Туве Янссон — мати мумі-тролів, яка випередила свій час

Tove Jansson, біографія Туве, туве янссон, туве янсон, муми-тролі, нюхмумрик, хропся, муми-дол, долина мумі-тролів, мумі-троль, фінська література, шведська література, дитячі книжки, казки, класика дитліту, moomin

Illustration: Anna Pol

Здавалося б, хто ж не знає маму Мумі-тролів Туве Янссон. Усі ж бо читали, бачили її книжки чи принаймні славетні малюнки. Та чи була такою ж біленькою та кругленькою сама авторка? Саме це намагається з’ясувати шведська журналістка Карін Тунберґ у статті, присвяченій 100-річному ювілею Туве Янссон у 2014 році. Турберґ відвідує майстерню Янссон у Гельсінки, зустрічається з племінницею мисткині, її знайомими та дослідниками у пошуках спогадів про особистість Мумі-мами.

_______

Десь він має бути — лист, який я одного разу отримала від Туве Янссон. Не пригадую, чи вона пояснила відмову браком часу, сил або інтересу, та пригадую, що вона відмовила в інтерв’ю, а я сиділа й засмучено витріщалася на одне слово. Її гарно написане від руки «ні». Тепер хай як шукай, лист ніби зник. Натомість у пам’яті виринає спогад того єдиного вечора, коли я зустрілася з Туве Янссон насправді. Вона була у Стокгольмі, ймовірно у 1970-х роках, на вечірці тодішньої директорки Державного театру — Вівека Бандлер колись була великим коханням Туве і назавжди залишися її доброю подругою.

…найкращі автори й авторки дитячої літератури — вільні від сентиментальності.

Я напевно що мала написати репортаж про подію, та з усього вечора пригадую лише одне: як протискалася між столами — який сором! — аби доторкнутися до руки тієї, що створила чарівний Мумі-світ. Потік моїх слів перервав її розмову, зупинив напівдорозі руку з рюмкою шнапсу. Та вона все одно дружньо кивнула так, що змахнула пасмом свого каре, та перервала мій словопотік самим лише «Ну, ну».

Нині я їду до Гельсінки, і перш ніж навіть потрапити на вулицю Ульрікасборйсґатан, де майже недоторкана знаходиться майстерня Туве Янссон, я усвідомлюю, на який ризик наражаюся. Адже у майстерні на мене чекає Софія Янссон, племінниця Туве, а також дівчинка з «Літньої книжки», що стурбовано питала бабусю однієї ночі, чи зачинені двері до будиночка. Бабуся тоді заспокоїла дівчинку словами, що вже стали класикою, щонайменше, серед поціновувачів Туве Янссон: «Вони відчинені, — сказала бабуся. — Вони завжди відчинені. Не бійся, спи!».

Робота була на першому місці. Кохання могло собі вирувати та кипіти, збуджувати чи підкрадатися навшпиньки, та завжди посідало друге місце.

Чи Софія Янссон так і живе з відчиненими дверима? Саме це мене цікавить, та перш ніж я встигаю сформулювати питання, мене уриває вже не світловолоса маленька дівчина, а креативна директорка й голова родинної компанії «Moomin characters». Вона відповідає, що «Літня книжка» — це частково фікція, частково оповідь про власне дитинство Туве, а решта, можливо, і трапилася з Софією, її татом і бабусею. Її коханою бабусею. Але заждіть, питання ж бо було про двері… Софія Янссон вагається:

Якщо ви маєте на увазі загалом, чи я як людина лишила метафоричні двері відчиненими, то з роками все відбувалося навпаки. Я відчуваю більшу потребу сховатися від усіх. Хоча досі перебуваю на межі між собою як особистістю і персоною, що є ріднею знаменитої Туве Янссон. Бо ж для мене вона не була визначною письменницею — просто тіткою, частиною родини.

Цьогоріч тримати двері зачиненими було надзвичайно складно. Тиск іззовні був неймовірно потужний, адже цьогоріч (у 2014 році — Букмоль) 9 серпня Туве Янссон виповнилося б 100 років. Нині я сиджу у кутовій кімнатці, до якої Туве Янссон в’їхала у 1944 році та яку вирішила не полишати. Навіть заради кохання. Робота була на першому місці. Кохання могло собі вирувати та кипіти, збуджувати чи підкрадатися навшпиньки, та завжди посідало друге місце.

Tove Jansson, біографія Туве, туве янссон, туве янсон, муми-тролі, нюхмумрик, хропся, муми-дол, долина мумі-тролів, мумі-троль, фінська література, шведська література, дитячі книжки, казки, класика дитліту, moomin

Туве Янссон і Нііло Суіко за роботою над фресками «Відпочинок за містом», фото: © Helsinki City Museum

Одненька кімната з високою, наче у церкві, стелею. Та ще менша кімнатка поряд, де можна було спати та приймати гостей. Спочатку навіть не було кухні. Туве Янссон не надто цікавилася їжею — кава та цигарки були її живильним паливом. Ларс Льофґрен, колишній директор Королівського драматичного театру, пригадує, як одного разу спитав, що Туве бере з собою на свій острів. Двох речей їй було досить: «Мило і горілку».

Вона була невеличка жінка, важила щонайбільше 45 кілограмів,
каже Софія Янссон.

Сходи нагору, які Туве Янссон змайструвала, щоби мати змогу бачити море через найвище віконце, підтверджують ці слова: спіральні сходи такі вузькі, що хіба найхудіший зможе протиснутися. Та внизу на землі вона була значно більше, ніж просто творчинею Мумі-світу.

Туве Янссон пояснювала, що шведський дідусь лякав її мумі-тролем, який полює на тих, хто вночі шукає смачненьке у коморі. Іншим разом вона пояснювала, що тролі спали їй на думку у дерев’яному туалеті на фінському острові Пеллінкі.

Почати варто з того, що Туве Янссон найперше була мисткинею, художницею. Вона була дочкою скульптора Віктора Янссона, якого називали «Фаффан», і Сіґне «Гам» Гаммарстен-Янссон, яка теж починала як мисткиня, та згодом забезпечувала всю родину малюванням марок. Коротше кажучи, дівчинка народилася у майстерні, і з раннього віку знала сама, що хоче також бути мисткинею, письменницею. У 14 років Туве Янссон створила перший комікс «Пригоди Крапочки та Фабіана» (Prickinas och Fabians äventyr, 1929), який надрукувала дитяча газета. Вона кинула школу та нескінченні запитання вчителів — згодом вона казатиме, що з тієї ж причини, що вчителів, уникає журналістів. Натомість вступила до нині Коледжу мистецтв і дизайну у Стокгольмі.

Tove Jansson, біографія Туве, туве янссон, туве янсон, муми-тролі, нюхмумрик, хропся, муми-дол, долина мумі-тролів, мумі-троль, фінська література, шведська література, дитячі книжки, казки, класика дитліту, moomin

Жила у дядька: мамина рідня була шведською, тож Туве Янссон чимало літніх канікул провела в бабусі з дідусем на острові Блідьо у Стокгольському архіпелазі. Серед тамтешніх ущелин та галявин і є прототип Мумі-долу. Мумі-тролі з’явилися пізніше. Туве Янссон пояснювала, що шведський дідусь лякав її мумі-тролем, який полює на тих, хто вночі шукає смачненьке у коморі. Іншим разом вона пояснювала, що тролі спали їй на думку у дерев’яному туалеті на фінському острові Пеллінкі. Точніше спав на думку малюнок Імануїла Канта, який вона підписала словами «Свобода — найкраща річ».
Та перед мумі-тролями були полотна — доказ того, що вона стала художницею. А тоді — мандрівки. Посиденьки з творчими колегами. Кохання.

