Книжки для 5–7 років
У віці від п’яти до семи років діти ще переходять від ілюстрованих книг, які їм читають вголос, до довших історій і перших книжок, які вони можуть прочитати самостійно, тому найкраща полиця містить і те, і інше. Продовжуйте читати вголос і додавайте короткі ілюстровані історії, коли дитина буде до них готова.
Що змінюється між п’ятьма та сімома роками
Багато дітей починають читати самостійно приблизно у шість-сім років, але діапазон дуже широкий, і кожна дитина розвивається у своєму ритмі. Водночас діти можуть слухати й розуміти складніші історії, ніж ті, які вони можуть прочитати самі. Американська академія педіатрії радить спільно читати від народження та щонайменше до дитячого садка, тому на цьому етапі спільне читання стає ще важливішим, а не навпаки.
Ілюстровані книжки досі слугують чудовим мостом. Вони призначені для читання дитині, а не дитиною, що дає дорослому можливість читати так, щоб допомагати дитині слідкувати за сюжетом, пробувати нові слова й сміятися над тими самими сторінками. Сюжети стають довшими, гумор набуває більшої ваги, а діти починають насолоджуватися історіями, розрахованими на трохи старший вік.
Далі йдуть перші книжки з розділами, які іноді називають перехідними: короткі ілюстровані книжки з великим шрифтом, малюнками на більшості сторінок і дуже короткими розділами, часто кожен з яких — окрема невелика історія. Така структура підтримує нового читача. Занадто довга історія, замало ілюстрацій або необхідність слідкувати за сюжетом на багатьох сторінках можуть швидко розчарувати юного читача.
Книги для спільного читання та перші історії
- Абетка – Іван Малкович, ілюстрації Костя Лавро (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА): українська класика з римованими літерами, корисна, коли дитина починає пов’язувати звуки та букви.
- Хто росте у парку – Катерина Міхаліцина, ілюстрації Оксани Були (Видавництво Старого Лева): ніжна науково-популярна ілюстрована книга про дерева, включена до міжнародного каталогу White Ravens.
- Ведмідь не хоче спати – Оксана Була (Видавництво Старого Лева): ведмідь, який вирішує не спати всю зиму; тепла, кумедна історія, яка підходить для розмов про пори року. Її Зубр шукає гніздо – споріднена історія.
- Ґруффало – Джулія Дональдсон, ілюстрації Акселя Шеффлера (1999): розумна миша перехитряє лісових хижаків у римованій формі; український переклад Віктора Морозова (Читаріум).
- Місце на мітлі – Джулія Дональдсон, ілюстрації Акселя Шеффлера (2001): добра відьма завжди знаходить місце для нових друзів; ритмічний текст, який діти швидко запам’ятовують.
- Жаба і Ропуха – Арнольд Лобелів (1970): п’ять коротких, легких для читання історій про дружбу, класична перша книга для самостійного читання; отримала нагороду Калдекотта.
- Діти з Буллербю – Астрід Ліндґрен (1947): повсякденні пригоди сільських дітей, розказані семирічною Лізою, ідеально підходять для коротких розділів перед сном.
- Пеппі Довгапанчоха – Астрід Ліндґрен (1945): найсильніша дівчинка у світі ламає всі правила, чудова перша довша книга для читання вголос шести- і семирічним дітям.
Практичні поради
Продовжуйте давати дитині ілюстровані книги й підштовхуйте до самостійного читання, коли вона буде готова, але не раніше. Нехай дитина читає одну сторінку, а дорослий – наступну, і продовжуйте читати вголос книги, з якими дитина ще не впорається сама. Не очікуйте, що дитина п’яти-семи років читатиме важкі, складні книги безперервно: бережіть зв’язок через спільне читання і переходьте до коротких ілюстрованих книжок з розділами, коли дитина покаже, що хоче виклику.
Вікові позначки — орієнтир: діти читають по-різному. Наявність видань і переклади звіряйте на сайтах видавців і в бібліотеках.
