Підлітки з редакції #teenside росли разом з українською літературою і до Дня незалежності України зібрали список своїх улюблених українських книг — сучасних і не дуже, підліткових і не зовсім, дуже-дуже різних, але дорогих серцю і вартих часу.
12+
Тільки-но я побачила назву першого розділу, зрозуміла, що роман Багряного має всі шанси стати моєю улюбленою українською книгою, а коли почала читати про «сміливих, які завжди мають щастя», переконалася у цьому на всі 200%. Роман розповідає про пригоди тогочасного ворога системи — Григорія Многогрішного, який втік з-під варти, сім’ю Хоменків з Далекого Сходу, що звуться тигроловами, та нещасного майора Медвина, який безнадійно намагається спіймати втікача. Абсолютно не типова пригодницька тематика, гострий та захопливий сюжет, екзотичне місце подій змусять будь-кого безперервно подорожувати та боротися за життя, кохати та ненавидіти разом з головними героями.
Крістіна Дахал
Іван Багряний. Тигролови. – Київ: Основи, 2016. – 264 с.
16+
Чи можна передати цей дивний, дикий перехідний період підлітка у доросле життя? Життя в цей час крутиться неймовірною каруселлю і складно описати словами, що відбувається всередині кожного і як змінюється в цей час сприйняття світу. Жадан на те й Жадан, щоб написати текст, під час якого ти постійно кажеш «боже, як життєво». Він зміг передати всю складність цього періоду, з нескінченними питаннями до себе і світу й спробами зрозуміти все навколо. Можна відчути цю молодість, коли набиваєш коліна і намагаєшся зрозуміти, що має цінність, а що ні. «Депеш Мод» розповідає про студентів, які шукають свого друга і самих себе. Він додає дуже багато деталей і ховає за одним зовсім інше, немов прозаїчний вірш, де між рядків ховається сенс. Жадан використовує розмовну мову, нецензурну лексику, сленг, і тому текст сприймається дуже легко, немов твій друг розповідає душевну історію.
Лідія Яцкова
Сергій Жадан. Депеш Мод – Харків: Фоліо, 2004. – 229 с.
14+
Люблю цю книжку за її підлітковість і неоднорідність. Епізоди, у яких розгортається історія, переплітаються з епізодами, які додають повісті крижаної моторошної атмосфери. Конфлікт знайомий і близький багатьом підліткам – відбитий хуліган проти компанії аутсайдерів. А максималізм у мотивції кожного персонажа настільки масштабний, що й смішно, і страшно.
Софія Туранська
Любко Дереш. Поклоніння Ящірці. – Харків: Фоліо, 2008. – 189 с.
14+
Збірка з трьох новел, схожих на віщі сни. Малярчук вигинає реальність і мову, як захоче, і лише її персонажі залишаються впізнаваним і звичайними. Книжка не тільки для насолоди від читання, але й для того, щоб побачити українську мову й імена у новому контексті, сюрреалістичному та квірному, магнетичному і загадковому. Ці новели — рідкісні знахідки, які можна рекомендувати і ніжно передавати спорідненим душам. Не для задоволення потреби в екшені чи мелодрамі, а для сміливих досліджень власних літературних смаків.
Катя Кіщинська
Таня Малярчук. Як я стала святою. – Харків: Фоліо, 2006. – 190 с.
14+
Це повість про дівчинку з Боярки, яка ненавидить музичну школу. Вона зустрічає химерні речі, ходить шукати скарби та заводить багато нових знайомств. Вона нічому не дивується, а приймає все як частину свого життя. Тут панує атмосфера дев’яностих та нульових, часто з’являється кров, а стиль написання подекуди нагадує притчі.
Катя Андрійчук
Галина Ткачук. Славка. – Київ: Кальварія, 2006. – 160 с.
14+
«Динамо Харків» була першою, що я колись читала з Жадана. Я люблю і поважаю його прозу, але чомусь саме поетичні збірки посідають особливе місце в моєму серденьку. Їм можна. Часом у ніч тортур і підготовки до іспитів я вихоплюю збірку і трошки медитую. Мені близька атмосферність його поезій.
Юля Мурашова
Сергій Жадан. Динамо Харків. – Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2014. – 240 с.
10+
Михась захоплюється рослинами і має вже велику колекцію. Та одного разу він потрапляє до лабораторії, де вирощують незвичайні рослини. Він потайки краде звідти плід Драконячого дерева. З’ївши його, Михась починає бачити фантастичних істот, а з кісточки плода виростає дракон. А далі він з братом Костиком мають тікати від шкуродерів аж у Крим. Усі події повісті відбуваються в Україні. І усі місця типу школи для драконів чи фабрики драконячої шкіри знаходяться в цілком реальних Києві та Ялті. І ця книга дійсно захоплює: від першої до останньої сторінки цікаво, що ж станеться далі.
Анна Мусієнко
Катерина Штанко. Дракони вперед. – Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2014. – 272 с.
12+
Історія про тринадцятирічну Яринку, що приїжджає на літні канікули до бабусі на Буковину. Дружба, перше кохання та пригоди — все, що потрібно для хорошої літньої книжки. Але перенесіть це все у кінець 80-тих й отримаєте ще й цікаву розповідь про життя за кілька років до розпаду Радянського Союзу. У книзі багато західноукраїнського колориту й ну дуже багато патріотизму. А ще головні герої, що хоча й трохи ідеалізовані, але все одно западають у душу (особливо Ігрек). «Як я руйнувала імперію» чудово підійде тим, хто любить книги, що піднімають настрій і водночас зачіпають важливі теми.
Інна Соколенко
Зірка Мензатюк. Як я руйнувала імперію. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. – 271 с.
14+
Хроніка життів чотирьох поколінь, чотирьох жінок, які переплітаються з болючими подіями в історії Львову. Роман Жанни Слоньовської, українки з польським корінням, — це розповідь про свободу в рабські часи, про втрату і здобуття, про циклічність подій у житті людей і країни, це суцільний оксюморон. Героїня роману, молода художниця, переживає загибель матері — відомої співачки, уживається вдома з двома непростими жінками, бабцею та прабабусею, закохується. Події її виняткової історії розвиваються на фоні становлення незалежної України. «Дім з вітражем» — це маніфест любові та свободи.
Соломія Брижовата
Жанна Слоньовська. Дім з вітражем. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 224 с.
12+
Книга для справжніх фанів біології. Якщо тобі цікаво досліджувати, вдосконалювати знання з біології і шукати значення слів, тобі сюди. Паралельно з розповіддю про сучасні біотехнології розвивається спіраль життя головних героїв. Усі вони учні й учениці незвичайної супер-інноваційної школи і ботани у найкращому сенсі цього слова. Я б з ними дружила. Книга читається легко і швидко, якщо розсмакувати її. Для мене це була ніяка не ДНК. Так, пара триплетів.
Оля Сідельнікова
Аліна Штефан. Літо довжиною в ДНК. – Харків: Ранок, 2018. – 176 с.
12+
Рен Савітрі переслідують невдачі. Спершу незрозуміла лікарня і нуль спогадів про минуле життя. Потім ця триклята Академія Аматерасу — збіговисько людей із душами прадавніх богів. «Академія Аматерасу» схожа на лабіринт: читаєш про одне, думаєш про інше, і здається, що вже от-от розгадаєш загадку до кінця, аж тут потрапляєш у глухий кут. І як головній героїні у цьому лабіринті остаточно не втратити себе?
Аня Полегенько
Наталія Матолінець. Академія Аматерасу. – Харків: Віват, 2019. – 608 с.