Чи не забагато працюють наші діти?

освіта, навчання, ранній розвиток, виховання дітей, гуртки для дітей, як навчати дітей,як виховувати дитину, як не потрібно навчати дітей, альтернативна освіта

Source: Abbey Lossing

Сучасні діти, вихованням та розвитком яких активно займаються батьки, працюють протягом тижня значно більше, ніж середньостатистичний дорослий. Дитячі клуби, освітні центри, творчі студії, гуртки, репетитори, шкільні й позашкільні заняття, спортивні секції –  все заради того, щоби дитина була розумною, успішною та щасливою. Та чи настільки це корисно й потрібно, як здається? Чи не наражають батьки дітей на ризик бути перепрацьованими? І як підтримувати баланс між навчанням і відпочинком? Розібратися у цих надзвичайно актуальних проблемах сьогодення спробував Гаррі Веллоп, колумніст «The Telegraph».

_______

Раніше діти Наталі Вілліс, десятирічний Томас і семирічна Бет, виходили з дому о 7:45 та прямували на гурток. Після школи вони відвідували інші заняття, наприклад, хор, а тоді — гімнастику, скаутські збори чи щось інше, а щовихідних Томас грав у регбі. Тож зазвичай їхній день складався з трьох різних типів активностей.  

«Справжні труднощі починалися після уроків», — каже Наталі, видавнича консультантка з Вест Сассекса. «Кожен хотів робити своє. Та коли одна хоче піти на гімнастику, а другий — на скаутські збори, які починаються через півгодини після початку гімнастики, у геть іншому місці, встигнути всюди просто не можливо».

…середньостатистична дитина чимось зайнята 46 годин на тиждень, тобто на 9 годин довше за пересічного британського дорослого.

Вона пояснює, що прагнучи спробувати якомога більше різноманітних речей, діти жили за шаленим розпорядком. Через це замість випити вечірний чай удома, вони часто  мусили вдовольнятися бутербродами на задньому сидінні машини дорогою на тренування. Та найбільшим недоліком імовірно були проблеми з тим, щоби вкластися до сну. «Томас часто був настільки збуджений наприкінці дня, що не міг заснути до десятої чи одинадцятої вечора. Тож як батьки, ми вирішили, що це не нормально і не в найкращих інтересах наших дітей».

Наталі та її чоловік не єдині, хто має таку точку зору. У січні був оприлюднений звіт, ініційований компанією Center Parcs, який засвідчив, що середньостатистична британська дитина «працює» довше за батьків. Мова не лише про уроки та домашні завдання, що займають чимало часу, а й про додаткові заняття, репетиторства, музичні уроки та спортивні тренування на вихідних. Отже, середньостатистична дитина чимось зайнята 46 годин на тиждень, тобто на 9 годин довше за пересічного британського дорослого.

Чи не наражаємо ми дітей на ризик бути перепрацьованими? Чи мають вони змогу вивчити один із давніх уроків життя — як уміти впоратися з нудьгою?

Зустріч дівчат-скаутів чи матч із регбі суботнього ранку навряд чи можна назвати «роботою», та звіт тим не менше ставить питання: чи не наражаємо ми дітей на ризик бути перепрацьованими? Чи мають вони змогу вивчити один із давніх уроків життя — як уміти впоратися з нудьгою?
Деякі психологи відповідають «ні» на обидва запитання. Доктор Сем Васс, спів-ведучий телепрограми «Таємне життя 4, 5 і 6-річок» та один із співавторів згаданого звіту, говорить: «Я свідомий того, що ми стаємо дедалі більш знервованими і заклопотаними. І стрес є заразним. Ми дедалі більш гіперактивні й виховуємо наших дітей у тому ж дусі. Якщо їм не давати змоги нудитися коли вони ще діти, не лишати їм ані вільної години протягом дня, тоді вони неодмінно виростуть у таких само дорослих».

Схожу думку Джейн Ріордан відбила у нових історіях про Вінні Пуха, де вона описує надзвичайну втіху Кристофера Робіна, який міг бавитися з іграшковими тваринами годинами поспіль. «Ми витрачаємо забагато часу на те, щоби ‘розплановувати’ наших дітей,» — каже Ріордан, — «захищати їх, водити з одного гуртка в інший. Тоді як саме у спокійні миті поміж цими заняттями діти можуть насправді розвиватися і досліджувати глибини своєї уяви».

