Як гендерні стереотипи псують життя вашим дітям

Як гендерні стереотипи псують життя вашим дітям,фемінізм, сексизм, гендер, ґендерна критика, дискримінація, марш рівності, виховання, рівні права, рівність жінки та чоловіки, спарведливість,серіали та мультики для дітей

Illustration: New York City Toy Store Clip Art

Вивчення гендерних ролей у фільмах, мультиках, телепрограмах тощо має реальні наслідки для самооцінки дітей, їхніх майбутніх стосунків і навіть кар’єри. У цьому переконує нове дослідження Common Sense Media.

_______

Гендерні стереотипи формують вашу дитину. Це не просто один фільм. Це не просто одне телешоу. Це постійне відтворення тих самих застарілих уявлень у ЗМІ, знову і знову, із дошкільного віку та впродовж життя, — уявлень на кшталт: хлопчики розумніші, ніж дівчата; деякі професії найкраще підходять чоловікам, а інші — жінкам; і навіть, що дівчата самі винні у сексуальному насиллі над собою.

Згідно з дослідженням Common Sense Media, в якому проаналізовано понад 150 статей, інтерв’ю, книг та інших соціально-наукових досліджень, гендерні стереотипи у фільмах і телепрограмах більш ніж стійкі. Вони напрочуд ефективно навчають дітей, чого очікує суспільство від хлопців і дівчат. Що утримує ці повідомлення в дитячій свідомості — й ускладнює протидію батьків — це те, що вони приурочені до точного моменту розвитку дітей, коли ті найбільш сприйнятливі до цього впливу.

Звичка дивитися стереотипні фільми та програми, настільки вкорінюється, що в кінцевому підсумку може вплинути на вибір кар’єри учнів, самооцінку, стосунки та здатність повністю розкрити свій потенціал.

Подумайте про дошкільнят, які тільки починають ідентифікувати себе як хлопчиків чи дівчаток. Персонажі, яких вони бачать на телебаченні та в кіно, часто мають явно маскулінну чи фемінну зовнішність, як-от міцні м’язи супергероя або довге волосся принцеси. Ці ознаки також часто пов’язані з певними рисами характеру — наприклад, силою та сміливістю, або лякливістю та лагідністю. Перемотаймо вперед до підліткового віку, коли персонажі стикаються із труднощами в стосунках, сексі та виборі професії. «Сильний і хоробрий» супергерой стає агресивним і ворожим. «Боязка та лагідна» принцеса стає покірною і слабкою.

Як гендерні стереотипи псують життя вашим дітям,фемінізм, сексизм, гендер, ґендерна критика, дискримінація, марш рівності, виховання, рівні права, рівність жінки та чоловіки, спарведливість,серіали та мультики для дітей

Ці спрощені образи можуть привести юних глядачів, які поглинають ідеї ЗМІ про те, як поводитися і ким стати, до помилкових припущень і шкідливих висновків. Дослідження показує, що звичка дивитися стереотипні фільми та програми, настільки вкорінюється, що в кінцевому підсумку може вплинути на вибір кар’єри учнів, самооцінку, стосунки та здатність повністю розкрити свій потенціал.

Багато батьків також переймаються цією проблемою. Common Sense Media опитали близько тисячі батьків у США і виявили, що ті вважають, що засоби масової інформації мають значний вплив на їхніх дітей — від уявлень про те, як дівчата повинні виглядати та поводитися, до впливу зображень насильства на сприйняття хлопчиків самих себе. На щастя, батьки можуть контролювати ідеї, які подає Голлівуд. Адже — погляньмо правді в обличчя! —  перебільшення розбіжностей між хлопчиками та дівчатками — це всього-на-всього трюк, аби розважити глядачів. Це не те, що ми дійсно хочемо, щоби наші діти наслідували.

Коли ви активно моделюєте гендерну рівність, висловлюєтеся проти стереотипів та кидаєте виклик усталеним ідеям, діти чітко і ясно вас зрозуміють.

Хоча є фільми та телевізійні шоу, які зачіпають гендерні стереотипи — і Голлівуд робить певний прогрес на цьому фронті — ви не зможете запобігти вашим дітям бачити все, що транслює хибні ідеї. І ваші діти, ймовірно, люблять багато медіа, які зміцнюють стереотипи. На щастя, найпотужніші повідомлення, які діти поглинають, ідуть від вас. Коли ви активно моделюєте гендерну рівність, висловлюєтеся проти стереотипів та кидаєте виклик усталеним ідеям, діти чітко і ясно вас зрозуміють.

Як гендерні стереотипи псують життя вашим дітям,фемінізм, сексизм, гендер, ґендерна критика, дискримінація, марш рівності, виховання, рівні права, рівність жінки та чоловіки, спарведливість,серіали та мультики для дітей

Крім того, ви маєте потужний контроль над тим, що дивляться ваші діти, — переважно, коли вони малі, але навіть коли дорослішають. Виберіть якісний канал, який відображає ваші цінності, та поговоріть із дітьми про фільми та телевізійні шоу, які вони дивляться. Скористайтеся стратегіями для різного віку — від наймолодших до підлітків — щоби бути почутими у той момент, коли дітям це потрібно.

У віці 2-6 років діти:

Дізнаються свої гендерні ідентичності (що вони хлопчик чи дівчинка).
Дізнаються стереотипи про види діяльність, риси характеру, іграшки та навички, пов’язані з кожною статтю.
Починають гратися у гендерно визначені ігри (дівчата «прибирають на кухні», хлопці «косять газон»).
Сприймають від вас конкретну, а не абстрактну, інформацію.