На думку Софії Янссон, Туве багато у чому випереджала свій час: як феміністка, як радикально налаштована політик. Але також як людина, що обрала партнерів не за статтю, а за почуттями. 

Сподіваюся, протягом її ювілейного року буде багато розмов про ці її сміливі  та радикальні вчинки.

Звідки така сміливість? Ларс Льофґрен описує Туве Янссон іще прекрасніше та поетичніше: «Вона була людиною, що осягнула весь світ і тримала його у своїх обіймах».

Tove Jansson, біографія Туве, туве янссон, туве янсон, муми-тролі, нюхмумрик, хропся, муми-дол, долина мумі-тролів, мумі-троль, фінська література, шведська література, дитячі книжки, казки, класика дитліту, moomin

Автопортрети Туве Янссон у 1941, 1942 та 1975 роках

Дивиною є те, що книжки про долину Мумі-тролів не надто полюбилися у Фінляндії. Тобто не відразу. Їхній успіх спершу охопив Швецію й Англію, перш ніж коло замкнулося, ніби Хропсин хвостик, і мумі-тролі підкорили Фінляндію.

[…] З ким із мумі-тролів Туве Янссон найбільше себе асоціювала? За її словами, з самим Мумі-тролем. Та навіть решта персонажів мають риси своєї творчині. Софія Янссон зізнається, що дуже часто залюбки стала б Крихіткою Мю:

Та зараз скоріше почуваюся як стомлений гемуль.

Дивиною є те, що книжки про долину Мумі-тролів не надто полюбилися у Фінляндії. Тобто не відразу. Їхній успіх спершу охопив Швецію й Англію, перш ніж коло замкнулося, ніби Хропсин хвостик, і мумі-тролі підкорили Фінляндію. Та й навіть після того мусив минути час, перш ніж їхня творчиня почала заробляти гроші на цих персонажах. І перш ніж, — а це було найважливішим, — змогла викупити свою. майстерню.

Коли англійські «Вечірні новини» (The Evening News) забажали мати свою стрічку про мумі-тролів, вона не могла відмовити та підписала контракт на 7 років. Та вже за 5 років роботу перейняв її брат Лассе — сама Туве була занадто мумі-виснажена.

Їй кортіло повернутися до мистецтва,
свідчить Софія Янссон.

Софія знає також, що тітці це вдалося: не лише малювати нові картини, влаштовувати нові виставки, але й братися за письменницьку роботу. Писати книжки поза долиною Мумі-тролів, як-от «Літня книга» та «Чесний обман».

Tove Jansson, біографія Туве, туве янссон, туве янсон, муми-тролі, нюхмумрик, хропся, муми-дол, долина мумі-тролів, мумі-троль, фінська література, шведська література, дитячі книжки, казки, класика дитліту, moomin

Туве Янссон у майстерні, 1956, фото: © Reino Loppinen

Туве писала для себе та своїх дорослих друзів. Без жодної думки про дітей. І без краплі сентиментальності.

[…] Жінка зі стрижкою каре з проділом посередині позначила Фінляндію на карті світу, витримала конкуренцію з багатьма велетнями та лишила відбиток не менш яскравий за славетні візерунки «Марімекко». Без жодного сумніву. Та для кого насправді вона писала — для дітей або дорослих?

Шведська письменниця Марґарета Стрьомстедт, пригадуючи у своїй книжці зустріч із Туве Янссон, розповідає: одна з найбільших ідолів дитячої літератури зізналася, що не знає жодної дитини, майже ніколи за життя з ними не зустрічалася, та й не мала до них особливого інтересу. За словами Марґарети Стрьомстедт, Туве писала для себе та своїх дорослих друзів. Без жодної думки про дітей. І без краплі сентиментальності.

У цьому полягала сила Туве Янссон: найкращі автори й авторки дитячої літератури — вільні від сентиментальності.

Джерело: Svenska Dagbladet 

Ліза Гречанюк
Ліза Гречанюк

авторка, редакторка сайту Букмоль