«Незрозумілі»: іноді варто довіритися своїм рідним

незрозумілі, сергій гридін, академія, підліткова проза, книжки про хлопців, книжки про батьків і дітей, стосунки з татом, дорослішання, шкільне кохання

Дуже часто сучасні підліткові автори присвячують свої тексти не просто підлітковим проблемам, а самій темі перехідного віку – того незручного періоду в житті людини, коли вона активно дорослішає й переживає серйозні внутрішні та зовнішні зміни. Тут можна згадати такі книжки, як «Вітер з-під сонця» Оксани Лущевської, «Щоденник ельфа» Наталки Малетич, «Щоденники принцесси» Меґ Кебот, збірку оповідань «Чат для дівчат»  та повість «Незрозумілі» Сергія Гридіна. На останній пропоную зупинитися й розглянути її детальніше.

Сюжет цієї повісті доволі банальний і передбачуваний. Це історія про звичайного хлопця-підлітка зі своїми комплексами та проблемами, які він потроху «розгрібає».
Спершу головний герой повісті, Сашко Головко, взагалі не викликає симпатію. Уже від перших його вчинків та від поведінки хочеться взятися за голову і зітхнути зі словами: «Та що ж ти робиш?». Гадаю, дівчата мене зрозуміють, адже іноді так хочеться зробити, коли бачиш, що роблять твої однокласники, а хлопці, можливо, зможуть упізнають у Сашкові себе.

…ця мораль мені імпонує, бо таки працює у реальному житті, адже твої рідні – найближчі тобі люди, на яких завжди можна покластися.

Але приблизно посередині повісті стається дещо, що саме я, щоб уникнути спойлерів, зазначати не стану, через що ставлення до Сашка змінюється. І ця ж сама подія викликає  певну повагу до батька Сашка, але про це потім. Отож після цієї події я сама незчулася, як почала виправдовувати Сашка словами «Він просто заплутався». Втім, десь так воно і було. Хлопець справді заплутався, а батько, вибачайте за тавтологію, допоміг йому виплутатися.

А тепер про тата. Батько Сашка став для хлопця тією опорою та авторитетом, яких іноді так не вистачає підліткам. Він давав йому поради, але не в формі «ти повинен…», а на реальних прикладах – історіях із власного життя. Саме з цього поступово й виокремлюється головна думка або ж мораль тексту: іноді варто довіритися своїм рідним. І, маю сказати, що ця мораль мені імпонує, бо таки працює у реальному житті, адже твої рідні – найближчі тобі люди, на яких завжди можна покластися.

І що б то був за підлітковий текст без кохання? У «Незрозумілих» кохання є. Симпатією нашого героя стає трохи дивакувата дівчинка з його класу. Однак мені здалося, що Гридін не розкрив образ дівчини до кінця. Вона, безумовно, цікава персонажка, але особисто моя думка про неї обмежилася кількома словами: «Ну, вона трохи дивна».

«Незрозумілі» – це перша прочитана мною підліткова, в якій на перший план виноситься саме проблема «батьки-діти», а не проблема «хлопець-дівчина».

Звісно ж, у «Незрозумілих» є і певний конфлікт. Хоча, швидше навіть не конфлікт, а просто непорозумінння… між Сашком та його симпатією. І ось тут я навіть посміялася, бо вирішив цю невелику проблему головний герой доволі оригінально, проте як саме, я не скажу, щоби, знову ж таки, уникнути спойлерів. Зазначу тільки, що в книзі зображений лише початок романтичних стосунків між Сашком та його коханою як між парою, тож не очікуйте прочитати там про сварки й істерики – їх там немає.

Загалом, «Незрозумілі» – це перша прочитана мною підліткова, в якій на перший план виноситься саме проблема «батьки-діти», а не проблема «хлопець-дівчина» (хоча я не сумніваюся, що таких книжок багато і ще більше). Проте, якщо чесно, мені повість таки не дуже сподобалася. Напевно, все зіпсувало перше враження від Сашка (як ви пригадуєте, мені хотілося зітхати і докірливо хитати головою) і занадто простенький сюжет. До того ж, книжка не зачепила чогось там у мене всередині, що відповідає за глобальні емоції під час читання. І зараз я маю на увазі співпереживання героєві – той стан, коли, читаючи книжку, відчуваєш усе те, що відчуває персонаж. У цій повісті я прекрасно розуміла, що і чому Сашко Головко відчуває і, як я вже казала, певні моменти викликали у мене якісь переживання, але врешті-решт книжка залишила по собі трохи пріснуватий присмак. Отож на мою поличку улюблених книг «Незрозумілі» не потраплять, і це точно, а от щодо вас – я не знаю. Цю повість можна прочитати хоча б тільки заради того, щоби скласти про неї особисте враження. А там уже хто зна, можливо, вам вона і сподобається.


Сергій Гридін Незрозумілі / Сергій Гридін. — К. : Академвидав, 2016. — 128 с.

Ольга Тельович
Ольга Тельович

авторка рубрики Teen Review