давай звіримо наші здогадки. На раз-два-три ― це…» ― «…плезіозавр!». Обата Тецуо та його дванадцятилітній син Йоске були праві ― недавній шторм викинув на берег поблизу острова Паго-паго дитинча справжнього плезіозавра. Тихі й спокійні деньки на узбережжі океану добігли кінця, адже сім’я Обата, окрім щоденного піклування про викопну істоту, отримала ще й серйозних ворогів із вогнепальною зброєю. Але на поміч острівним смітникам приходить фотографка з незвичайним бекграундом ― така собі японсько-канадська Лара Крофт. Чи зможуть вони разом врятувати маленького Ку від людських експериментів?

Однак зі здобутками приходять і втрати, тож інколи потрібно вчасно відпустити, щоб не робити боляче один одному.

Насправді, маленький динозавр є лише позитивним каталізатором тих подій, що стаються в житті Йоске. Адже після загибелі матері, морський біолог із сином оселились на острові, де, крім місцевих аборигенів і пса Кусто, компанію їм складають океан і двоє дельфінів. Фотографка якось спитала у хлопця, чи не сумно йому на острові, а той відповів, що має друзів у школі, куди щодня їздить на водному мотоциклі, а ще пса і дельфінів. Але Йоске, сам того не розуміючи, прив’язується до плезіозавра Ку, стає його «мамою», вичитує у книжках відомих дослідників, чим і як його годувати, веде детальний щоденник того, як Ку росте, зрештою, кидається під кулі, аби захистити малу істоту, за життя якої взяв на себе відповідальність. Однак зі здобутками приходять і втрати, тож інколи потрібно вчасно відпустити, щоб не робити боляче один одному.

Цей повнометражний фільм початку 90-х відрізняється від теперішніх своєю специфічною мальовкою: головні герої більше схожі на героїв американських мультфільмів, із об’ємними шевелюрами, великими очима з чорними продовгуватими зіницями й носом літерою «L». А ще режисер Імадзава Тецуо додав сюди трішки американського екшену з гвинтокрилами, есмінцями, політичними інтригами та глобальними екологічними проблемами. Та головне ― прекрасний і таємничий Тихий океан. До слова, аніме студії Toei Animation є адаптацією однойменного роману Каґеяма Таміо, що вийшов був у видавництві Kadokawa Shoten у 1988-му і тоді ж отримав премію імені Наокі.

На хвилях емоцій: море й океан у японських аніме, Діти моря, Kaijuu no Kodomo, Коли заспокоїться море, Nagi no Asu kara, Ку з далекого океану, Tōi Umi kara Kita Coo, аниме фильмы про море, аниме сериалы, аніме, японські мультфільми, японська культура, Міядзакі

Коли заспокоїться море

Nagi no Asu kara, 2013

Що відчував чотирнадцятилітній хлопчак Цумуґу, який під час ранкового вилову риби виявив у своїх сітях дівчину? Ні, це зовсім не русалка, а жителька підводного містечка, що сусідствує з наземним. Здавна люди жили тільки в морі, але суша завжди манила їх і вони покидали батьківський дім у пошуках незвіданого. Помалу водне містечко почало порожніти, тож було встановлено непорушне правило: той, хто обирає сушу, ніколи більше не зможе повернутися в море. Та приходять нові покоління і часи змінюються, на гірше це чи на краще ― не знає навіть сам морський бог. Закривається підводна школа і четверо друзів дитинства ― Хікарі, Манака, Чісакі й Канаме ― змушені щоранку вирушати у школу на березі. На підлітків дивляться косо, дражнять, але відпускають зі школи раніше, щоб не висохла їхня сяюча морська оболонка, що захищає шкіру. Спілкуючись із людьми суші, морські мешканці розуміють, наскільки тісно переплелися життя обох народів. Тож, аби примирити людей моря і суходолу, друзі вирішують допомогти провести давній обряд вільних човнів.

Підлітки дорослішають, їм болить нерозділена любов і вони метаються в усі боки, не знаючи, як жити далі, бо їхній дитячий світ почав руйнуватися.

За легендою, люди, що обрали сушу, втратили свою оболонку й можливість жити під водою. Та на поверхні людей чекали ще й інші страждання, як от засуха і мізерні улови. Тому зрозуміли люди, що все через їхню захланність і неґречність до бога моря і послали йому в дарунок на човнах юних дівчат. Нащадками саме цього союзу і є морський народ. Відтоді й з’явився обряд вільних човнів, під час якого зараз у дар приносять рис, цукерки та всяку всячину. Ця легенда ― лиш тло на фоні якого відбуваються основні перипетії сюжету, адже головне тут ― плетиво людських почуттів: сестра Хікарі таємно зустрічається з чоловіком із суші, за що її виганяють із морського містечка; Хікарі закоханий в Манаку, але не вміє висловити свої почуття, та й чи треба, адже між нею і хлопцем із суші ніби проскочила іскра; невзаємна любов гнітить Чісакі й Канаме; Міуна боїться прийняти і знову втрати найближчу людину. Підлітки дорослішають, їм болить нерозділена любов і вони метаються в усі боки, не знаючи, як жити далі, бо їхній дитячий світ почав руйнуватися.

Так за деякі діяння батьків розплачуються їхні діти та внуки, ворожнеча між людьми суші та моря заважає їм об’єднатися у часи небезпеки, а упередження не дозволяють впустити у серце промінь надії.

P.A. Works давно зарекомендувала себе як студія, що малює чудові речі: картинка в них яскрава й соковита, фони ― мальовничі й настільки детальні, що всі ці рибки і водорості, вогники в морі, тріщинки на старих стінах, іржа на рейках і мерехтливі пластівці солоного снігу ― справжня насолода для очей. Сюжет досить заплутаний, де все сказане й несказане, зроблене й незроблене зараз може зле відгукнутися через багато років. Так за деякі діяння батьків розплачуються їхні діти та внуки, ворожнеча між людьми суші та моря заважає їм об’єднатися у часи небезпеки, а упередження не дозволяють впустити у серце промінь надії. Та й з історією кохання морського бога до земної жінки все досить складно, адже його почуття після смерті розчинилися в морі й досі блукають у пошуках спокою, або того, хто б їх зрозумів. Героїв чекає чимало метаморфоз, багато злості та гіркоти, не менше сліз і розкаяння, пізнання і прийняття Іншого, самопожертви заради Іншого, без якої власне щастя ― неможливе. Нова реальність дещо жорстока, але врешті кожен знаходить те, що так довго шукав, і, може, зовсім не те, на що сподівався.

На хвилях емоцій: море й океан у японських аніме, Діти моря, Kaijuu no Kodomo, Коли заспокоїться море, Nagi no Asu kara, Ку з далекого океану, Tōi Umi kara Kita Coo, аниме фильмы про море, аниме сериалы, аніме, японські мультфільми, японська культура, Міядзакі

Діти моря

Kaijuu no Kodomo, 2019

Через своє жорстоке поводження, учениця середньої школи Адзумі Рука вже на початку літніх канікул потрапляє в неприємності та втрачає можливість відвідувати шкільну секцію з гандболу. Тепер вона має багато вільного часу, тож іде в океанаріум, де працює її батько. Там Рука знайомиться з Умі, який плаває разом із рибами у найбільшому з акваріумів, і дізнається від батька, що хлопець із братом Сора виріс у морі серед зграї дюгоней ― рослиноїдних морських ссавців ряду сиреноподібних, у народі ― морських корів. Між підлітками виникає незримий духовий зв’язок і вони разом вирушають на пошуки пригод. На цьому й закінчується типова дитячо-юнацька історія і тон розповіді поступово стає все серйознішим, а в дружніх почуттях головних героїв починають з’являтися ще й романтичні нотки. Та не варто очікувати мелодрами, бо насправді це ― глибока артхаусна драма з калейдоскопом сюрреалістичних картин і філософських питань про сутність буття всесвіту й місце людини-піщинки в ньому.

Та не варто очікувати мелодрами, бо насправді це ― глибока артхаусна драма з калейдоскопом сюрреалістичних картин і філософських питань про сутність буття всесвіту й місце людини-піщинки в ньому.

На першому плані ― дорослішання Руки, яка не може знайти спільної мови з ровесниками й відсторонюється агресією, але з рідними в неї теж складні стосунки, що спонукають дівчинку тікати з дому й лишати матір на самоті зі своїми страхами й розчаруваннями. Батько не живе з ними, але його робота пов’язана з морською стихією, до якої, як до цілющого еліксиру, тягнеться серце дівчинки. Закрившись від світу людей, Рука відкривається таємничому світу моря і він готовий прийняти її для втілення божого (?) промислу. Чи ж не для цього доля й звела дівчинку з чудернацькими хлопчаками, які показали їй і фантастичні блукаючі вогні метеоритів, і блискіт планктону на хвилях, і міріади різнокольорових рибок у товщі морській та сумну пісню китів? Вона стала тією обов’язковою ланкою між тендітним загадковим Сорою (японською небо) і жвавим енергійним Умі (море), гостею на фестивалі, якій, як жінці-богині, був дарований небом метеорит, що несе життя, і яка передала його морю, де життя й зародилося.

Ватанабе Аюму зі студією Studio 4 °C завдяки насиченим дещо психодилічним образам спробували розказати і про властивості темної матерії, і про зародження життя, і про те, що залишається несказаним.

Так, тут присутня алегорія народження нового життя, ― батика чи сестрички Руки, адже її батьки помирилися, об’єднавши зусилля у пошуках доньки. Є на іншому плані й учені-дослідники, що намагаються зазирнути в таємницю світобудови Землі і Всесвіту, досліджуючи незвичайних хлопців. Але істина відкривається лише тим, хто до неї готовий. Коли Рука вперше почула пісню китів у записі, морський біолог Джим сказав, що звук у воді поширюється значно краще, аніж у повітрі, через більшу щільність середовища і меншу дисперсію. А пісні китів складні й щодо спектрального складу, і щодо насиченості. А ще, на відміну від людей, яким часто буває важко висловитися, кити можуть передати своєю піснею те, що думають і бачать так, як є насправді. Теж саме і з цим анімаційним фільмом ― Ватанабе Аюму зі студією Studio 4 °C завдяки насиченим дещо психодилічним образам спробували розказати і про властивості темної матерії, і про зародження життя, і про те, що залишається несказаним.

аніме фільми фільми для підлітків Хаяо Міядзакі