Інколи, аби знайти хорошу дитячу книжку, не обов’язково бігти до книгарні й витричатися на найновіше та наймодніше видання. Інколи, аби знайти хорошу дитячу книжку, потрібно вдатися до археології, адже справжні скарби можуть бути схованими у стосах старих запилених книжок минулого століття. Аби довести це, ми сторили рубрику Ретроспектива, у якій цього тижня згадуємо намальований Валентиною Мельниченко та впорядований Іваном Малковичем збірник українських загадок «Реве віл на сто гір» (Веселка, 1988).

Сюрреалістичні ілюстрації Валентини Мельниченко одразу ж привертають увагу дитини, натякають на відгадку і водночас дозволяють уяві розігратися, а думці трохи поблукати перед тим, як «видавати» правильну відповідь. Якби не відверто поганенька поліграфія (проблема багатьох радянських і не тільки радянських видань), єдиним недоліком книжки можна було б вважати надто помітні відповіді на загадки, які так і хочеться замалювати, аби не дізнатися відповідь раніше, ніж потрібно.

Нещодавно книгу було перевидано у збірнику «Стоїть півень на току» («Веселка», «Навчальна книга-Богдан»), до якого увійшли усі ілюстровані Валентиною Мельниченко загадки. Ми у руках книжку поки не тримали, тому сказати про неї нічого не можемо.

Букмоль

літературний проект для дітей та їхніх батьків