Якщо дві книжки читаєш одну за одною, неодмінно намагаєшся знайти між ними щось подібне – привести до спільного займенника: чомусь же вони опинилися поруч. І якщо книжки з’являються як відповіді на важливі запитання, то, мабуть, зараз я задаю багато питань про дівчат і еволюцію їхньої свідомості. Насправді, про дівчат я задаю питання завжди, колись про себе саму, а тепер разом із доньками. А відповідали на наші запитання останнім часом Джаклін Келлі (Jacqueline Kelly) з «Еволюцією Келпурнії Тейт» та Джаклін Вілсон (Jacqueline Wilson) із «Лолою Розою». Тільки зараз помітила, що авторки мають однакове ім’я – певно, недаремно мені так хотілося порівняти їхніх героїнь! Не просто ж так мені здається, що в цих двох настільки різних книжках про дівчат, виринає багато схожих проблем.

Читали ми, як завжди, з Машою, і їй все ще 9 років, але вже з довгим хвостиком, і у неї є книжки, які вона читає сама, а є ті, які ми читаємо разом. «Келпурнія» була в нас ще влітку на березі моря. Я читала її Маші й вона постійно казала «читай ще». «Лола Роза» була вже у жовтні, і Маша, часом, коли здавалося, що все погано і героїня не «вирулить» з усіх своїх проблем, пропонувала далі не читати.
Хоча сказати, що проблем не було в Келпурнії, важко. Проте, можливо, через те, що живе вона у 1900 році, її проблеми здалися Маші несуттєвими, далекими й не такими «болючими». Наче усі ці сто років із гаком віддалили дівчинку 2016 року від образ та страхів дівчинки з минулого, перетворили Келпурнію на казкову героїню з іншої реальності. Тільки її реальність зовсім собі справжня реальність. Південь Америки після війни з Північними штатами, все ті ж бавовняні поля, що і до війни, пекан, класичне виховання суворої мами, шестеро братів і – світ у темному царстві – дідусь, бавовняний ділок та фермер, який тепер має вільний час і прагне розгадувати таємниці природи. Келпурнія намагається відстояти свої інтереси, які абсолютно відрізняються від маминих. Келпурнія цікавиться науковими ідеями Чарлза Дарвіна та відкриває нові види рослин, а мама намагається відстояти важливість куховарста, плетення шкарпеток та уроків музики. Ідея вступу в університет, замість заміжжя, не озвучується ні мамі – вона не зрозуміє, ні дідусеві, хоча він і здогадується, що в його онучки все буде трохи інакше, ніж у багатьох інших дівчат того часу. Розвиток особистості дівчинки, що відрізняється від звичних дівчат того часу, відбувається на фоні спілкування-дружби з дідусем – теж у чомусь бунтарем, появи першого телефона-автомобіля й літнього затишку сільського життя кінця 19 сторіччя в Америці.

Героїня Джаклін Вілсон, Лола Роза, живе у Великій Британії наприкінці 20 сторіччя. Вона має одного молодшого брата, маму, для якої сама у багатьох ситуаціях вимушено стає відповідальною дорослою, і батька, що б’є свою дружину. Усі події починаються з того, що батько піднімає руку і на доньку. Після чого Лола разом з мамою та братом тікають в інше місто і починають нове життя. Одна деталь – тікають за допомогою грошей, які мама виграє в лотерею – а якби не виграла? До цієї книжки у Вілсон я сама читала «Розмальовану маму», тому розуміла, що авторка розповість історію для дітей, хоча проблеми будуть “не дитячі”. І Машка не завжди була згодна слухати про те, що ніхто й ніколи не зможе прибрати з дитячого життя проблеми дорослих. І якщо дорослі самі не зможуть їх розплутати, то розплутувати доведеться дітям. Але потім знову просила читати далі – останні 3 розділи ми проковтнули за вечір.

Лола Роза здавалося б відносно Келпурнії має значно більше свободи й рівності з протилежною статтю (вона може спокійно вступити до університету, якщо захоче, стане вченою, швидше за все, ніколи не зв’яже жодної шкарпетки, а в питання її заміжжя мама з татом взагалі не втручатимуться), але… Але ніхто нічого не відміняв. І в головах у чоловіків та жінок майже нічого не змінилося з 19 століття, навіть попри те, що традиційні правила наприкінці минулого століття не мали такого впливу. Адже там, де не працюють правила, в гру вступають «нові-ненові» вибухи агресивності в чоловіків і штучної мімімішності в жінок. Саме про це, на мою думку, намагається розповісти дівчатам Джаклін Вілсон у всіх своїх книжках. Вона дуже часто торкається проблем  мам та дівчат. Важких, але таких, про які потрібно писати. І вона це робить круто, можливо, навіть краще за будь-кого іншого: просто, боляче, але з надією, що усе можна змінити. Ніхто ж не казав, що розвиватися, рости, еволюціонувати легко?

Але про які б проблеми дітей та підлітків (хлопців і дівчат) не йшлося у книжках – завжди потрібно залишити дорослого, який міг би переступити через усі гендерні стереотипи та «сімейні цінності» й допомогти дитині у будь-якому віці. У Келпурнії таким дорослим був дідусь, а Лола Роза у важкій ситуації “отримує” тітку – мамину сестру. І, на мою думку, це головна фішка будь-якої підліткової-дитячої книжки на гендерні, вікові чи соціальні проблеми. Потрібно просто переконати читачів: щоби ви не відстоювали, які б інтереси не захищали, хто б не був проти вас, ідіть далі; не бійтесь, адже завжди знайдеться поруч той дорослий, який вас у цьому підтримає, навіть, якщо здається, що увесь світ проти, а проблем для одного якось забагато. Не можуть усі дорослі бути тупими поганцями або манірними лицемірами. Адже, якщо це так, втрачається сенс виростати, розвиватися в дорослого, еволюціонувати з підлітковості далі.

Порівняти ці книжки важко, але навіть якщо мені це не вдалося, я все одно вважаю, що вони сходинки одного і того самого еволюційного шляху, шляху розвитку особистості дівчинки у будь-які часи, попри всі обмеження, проблеми і негаразди; шлях розвитку людських взаємовідносин, про які варто писати якомога більше і якомога талановитіше. І дві неперевершені Джаклін із цим чудово впоралися. Тож ми з Машею починаємо читати продовження історії про Келпурнію Тейт «Дивовижний світ Келпурнії Тейт», а в Джаклін Вілсон про дівчат читати тільки почни – вистачить на рік, тим більше, що є прекрасні українські переклади Володимира Чернишенка.

Жаклин Келли Эволюция Кэлпурнии Тейт / перевод с англ. Ольги Бухиной,  Галины Гимон Г. – Москва: Самокат, 2015.
Жаклин Уилсон Лола Роза / перевод с анг. Марии Сокольско. – Москва: Росмэн, 2006.