Чи існує межа між підлітковою та «дорослою» літературами?

підліткова література, вікові обмеження, що читати підліткам, думка підлітків, тінейджери, читання, популяризація читання, критичне мислення

Хоча, на моє переконання, у виборі книжок завжди потрібно керуватися власним досвідом (читацьким і життєвим загалом), питання про межу між підлітковою та дорослою літературами не рідко виринає у моїй свідомості й завжди залишається без відповіді. Офіційно вона існує, тому в описах майже усіх не-дорослих книжок видавці зазначають рекомендований вік читачів, бо думка про те, що в людей одного віку схожий досвід, видається логічною. Щоправда, книжок з віковими обмеженнями 25+ чи 38+ я поки не зустрічала. Певно, з 18 років людям відкривається доступ до скарбниці усіх можливих досвідів людства.
Та навіть, якщо повірити в доцільність вікових обмежень, не можна не звернути уваги на те, що навіть де-юре межа між дорослою та підлітковою літературою є вкрай розмитою та нечіткою. Пам’ятаєте роман Андреаса Штайнгьофеля «Середина світу»? Так от, у Німеччині, де він був написаний і вперше опублікований, його рекомендують дітям від 13 років, а в Україні — підліткам 16+, що зазначено на сайті «Видавництва Старого Лева». Чому? Можливо, видавці вважають наших підлітків не готовими до подібних книг. Добре, що хоч до Сервантеса, Шекспіра і Єсєніна доросли.
Особливо ж важко визначитися із межею між підлітковою та дорослою літературами тоді, коли мова йде про young-adult literature, яка часто звертається до читачів віком від 15-ти до 20-ти років, а не до підлітків 12-18 років. Тому в Україні подібні книжки видають без вікових обмежень взагалі. Приміром, роман Рути Шепетіс «Поміж сірих сутінків».
Інколи трапляються через вікові обмеження й зовсім абсурдні ситуації. Так, улітку в московській крамниці однієї з найбільших мережевих книгарень у Росії п’ятнадцятирічному хлопцю через позначку 16+ відмовилися продати книгу зі шкільної програми з літератури, а саме роман Віктора Гюго «Людина, яка сміється».
Та найцікавіше у всій ситуації з віковими обмеженнями те, що думка самих підлітків у ній рідко враховується. Саме тому, маючи чудову нагоду спілкуватися з тінейджерами у межах проекту Teen Review, я вирішила запитати, що думають про межу між дорослою та підлітковою літературами потенційні (й безпосередні) читачі відмежованих книжок.

підліткова література, вікові обмеження, що читати підліткам, думка підлітків, тінейджери, читання, популяризація читання, критичне мислення

Діонісій Виноградов, 13 років

Чесно кажучи, для мене є загадкою той факт, що «підліткова література» вважається одним із самостійних жанрів в літературі. К’мон, люди, хіба багатоплановий сюжет, автентичні діалоги й зрозумілий стиль викладу є приводом відокремлювати деякі книжки від інших?
Скажімо, Честертонівський «Отець Браун» також написаний зрозумілим стилем викладу, але чомусь ніхто його не відносить до так званої «підліткової літератури».
Та й взагалі, «зрозумілий стиль викладу» — дуже розтяжне поняття, бо для кожного воно є індивідуальним. Кожен сприяє прочитану ним книгу по своєму – якійсь людині вона буде зрозумілою, якійсь ні.
Крім цього, серед ознак «підліткової літератури» приводять вступ, що інтригує, та фінал, який закарбовується в пам’яті. Серйозно? Це потребує коментарів? Господи, «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» ідеально вписується під ці критерії, чого роман Мері Шеллі не вважають підлітковим?
Я вважаю, що пора вже зняти усі обмеження з «підліткової літератури» та якомога скоріше «злити» її з дорослою. Так звані «підліткові книжки» практично нічим не відрізняються від «дорослих» і можуть запросто знайти читачів серед повнолітньої аудиторії.