Попри те, що діти мусять мати змогу вільно гратися, різноманітні гуртки сприяють їхньому навчанню.

Отже Наталі та її чоловік Адам вирішили сповільнити темп життя. Вони скасували всі заняття, які діти відвідували зранку, за винятком одного, а також гімнастику і скаутські збори.
«Діти не сприйняли цей вчинок із захватом: вони скоріше подумали, що я не даю їм розважатися,» — описує вона розвиток подій на початку. «Та згодом їм дуже сподобалося повертатися додому, скажімо, о 15:15 дня у середу — тепер вони отримали час на те, щоби нічогісінько не робити».

Одначе, попри те, що діти мусять мати змогу вільно гратися, різноманітні гуртки сприяють їхньому навчанню.
Минулоріч Nuffield Foundation оприлюднила результати великого дослідження, де розглядався зв’язок між високими оцінками з тестів з англійської мови, математики та науки та відвідуванням гуртків після уроків з-поміж одинадцятирічок, тобто дітей, які щойно закінчили початкову школу.

З’ясувалося, що ті діти, які відвідували спортивні тренування, мали вищі оцінки з математики, а також мали більш розвинені соціальні навички. Більшість інших занять (на диво, за винятком математики), також сприяли успіхам у навчанні.

освіта, навчання, ранній розвиток, виховання дітей, гуртки для дітей, як навчати дітей,як виховувати дитину, як не потрібно навчати дітей, альтернативна освіта

Source: Abbey Lossing

Доктор Емілі Таннер з NatCen Social Research, яка очолила дослідження, каже:

Дітям на користь займатися тим, що їм добре вдається, особливо якщо вони мають проблеми з навчанням у школі — це додає їм упевненості у собі. Опанування цих “м’яких” навичок спілкування є надзвичайно важливим.

Кейт Гейр, мама чотирьох дітей віком від 3 до 9 років, погоджується з цим твердженням. Троє її найстарших дітей відвідують різні заняття — від гри на піаніно та уроків із мистецтва до крикету та футболу, і встигати всюди для неї — справжнє жахіття. Шестирічний Томмі за її словами «не надто любить школу, та обожнює футбол, в який там не часто грають», адже чимало початкових шкіл у Лондоні не мають футбольного поля.
«Початкові школи нині настільки схибнуті на читанні, писанні та математиці, що не лишають простору у розкладі для будь-чого іншого. Як на мене такі предмети як мистецтво та музика є надзвичайно важливими».

…ті діти, які відвідували спортивні тренування, мали вищі оцінки з математики, а також мали більш розвинені соціальні навички.

Проблема полягає у тому, наголошує доктор Васс, що у той час, як середні показники IQ зросли в останні десятиліття, рівень креативності серед дітей падає. «Підтримувати баланс — неймовірно складне завдання,» — каже він.  

Як сприяти творчим іграм вашої дитини — поради доктора Сема Васса

1. Керуйтеся інтересами вашої дитини. Кожна дитина має зацікавлення, тож спробуйте підтримати їх, надати все дитині все необхідне для розвитку. Дозвольте вашій дитині взятися за кермо.

2. Не бійтеся слів «мені нудно». Це ймовірно найперше, що ви почуєте, щойно вимкнете комп’ютер або телевізор. Та що більше діти звикнуть вмикати фантазію, щоби себе розважити, то легше це їм вдаватиметься.

3. Час за екраном телевізора чи комп’ютера можна проводити разом. Навіть якщо ви просто граєте разом у комп’ютерну гру, це сприяє вашому зближенню з дитиною та її кращому розумінню тонкощів гри.

4. Допоможіть дитині допомагати собі самотужки. Спершу вам напевно знадобиться проводити багато часу разом із дитиною, навчаючи їх гратися продуктивно та підтримуючи її спроби. Та ці навички не менш (а може й більш) важливі за ті знання, які вона здобуває у школі.

Джерело: Telegraph

Букмоль
Букмоль

"тебе з'їмо ми вмить" ©