«Місячний коп» Тома Голда: ми зовсім не хочемо завойовувати Космос

Mooncop by Tom Gauld review, Том Голд, Лунный коп, фантастичний комікс, іронічний комікс, комикс, місячний коп, підліткова література, графічний роман

— А де ж люди? — знов озвався нарешті маленький принц. — У пустелі все-таки самотньо…
— Серед людей також самотньо, — відповіла гадюка.

«Маленький принц», Антуан де Сент-Екзюпері

На нові книжки від Тома Голда завжди очікуєш з особливим трепетом. Чому? Часом, мені здається, що відповідь на це запитання лежить на поверхні. Його жарти змушують сміятися, іронія, як знеболювальне, допомагає приймати реальність такою, якою вона є (принаймні, якою здається), а кожна ілюстрація, попри простоту та граничний лаконізм, приносить справжню естетичну насолоду… Та водночас є у «текстах» Голда щось значно  більше — щось від метеоритів, які, падаючи на Землю, можуть залишати по собі велетенські ями. Розгледіти такі пост-метеоритні ями можна тільки з космосу — зрозуміти силу удару від книжок Голда можна лише з відстані в часі. Після мого першого прочитання «Місячного копа» минуло три місяці — сподіваюся, такої дистанції вистачить для того, щоби сказати про цей текст-метеорит кілька слів.

 Mooncop by Tom Gauld review, Том Голд, Лунный коп, фантастичний комікс, іронічний комікс, комикс, місячний коп, підліткова література, графічний роман

…мова є всього-на-всього додатковим скафандром, перешкодою, через яку люди віддаляються одне від одного й стають ще самотнішими.

Насправді, говорити про цей комікс складно – значно важче, ніж про «Голіафа», з яким хоч-не-хоч проводиш паралелі. Складно, бо історія про місячного копа – це історія гнітючого мовчання та холодних кольорів. На сцені мінімум декорацій, мінімум дії і дійових осіб. Розгорнувши книгу читач опиняється ніби в справжньому космосі, де відсутні звуки, кисень і сила тяжіння. Комунікація між героями також майже відсутня – пустопорожні діалоги лише вкотре переконують у тому, що мова є всього-на-всього додатковим скафандром, перешкодою, через яку люди віддаляються одне від одного й стають ще самотнішими.

 Mooncop by Tom Gauld review, Том Голд, Лунный коп, фантастичний комікс, іронічний комікс, комикс, місячний коп, підліткова література, графічний роман

Сюжет коміксу відомий заздалегідь, він уміщується у кількох реченнях з анотації: «Люди згортають колонізацію місяця і роз’їжджаються хто куди. Залишаються тільки роботи і єдиний поліцейський, якому знову відмовили в переведенні». Єдиний поліцейський – головний герой. Маленька людина, кафкіанський клерк, ім’я якого так і залишається невідомим, приречений на безглузду працю Сізіф – у ньому можна побачити будь-кого, але не звичного для популярної культури офіцера поліції, не самотнього рейнджера і аж ніяк не супергероя зі знайомих усім коміксів. І в цій номінальності та невідповідності усталеному образу героя місячний коп чи не найбільше нагадує Голдового ж Голіафа.

 Mooncop by Tom Gauld review, Том Голд, Лунный коп, фантастичний комікс, іронічний комікс, комикс, місячний коп, підліткова література, графічний роман

Місячний коп – герой сумний і меланхолійний, але не трагічний.

Як і Голіаф, коп є заручником ситуації, в якій єдине, що він може робити – очікувати. Його очікування екзистенційне, доведене до абсурду… і, водночас, позбавлене того неминучого трагізму, який змушує читачів плакати у фіналі історії про філістимлянського воїна. Місячний коп – герой сумний і меланхолійний, але не трагічний (тому йому хочеться співпереживати, але не співчувати). У нього є почуття гумору й іронія, а в його символічній космічній в’язниці є традиційні пончики, пальма, робот, який нагадує R2D2. І дівчина, бо навіть у Космосі «ми не шукаємо нікого, крім людей».

 Mooncop by Tom Gauld review, Том Голд, Лунный коп, фантастичний комікс, іронічний комікс, комикс, місячний коп, підліткова література, графічний роман

Хтось знайде у ньому дотепний фантастичний сюжет про майбутнє людства, хтось побачить лише нуднуватий комікс, хтось — красиву метафору самотності кожної людини, а для когось «Місячни коп» стане метеоритом, що назавжди залишить по собі слід.

Попри усю легкість, простоту та лаконізм коміксу, візуальна мова Голда дещо безжальна. Безжальна, головним чином, до нас, неквапливих вдумливих читачів і несвідомих співучасників цієї історії, адже саме ми повинні сповна переживати всі ті емоції, яких нібито позбавлені персонажі коміксу, конструювати всі ті смисли, які залишають прихованими й непроартикульованими.

 Mooncop by Tom Gauld review, Том Голд, Лунный коп, фантастичний комікс, іронічний комікс, комикс, місячний коп, підліткова література, графічний роман

Утім, не варто забувати про те, що читати «Місячного копа», як і будь-який інший хороший текст, можна по-різному. Хтось знайде у ньому дотепний фантастичний сюжет про майбутнє людства, хтось побачить лише нуднуватий комікс, хтось — красиву метафору самотності кожної людини, а для когось «Місячни коп» стане метеоритом, що назавжди залишить по собі слід.


Том Голд Лунный коп / текст и иллюстрации Тома Голда / перевод с англ Виктора Меламеда. – Санкт-Петербург: Бумкнига, 2016.

Міра Київська
Міра Київська

авторка, редакторка сайту Букмоль