Що ви можете зробити:

Вкажіть людей з реального життя або телевізора, які показують, що існує більш ніж один погляд на гендерні ролі. Спробуйте дитяче шоу на кшталт «Лікар Плюшева» і прокоментуйте: «Я помічаю, що мама Дотті працює повний робочий день, щоби підтримувати сім’ю, а її батько залишається вдома і піклується про дітей».

Виберіть якісний канал, який відображає ваші цінності, та поговоріть із дітьми про фільми та телевізійні шоу, які вони дивляться.

Похваліть програми, які однаково цінують хлопчиків і дівчат. Знайдіть альтернативу «гіпер-рожевим« або «супер-блакитним« шоу. Або, принаймні, збалансуйте уподобання вашої дитини за допомогою таких шоу, як «Гримерка Джулі» (Julie’s Greenroom), яке використовує різноманітні відтінки, як на сцені, так і в показі персонажів.

У віці 7-10 років діти:

Відзначають певні якості як чоловічі або жіночі — наприклад, жінки більш емоційні та ласкаві, а чоловіки — більш амбітні й агресивні.
Асоціюють конкретні професії та навчальні предмети з певною статтю.
Самогрупуються залежно від статі — хлопці хочуть гратися з хлопцями, а дівчата — з дівчатами.
Хочуть впливати на те, що вони дивляться, але все ще поважають вибір батьків.

Що ви можете зробити:

Визначте персонажів, які заперечують гендерні стереотипи. Перегляньте фільм, як «Супер Шістка», і скажіть: «Нормально показувати, що тобі сумно — і хлопцям не слід соромитися сліз».

Хваліть персонажів, важливих для сюжету, за те, що вони роблять, а не, як виглядають. Шукайте фільми та шоу з нестереотипними персонажами — наприклад, жінками з реалістичними фігурами та неагресивними чоловіками. Спробуйте шоу, як-от «Енді Мак» (Andi Mack), де герої протистоять вимогам однолітків виглядати та діяти певним чином, аби могти вписатися у компанію.

У віці 11-13 років діти:

Невпевнені у собі через фізіологічні зміни у своїх тілах і відчувають тиск, що мають відповідати культурним гендерним нормам.
Нетерпимі до кросгендерних форм поведінки.
Непокояться через можливі побачення.
Хочуть самостійно обирати  фільми та програми — і часто зупиняються на тих, які призначені для старших дітей.
Більше зацікавлені в однолітках, ніж у батьках.

Що ви можете зробити:

Підкресліть, що почуття цінності та щастя не походять від зовнішнього вигляду (особливо важливо для жіночих персонажів) або від фізичної сили (особливо важливо для чоловічих персонажів). Перегляньте фільми, на кшталт «Прибуття» (Arrival, 2016) і зверніть увагу, що головна роль належить професорці. Або спробуйте стрічку «Біллі Елліот» (Billy Elliot, 2000) — історію про ірландського хлопця, який хоче професійно танцювати, незважаючи на заперечення свого батька. Запитайте: «Як ці персонажі йдуть проти суспільних очікувань?»

Похваліть здорові, гармонійні, дружні стосунки між персонажами різних статей. Спробуйте фільм (або книжку), такий як «Міст у Терабітію» (Bridge to Terabithia, 2007), де зображена рівнозначна дружба між хлопчиком і дівчинкою. Обговоріть, що робить їх такими хорошими друзями і чого кожен навчає іншого.
Поговоріть про те, як трансгендерні персонажі в кіно та на телебаченні часто стають об’єктом залякування. Спробуйте шоу типу «Джаз — це я» (I Am Jazz) про трансгендерного підлітка. Запитайте, як почувалася ваша дитина, коли Джаз залякували, чи стала б на її захист, якби була знайомою.

У віці 14-17 років діти:

Спілкуються з іншою статтю і стають гнучкішими щодо стереотипів.
Непокояться через майбутню кар’єру, а також зовнішність.
Хочуть дізнатися, чого очікують від їхньої статі у романтичній чи сексуальній ситуації.
Обирають, що вони хочуть дивитися, та готові обговорювати абстрактні ідеї (але не хочуть вислуховувати лекції).

Що ви можете зробити:

Шукайте шоу, які показують хлопців і чоловіків, які виражають свої емоції конструктивно, мають різноманітні інтереси (не лише секс), а також доброзичливі до не-гетеросексуальних персонажів. Спробуйте шоу «Це ми» (This Is Us) і зверніть увагу, наскільки турботливими й уважними зображені батьки. Або перегляньте фільм «Король говорить» (The King’s Speech, 2010) про короля Георга VI, який мусить відкрити своє найслабше місце. Запитайте, чи може чоловік або хлопець бути сильними та вразливим водночас.

Знаходьте персонажів, які мають нетипові для їхньої статі професійні прагнення: дівчата, які мріють стати вченими, та хлопчики, які хочуть бути медбратами.

Зверніть увагу на те, як жіночі персонажі висловлюють свої власні потреби. Подивіться серіал, де кожному персонажеві приділяють однакову кількість часу, як-от «Бруклін 9-9» (Brooklyn Nine-Nine), та закцентуйте на тому, що жіночі персонажі не відволікаються на чоловіків.
Знаходьте персонажів, які мають нетипові для їхньої статі професійні прагнення: дівчата, які мріють стати вченими, та хлопчики, які хочуть бути медбратами.

Джерело: Common Sense Media

Букмоль
Букмоль

"тебе з'їмо ми вмить" ©