Майже щодня ми комусь телефонуємо, пишемо повідомлення у месенджерах і пости у соціальних мережах, складаємо списки покупок, підписуємо листівки й залишаємо інші знаки свого існування. Якщо скласти їх докупи — вийде картина нашого життя, зібрана зі свідчень і документів, що зазвичай, показують його об’єктивніше й детальніше за оповідь. Із таких от письмових свідчень складаються й підліткові книги нашої добірки. Насолоджуйтесь читанням та зберігайте свої чеки для майбутнього роману!
Вгору сходами, що ведуть униз, Бел Кауфман
14+
Після публікації «Вгору сходами, що ведуть униз» Бел Кауфман отримала багато листів з подяками за підтримку в нелегкі шкільні роки, адресованих «Любій Сильвії Баррет» — головній героїні роману. Кауфман написала «Вгору сходами…» на основі власного досвіду і зачепила читачів чесним зображенням безглуздої шкільної системи і буремного шкільного життя та персонажами, схожими на реальних людей. Сильвія Баррет справді та людина, якої не вистачає багатьом школярам: звичайна вчителька у класі дітей, що «сильно відстають», не розчаровується у них одразу, а намагається допомогти попри все. Таке ставлення потрібне кожному, особливо у складні шкільні роки, і книга дозволяє його відчути.
«Вгору сходами…», зібрана з безлічі записок, листів і документів, передає метушливу, гучну й втомливу атмосферу вчительських буднів. Учні тут — не просто купа викриків, питань і матюків. Їхні листи до вчительки легко розрізнити за манерою письма, бо Бел Кауфман наділила кожного персонажа впізнаваним голосом, унікальними помилками, фразочками, важливими для них проблемами. Характери вчителів такі само різноманітні, як і учнівські. Різноманіття зовсім не схожих одне на одного персонажів чи не найкраще відображає школу. Бо де ще, як не у школі, можна знайти таку поліфонію?
Цікаво слідкувати, як змінюється форма і стиль листів з розвитком сюжету, як на них впливають події у життях персонажів. Голос Сильвії, що спочатку змішувався із потоком учнівських розмов, поступово міцніє, стає гучнішим і впевненішим. Вона очікувано позитивно впливає й на своїх учнів. Але не всі зміни такі очевидні: про долю деяких персонажів ми можемо тільки здогадуватися, а дехто взагалі ховається за псевдонімами, які потрібно розгадувати.
Загалом, «Вгору сходами, що ведуть униз» — одна з тих книжок, де безнадійний стан речей здається звичним, але ховає у собі як багато хороших подій, так і багато хороших людей.
Вгору сходами, що ведуть униз / Бел Кауфман / пер. з англ. Ірина Серебрякова — Львів: Видавництво Старого Лева, 2020. — 472 с.
Де ти поділась, Бернадетт, Марія Семпл
14+
Марія Семпл писала сценарії до відомих голлівудських серіалів, тож яскравий сюжет, наповнений безліччю несподіваних подій і поворотів, гарантовано. «Де ти поділась, Бернадетт» розповідає про життя сім’ї Фоксів: в минулому відомої архітекторки Бернадетт та її чоловіка, співробітника «Майкрософт», Елджі, які обіцяють своїй геніальній доньці Бі поїхати до Антарктиди у винагороду за успіхи в навчанні. Здається, ніби це ідеальна родина, але не все так добре, як здається.
Подій у книзі хоч і описані хронолігчно, але історія збирається шматочок за шматочком, щоб скластися в об’ємну картину. Робочі емейли, сусідські записки, листи до психоаналітика й інші письмові документи висвітлюють різні проблеми Фоксів: дім, що буквально розвалюється на очах, можливу інтрижку Елджі, неприємних сусідів і ментальні проблеми Бернадетт. Файл з цими робочими і приватними листами потрапляє до Бі, а її мати загадково зникає. Бі серйозно налаштована знайти маму, а інформація з файлу має в цьому допомогти. Події набувають обертів з кожною сторінкою — початок здається повільним і спокійним, порівняно з динамічним закінченням книги. Історія комом котиться з гори, поступово збираючи все більше питань. А кінець книги зовсім не такий, який можна було очікувати чи хоча б припустити.
Де ти поділась, Бернадетт / Марія Семпл / пер. з англ. Андрій Лапін. — Харків: Віват, 2018. — 352 с.
Привіт, це Чарлі!, Стівен Чбоскі
14+
«Привіт, це Чарлі!» — так починаються листи головного героя до незнайомця, де він розповідає про своє життя й думки. Чарлі пише листи, бо йому бракує друга, який вбив себе. Чарлі — закритий хлопець, до всього чутливий, часто плаче й окрім мовчазного адресата листів говорить з учителем англійської літератури, який розгледів у Чарлі щось цікаве. Ми слідкуємо за Чарлі протягом року його життя, коли він знайомиться з майбутніми друзями, відкриває для себе світ, зростає як особистість. З кожним листом змінюється його мова, те, як він висловлює думки, змінюється його характер. Чарлі вчиться будувати стосунки з людьми, виходити за межі своєї зони комфорту.
Чбоскі пише про гомосексуальність, зґвалтування, наркотики, секс, алкоголь, вечірки, аборти, насилля у сім’ї та інші теми, які зараз називають хайповими. Звичайно, можна сказати, що автор робить це, щоб на його книгу більше звертали увагу, але насправді всі ці теми так чи інакше з’являються у житті кожного сучасного підлітка, тому не говорити про них — все одно що ігнорувати шлях дорослішання героя. Ми бачимо ріст персонажа через сприйняття цих складних тем. Чарлі відкриває для себе світ з різних сторін і чим більше бачить, тим краще йому дається розуміти себе та шукати своє місце у світі.