Читаймо дітям уголос: секрети ідеального сторітайму

читаймодітямуголос, читання вголос, спільне читання, книжка-картинка, що читати дітям, як читати дітям, англійська література, read aloud, picturebooks, reading with children, children's reading, children's literacy, розвиток дитини, навчання,виховання дитини, поради для батьків

Illustration: Kelsey King

Читати історії вголос — це надзвичайно веселий і захопливий шлях по-справжньому насолодитися книжками, розбурхати уяву та запалити у серці дитини любов до читання загалом. Але до читання вголос, як і до всього іншого, варто підходити з розумінням і вмінням. Які ж секрети ідеального сторітайму? Сьогодні ділимося одразу десятьма корисними порадами, що допоможуть перетворити читання вголос на улюблений вид сімейного дозвілля.

Підготуйтеся

Під час спільного читання історій весело має бути всім, навіть дорослим! Перш ніж читати книжку дітям, її потрібно обов’язково прочитати самостійно. Осмислити її, обміркувати сюжет, зрозуміти героїв, запланувати питання, які можна ставити під час читання (до тексту чи до малюнків), а також відшукати найцікавіші моменти, на яких можна закцентувати увагу слухачів. Якщо вам книжка сподобалася, то є шанс, що і малеча її полюбить. Якщо ні, то краще відкладіть цю книжку, адже діти часто вловлюють приховані емоції. Нехай цей текст прочитає хтось інший.
Крім того, підготовка захищає вас від неочікуваних сюрпризів у процесі, котрі можуть збити з пантелику.

Подбайте про комфортну атмосферу

Чи всім вистачить подушок і ковдр для сидіння? Вас добре чути? Чи достатньо світла? Якщо діти легко відволікаються, то вони можуть тихенько малювати чи грати в ігри під час читання — вони все ще отримуватимуть задоволення та звертатимуть увагу на важливі деталі.

Крім того, перш ніж братися за читання, важливо розрядити атмосферу — невимушено поспілкуватися з дітьми, щоби вони не відчували себе скуто, перестали боятися та не соромилися висловлювати свою думку. Про що спілкуватися? Для початку можна показати обкладинку та поговорити про те, що на ній зображено (Тигр? А хто бачив тигра? А хто боїться тигра? А на кого вони схожі? А в кого вдома є тигр? А котик? А собака…тощо). Можна говорити геть не про книжку. Головне, без зверхності.

Визначте, як вам зручніше тримати книгу

Настав час приборкати ці сторінки так, щоби ви могли читати текст, не ховаючись за книжкою. Ви можете тримати її широко відкритою збоку або покласти на коліна. А ще так ви матимете змогу вказувати на малюнки або жестикулювати вільною рукою.

Увійдіть в образ героя

Використання різних голосів та пісень — чудова можливість наповнити історію життям. Ви можете читати то гучно, то тихо, то швидко, то повільно — таким чином показувати слухачам різницю між героями. Пісні — це теж чудова ідея, а ще ви можете вигадати вашу власну мелодію або запозичити добре відому.  

Змінюйте темп і тон

Використовуйте різні можливості тексту, як от міміка, інтонація, тембр, гучність, а також різноманітні вигуки, ричання, спільне з дітьми гукання, скреготання, тупання і гупання.
Змінюючи темп читання, можна легко завоювати дитячу увагу, створити напругу чи додавати трохи гумору. Спробуйте сповільнюватися чи прискорюватися, читаючи різні сцени.  Але важливо не перестаратися з емоційними книгами та зберегти їхню реалістичність.

Якщо ви готові додати більше цікавинок до свого читання, спробуйте змінювати тон, який добре підходитиме тому чи іншому герою. Як на рахунок переходу від монотонності до музичності? Шепіт теж може бути чудовою розвагою, а ще він надає відчуття таємничості, а діти обожнюють секрети!

Не забувайте про свободу

Дайте дітям свободу не слухати. Діти не усвідомлюють, що вони щось «не розуміють». Вони ніколи не скажуть: «Ця книга дещо заскладна для мене, я імовірно зачекаю і спробую почитати її знову пізніше». Не скажуть: «У мене сьогодні немає настрою для такої історії». Натомість дитина може сказати «Яка нудна книжка!». Якщо таке трапилося, не наказуйте їм бути тихішими та уважнішими, а спробуйте знову зацікавити історією. Наприклад, запитати щось про сюжет.
Але якщо дитина повністю втрачає інтерес, не змушуйте її слухати історію до кінця — читання не має асоціюватися з примусом. Часом, діти йдуть геть, фізично чи подумки, коли зміст книги зачіпає їх за живе, лякає чи хвилює.

Додайте рухи та реквізит

Ви можете перейти на наступний рівень, додавши рухи й реквізит. Вигадайте якісь великі або маленькі жести та запросіть дітей повторити їх. Можливо їхні руки перетворяться на справжні крила?  

Зробіть читання інтерактивним

Залучайте своїх слухачів до читання! Ви можете запропонувати їм повторювати якісь вислови, заохотити їх додати звукові ефекти, рахувати предмети або називати те, що вони бачать. Крім того, ви можете дозволити їм вгадувати, що трапиться далі.

Обговорюйте історію під час та після читання

Діліться власними думками вголос, поки ви читаєте. Можливо ви побачите щось подібне до ситуації в світі? Або ж згадаєте щось, що було у вашому дитинстві? Наведіть приклад і ваші слухачі одразу стануть активнішими та почнуть ділитися власними історіями.
Після читання спробуйте обговорити з дітьми враження, але, заохочуючи та в жодному разі не тиснучи — кожен має право промовчати. Головне, ніколи не моралізуйте та не нав’язуйте дітям «правильних» інтерпретацій. Цінуйте та поважайте їхню думку!

Перейдіть на новий рівень

Киньте виклик дітям прочитати щось складніше. Зустрічаючи щось незрозуміле або нове у книжці, зупиніться та повторіть ще раз повільніше.  Поясніть, що це означає, наведіть синоніми та приклади, як ще можуть використовуватися незрозумілі слова.

Катерина Шпирко
Катерина Шпирко

журналістка, редакторка рубрики Події