підліткова література, вікові обмеження, що читати підліткам, думка підлітків, тінейджери, читання, популяризація читання, критичне мислення

Лідія Яцкова, 16 років

Ні, я не бачу чіткої розмежованості між підлітковою та дорослою літературою.  Не існує тем, про які підліткам не можна було б читати. У дев’ятому класі ми спокійно вивчали у школі «Фауста» Ґете, якого не можна назвати підлітковим. Я читала багато книжок, які орієнтовані на дорослих читачів, але вони мені дійсно сподобались. Така межа віку – це ще один метод людину ставити у рамки.
Мені потрібна була така межа, коли я була маленькою і не хотіла знати те, до чого не була готова. Тому не відкривала книги для учнів старшої школи та дорослих.
Але підліток вже розуміє безліч речей і може аналізувати й самостійно вирішити, які книжки він хоче читати, не зважаючи на те, що та ж книга може сподобатись і дорослій людині. Тому я не бачу відокремленості підліткових книжок від дорослих.

підліткова література, вікові обмеження, що читати підліткам, думка підлітків, тінейджери, читання, популяризація читання, критичне мислення

Яна Базилевич, 16 років

На мою думку, межа між підлітковою і дорослою літературою справді існує. У романах для підлітків зазвичай порушуються питання, що хвилюють людей під час цього періоду життя, і тому нам завжди цікаво знайомитися з героями такого ж самого віку, як і ми. Цей різновид літератури завжди написаний простою мовою, і нерідко оповідачем є сам герой-підліток. Ці фактори допомагають нам легше сприймати написане та більше концентруватися на почуттях і переживаннях героїв, а не на складних зворотах «високої» літературної мови. Також, на мою думку, дорослим людям навряд буде цікаво читати книжки про підлітків, адже вони вже завершили цей етап свого життя і їхнє світосприйняття теж суттєво змінилося – вони вже не можуть асоціювати себе з героями такого віку. Але це зовсім не означає, що підлітки не можуть читати книжки для дорослих, адже вони відіграють суттєву роль у формуванні наших майбутніх поглядів і переконань. Отже, межу між підлітковою і дорослою літературою справді слід виокремлювати, але вона не повинна зупиняти підлітків від опанування дорослих книжок.

підліткова література, вікові обмеження, що читати підліткам, думка підлітків, тінейджери, читання, популяризація читання, критичне мислення

Ольга Василевська, 16 років

Мені здається, що уявлення про це обмеження «що-ти-можеш-що-ти-не-можеш-читати» є черговою спробою суспільства встановити чіткі рамки коробки з табличкою «норма», яка існує лише для того, щоби легше було ділити людей на певні групи. Я вважаю, що цієї межі не існує – вірніше, не повинно існувати – а її існування мені видається безглуздим.
Ми у 21 столітті вже достатньо вільні люди, щоби робити те, що ми вважаємо правильним і потрібним для нас самих. Якщо цікава саме та книга, яку вважають «надто важкою для розуміння підлітка», чого людина, яка намагається знайти своє місце у світі, має дослухатися до цього сумнівного ярлика і позбавляти себе можливості познайомитися з чимось новим? Я не заперечую, що ми можемо розуміти не все. Я розумію, що наші погляди на світ, моральні цінності, внутрішні страхи і якісь проблеми можуть кардинально відрізнятися (і, певно, так і є). У зв’язку з цим, ми навряд зробимо акцент у книзі на одні й ті самі речі, але це не є проблемою підлітків і дорослих. Це не є проблемою взагалі, бо пояснюється дуже просто. Ми всі різні. І, хоча вік є важливим фактором, він не є головним.
Я переконана, що книжки сильно впливають на формування особистості. Якщо хтось може змінити свій світогляд, подивитися на якусь ситуацію очима іншої людини, навіть зрозуміти свої помилки, чи правильно говорити, що ця людина не доросла для цього?

