Королі білі, жовті, дикі та дитячий король

Пригоди короля Мацюся, януш корчак, що читати підліткам, підліткова література, класика, антиутопії, казки

Марусі 9 і ми читаємо «Пригоди короля Мацюся». Читаємо разом, і разом уперше. Раніше я так і не насмілилася читати про короля-дитину, мені здавалося, що закінчиться там все досить сумно. А разом ми тепер дуже навіть сміливі.
Читаємо давно і ще сторінок 100 нам залишилося, хоча наш Мацюсь вже відвоював усі війни і тепер поринув у філософські думки на безлюдному острові. «Пригоди…» складаються з двох книг, перша з яких більш дієва, друга– вже намагання героя осмислити усі події з першої.

Чи можна назвати Корчака несучасним? Виходячи з трендів дитячої літератури, так, «Мацюсь» Корчака дуже далекий від сучасних поглядів на дитячу книжку. По-перше, «Пригоди…», що включають і «Король Мацюсь Перший» і «На безлюдному острові» грубезна. По-друге, діти Корчака вже на ціле століття віддалені від сучасних, як у своїх реаліях, так і у сприйнятті дітей суспільством взагалі. По-третє, жанрова приналежність «Мацюся»?!

Трендом дитячої літератури намагаються зараз назвати ідею: підліткам підліткові проблеми. А якщо підліток король? Тоді як? Чи має право король-підліток залишитися у колі суто своїх підліткових проблем? Корчак не залишає йому на це жодного шансу. Звісно, що «Пригоди…» — це повість, перш за все, для підлітків, але у ній автор піднімає загалом дорослі проблеми і тільки деякі з них потягнуть на особисті: як то смерть батьків, сирітство, зрада друга. Війну ніяк не можливо назвати особистою проблемою, як і хабарництво, корупцію, важкість сприйняття будь яких реформ суспільством. І про все це у книжці про Мацюся-реформатора є. Саме це робить її аж занадто сучасною і, на мою думку, просто необхідною для читання сучасним українським дітям, підліткам, батькам.

Пригоди короля Мацюся, януш корчак, що читати підліткам, підліткова література, класика, антиутопії, казки

Мова книжки дуже проста, важкі речі розповідаються так просто, що навіть для читачів 9 років мені здається все стає зрозумілим. І саме у цьому геніальність! Корчак не пропонує жодного геппі-енду (хоча ми не дочитали ще 100 сторінок), у кожній складній ситуації його дитячий король отримує справжні життєві варіанти розвитку подій. Проте автор завжди бере читача за руку і тримає під час найважчих рішень Мацюся: Мацюсь зможе і ти зможеш, навіть якщо потім буде здаватися, що ти програв усьому світові, але був чесним у свої рішеннях.

Ще однією рисою «Пригод…», яка робить їх неймовірно сучасними, є реалістичність. Насамперед, це реалістична проза для підлітків. Казково реалістична проза, тому іноді «Мацюся» називають казкою. Корчаку не потрібно додавати своїм героям достовірності підлітковістю їхньої мови, шукати актуальні підліткам халепи – все впізнавано до болю, навіть через 100 років. Проблеми взаємодії дітей і дорослих майже не змінилися, людини і держави у багатьох країнах теж, а

Війна спить-спить. Війна заплющила оченята і спить. Аж раптом вона прокинулась…коли раптом рушають війська, починають стріляти гармати, а перед тим була тиша.

І ми читаємо «Мацюся» далі, адже Корчак зараз як ніколи сучасний: з його нерафінованими поглядами на дітей і життя, з казковим припущенням, що сучасний король може бути дитиною і, антиутопією, яка розгортається на сторінках книжки, дуже схожою на нашу сучасну реальність.

І питання, що виносиш з книги і з життя одночасно, мабуть, на іншу статтю: «Чи повинні бути тобі приємними ті, чиї права ти намагаєшся захищати, ті кому ти намагаєшся допомогти?» «Чи мають вони бути лише такими як ти хочеш, навіть, якщо ти король?» «І хто ж кому більш потрібен благодійник (реформатор) нужденним чи нужденні благодійнику (реформатору)?» Одного питання, як завжди, не вийшло.

Аліна Штефан
Аліна Штефан

Блогерка, авторка