Читай швидше: три способи навчитися швидкочитанню

Читай швидше: 3 способи навчитися швидкочитанню, скорочтение, як навчитися читати, поради для читачів, швидкість читання, як бути читачем, скорость чтения, поліпшити швидкість читання

Illustration: Jordan Awan

Чи мріяли ви коли-небудь трішки прихворіти, тільки для того, щоби мати змогу залишитися вдома та з головою поринути у читання? Та ні, холодне повітря та морозиво вам із цим не допоможуть, натомість врятує швидкочитання — вміння, завдяки якому ви значно швидше долатимете великі товсті книги, не втрачаючи важливих деталей. Як опанувати це суперуміння? Знає Джордан Гаррі, СЕО британської компанії StudyFast.

У дитинстві Гаррі не любив читати. Він мав вади мовлення, через які не розумів багатьох слів і дуже повільно читав. Тож і  не дивно, що читання перетворилося на його найбільший страх.

Після відвідування логопеда та великої кількості практичних занять швидкість читання Гаррі виросла — а потім просто таки злетіла. І сьогодні, тоді як пересічна людина за хвилину читає близько 200-300 слів за хвилину, він може прочитати аж 1500 слів! Як йому це вдається? Гаррі стверджує, що швидкочитання — це не суперсила, котру можуть мати тільки обрані. Бо не існує такого поняття як «поганий читач», є лише ті, в кого недостатньо розвинені навички читання. На щастя, як і більшості інших навичок, цим можна навчитися.

Для початку потрібно позбутися, тобто розпізнати та зрозуміти їхні причини, трьох шкідливих звичок, які сповільнюють нас.

Перша звичка, що стоїть на заваді швидкого читання, — субвокалізація. Субвокалізація, або ж артикулізація, є саме тим голосом у вашій голові, котрий ви використовуєте під час читання. Ще з раннього віку нас вчать читати вголос, тож із часом, коли ми таки опановуємо це вміння, продовжуємо так само робити подумки, озвучуючи кожне побачене слово. Іноді ми цього навіть не помічаємо. Чому це проблема? Річ у тому, що швидкість промовляння слів у людини, навіть у думках, в середньому складає 100-160 слів на хвилину. Тож, якщо ми хочемо читати швидше, то повинні почати просто бачити слова, а не чути їх.

Як це виправити: Під час читання притисніть кінчик язика до піднебіння. Завдяки цій вправі ви зможете запобігти підсвідомого промовляння слів і одночасно відволічете мозок.
Також спробуйте під час читання слухати класичну чи інструментальну музику. Це допоможе змусити ваш внутрішній голос затихнути, а ви відчуєте себе більш залученими у процес.

Наступна шкідлива звичка — це регресія. Ні, йдеться не про вашу пристрасть до підліткових книжок чи коміксів — вони прекрасні. Гаррі пояснює регресію як стан, коли ви дочитуєте до кінця сторінки чи середини статті й розумієте, що не зрозуміли нічого. Або коли ви зустрічаєте героя або термін і не можете його пригадати. І тут доводиться починати все заново. Так може траплятися знову і знову. Причиною цьому є не відсутність розуміння, а погана концентрація. Ми постійно відволікаємося, навіть тоді, коли думаємо, що старанно читаємо.

Як це виправити: Почніть із того, щоби підвищити власний інтерес до того, що ви читаєте. Мозок починає блукати саме тоді, коли нам стає нудно. Ми повинні бути зацікавленими. Станьте більш допитливими — поверніться до своєї внутрішньої дитини, котра постійно запитує «Що це значить?» та «А чому?». Гаррі також рекомендує ставити наступні питання: «Що я шукаю?», «Які ключові слова та фігури мені потрібно знайти?». Також можете перевіряти себе кожні кілька хвилин та запитувати: «Що я дізнався до цього моменту?».

Є ще один метод, що допоможе позбавитися цієї шкідливої звички, він називається «ковзання». Використайте предмет на кшталт кредитної картки чи конверту, накривайте ним слова, щойно ви їх прочитали, і продовжуйте так до кінця сторінки. Найкраще в «ковзанні» те, що цей спосіб позбавляє вас можливості перечитувати речення — тобто ви поза власною волею будете звертати увагу лише на те, що читаєте, бо знатимете, що можливості повернутися назад немає.

Остання стратегія стосується зовнішнього світу. Вибирайте для читання таке навколишнє середовище, що сприятиме вашій концентрації. Деяким людям подобаються місця, де тихо, наче в бібліотеці. Але якщо це не спрацьовує для вас, Гаррі пропонує спробувати читати в кав’ярні, де інші відвідувачі працюють. Багато закладів навчилися створювати таку атмосферу, що сприяє продуктивності — не надто гучну, коли ви постійно відволікаєтеся на те, що відбувається навколо, і не надто тиху, коли ваш мозок починає витати у хмарах.

Третя шкідлива звичка — фіксація. Це місця на сторінці чи екрані, на яких ми можемо ненавмисно затримувати погляд, через що страждає швидкість читання.

Як це виправити:  Гаррі пропонує використовувати якийсь інструмент для відстежування речень, які ви щойно прочитали, — він допоможе натренувати ваші очі продовжувати рухатися. Це може бути ваш палець, олівець, навіть курсор мишки. Цей спосіб має дві головні переваги. По-перше, він підтримує вашу швидкість. Постійно читаючи ми не розуміємо, наскільки швидко чи повільно робимо це, доки не стає запізно. По-друге, він заохочує наші очі пришвидшуватися, адже ми не забуваємо, що тренуємося швидкочитанню.

Використовуючи ці способи, Гаррі читає книжку за один день. Він прагне допомогти кожному стати швидким читачем — адже ця критична навичка допомагає розвиватися в нашому переповненому інформацією світі.  

Але не варто забувати, що швидкочитання це «суперсила», яку ви можете вмикати та вимикати. Так само, як ви змінюєте швидкість ходьби, залежно від обставин —  чи ви прогулюєтеся парком, чи поспішаєте встигнути у магазин до закриття — ви повинні налаштовуватися, залежно від того, чи хочете насолоджуватися читанням, чи це є простою необхідністю. Тож, якщо ви вирішили читати для задоволення, не забудьте приділити цьому час.

Джерело: Ideas.Ted

 

Катерина Шпирко
Катерина Шпирко

журналістка, редакторка рубрики Події