підліткова література, вікові обмеження, що читати підліткам, думка підлітків, тінейджери, читання, популяризація читання, критичне мислення

Дарина Абрамова, 15 років

Чи існує межа між підлітковою та дорослою літературою? Так. Але тільки у вас в голові. Кожна людина зріла по-своєму і сама може керувати своїми думками, тренувати мозок. Хтось починає читати так звану «дорослу літературу» у 13, хтось – у 25. І точно не книгарням розпоряджатися полицями з «книжками для підлітків», адже саме так і створюються ці розподіли. Якщо людина свідома у своєму виборі у свої чотирнадцять, то чому їй не можна почитати «складних дорослих книжок»? Підлітки таки все розуміють. Іноді навіть краще за дорослих.

підліткова література, вікові обмеження, що читати підліткам, думка підлітків, тінейджери, читання, популяризація читання, критичне мислення

Ольга Тельович, 12 років

Звісно, що існує. І я зараз кажу не про вікові обмеження, такі як 18+. Існує тонка, майже невидима межа в літературі, і, якщо переступити цю межу, то нічого не зрозумієш.
Підліткам цікаво читати «дорослу» літературу, проте дуже часто вони не розуміють більшої частини того, що прочитали. А щоби зрозуміти, про що йде мова у книжці, треба прочитати її у «правильному» віці.
Також є «підліткова» література, ми всі це добре знаємо. Здебільшого це фентезі, фантастика чи реалістичні книжки. Підліткову літературу жанру фентезі дорослі не вважають чимось оригінальним, однак самі підлітки обожнюють ці книжки перш за все тому, що це спосіб утекти від реальності.
Зараз, мені здається, я заглиблюся в тему «Голова підлітка та що в ній коїться», тому, на цьому моменті, напевно, завершу свою відповідь.

підліткова література, вікові обмеження, що читати підліткам, думка підлітків, тінейджери, читання, популяризація читання, критичне мислення

Анна Горюнова, 13 років

Підліткова та «доросла» література – у чому ж різниця? Як на мене, принципової різниці усе-таки немає. Звичайно, будь-яка література так чи інакше має свої вікові рамки, та чи варто робити «паркан» між підлітками та дорослими людьми? Людина росте і розвивається, і, звісно ж, непідготована психіка або просто недостатній набір знань не дасть дитині у повній мірі опрацювати та зрозуміти по-справжньому серйозну літературу. Та насправді, саме на подібних, часом тяжких творах, підліток і дорослішає. Може спочатку щось і вражатиме надміру, проте дещо варто знати до того, як це знадобиться на практиці. Тож, особисто я, обираючи наступну книгу для прочитання, рідко дивлюся на помітки «для дорослих» чи «дітей».

підліткова література, вікові обмеження, що читати підліткам, думка підлітків, тінейджери, читання, популяризація читання, критичне мислення

Марія Ясіновська, 13 років

Я вважаю, що межа між дорослою і підлітковою літературою є, але вона дуже нечітка. Підліткова література – це як сірий між білим і чорним. Підліткова література говорить про підліткові проблеми, а не дорослі. А ще в ній більше гумору. Підлітки можуть читати і читають дорослу літературу, здебільшого, фентезі, фантастику і детективи. Але в цих книжках не розкриваються підліткові проблеми, для цього й потрібен young adult.
Різниця між дорослою і підлітковою літературою проста – це теми, які вона охоплює. У першому випадку – це школа, стосунки з друзями та хлопцями/дівчатами, проблеми з батьками. У другому – дорослі клопоти (робота, дім, гроші). Звичайно, є спільні теми – любов, сім’я, друзі, але підлітки думають про це інакше, ніж їхні батьки.
Я вважаю, що чітка межа не потрібна. Дорослим варто читати про проблеми їхніх дітей – це допомогло б їм порозумітися. Та й межа ця досить умовна, бо ж є люди, які її переступають. Я знаю багато дорослих, які читають книжки, написані для підлітків («Голодні ігри» Сюзанни Коллінз, «Гаррі Поттер» Джоан Ролінґ, «З любов’ю, Обрі» Сюзанн Лафлер). Та і я часом читаю «дорослі» книжки, наприклад, твори Артура Конан-Дойла чи Стівена Кінга.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль